Інкубатори та акселератори: як стартапу залучити сотні тисяч інвестицій

Інкубатори та акселератори подібні чимось до бізнес-школи. Це програми, що допомагають стартапам вийти на ринок та розвиватися.

Головна відмінність інкубаторів від акселераторів полягає в тому, на якому етапі бізнес-проєктам слід брати в них участь. Інкубаційна програма спрямована на розробку концепції, створення команди і прототипу. Акселераційна програма зі свого боку дозволяє відшліфувати свій продукт, розробити методику продажів і, власне, вийти на ринок.

Тобто якщо у підприємця є тільки ідея бізнесу і декілька заповзятливих людей в команді, але необхідне місце для роботи, поради фахівців і допомога в створенні прототипу – йому варто  шукати інкубатор. Якщо ж стартовий етап формування бізнесу пройдено, акселератор буде доречнішим. Там підприємець може перевірити свій продукт на живучість, отримати менторську та експертну допомогу в просуванні, а також знайти інвесторів.

Обидві програми передбачають консалтингову та менторську допомогу. Із підприємцями працюють спеціалісти за різними напрямами — IT-шники, бізнес-консультанти, фінансисти, маркетологи, юристи тощо. Багато програм включають майстер-класи, стажування та воркшопи в суміжних галузях.

Акселератори та інкубатори забезпечують підприємців офісом і технічною базою. Наприклад, Microsoft в рамках програми IoT Lab надавав стартапам безкоштовний доступ до його хмарної платформі Azure.

А Центр розвитку технологічних компаній TCDC забезпечить учасникам своєї акселераційної програми офісне приміщення на території техномістечка UNIT City в Києві.

Акселератори, як порівняти з інкубаторами, все-такі індивідуальніше працюють з проектами, залучаючи досвідчених експертів-менторів з ринку, інвесторів і навіть потенційних клієнтів. Наприклад, український стартап Ecoisme, який відстежує енергоспоживання, після проходження акселераційної програми Dubai Future Accellerator в ОАЕ уклав договір з Департаментом електроенергії і води емірату Дубай (DEWA) і зараз працює над скороченням витрат електроенергії його жителями.

Деякі програми передбачають пряме фінансування найкращих проектів, які успішно пройшли програму. Інші знаходять стартаперам інвесторів або допомагають зібрати гроші на краудфандинговій платформі Kickstarter. Йдеться про суми від кількох тисяч до мільйонів євро або доларів, які можна залучити безпосередньо в рамках програми або ж завдяки їй.

Вже згаданий бізнес-проєкт Ecoisme ще до того, як домовився про співпрацю з ОАЕ, проходив програму британського бізнесмена Річарда Бренсона Virgin Media Accelerator. Унаслідок українські підприємці отримали близько $ 120 тис. фінансування. А ще раніше Ecoisme залучив $ 67 тис. з допомогою краудфандинга і 100 тис. євро, перемігши на щорічному змаганні європейських стартапів EDF Pulse.

Український стартап Petcube, який розробив пристрій для віддаленої гри з домашніми тваринами, рік тому отримав $ 2,6 млн інвестицій. Засоби він залучив від фондів Almaz Capital, AVentures Capital і бізнес-акселератора Y Combinator, резидентом якого є Petcube. Ще раніше стартап залучив $ 250 тис. з допомогою краудфандингової платформи Kickstarter, а також $ 1,1 млн від тих самих фондів Almaz Capital та Aventure Capital. Зараз компанія продає свої пристрої в 2,5 тисячах магазинів у всьому світові. Офіси Petcube розташовані в США, Китаї та Україні.

Стартап Kwambio, який розробив платформу для кастомізації і 3D-друку предметів інтер’єру, модних аксесуарів і гаджетів, в 2015-му залучив від бостонського акселератора TechStars і бізнес-ангелів $ 650 тис. Раніше Kwambio став фіналістом конкурсу IDCEE 2014 року, отримавши $ 500 тис. інвестицій.

Українські бізнес-проєкти – макркетплейс сервісів Bnesis, платформа для email/SMS/push із штучним інтелектом Send pulse і пристрій для відстеження метрик здоров’я літніх людей Cardiomo Care – були відібрані в нью-йоркський Starta Accelerator і отримали по $ 130 тис. фінансування. І це ще не вичерпний перелік історій успіху українських підприємців-інноваторів.

В Україні працюють декілька бізнес-акселераторів і інкубаторів. Зокрема, 1991 Open Data Incubator, GrowthUP, WannaBiz, IoT Hub, AgroChallenge.

Крім того, свої корпоративні програми для стартапів в Україні запускали Приватбанк, Microsoft і Київстар. Останній до того ж у квітні 2017-го оголосив повторний набір до свого акселератора, подати заявку для участі в якому українські підприємці можуть до 18 червня.

В «Київстарі» запрошують до участі бізнес-проекти за сімома напрямами. Зокрема, послуги взаємодії з клієнтами (мобільна реклама, інструменти лояльності), B2G-сервіси («розумне місто», mobileID), «розумний будинок», B2B-рішення (хмарні технології, SaaS), fintech (цифровий гаманець, мобільні мікроплатежі) , OTT-контент (месенджери та додатки, мобільні ігри) та інші телеком-продукти.

Інкубатор «1991» зацікавлений в проєктах, які працюють з відкритими, зокрема, державними, і великими даними. Його учасниками свого часу були аграрний стартап Agrieye, який збирає інформацію для оцінки агрохімічного та екологічного стану ґрунтів, вже згаданий енергоефективний Ecoisme, рішення Navizor, яке збирає дані про якість доріг в Україні і ще 36 країнах, а також сервіс «007», який шукає дані з відкритих джерел про витрати бюджетних коштів.

Акселератор IoT Hub працює з проєктами, які займаються «інтернетом речей». Його резидентами є, наприклад, стартап Senstone (який робить кулон з функцією диктофона; він до того ж ретранслює голосові замітки в текст і розпізнає 11 мов), а також проєкт SolarGaps (він робить сонячні модулі, які монтуються на віконні жалюзі та виробляють електрику).

Програма AgroChallenge призначена для аграрних стартапів. Це можуть бути системи моніторингу посіву насіння, датчики вимірювання ущільненості ґрунту, сенсори для вимірювання вологи, лічильники фактично спожитого палива, дрони-обприскувачі, рішення для переробки відходів тощо.

Зі свого боку акселератори GrowthUP і WannaBiz не обмежують своїх учасників, а говорять, що готові працювати з будь-якими перспективними технологічними бізнес-проєктами.

Крім того, українських стартаперів запрошують до участі багато іноземних акселераторів та інкубаторів. Зокрема, американські Starta Accelerator, Y Conbinator, Alchemist, Tech Wildcatters, Techstars, румунський Spherik, естонський Startup Wise Guys, польські Space3ac і Huge Thing, ізраїльські Capsula Accelerator і Smart Transportation Accelerator, німецький TechFounders. Завдяки багатьом із них українські підприємці вже залучили фінансування.

Платити за участь в таких бізнес-програмах підприємці будуть змушені практично в будь-якому разі. Але ось ціна та варіанти оплати відрізняються. Деякі акселератори та інкубатори запитують певну суму грошей за наданий сервіс. Зокрема, так має намір працювати TCDC, надаючи приміщення стартапам на території UNIT City, а також допомагаючи розробляти стратегію продажів та пошуку інвесторів.

Більшість іноземних програм входять у капітал стартапів, яким допомагають підніматися на ноги та розвиватися. Здебільшого йдеться про частку 5-10 %. Існують і такі акселератори та інкубатори, які наполягають на частці від того, хто прийшов після програми фінансування. Наприклад, румунський акселератор Spherik отримує 3,14 % від суми інвестицій, які підприємець отримав протягом року після своєї участі. «Київстар» зі свого боку за участь в його корпоративному акселераторі отримує частку від продажів стартапів, які перемогли за результатами програми.

А втім, в Україні є і безкоштовні для підприємців програми, наприклад, інкубатор «1991». Його витрати відшкодовує фонд Western NIS Enterprise Fund.

Матеріал підготовлений у співпраці з delo.ua © delo.ua