На низькому старті: Київстар запускає фінансовий супермаркет

icon
226

Мобільний оператор декілька років готувався до виведення на ринок власної фінансової платформи. Як вона працюватиме і які послуги надаватиме?

Найбільший мобільний оператор Київстар нарешті підготував до запуску свій новий фінансовий сервіс СМАРТ-ГРОШІ. Компанія декілька років опрацьовувала старт проекту. Їй довелося отримати ряд дозволів від Нацбанку. Час знадобився і для сформування основи fintech-продукту. Як виявилося, це буде не просто мобільний гаманець, який дозволить абоненту витрачати гроші на послуги Київстар і на деякі додаткові мікроплатежі. У оператора кардинально змінилася концепція. Вирішено було створити свій процесинг і свою фінансову систему, яка працюватиме за принципом фінансового супермаркету. Що це таке – розповів в інтерв’ю нашому журналістум начальник департаменту мобільних фінансових послуг Київстар Тарас Горкун.

– Розкажіть, на якій стадії зараз перебуває фінансовий проект Київстар.

– На сьогодні ми вже зареєстрували всі наші сервіси в Нацбанку. Коли була наша попередня зустріч, ми отримали ліцензію на фінансові послуги. А тепер Київстар зареєстрований оператором платіжної інфраструктури та в національній системі масових електронних платежів Простір.

Сьогодні ми практично готові до запуску системи в App Store і Play Market. Зараз команда тестувальників здійснює перевірку всіх сервісів, які будуть доступні при запуску. На веб-сайті теж відбудеться ребрендинг. Використовуватиметься логотип СМАРТ-ГРОШІ. Ми будуємо систему, яку можна охарактеризувати як фінансовий супермаркет. Ми відмовилися від концепції побудови власне електронного гаманця.

– У чому відмінність цих двох концепцій?

– Гаманець надає нашому абоненту послуги оплати і здійснення платежів. А фінансовий супермаркет, як і будь-який інший гіпермаркет, надає можливість різноманітним партнерам надавати свої фінансові сервіси на договірних засадах. Умовно кажучи, на нашій платформі з’являються якісь «орендарі». Ми залучатимемо їх через API. При цьому будуть і сервіси, які надаються безпосередньо Київстар.

– Які можуть бути сервіси партнерів?

– При запуске в нашей системе будет присутствовать около 3000 различных сервисов, за которые можно будет осуществить оплату либо с нашего электронного кошелька, либо с банковской карты. Это, например, кредитование, продажа страховок. И так же, как и в любом супермаркете, у нас будет концепция «якорного арендатора». Т.е. будет ряд базовых сервисов, которые будут драйвить продажи всех остальных услуг. И на таких сервисах, возможно, мы даже не будем зарабатывать. Хотя в целом наш проект будет прибыльным.

– При запуску в нашій системі будуть близько 3000 різних сервісів, за які можна буде здійснити оплату або з нашого електронного гаманця, або з банківської карти. Це, наприклад, кредитування, продаж страховок. І так само, як і в будь-якому супермаркеті, матимемо концепцію «якірного орендаря». Тобто буде ряд базових сервісів, що будуть драйвити продажі всіх інших послуг. І на таких сервісах, ймовірно, ми навіть не зароблятимемо. Хоча загалом наш проект буде прибутковим.

– Які базові сервіси можуть не приносити прибуток?

– Наприклад, QR-платежі. Користуючись ними, у людини може виникнути бажання, наприклад, взяти кредит або ж заплатити за парковку. А на цих пропозиціях ми вже можемо заробити.

– ПриватБанк нещодавно оголосив про розширення мережі QR-платежів. Чому багато  компаній зараз туди прямують?

– ПриватБанк зараз найбільший гравець цього ринку. І всі платіжні системи посилено зайнялися QR-платежами. Mastercard нещодавно презентувала своє рішення. Visa також запускає свій сервіс. А ми з ними готові дуже тісно співпрацювати.

– Чому?

Потому что, согласно статистике Нацбанка, в стране ограниченное количество платежных терминалов. Для полного покрытия не хватает, как минимум, 100 000 штук. Большинство магазинов, которые расположены в небольших городах, не могут себе позволить приобрести и обслуживать терминал. А вот распечатать QR-код или принять платеж на мобильный телефон – могут. Речь идет о небольших магазинах и торговых точках.

Оскільки згідно зі статистикою Нацбанку, в країні обмежена кількість платіжних терміналів. Для повного покриття не вистачає щонайменше 100 000 штук. Більшість магазинів, розташованих в невеликих містах, не можуть собі дозволити придбати і обслуговувати термінал. А ось роздрукувати QR-код або прийняти платіж на мобільний телефон – можуть. Йдеться про невеликі магазини і торгові точки.

– Чи не зручніше їм приймати готівку?

– Це хороше питання. Можливо. Проте цільова політика будь-якої країни світу – позбутися готівки.

– Але що стимулюватиме продавців?

– Стимулювання вже триває. Останніми декількома роками значно зросла частка безготівкових оплат. І сприяє цьому переходу не так бажання продавця як бажання покупця, який приходить і говорить, що хоче оплатити товар карткою. Я особисто потрапляв в ситуації, коли приходиш в магазин, збираєшся розплатитися карткою, а тобі говорять: «Термінал не працює». Розвертаєшся йти і раптом все починає працювати.

QR-коди допоможуть торговим точкам не вкладати гроші в термінальне обладнання, а приймати платежі фактично на ходу

До того ж декілька днів тому Кабмін прийняв постанову про пілотний проект із використання касових апаратів без касової стрічки. Тобто новим касовим апаратом може стати планшет або смартфон. Це може підштовхнути до створення єдиних еквайрингових систем з підтримкою тих самих QR-кодів, програмних РРО з підключенням будь-якого телефону або комп’ютера. І ми теж хочемо в цьому процесі брати участь, якщо проект вийде за рамки пілота. Поки спостерігаємо за тим, що відбувається.

– Які ще якірні сервіси будуть в вашій системі крім оплати з допомого QR?

– Можливості переказу грошей між мобільними номерами, оплати будь-якої послуги, яка передбачає оплату безготівкою, переказу коштів між банківською картою і мобільним рахунком. Ми активно розвиваємо також можливість видачі готівкових коштів з мобільного рахунку в різних точках, спілкуємося з банками щодо використання їхніх банкоматів. Сьогодні вже маємо партнерів в цьому напрямі – поштово-експедиторські послуги. Але ми продовжуємо шукати нові канали, а також приймати платежі на наші електронні гаманці. Для того, щоб прийняти готівковий платіж, ми також використовуємо скретч-карти і самообслуговування.

Сервіси постійно додаватимуться. Певні старі послуги відмиратимуть, а нові сервіси заходитимуть. Клієнт втрачає до системи інтерес, якщо вона постійно не оновлюватиметься.

– Які маєте очікування від транзакцій і кількості клієнтів, інших показників вашої фінансової системи?

– Ми хочемо зробити зручні інструменти. Як найбільша компанія на телеком-ринку ми можемо собі дозволити спочатку орієнтуватися на створення лояльності клієнтів і на нарощування клієнтської бази. Монетизація сьогодні не є серед перших пріоритетів. Тому ми можемо запропонувати і перекази з нульовим відсотком, і інші сервіси, щоб клієнтів в нашому додатку побільшало.

– Як порівняти ваш сервіс з Vodafone Pay, в чому відмінність?

– Vodafone має хороші і правильні напрацювання, проте це не є їхнім власним сервісом.

– Що ви зробили самостійно?

– Во-первых, создали свой процессинг. Проходят последние тесты наши платежные терминалы. Чтобы наши клиенты смогли пополнять свой счет абсолютно бесплатно без всевозможных финансовых посредников. Терминалы мы размещаем в первую очередь в наших магазинах, а впоследствии они появятся и в других местах большого скопления людей.

– По-перше, створили свій процесинг. Тривають останні тести наших платіжних терміналів. Щоб наші клієнти змогли поповнювати свій рахунок абсолютно безкоштовно без жодних фінансових посередників. Термінали ми розміщуємо насамперед в наших магазинах, а згодом вони з’являться і в інших місцях великого скупчення людей.

– Тобто ви матимете власні термінали приймання платежів?

– Так, ми робимо свою термінальну мережу. Це забезпечує нашим клієнтам можливість внесення грошей на мобільний рахунок без комісій.

– Яка необхідність робити свою термінальну мережу? Зараз чимало терміналів і без того.

– Так, є безліч терміналів. Ви до них підходите, вносите 20 грн, а на рахунок отримуєте 15. У нашому ж терміналі ви вносите 20 грн і отримуєте 20 грн.

– Так завжди буде? Чи поки ви розвиваєтеся?

– Для наших клієнтів так буде завжди.

– Скільки ви плануєте встановити терміналів?

– Комерційна таємниця.

– Але це буде помітна присутність?

– Мінімально достатня, щоб вплинути на політику ринку. Ми вважаємо, що у нас з іншими мобільними операторами, зокрема, з Vodafone, єдина мета під егідою Нацбанку – поборотися з готівковим обігом грошей.

Готівки в країні багато. Кількість готівки, яка заходить до нас через термінали поповнення наших партнерів, як порівнювати з поповненнями через банківські картки, більша

Ми зараз з іншими мобільними операторами шукаємо потенційні спільні можливості. Наприклад, я можу сказати, що Київстар, зі свого боку, зацікавлений в тому, щоб зробити безкоштовні перекази грошей між мобільними операторами, ми працюємо над цим. З номера одного оператора на номер іншого без комісії. Сподіваюся, мої колеги з lifecell і Vodafone мене почують і підтримають. Це єдиний спосіб для нас стати видимим гравцем фінансового ринку, якщо порівнювати нас з банківською системою. До того ж це відмінно гармонює з майбутнім сервісом MNP (збереження абонентського номера при зміні оператора).

– Хто ваші конкуренти?

– Ми хочемо не конкурувати із наявною системою, а інтегруватися з нею. І дати сервіси, яких сьогодні немає. В ЄС регулятори розпорядилися: банки повинні відкрити API своїх систем, щоб до них могли підключитися розробники і робити нові клієнтські інтерфейси і сервіси. Ми, насправді, хочемо стати такою фронт-системою для банків, які, я сподіваюся, в майбутньому відкриють свої API і в Україні.

– А на чому зароблятимете?

– Є різні моделі. Розподіл виручки з партнером, комісійні доходи, розподіл фінансової вигоди від кредитування.

– Скільки ви інвестували в проект?

– Не можу розкривати точних сум, проте скажу, що інвестували чимало.

– Фінтех-експерт Скотт Бейлз вважає, що повсюдних фінансових сервісів та подолання фінансового розриву між містом і селом варто очікувати не від банків, а від додатків і телекомів. Що ви про це думаєте?

– Так, є розрив між містом і селом щодо проникнення фінансових сервісів. І ми щодо цього тісно спілкуємося з USAID. Зі свого боку, будемо робити все можливе. У нашому додатку є канали інтеграції не тільки через смартфон, але і з допомогою СМС, USSD. Це ті канали, які можна використовувати на звичайних кнопкових телефонах. Тобто ми маємо технічну можливість для жителя сільської місцевості, який хоче передати гроші своєму синові-студенту в місті. Для цього йому знадобиться, наприклад, просто купити скретч-карту і надіслати нам код.

– Наскільки це можна реалізувати?

– Моя особиста думка – все сильно залежить від добробуту населення. Якщо у людини в селищі основний кредитор – магазин, де в книгу записують борги за продукти – до зарплати (а потім зарплата віддається магазину), мало яких нових послуг можуть бути йому запропоновані. Наші друзі з Укрпошти теж намагаються закрити потреби в фінпослугах в селі. Ще одна біда невеликих населених пунктів – інкасація – вона туди іноді просто не доїжджає.

Матеріал підготовлений у співпраці з LIGA.net

Теги
icon
226