Будинок, який збудував розум. Коли інтернет речей змінить наш побут

icon
88

Поняття «розумний будинок» давно на вустах, проте до кожного домогосподарства електронний мозок проникати не поспішає. Заважають несерйозне сприйняття і цінник

Хоча терміну «інтернет речей» (Internet of things, IoT) вже майже 20 років, прийнято вважати його більш молодим. А саме – з моменту, коли кількість підключених до інтернету пристроїв перевищила число «людських» підключень або навіть населення Землі.

Коли ж це сталося? Тут думки фахівців розходяться. Представники Cisco в 2011 році заявляли, що між 2008 і 2009 роком. А на 2020 рік їх прогноз становить 50 млрд IoT-пристроїв. Дослідники Gartner називають скромніші цифри. На їхню думку, лише до кінця цього року «неживих» підключень буде 8,4 млрд. На 2020-й вони прогнозують 20,4 млрд. Між ними розмістився Verizon із 9,4 млрд в 2014-му і 30 млрд за три роки.

Версій багато, але кількість нулів однакова. Левова частка пристроїв – це мобільні гаджети, які і пришвидшили зростання ринку близько десяти років тому. Навіть без них може здатися, що кожен квадратний метр наших осель повинен бути пронизаний датчиками, освітлений розумними лампами і вичищений роботами-пилососами. Але ні.

Що насправді відбувається в світі?

Поняття «розумний будинок» давно на вустах, проте до кожного домогосподарства електронний мозок проникати не поспішає.

Самохідний холодильник Panasonic реагує на голосові команди. Фото engadget

Поки що ринок перебуває в стадії насичення самого себе. Бренди борються за покупця, намагаючись привчити його до своїх пристроїв, шукають фахівців з IoT, проте нічого революційно нового не пропонують. Один з маркерів – виставка побутової електроніки IFA 2017, що нещодавно відбулася в Берліні

Наприклад, Samsung представила холодильник з величезним вбудованим в дверцята екраном і власною операційною системою. На екран можна вивести вміст (знімається внутрішніми відеокамерами), щоб зайвий раз не відкривати дверцята і не заганяти тепло всередину. Цю ж картинку можна вивести і на смартфон.

Panasonic теж приїхала на виставку з холодильником. Але маленьким і мобільним – пристрій сам їздить по квартирі за командою власника. Інша новинка – розумне відерце для охолодження вина, яке може зчитувати текст з пляшкової етикетки і рекомендувати закуски.

Німецька компанія Miele показала сторож-пилосос. Таким просунутого споживача вже не здивуєш, але нову модель можна пристосувати для моніторингу приміщень.

Головне питання – наскільки все це потрібно і є по кишені мас-сегменту. Поки що це більше нагадує гонку маркетологів за wow-ефектом.

Існують й інші підходи. Шведський меблевий гігант IKEA вирішив популяризувати домашню автоматизацію через простоту і універсальність. Не розпорошуючись на асортимент, компанія розпочала виробництво недорогих розумних лампочок і обіцяє максимальну їхню сумісність з продуктами інших вендорів.

Китайські виробники теж за традицією намагаються створити масовіший і дешевший продукт. Свої комплекти для «порозумнішання» вдома пропонують Meizu, TP-Link, Xiaomi. До них входять ті самі лампочки, ваги, зволожувачі повітря, поворотні відеокамери, термостати і чимало іншого. Підлаштовуючись під ринок, бренди теж заявляють про гарну межвендорну сумісність. Деякі продукти вже доступні в нашій країні.

Все перераховане підштовхує світ до нового обороту тренда smart home. Допомагають цьому і українські розробники.

 

Що у нас?

Ми запитали кількох українських виробників пристроїв і інсталяторів розумних будинків. Конкретними цифрами діляться не всі, але всі стверджують: попит щороку зростає. Щоправда, на різних ринках.

На їхню думку, тренд smart home поки сприймають, як недоступний звичайному користувачеві фан. Звання «розумний гаджет» вже не викликає живого інтересу. Для багатьох це звичайний прилад, підключений до інтернету, щоб «погратися».

Деякі стартапи, що пропонують рішення для розумного будинку. Є і наші

«Сама концепція не до кінця зрозуміла кінцевому користувачеві. На роликах вся чудо-автоматизація виглядає магією. Але при перенесенні на потреби ідея часто зникає, оскільки не відразу розумієш її цінність і прикладний смисл», – говорить Валентин Гриценко, маркетинг-директор Ajax Systems.

Розвиває цю думку Олександр Можаєв, директор представництва Mimi Smart: «Насамперед розумний будинок – це автономне функціонування. Наприклад, ви прокинулися, поїхали на роботу або тільки повернулися, вечеряєте сім’єю або раптом справляєте вечірку. У всіх цих сценаріях ви не повинні постійно налаштовувати зі смартфона кожну окрему лампочку. Система сама має виставити правильне світло, підібрати температуру, відключити розетки і перекрити крани, коли це необхідно».

Читайте також: Розумний будинок в кишені: українці управлятимуть будинком із смартфона

За словами Руслана Прилипка, продакт-менеджера стартапу Fora.One, українцям не вистачає позитивного практичного досвіду: «Так, розумний будинок – це комплексна річ. Але якщо люди зможуть купити навіть просту розумну лампочку і спробують налаштувати для неї сценарій роботи, інтерес до домашньої автоматизації зростатиме».

Цьому поки заважає цінник.

Жоден із стартапів не розглядає ринок України як пріоритетний в напрямку IoT”, – коментує CEO проекту Ecoisme Іван Пасічник. Свій розумний сенсор, який контролює витрату електроенергії, компанія виводить на зарубіжних сегментах.

У Ajax Systems теж говорять про фокус на продажах в Європу. «Вендори все ще шукають варіанти простого входу споживача в продукт. Інноваторів і ранніх послідовників вже перебрали, час переходити до масового сегменту. А Україна не готова до буму IoT з однієї простої причини – низька купівельна спроможність», – вважає Валентин Гриценко.

«Справді, раніше розумний будинок сприймався як щось luxury. Комплексний проект коштував від 50 доларів за квадратний метр житла. Зараз ринок поволі насичується недорогими пристроями, які можна буквально приклеїти до стіни і налаштувати трьома натисканнями. Але з’являється проблема – поєднати між собою різних вендорів», – говорить Денис Ченцов, керівник проекту 1-М Розумний будинок.

Тому одні компанії пропонують широкий набір власних інструментів. Інші роблять сервіс, який виступає надбудовою над розумними гаджетами будь-яких вендорів. Так, в MimiSmart намагаються робити комплексні проекти автоматизації, продумуючи всю систему від і до. У Ajax Systems поволі розширюють асортимент своїх датчиків. А в Fora.One і 1-М розробники навчають додатки роботи з пристроями різних вендорів. Користувачеві ж залишається тільки керувати системою через цей додаток.

Під кожен з таких варіантів є свій попит. Комплексні проекти більше підходять для нових будинків або квартир, коли є можливість прокласти дроти і відразу продумати сценарії використання. Розумні будинки на бездротових датчиках можна нарощувати поволі.

 

Що говорять мобільні оператори

Для операторів тема IoT є дещо рятівною. Проникнення мобільних телефонів майже сягнуло максимуму, отже, між іншим потрібно зловити хвилю підключення пристроїв M2M (machine to machine). Цікаво, що в світі для цього навіть запускають спеціальні мережі, які повинні зробити включення пристроїв надійнішим і енергоефективнішим.

Днями мобільний оператор T-Mobile US (американське відділення групи компаній T-Mobile, що входить до холдингу Deutsche Telekom) оголосив про запуск першої вузькосмугової мережі для інтернету речей (NarrowBand IoT). NB-IoT краще підходить для об’єктів, які передають малу кількість даних і перебувають у важкодоступних місцях. Кінцеві пристрої працюють від одного акумулятора значно довше.

Моніторинг домашніх лічильників з допомогою NB-IoT. Фото Huawei

T-Mobile US не перший, хто запускає інновацію. У Німеччині, Нідерландах, Іспанії та Ірландії вже працює мережа Narrowband IoT від Vodafone. У Бразилії свою мережу тестує Huawei.

Про Україну в цьому контексті говорити поки зарано. На питання про можливий запуск такого проекту в прес-службі Vodafone Україна відповіли, що розглядають 4G як мережу, яка зокрема забезпечить в Україні достатні ємності і необхідні швидкості для передачі даних між великою кількістю пристроїв. На їхню думку, саме розвиток 4G-покриття дасть IoT-рішенням ґрунтовний поштовх.

lifecell при розгортанні мереж 4-го покоління відразу готує їх для надання послуг IoT. Строки комерціалізації послуги залежать від готовності ринку – так відзначили в прес-службі оператора.

В Київстар розглядають можливість розгортання мережі LPWA (Low Power Wide Area). «Якого типу вона буде – точного рішення ще немає. У будь-якому разі регулятор спочатку продаватиме ліцензію 4G на частоти, на яких будувати NB IoT недоцільно», – коментує Євген Берус, менеджер з маркетингу корпоративного ринку компанії.

Читайте також: Без людей: машини виходять на зв’язок по всій Україні

Коли ж середній український будинок стане розумним? Найімовірніше за 3-4 роки, коли ринок насититься технічними рішеннями під різні бюджети, як це одного дня сталося з мобільними телефонами. Можливо, певний внесок в це зробить держава, якщо захоче максимально автоматизувати збір даних про споживання електроенергії, води і газу, як це сталося в Великій Британії. Або введе стандарти безпеки, як в Норвегії, яка зобов’язала в кожному приміщенні встановлювати датчики диму.

Поки українцям залишається поволі звикати до тренда, продумувати практичну користь, чекати здешевлення пристроїв або заробляти більше.

Матеріал підготовлений у співробітництві з LIGA.net

Теги
icon
88