Великі дані великого міста: як Big Data змінює життя Києва

Великі дані великого міста: як Big Data змінює життя Києва

17 Травня 2017
Огляди ринку
icon
6k

Технічний прогрес семимильними кроками змінює вигляд світу, і наша країна не є винятком. Інновації входять у повсякденне життя українських міст, і муніципальна влада дедалі частіше вдається до використання сучасних технологій для вирішення проблем містян. Впровадження послуг смарт-сіті та звернення до великих даних для аналізу поведінки і потреб населення, а також управління міською інфраструктурою поволі стають нормою життя. Раніше редакція AIN.UA вже розповідала про досвід Львова та Одеської області, цього разу йтиметься про Київ.

Громадський транспорт

Большие данные большого города: как Big Data меняет жизнь Киева

 

Громадський транспорт – великий головний біль української столиці. Це прекрасно усвідомлює міська влада. І до вирішення транспортного питання в Києві вони підійшли у такий же спосіб, як і сеульські колеги – шляхом аналізу даних про переміщення людей містом, отриманих від телеком-оператора. Це був один з перших серйозних міських проектів із застосуванням Big Data, і місто реалізувало його спільно з компанією «Київстар».

Звертаючись до операторської Big Data, в КМДА спочатку намагалися вирішити іншу проблему – збору даних про населення столиці та міграції: скільки людей фактично проживає в Києві, скільки щодня переміщується між правим і лівим берегом, скільки приїжджає з міст-сателітів, скільки в місті туристів і звідки вони. А вже пізніше з цього завдання виросла ідея використовувати великі дані і для оптимізації транспортних маршрутів.

Створення транспортної моделі міста відбувалося з січня до вересня 2015 року. У ній враховувалися і дані мережі, і популярні зупинки, і завантаженість транспорту. В результаті влада отримала карту з «найгарячішими» транспортними зонами. Виявилося, що до топ-10 найпопулярніших міських маршрутів входять тільки транзитні поїздки короткою дистанцією, а найсерйозніші пробки трапляються аж ніяк не в центрі міста.

Потік громадського транспорту в Києві

Найпопулярніші міські маршрути

До того ж моніторинг продемонстрував найпопулярніші зупинки та маршрути, що дублюються, дозволивши зіставити «найлюдніші» маршрути з дорогами, якими рухається найбільша частина громадського транспорту.

8 найпопулярніших зупинок

Big Data надала можливість розрахувати, з якою швидкістю пасажир може дістатися різних частин міста з найзавантаженіших районів. Результат здебільшого виявився незадовільним: щоб з однієї завантаженої точки столиці потрапити до іншої, часто потрібно їхати з декількома пересадками, і це потребує дуже багато часу. Такий стан речей змусив замислитися про те, які маршрути потрібні Києву, щоб до будь-якої точки міста можна було дістатися не більше як за 60 хвилин і тільки з однією пересадкою.

Час у дорозі від Троєщини до інших точок міста


Що це дало:

Запуск нових маршрутів, що базуються на інформації про реальні переміщення містян
Створення виділеної смуги для громадського транспорту
Встановлення нових світлофорів із урахуванням даних транспортної моделі

У планах:

Подальша оптимізація маршрутів;
Використання Big Data для аналізу ефективності нічних маршрутів громадського транспорту;
Поліпшення доступності транспорту та скорочення часу на пересадки, ефективніше використання наземного та підземного транспорту;
Туристична інфраструктура.

Крім транспортних даних, київська влада використовує технології Big Data також для аналізу турпотоку в місті. Однак дещо в іншому ракурсі, ніж це робиться в Одеській області. Тут теж вивчають звідки, коли і в якій кількості приїжджають туристи, а також місця, які вони відвідують. Але оскільки щільність стільників у місті з великим потоком людей вища, ніж на морському узбережжі, і в будівлях, зокрема, увага надається і найвідвідуванішим установам.

Місто заінтересовано спрямовувати туристів до музеїв і культурних об’єктів, тому, володіючи інформацією про те, що саме збираються відвідати гості міста, чиновники можуть оперативно коригувати інформацію на офіційному сайті Kyiv.Travel і в путівниках українською столицею. До того ж Big Data допомагає формувати персональні програми лояльності для користувачів картками туристів.

 Що це дає:

Розробка програми лояльності для туристів;
Коригування інформації щодо цікавих місць міста на ресурсах для туристів.

Відкритий бюджет

Большие данные большого города: как Big Data меняет жизнь Киева-5

Відкритий бюджет, як і аналітика транспорту, також є одним з найперших проектів КМДА із застосуванням Big Data. Місто використовує рішення, яке обробляє дані в пам’яті серверів і створює аналітичні звіти практично на льоту.

У загальній системі зберігаються дані щодо всіх транзакцій міста. Вони аналізуються з допомогою програмного забезпечення, яке фіксує відхилення від середніх показників. Так, в рамках інтеграції відкритого бюджету з системою електронних закупівель Prozorro з’ясувалося, що в різних районах Києва на закупівлі тих самих товарів витрачаються різні кошти. Наприклад, в одному районі вартість продуктів харчування може на 30-50 % відрізнятися від іншого.

Крім того, завдяки Big Data вдалося з’ясувати, що в лікарнях, школах та інших об’єктах соцкультпобуту близько 30 % витрат припадає на енергоресурси. Це те, що пов’язано з неефективністю використання тепла та електрики, а також термоізоляції будівель. Зараз багато проектів в цій сфері орієнтовані на підвищення енергоефективності об’єктів.

 Що це дає:

Краще розуміння структури витрат;
Виявлення аномальних показників;
Виявлення фінансових «дір» і визначення, які проекти потрібні місту для їх усунення.

За словами Юрія Назарова, радника міського голови КМДА, це сучасний світовий тренд для аналізу Big Data, адже просто накопичити дані не є складною справою. Значно складніше їх обробляти та отримувати швидкий потрібний результат.

Дитячі садки та школи

Большие данные большого города: как Big Data меняет жизнь Киева-6

У 2017 році влада запустила електронний запис у дитсадки. І Big Data дозволяє чітко розуміти, де саме в Києві садки перевантажені. Зважаючи на цю інформацію, Департамент освіти планує будівництво садків у найближчі п’ять років. Схожа робота ведеться і з школами.

Місто має реєстр з даними про жителів: місцем прописки, датою народження, паспортної інформацією, також є реєстр садків і шкіл. Коли людина записує дитину до дитячого закладу, можливо провести зв’язок між батьками та дитиною, і побачити, що на певній відстані в певному районі знаходиться певна кількість людей, і вони ведуть своїх дітей до садка настільки-то далеко. Зайва віддаленість від місця проживання може бути знаком того, що необхідно побудувати ще один садок на відстані 10-15 хвилин ходьби від будинку. У довгостроковій перспективі Big Data дозволить заздалегідь прогнозувати потребу в садках, наприклад, при будівництві нових житлових комплексів. Це буде відправною точкою для розуміння того, на яку кількість місць необхідний садок в цьому районі.

Що це дає:

Розуміння, скільки дитячих садків і де конкретно потрібно побудувати найближчими роками
Можливість прогнозувати попит на дитячі садки і школи в майбутньому.

Медицина

Цьогоріч міська влада запустила електронний запис до поліклінік. Першим районом став Подільський район (в планах – Оболонський та інші). Зараз збираються дані про те, хто найбільше відвідує поліклініки і з якими проблемами, де який попит на фахівців, яких лікарів треба залучати місту і в яких поліклініках, чи є необхідність у нових лікарнях, які медикаменти і протези потрібно закуповувати для соціально незахищених верств населення. Раніше це все робилося наосліп.

Большие данные большого города: как Big Data меняет жизнь Киева-7


Що це дало:

Розуміння попиту на лікарні та конкретних фахівців в районах міста;

Розуміння потреб незахищених верств населення та планування закупівель зважаючи на ці дані.

Управління трафіком

Большие данные большого города: как Big Data меняет жизнь Киева-8

Найближчим майбутнім влада планує використовувати Big Data для регулювання світлофорів. Зараз в Києві встановлено трохи більше 600 світлофорних об’єктів (йдеться про повністю обладнане перехрестя). Близько половини з них потребує «інтелектуальної» системи управління трафіком – ITS – Intellectual Transport System. Це система, що вимірює трафік і регулює світлофор. Для такої зміни можуть використовуватися датчики або камери. Київ пішов іншим шляхом – місто поступово обладнується камерами відеоспостереження. На сьогодні їх встановлено близько 4000 штук (більшість поки що – в об’єктах культсоцпобуту), до кінця року планується встановити ще стільки ж, з них близько 120 – на світлофорних об’єктах.

Сьогодні Київ має власний дата-центр, в якому знаходиться центр відеоспостереження. Його співробітники на камері відеоспостереження бачать трафік і проблеми в реальному часі. У майбутньому, завдяки датчикам кількості машин, аналізу швидкості їхнього руху та динамічній транспортній моделі світлофори зможуть регулювати свою роботу автоматично.

Пряма трансляція дорожньої ситуації на Майдані

https://youtu.be/3GY0hF3h5iU

Що це дає:

Можливість швидше реагувати на проблеми з трафіком на дорогах;
У перспективі – автоматичне управління світлофорами.

Володимир Остащук
Директор із роботи з державними підприємствами Київстар:

«Складно переоцінити важливість Big Data для сучасного міста. Щодня ​​життя в ньому стає інтенсивнішим і вимогливість містян до отримання якісних сервісів очікувано зростає. Адже ніхто не хоче витрачати час у заторах замість того, щоб провести зайву годину з сім’єю або водити дитину в школу на інший кінець міста.

Всі ми – сучасні люди, користуємося послугами мобільного зв’язку і у такий спосіб залишаємо після себе слід, який просто потрібно вміти правильно прочитати, щоб зробити життя в місті зручнішим і комфортнішим. Аналіз активності користувачів в мережі – це величезне джерело корисних даних, які в кінцевому підсумку здатні економити час, ресурси, оптимізувати витрати, робити життя безпечнішим і легшим. І це дуже радує, коли місто враховує інтереси і потреби своїх громадян. Хоча, кажучи відверто, і від нас, громадян, теж багато що залежить – мало виділити окремі смуги для громадського транспорту, потрібно ще, щоб їх не займали машини, які вирішили припаркуватися на «вільному місці» або не завантажували своїми авто водії, які «поспішають більше за інших». Це обопільний процес. Культура великого починається з малого».

 

Автор: Ніна Глущенко
Матеріал підготовлений у співпраці з ain.ua

Теги
icon
6k