Мобільні гаманці Київстар: залишилось увімкнути тумблер

23 Серпня 2017
Огляди ринку
icon
381

Начальник департаменту мобільних фінансових послуг Київстар Тарас Горкун – про те, коли українці матимуть змогу оплачувати товари та послуги з мобільного рахунку

21 серпня Нацбанк України цифрами за перше півріччя підтвердив, що безготівкові платежі в країні продовжують набирати обертів. Їх частка в загальному обсязі операцій з використанням платіжних карт склала 38,1 %.

Серед жителів міст-мільйонників панує думка, що Україна масово переходить на безготівкові розрахунки та «безконтакт», хоч загалом це не так. Головними ворогами залишаються нерозвинена cashless-інфраструктура та недостатнє проникнення банків. Згідно з даними НБУ, на 1 липня 2017 року в країні налічувалося 234 000 POS-терміналів, проте ще більшої кількості не вистачає для покриття всієї країни. Смартфони з підтримкою технології безконтактних платежів NFC як і раніше не дуже доступні широким масам, оскільки їхня ціна залишається вищою за середню. Карт з NFC-чіпом більшає, проте їхній випуск для банків поки є менш вигідним, ніж звичайних магнітних.

У такій ситуації перевага на боці мобільних операторів. Адже не в кожному селі є відділення банку, але скрізь є можливість покласти гроші на мобільний рахунок. А, отже, і розпорядитися ними – якщо оператор надасть потрібний сервіс.

У 2013 році Київстар запустив послугу Мобільні гроші. Передплачені абоненти отримали інструмент оплати нетелеком-послуг грошима з мобільного рахунку. Це комунальні, ігрові сервіси, перекази на банківську карту або просто переведення в готівку. Але, як говорять в самій компанії, проект не був розрахований на масовість, а повинен був всього лише промацати ринок і попит. Мобільні гроші стали підготовчим етапом до запуску повноцінного електронного гаманця від Київстар. Підґрунтям для нього стануть електронні гроші НБУ ПРОСТІР.

В середині минулого року Київстар створив дочірню фінансову компанію Стармані, яка отримала ліцензію НБУ на переказ коштів. Проте процес доопрацювання регуляторних рішень триває досі.

Ми зустрілися з начальником департаменту мобільних фінансових послуг Київстар Тарасом Горкуном, щоб дізнатися, як мобільний оператор планує конкурувати за частку фінансового ринку і коли українці отримають нові можливості з оплатами через мобільні рахунки.

– Мобільним грошам як послузі – чотири роки, проте вони так і не охопили серйозної частки ринку платежів. Чому?

Всі чотири роки послуга існує в тестовому режимі. Її ніхто ніколи не популяризував – ми розуміли, що це тимчасове рішення. Послуги платежів мобільними грошима насправді надаються не Київстаром, а партнерами, фінансовими компаніями. Київстар тут виступає здебільшого як інформаційний партнер.

Але в майбутньому саме Київстар буде постачальником платіжних послуг – через дочірню компанію Стармані.

– Як абоненти використовують послугу загалом?

Маємо понад 2000 сервісів, але наші абоненти активно користуються лише кількома – через зручності або через звичку. Найпопулярніші з них – перекази на платіжні карти, оплата послуг інтернет-провайдерів і платежі в онлайн-іграх. У 2016 році пройшло понад 2,5 млн транзакцій. Протягом шести місяців цього року – вже понад 2 млн.

– Для багатьох покласти гроші на мобільний рахунок – це витягнути їх із кишені та забути. Немає розуміння, що можна і надалі використовувати баланс мобільного рахунку. Як плануєте інформувати користувачів щодо можливостей?

Насамперед, з допомогою реклами. Щойно вирішитимуться всі питання з нормативної та законодавчої бази, запустимо рекламні кампанії, навчатимемо клієнтів, просуватимемо сервіс. З’явиться можливість імплементувати послугу Київстар до різних гаманців, коли абоненту пропонується вибір: розплатитися Visa, MasterCard, Київстар.

– Проте популярність сервісу залежатиме і від того, де і як люди зможуть розплатитися мобільними грошима або вивести їх.

Один з інструментів, який може бути доступний повсюди – QR-коди. Про це зауважує і mVisa, яка ґрунтується на QR-кодах. Ми також думаємо в цьому напрямку, опрацьовуємо концепції.

Наприклад, магазин реєструється в нашій онлайн-платформі, вводить МФО, ЗКПО, роздруковує QR-код, вішає його на касі. Покупцеві потрібно буде тільки відсканувати код із смартфона або ввести його буквено-цифровий код в SMS, щоб перерахувати гроші за покупку зі своєї карти або мобільного рахунку. Продавець негайно отримає SMS про здійснення оплати. Можна швидко побудувати систему, яка охопить дрібні магазини в глибинці, де неможливо поставити POS-термінал.

Якщо побудувати інфраструктуру, в якій будь-який студент зможе в їдальні відсканувати QR-код і розплатитися за обід, це багато що вирішить. Для покриття всієї України бракує понад 200 тисяч штук POS-терміналів. Покритими є тільки великі міста, а невеликі залишаються поза зоною уваги банків – вони не інвестуватимуть в них гроші. Тому ті можливості, які з’являться у жителів регіонів завдяки оплатам з мобільного, будуть для них великою підмогою.

– Хіба на це вже є попит?

Безпосередньої затребуваності не буде ще десятки років – люди звикли працювати з готівкою. І потрібно їм показати, що ми пропонуємо зручний і безпечний інструмент роботи з грошима. Він є не таким помітним і дорогим, як робота з «живими» грошима.

Попереду чималий обсяг освітньої роботи. А поки ми будуємо базу – гаманцеву систему, на яку в майбутньому можна наростити будь-який функціонал, починаючи з прив’язаних карт.

– Чи відчує абонент відмінність у роботі сервісу із запуском нової системи? Якою є внутрішня механіка процесу?

У першому релізі послуги не відчує. Власне механіка така: ви поповнили мобільний рахунок – ми отримали передоплату за телеком-послуги. Якщо ви вирішуєте, що хочете оплатити частиною внесених грошей не лише телеком-послуги, даєте електронне розпорядження оператору. За цим розпорядженням Київстар отримує команду перевести кошти на електронний гаманець, який відкритий на ваш мобільний номер у банку-емітенті, а банк-емітент – направити зазначену суму на оплату певному продавцю. Операція закривається. А далі продавець має можливість вивести безготівкові кошти зі свого електронного гаманця обміном електронних грошей у банку-емітента або агента із розрахунків.

– У гаманець повертається вся запитана сума?

Так, завдяки недавній постанові Кабміну оператор може повернути гроші повністю, включаючи збір до пенсійного фонду – абонент нічого не втрачає. Ми надзвичайно вітали це рішення уряду.

– Як саме користувач надає розпорядження щодо повернення?

Одним із електронних способів. У нас це можливо через SMS, USSD-запит, форму на сайті або функцію в мобільному додатку.

– Тобто, послуга є доступною не лише для абонентів із смартфонами?

Скажу більше – коли запускався проект Мобільні гроші, його основу становило використання додатка. Проте сьогодні ми бачимо, що частота використання SMS істотно зросла. Людям зручніше зберігати в телефоні одну команду для типової операції в форматі SMS, ніж  постійно завантажувати додаток. Не кажучи вже про те, що рівень  проникнення фічерфонів та кнопкових телефонів значно вищий, ніж смартфонів. Тому наша система є універсальною – вона спрямована на те, щоб абонент міг використовувати будь-який зручний для нього канал.

Київстар: канали для використання сервісу Мобільні гроші

– Ви зобразили механіку після запуску. А як це працює зараз?

Для клієнта – так само. Якщо заглибитися в технологію, коли клієнт здійснює команду на повернення коштів, наші партнери фактично викуповують зобов’язання компанії Київстар із надання телекомунікаційних послуг клієнту і його гроші спрямовують для оплати якихось сервісів. Це договір відступлення права вимоги, в якому Київстар не є стороною, а бере участь фінансова компанія і клієнт.

– Чи можна сказати, що робота через Стармані – це пряміший шлях, ніж зараз?

Це легальніший і правильніший шлях. Шлях, який ми будуємо, безпосередньо передбачений законодавством, що регулює діяльність Нацбанку. Шлях, що існує зараз, передбачений Цивільним кодексом і теж легальний, але він не надто подобається Нацбанку. Тому що перебуває не зовсім у сфері його компетенції.

Те, що ми побудуємо, буде абсолютно правильно і зважаючи на міжнародне законодавство. Адже наша компанія, акції якої котируються на NASDAQ, повинна підтримувати не тільки національне законодавство, а й будувати прозору, міжнародно усталену практику.

– Одне із наболілих питань – комісія. Поки що при оплаті мобільними грошима  користувач значно втрачає через неї. І, наприклад, комісія при переказі на карту є значно вищою за банківську. Чи змінюватимуться цифри?

Звичайно. Скажу відверто – зараз ціноутворенню ніхто особливо не надає уваги. А на майбутнє ми міркуємо щодо двох моделей.

Перша – традиційний заробіток на комісії. Друга – і її часто дотримується президент нашої компанії – заробітки від додаткового фінансового сервісу можуть бути незначними на тлі обороту від телеком-послуг, але повинні давати істотну лояльність клієнта.

Ми прораховуємо варіанти, а надалі орієнтуватимемося на дослідження, конкурентне середовище, попити.

– Що для вас конкурентне середовище в цьому разі?

Банки в сегменті мікроплатежів, фінансові компанії із мікроплатежів, вуличні термінали самообслуговування. Ми створимо власну мережу з понад 1000 терміналів. Вони прийматимуть платежі на користь Київстар та інших компаній. Це перші термінали, які повністю відповідатимуть законодавству України, оскільки вони матимуть РРО (реєстратор розрахункових операцій).

– А плани щодо мікрокредитування клієнтів залишаються чинними?

Проект має еволюціонувати в принципі. Є декілька етапів, які будуть запущені протягом декількох років. Аж до платіжних карт, які прив’язуються до рахунків, і можливості банкам видавати кредити на мобільні рахунки.

Наприклад, якщо ви перебуваєте в точці продажу і хочете щось купити, можете он-лайн запитати кредитну суму, яка надійде на ваш рахунок. І тоді прив’язаною до мобільного рахунку картою можна відразу розрахуватися за покупку.

Кредитуватиме, найімовірніше, банк-партнер. Або організуємо спільний проект. Банки мають компетенцію в роботі з портфелями позичальників, реалізації поганої заборгованості. У цьому є і іміджева складова – уявіть, як сприйматимуть, якщо з’являться колектори від Київстар? Це не те, з чим компанії хотілося б працювати в довгостроковій перспективі. Однак ми можемо використовувати ліквідність нашої компанії і розміщувати її в банку як цільові програми під кредитування наших клієнтів, але не вникати при цьому в деталізацію роботи.

– Які цільові групи ви визначили для запуску проекту? Або братимете масовістю?

Такі проекти злітають тільки на масштабі. Комісію потрібно зробити максимально орієнтованою на ринок, підтримку – найширшою, можливості – ліпше запустити максимум, а потім відрізати те, що себе не виправдає. Тобто відразу зробити все для хорошого клієнтського досвіду, нехай навіть місяцем пізніше.

Ми спеціально будуємо універсальну систему, і це наш головний аргумент у переговорах з Нацбанком. Робимо сервіс для всіх. І особливо – для не охоплених банками українців за межами мегаполісів.

– На якій стадії перебуває отримання підтверджень НБУ?

Стармані отримала ліцензію Нацбанку на переказ грошових коштів. Ще необхідно пройти кілька регуляторних етапів. Оскільки це планується робити на базі електронних грошей ПРОСТІР, регуляторні документи НБУ потребують деяких змін. Вони більше відображатимуть сутність роботи саме з гаманцями.

– Тобто зараз там немає такої категорії?

Є, але регуляторні акти під ПРОСТІР більше писали під картки, і частину понять не розшифрували – на початку 2000-х вони нікому особливо не були потрібні.

Колеги з НБУ вже все підготували зі свого боку. Залишилося тільки узгодити, провести через Раду ПРОСТІР і ухвалити відповідний документ. А ми маємо лише «увімкнути тумблер». Зрозуміло, що ми запускатимемо сервіс обережно і відслідковуватимемо, щоб на великих масивах не було технічних збоїв.

– У минулорічному інтервю ви говорили, що ліцензію вже отримано і тривають підготовчі роботи. А запуск так і не відбувся.

На жаль, так. Ми думали, що регуляторні акти випередять IT, а сталося навпаки – ми технічно готові і чекаємо нормативну базу. Але вважаю, що фінал близький – до процесу залучені керівні структури Нацбанку, вони його підтримують. Напевне, бажання верхнього ешелону НБУ запустити нові можливості має побороти бюрократію в системах. Більш ніж упевнений, що до кінця року це буде реально.

 

Матеріал підготовлений у співпраці з http://LIGA.net/

icon
381