Дослідження стану українського бізнесу під час війни: як себе почувають середні, малі та великі компанії

В опитуванні Kyivstar Business Hub взяли участь власники компаній, ІТ-директори, фінансові директори та менеджери різних спеціальностей.

Компанії були із галузей нерухомості та будівництва, ритейлу/e-commerce, ІТ/Software, сфери обслуговування, виробництва. Усього до онлайн-анкетування протягом серпня 2022 року долучилося понад 1000 підприємців, які відповіли на 18 питань. Отримані відповіді ми проаналізували в узагальненому вигляді з дотриманням відповідної конфіденційності. Ця частина дослідження присвячена аналізу за розміром компаній. Зріз результатів за індустріями ми опублікуємо у наступному матеріалі.

• У якому режимі зараз працює бізнес?

Станом на серпень мікрокомпанії переважно працюють з обмеженнями (42%), 20% — працюють без змін, як і до війни, 8% — довелося призупинити діяльність, 17% уже відновлюють роботу після зупинки, а 5% — за цих обставин тільки планують відновлюватись. Водночас 7% мікрокомпаній повідомили про повну зупинку своєї діяльності.

50% малих компаній ведуть свою діяльність з обмеженнями, чверть опитаних залишила все без змін, як і до початку воєнного вторгнення (25%), 15% — зараз відновлюють свою роботу, 2% — на етапі планування щодо відновлення, 5% — призупинили свою діяльність, а 4% — зовсім закрили бізнес.

Більш ніж половина середніх компаній функціонують з обмеженнями, а 33% — у звичному довоєнному режимі, 11% — відновлюють роботу. Лише від 1% до 2% опитаних компаній з цього сегменту зупиняли діяльність повністю, призупиняли її на деякий час та мають плани на відновлення.

Війна не порушила режим роботи майже половини опитаних великих компаній (49%), третина впровадила деякі обмеження (31%), лише 4% повністю закрили свій бізнес, а інші 4% — призупинили діяльність на деякий час. Водночас 7% компаній уже відновлюють роботу після закриття, 3% — тільки міркують над цим. Тож, чим більший розмір компанії, тим легше вона адаптується до кризи.

• Чи відбулася релокація бізнесу?

За результатами опитування ми бачимо, що релокація серед українського бізнесу у більшості випадків не проводиться, тобто 86% мікрокомпаній, 88% малих компаній, 77% середніх компаній, 79% великих компаній працюють там, де і до воєнного вторгнення. При цьому є ті, хто все ж таки частково вирішив перемістити бізнес у безпечні регіони країни, це зокрема 14% середніх та 15% великих компаній. Повну релокацію по Україні зробили лише 2% середніх компаній, по 3% мікро та малих компаній, 5% великих компаній. Релокація за кордон серед українського бізнесу не була популярною, оскільки частково релокувалися за межі України 2% мікрокомпаній, 3% малих компаній, 6% середніх компаній та 2% великих компаній. Повністю перевезли бізнес за кордон 1% мікрокомпаній та 1% середніх компаній.

• Як працює команда?

Попри умови, у яких опинився бізнес після повномасштабного вторгнення, значна частина усіх опитаних компаній все ж таки намагається організувати можливості для роботи. Більшість комбінує, як віддалений формат, так і офлайн. У такому режимі працює 55% середніх, 52% великих, 45% малих підприємств та 41% мікрокомпаній. Третина займається бізнесом тільки в офлайн. Віддалено переважно з України працюють 20% мікрокомпаній, 12% малих компаній, 10% середніх компаній, 20% великих компаній. Найменший відсоток мають ті компанії, які частково працюють з-за кордону: 5% мікрокомпаній, 1% малих компаній, 1% середніх компаній. Великий бізнес повноцінну роботу своїх команд за межами України не розглядає.

• Як змінилися витрати бізнесу?

Серед тих, хто відповів на питання, нам вдалося дізнатися, що під час війни в Україні бізнесу дуже складно зменшувати витрати, оскільки вони навпаки зростають. І це доводить наша аналітика. У третини опитаних компаній витрати збільшилися на 20-50%. Це може свідчити про те, що обсяг продажів впав, а водночас податки та зарплати сплачувались з фінансових резервів компанії. У меншості залишилися ті підприємці, хто спромігся скоротити витрати — близько 7-10%. Тих, хто не відчув вплив війни на витрати лише 3-8%.

• Як змінилися прибутки бізнесу?

Майже у всіх українських компаній зменшилися прибутки через війну. При порівняльному аналізі відповідей можна зазначити, що мікрокомпанії більш незахищені від кризових труднощів, адже у понад 40% прибутки скоротилися вдвічі. Така ж ситуація й у третини малих компаній та у чверті середніх. Водночас відповіді представників великих компаній розділилися. Третина не захотіла відповідати на це питання, а інші 33% сказали, що прибутки скоротились на 20-50%. Проте є й від 1% до 4% компаній, які змогли збільшити свої прибутки більш ніж вдвічі.

• Як оцінюєте втрати свого бізнесу через початок війни з росією?

На це питання представники великих та середніх компаній відповідали неохоче. Так, 63% великих компаній утримались від відповіді, а у 22% із них фінансові втрати склали від $ 200 тис. до $ 1 млн. Про масштаби втрат більше розповідають мікро- та малі компанії. Наприклад, майже 30% мікрокомпаній зазнали втрат на $ 10-50 тис.

• Причини втрат бізнесу

У межах дослідження ми запропонували респондентам визначити причини втрат бізнесу. В анкеті були наступні варіанти: руйнація підприємства та пошкодження обладнання через бойові дії, як наслідок, зупинка роботи компанії. Також причиною могло бути знаходження підприємства на окупованій території, збільшення цін на пальне, порушення логістики та постачання, втрата працівників, релокація та пошук нових клієнтів, партнерів і постачальників через переїзд.

Ті великі компанії, які релокувалися, зазнали проблем з втратою клієнтів через зміну локації (41%). Малим компаніям стала на заваді втрата партнерів (44%). На окупованій території опинилося 22% великих підприємств, через що робота зупинилася. Про відсутність будь-яких втрат розповіли 5% мікрокомпаній, 4% малих компаній, 8% середніх компаній та 10% великих. Втрата працівників порушила діяльність третини малих та середніх компаній і майже чверті мікро- та великих організацій.

Інші причини втрат:

• відсутність платоспроможних клієнтів;
• зниження попиту;
• рейдерство;
• зменшення об’ємів продажу;
• обмеження з безпеки (комендантська година, воєнні дії);
• зупинка будівельного бізнесу;
• заборона виїзду за кордон деяких категорій населення;
• значні фінансові витрати на підтримку своїх працівників;
• інфляція.

• Які робочі процеси всередині компанії змінилися під час війни з росією?

На тлі масштабної війни з’явилися й функціональні зміни всередині компаній. Наприклад, у 50% середніх компаній та 43% малих компаній відбувся перерозподіл обов’язків працівників. Великі компанії зазначають, що в них прискорився процес прийняття рішень, а планування діяльності займає відтепер менше часу. Разом з тим збільшився обсяг роботи їхніх спеціалістів. Майже чверть СМБ скорочує персонал та змінює звичні бізнес-процеси. У 10-16% компаній змін у робочих процесах не відбулося. Загалом компанії найчастіше скорочують та пришвидшують планування, збільшують обсяг роботи спеціалістів та перерозподіляють обов’язки.

• Як змінилася стратегія бізнесу з урахуванням нових реалій?

Більшість компаній поступово адаптують свої бізнес-стратегії, зважаючи на нові воєнні умови, зокрема це 47% — великих, 42% — малих, 39% — середніх, 38% — мікрокомпаній. Також компанії диверсифікують бізнес та шукають додаткові напрямки діяльності. Кардинально встигли змінити свою стратегію 5-9% компаній, інші — у процесі планування. Водночас 21% великих підприємств та 12-16% представників СМБ відповіли, що працюють без суттєвих змін у стратегії. З урахуванням усіх відповідей тренд на адаптацію до умов має найвищі показники.

• Чи змінився горизонт стратегічного планування у бізнесі?

Більшість українських компаній через війну будують стратегію своєї діяльності на короткі проміжки часу. До планування на місяць вдається 60% мікрокомпаній, 56% малих компаній, 41% середніх. Трохи інший відсоток компаній розробляє плани на квартал: 14% мікрокомпаній, 18% малих компаній, 18% середніх компаній, 21% великих компаній. Планування стратегії на пів року розглядають: 4% мікрокомпаній, 5% малих компаній, 11% середніх компаній, 7% великих компаній. Планують стратегію на рік і більше: 2% мікрокомпаній, 5% малих компаній, 5% середніх компаній, 5% великих компаній. Найбільш стабільно себе почувають великі компанії: 38% з них не змінили свій горизонт планування, а також горизонт планування не змінився у 16% мікрокомпаній, 16% малих компаній, 21% середніх компаній.

• Чи змінився асортимент товарів/послуг відповідно до поточної ситуації?

Більша частина компаній не змінила свій асортимент. Так відповіли 54% великих компаній, 41% малих компаній, 40% мікрокомпаній, 36% середніх компаній. До того ж значна кількість підприємств вдається до адаптації свого асортименту, зокрема мова про 46% середніх компаній. Важливо зазначити, що тих компаній, які ще не визначилися з актуальними потребами клієнтів, меншість. Водночас 8-12% сегменту СМБ не мають можливості адаптувати свій асортимент, але розуміють, що його треба змінювати.

• Чи змінилися вподобання та потреби вашого клієнта?

Більшість компаній з усіх опитаних сегментів зазначають, що спостерігають часткові зміни у попиті клієнтів. Зокрема про це розповіли 58% середнього бізнесу, 56% — малого бізнесу, 51% — мікробізнесу та 41% — великого бізнесу. Не помітила змін у потребах клієнтів третина великих підприємств (36%) та 16-20% — СМБ. 10-13% організацій зафіксували кардинальну зміну у вподобаннях своєї аудиторії та знають, які саме відбулися зміни. Водночас деякі компанії відчувають, що щось змінилося у попиті, але поки не аналізували детальніше.

• Чи використовуєте рекламу для залучення поточних або нових клієнтів?

Під час аналізу ми виявили, що майже половина з опитаних великих компаній (49%) та третина СМБ продовжують рекламуватися. Водночас майже 50% мікрокомпаній, понад 40% малих компаній, 37% середніх підприємств, та 31% великого бізнесу призупинили всі рекламні комунікації. Утім, приблизно порівну надали відповідь ті, хто планує відновлювати рекламу протягом місяця, трьох місяців та впродовж пів року. Таких від 2% до 8 %. Згідно з цими даними можна сказати, що попит на рекламу серед бізнесу скоротився щонайменше вдвічі від початку повномасштабної російсько-української війни, але він поступово відновлюється: підприємці вже планують своє повернення на цей ринок.

• Які пріоритетні завдання для вашого бізнесу вирішуєте зараз?

Першочергове завдання для розвитку СМБ в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році — це пошук клієнтів. Зокрема, нових клієнтів не вистачає 65% мікрокомпаній, 65% — малих компаній, 62% — середніх компаній, і лише 36% великих підприємств стурбовані цим питанням. Для порівняння, головними завданнями для великих компаній зараз є — налаштування логістики та пошук постачальників, пошук інвестицій та можливості розвитку на іноземних ринках.

Мікрокомпанії

Переважно працюють з обмеженнями, або так, як і до війни. Є ті, хто зараз на етапі відновлення діяльності. Більшість компаній цього сегмента не релокувалася. Майже половина має можливість працювати зі зручного та безпечного місця та комбінувати онлайн і офлайн діяльність. Водночас третина мікрокомпаній вирішила, що ефективно працювати можна тільки в офлайн форматі. З-за кордону працює лише 5%. У цих умовах витрати мікрокомпаній переважно збільшилися на 20-50%, при цьому прибутки скоротилися відповідно теж на 20-50%. Свої втрати третина цих компаній оцінює у $10-50 тис. Основними причинами втрат вони вважають відсутність партнерів та клієнтів, збільшення цін на пальне, порушення логістики та процесів постачання, зупинку роботи. 

Під час роботи у воєнний період компанії зазнали скорочення персоналу, як наслідок, довелося перерозподіляти функціональні обов’язки серед працівників та змінювати звичні бізнес-процеси. Водночас мікропідприємства адаптують свою стратегію під нові умови ринку та активно шукають додаткові напрямки діяльності. Для цього компанії практикують короткострокове планування з горизонтом не більше ніж один місяць. У більшості випадків ці організації не змінювали свій асортимент або змінювали частково, хоча майже половина з опитаних визначила зміну у попиті клієнтів на окремі товари. Також опитування показало, що більшість мікрокомпаній призупинили усі рекламні комунікації, разом з тим третина все ж таки продовжує рекламуватися. Пріоритетні завдання для цього сегменту — це пошук нових клієнтів. Також мікрокомпанії шукають партнерів та постачальників, налаштовують ефективну роботу команди.

Малі компанії

Половина з опитаних малих компаній працюють з обмеженнями, а чверть функціонує як і до війни. Деякі — на шляху до відновлення роботи. 4-5% компаній частково призупинили свою діяльність або зупинили повністю. Переважна більшість малих підприємств працює там, де і до війни, практикуючи гібридний формат роботи. Через війну витрати цього сегменту переважно зросли на 20-50%, натомість прибутки скоротилися більш ніж на 50%. Оцінюючи втрати бізнесу, представники невеликих підприємств назвали суми від $10 тис. до $200 тис. Причини цього — збільшення цін на пальне, порушення логістики та ланцюгів постачання, втрата працівників, клієнтів та партнерів, зупинка роботи мінікомпаній.

Ті компанії, які продовжують працювати, скоротили персонал, змінили звичні бізнес-процеси, практикують коротке планування оперативної діяльності та вимушено збільшують обсяг роботи працівників, що залишилися. Нові умови стають поштовхом для поступової адаптації стратегії до воєнних реалій та пошуку нових напрямків бізнесу. При цьому компанії практикують короткострокове планування на 1 місяць.

Асортимент цього сегменту або ще не змінився, або змінився лише частково, оскільки компанії почали фіксувати зменшення попиту на їхні окремі товари. Можливо через це майже половина підприємств призупинила всі рекламні комунікації, щоб адаптувати під нові потреби. А третина тих, хто впевнений у своїх товарах та послугах, продовжують рекламуватися. При цьому майже всі, хто призупинив рекламу, планують згодом її відновити. Ключовим завданням для невеликих компаній є залучення нових платоспроможних клієнтів. Далі — пошук партнерів, постачальників, фінансування, а також зміна фокуса та стратегії.

Середні компанії

Більш ніж половина середніх компаній працюють з обмеженнями, третина — у довоєнному режимі, понад 10% на етапі відновлення роботи. У меншості залишаються ті, хто зупинили діяльність повністю, призупинили на деякий час та розробляють плани на відновлення. Майже 80% опитаних нікуди не переїжджали та залишились працювати там, де і до війни. Більшість середніх компаній дотримується гібридного формату роботи, але третина все ж таки працює тільки в офлайн. У нових життєвих умовах витрати підприємств збільшилися переважно на 20-50%, прибутки скоротилися відповідно теж на 20-50% і більше. Втрати бізнесу середні компанії оцінюють у суму від $50 тис. до $1 млн. Причинами цих втрат були — збільшення цін на пальне, порушення логістики та ланцюгів постачання, втрата працівників, клієнтів, партнерів, зупинка роботи підприємств.

Водночас у компаній переважно змінилися звичні бізнес-процеси, прискорилося прийняття рішень, відбувся перерозподіл функціональних обов’язків та скорочення команди. Звичайно, через це збільшився обсяг роботи інших працівників. Стратегія бізнесу поступово адаптується до нових реалій з горизонтом планування в 1 місяць.

Адаптується також і асортимент компаній відповідно до нових потреб клієнтів. Половина опитаних компаній спостерігає зміни у попиті на окремі продукти. Цей аналіз ринку дає розуміння, що рекламні комунікації вкрай важливі, а тому майже більш ніж 40% середніх компаній продовжують рекламуватися. Водночас 37% — призупинили рекламу. Головне завдання для цього сегменту зараз — залучення нових клієнтів. Разом з тим середні компанії планують масштабувати бізнес на закордонних ринках, шукати нових партнерів та постачальників, змінювати фокус та стратегії.

Великі компанії

Майже половина опитаних працює, як і до війни, третина — з обмеженнями, 4% повністю закрили свій бізнес або призупинили діяльність, а 7% на етапі відновлення роботи. Великі компанії загалом працюють там, де і до війни. Лише 15% частково релокувалися по Україні. Команди переважно працюють у гібридному форматі, хоча значна частина все ж таки віддає перевагу формату співпраці в офлайн. Витрати великого бізнесу у нових умовах збільшилися на 20-50%, водночас прибутки скоротилися теж на 20-50%. Про втрати бізнесу представники великих підприємств воліли не говорити. А ті, хто відповів на це питання, зазначили, що втрати склали від $200 тис. до $1 млн. Причини цього — збільшення цін на пальне, втрата клієнтів через зміну локації, порушення постачання, втрата працівників, знаходження виробництв на окупованих територіях, руйнація підприємства.

Усередині компаній значно швидше відбувається аналіз ситуації та адаптація товарів до нових потреб клієнтів, зокрема доводиться прискорювати прийняття рішень, збільшувати обсяги роботи та перерозподіляти обов’язки працівників, іноді навіть скорочувати персонал. Стратегія великих організацій поступово адаптується до нових умов. При цьому горизонт планування у більш ніж третини великих компаній не змінився. Завдяки чітко спланованим діям великим підприємствам не треба змінювати й асортимент, хоча деякі все ж таки частково його адаптують. Причиною може бути зміна уподобань клієнтів, яку фіксують 41% компаній. Для залучення клієнтів великий бізнес у більшості випадків не зупиняє рекламні комунікації. Серед ключових задач — налаштування логістики. Також великі компанії шукають нових постачальників, інвесторів, клієнтів та збираються підкорювати іноземні ринки.

У наступній частині нашого дослідження ми опублікуємо зріз результатів за індустріями. Дочекайтеся, адже буде не менш цікаво.