Забезпечивши для своїх громадян лише базову цифрову інфраструктуру, Україна зможе здійснити стрибок до електронного урядування та інноваційної економіки
Інтернет, соціальні мережі і он-лайн-додатки сформували нові вимоги суспільства до комунікації. Швидкість, зручність і прозорість – на це тепер чекають люди не тільки від бізнесу, але і від державних послуг.
Але навіть в розвинених країнах процес спілкування між громадянином і державою найчастіше трансформується повільно. Хоча не можна не помітити нового тренда – їхня модель взаємодії змінюється. Швидкі і надійні он-лайн-комунікації заощаджують кошти на утримання апарату чиновників, усувають можливості для корупції, підвищують прозорість взаємодії з держорганами, дозволяють зручніше обмінюватися документами. Довіра до держави у такий спосіб лише зміцнюється.
Проте, на жаль, такі трансформації відбуваються поки зовсім не повсюдно. З’явився навіть новий місткий термін, що описує зростаючий розрив між розвиненими і країнами, що розвиваються – цифрова нерівність (digital divide). Для частини людей он-лайн-інфраструктура досі залишається недоступною, що залишає їх за бортом вищезазначених трансформацій.
Держава як цифрова корпорація
Спробуємо уявити, як можуть виглядати держави майбутнього. Для цього проведемо паралель з тим, на який шлях стали транснаціональні он-лайн корпорації. За своїми масштабами чимало з них вже перевершують невеликі держави:
Facebook – понад мільярд активних користувачів, капіталізація 492 мільярда доларів.
Google – понад мільярд користувачів послуг компанії, 2 млрд щомісячних користувачів Андроїд, капіталізація 649 мільярдів доларів.
Apple – понад мільярд користувачів продукції, капіталізація 815 мільярдів доларів
Що відразу впадає в очі? Користувачі цих компаній лояльні до свого цифрового бренда, довіряють йому величезний масив особистих даних, витрачають мільярди доларів на їхні сервіси.
Секрет успіху перебуває на поверхні: всі вони створюють універсальну цифрову екосистему і дають можливість стороннім сервісам інтегруватися з нею. Завдяки Apple-ID або Google-акаунту користувачі отримують доступ до величезної кількості контенту і послуг. Але власне компанії формують лише базові умови для функціонування цієї інфраструктури.
Можливо, і Україна з населенням 43 мільйонів і ВВП менше $ 100 млрд може знайти багато цікавого в моделі, яку використовують ці корпорації?
Країна, яка спромоглася
Поки наша країна перебуває в стані невизначеності, є приклади держав, які вже обрали для себе шлях трансформацій. Серед перших прокласти шлях до цифрової державі вдалося Естонії. Здавалося б, чого можна очікувати від невеликої балтійської країни з населенням 1,3 мільйони жителів? Але її досвід електронного урядування вже переймають високотехнологічні Японія, Сінгапур, ОАЕ і країни Євросоюзу.
Естонія – одна з декількох країн, які визнали доступ до інтернету невід’ємним правом людини ще в 2000 році. І он-лайн-доступ тепер є повсюдно. Проте головним проривом став запуск електронних паспортів ще в далекому 2002-му році. Завдяки розробленій системі безпечного обміну даними між громадянами, держструктурами і бізнесом естонці вже тоді могли з допомогою цифрового підпису вчиняти будь-які юридично значимі дії он-лайн, а з 2005 року – навіть голосувати на виборах. Паралельно тривала масштабна інформаційно-освітня кампанія про переваги електронного урядування. Завдяки цьому вже в 2014 році естонці скористалися своїми електронними картками понад 80 млн разів.
Як це вплинуло на економіку країни?
По-перше, електронне урядування істотно заощаджує час громадян. Наприклад, заповнити податкову декларацію он-лайн можна за 5 хвилин. У такий спосіб оформляється 95 % декларацій. Вражають підрахунки Світового Банку: якщо кожен громадянин заощаджує на будь-якій операції умовні 15 хвилин, в 2014 році країні загалом вдалося заощадити 2,8 млн годин – 3225 років!
По-друге, цифрова інфраструктура країни залучає інвестиції. У 2014 році Естонія першою в світі запустила програму e-residency (електронне громадянство), воно дає можливість відкрити банківський рахунок і бізнес в Естонії з будь-якої точки світу.
По-третє, це величезний поштовх для розвитку інноваційного суспільства і економіки. Зараз високотехнологічні індустрії займають близько 15 % ВВП Естонії.
Цифрова Україна
Одним з рішень для повноцінного переходу України до цифрового управління може стати поєднання досвіду цифрової держави Естонії та міжнародних он-лайн корпорацій. Як це можна реалізувати?
Наші початкові переваги: розвинений ринок IT-фахівців і, як не парадоксально, відсутнтість застарілої інфраструктури, яку необхідно замінювати.
Останніми 2-3 роками в Україні з’явилася низка IT-ініціатив, що розвивають електронне урядування. Система публічних державних закупівель Prozzoro вже заощадила Україні 22 млрд гривень. Волонтерська ініціатива iGov в окремих областях переводить чимало бюрократичних процедур в он-лайн. Функціонує портал відкритих даних органів влади data.gov.ua. 10 українських міст запустили бюджети участі, де жителі голосують он-лайн за проекти міського розвитку.
Проте головна проблема наявної інфраструктури в тому, що цифрові сервіси жодним чином не пов’язані між собою. Для отримання різних послуг користувачам потрібно мати різні облікові записи.
Процес цифрової трансформації подібний стрибку над прірвою – тут не може бути напівзаходів. Блокуючий фактор для повноцінного стрибка – відсутність базової цифрової інфраструктури. І державі, що стала на шлях цифрової трансформації, варто сконцентрувати свої зусилля навколо її створення. Найбільш важливими будуть 2 кроки:
Запуск системи електронних паспортів з цифровим підписом
Електронні паспорти (визнані нарівні з паперовими) зроблять спілкування між людиною і державою швидким і зручним: відомства зможуть відразу зчитувати всю потрібну інформацію про запит громадянина, а він зі свого боку отримає можливість бачити, які саме дані про нього збирають або запитують держструктури.
Інтеграція з бізнесом
Відкрита цифрова інфраструктура надасть можливість підприємцям розвивати різні сервіси на її основі. Було б наївно очікувати, що держава з величезною територією і багатомільйонним населенням зможе на високому рівні надавати тисячі сервісів, яких потребують громадяни. Проте це зможе зробити бізнес. Наприклад, документ-сервіс Готово! вже став дуже зручною альтернативою традиційним держустановам.
До нових можливостей
Створення базової цифрової інфраструктури в Україні дозволить державі істотно скоротити бюрократичний апарат і пов’язані з ним витрати. Водночас в країні виникнуть нові можливості з надання послуг, які залучатимуть інвестиції і створюватимуть робочі місця. Ось деякі з них:
Цифрова грамотність. Для держави важливо пояснювати переваги інноваційної системи як звичайним громадянам, так і чиновникам. Ця освітня сфера зможе зайняти велику кількість людей. В Естонії, наприклад, подібну програму підтримували банки і телеком-оператори.
Зберігання та захист даних. З популяризацією цифрової інфраструктури у держави і бізнесу виникне велика потреба в захисті, зберіганні і обробці великих масивів даних. І в цій сфері з’являтимуться безліч локальних IT-рішень, що розвиватимуть український цифровий ринок і створюватимуть нові робочі місця.
Фінансові послуги і торгівля. Маючи визнаний державою електронний паспорт, для отримання кредиту або інвестування не потрібно буде йти в банк, страховку також можна буде оформити он-лайн. Банки і страхові компанії активно розвиватимуть IT-рішення, конкуруватимуть з новими он-лайн-сервісами. Це ж стосується оренди автомобілів, нерухомості і будь-якої послуги, для якої сьогодні вам потрібно особисто укладати договір. Он-лайн-угоди з допомогою електронних паспортів будуть юридично еквівалентними традиційним паперовим.
Охорона здоров’я. Маючи електронний паспорт, пацієнт зможе в он-лайн-режимі здійснити запит щодо всіх діагнозів, результатів досліджень, аналізів та прописаних йому медикаментів, не виходячи з дому. Це надасть поштовх розвитку електронного обміну медичними даними. На ринку можуть з’явитися безліч IT-сервісів із зберігання й обробки медичних записів для лікарень та пацієнтів. Отже, різні клініки і різні лікарі матимуть доступ до всієї історії хвороби пацієнта, що буде позитивно впливати на точність визначення діагнозу і ефективність медичного обслуговування.
Плани із переходу на цифрове зберігання всіх медичних даних від народження до смерті до 2020 року задекларував Європейський союз і Велика Британія. США збирається впровадити схожу систему до кінця наступного року, а в Естонії вона працює вже 9 років.
В Україні МОЗ затвердило створення e-health системи тільки в 2016 році. Це означає, що є шанс створити єдину систему зберігання і передачі медичних даних з нуля.
Це далеко не всі приклади можливостей, які стануть доступними в ході цифрової трансформації держави. Я вважаю, що успішна держава ХХI століття не може не бути цифровою. Створення цифрової інфраструктури, доступної кожному, буде важливим кроком до формування інноваційного суспільства та підйому економіки в країні.
