Технології рятують життя

Технології рятують життя

27 Січня 2017
CSR
icon
423

Як працює Вінницький центр медицини катастроф

Телеком та IT-рішення значно спрощують життя і лікарям, і пацієнтам.

«Швидкі», які приїжджають в найкоротші строки після виклику завдяки он-лайн-картам, лікарі, які з планшета консультуються з колегами, «розумне» медичне обладнання, електронні картки пацієнтів замість паперових пошарпаних зошитів з нечитабельним написами – такі речі поволі з’являються в українській медицині.

Одним з тестових майданчиків для таких інновацій став Вінницький центр медицини катастроф. «Швидкі» тут координуються з допомогою інтерактивної он-лайн-карти з GPS-трекерами, кардіографи вміють обмінюватися даними пацієнта з лікарнею, а дзвінки за 103 приймаються автоматично і обробляються протягом хвилини з допомогою спеціалізованих програмних рішень.

Вінницький центр медицини катастроф був створений 2013 року: згідно з законом мережі екстреної допомоги в країні мали об’єднатися в єдину систему. Зараз центр складається із шести станцій і 119 бригад «швидкої допомоги». Всі дзвінки за 103 в області надходять до його диспетчерської.

Центр має свій невеликий дата-центр, до кінця року в ньому планують автоматично обробляти всі дзвінки, що надходять на 103 в регіоні, об’єднати бази даних з лікарнями і скласти найдетальнішу он-лайн-карту області, щоб «швидким» було зручніше діставатися. Редакція спробувала розібратися, як працює центр з погляду технологій. Про це нам розповів Олег Сидоров, заступник головного лікаря центру з технічних питань.

Мобільний зв’язок для центру забезпечує «Київстар», серверне обладнання, його налаштування і обслуговування – Hewlett-Packard, телефонію налаштовувала американська Avaya, софтверні рішення для баз даних і роботи для екстрених служб поставляла американська Eccentex, GPS-технології – білоруська «Віалоне».

Я дуже радий, що такі проекти з'являються в Україні і що ми разом створюємо інноваційну медицину. Маємо чудових лікарів, проте вони вкрай обмежені в можливостях використання технологій і сучасного обладнання.

Євген Кражан, директор із розвитку бізнесу на корпоративному ринку компанії «Київстар»

За словами Євгена, поки проект у Вінниці здійснюється коштом зарубіжних спонсорів. «Але сподіваюся, що незабаром держава, бізнес і приватні інвестори об’єднають зусилля для розвитку української медицини», – говорить він.

Як автоматизують call-центр

Згідно з нормами машина швидкої допомоги має 10 хвилин, щоб містом дістатися до пацієнта. А, отже, диспетчер, який приймає виклик за 103, має близько 50 секунд на його обробку. Це зі свого боку означає, що працювати з дзвінками необхідно швидко, і частину процесу слід автоматизувати.

Проект із автоматизації всіх вхідних на лінії 103 дзвінків зараз перебуває в пілотній стадії, його тестують близько трьох місяців, але незабаром збираються запустити повноцінно.

Водночас центр координує не лише екстрені виклики, тут обробляються звернення щодо транспортування хворих, виїзні консультації (якщо в районі необхідна консультація вузького спеціаліста), доставка крові регіонами, сюди надходять виклики до діагностичного кардіоцентру та на пост психологічної допомоги.

Як це працює?

Наприклад, на 103 телефонує пацієнт. Дзвінок приймає диспетчер, який не спілкується телефоном як раніше, а обробляє заявку в он-лайн-формі. Він говорить з пацієнтом щонайбільше 50 секунд, після чого передає його диспетчеру напряму, і має ще 10-15 секунд для оцінки ситуації: де живе хворий, який це виклик і яку бригаду до ньогоспрямувати.

Всі розташування машин швидкої допомоги відображається на карті – досить клацнути мишкою, щоб перевірити дані щодо машини та статусу бригади.

Всі пацієнти внесені до он-лайн-бази даних, отже, якщо людина телефонує не вперше, диспетчер вже має всі дані щодо нього: телефон, адресу, ім’я, попередні скарги, діагноз і лікування. Доступу до баз даних лікарень у центру поки немає, проте ведуться переговори щодо цього. Всі дані зберігаються і обробляються у власній серверній, а кожен процес дублюється двома серверами – для підстраховки, якщо один виходить з ладу.

Водночас програма, в якій обробляються дзвінки, за схемою питань диспетчера і відповідей пацієнтів вміє визначати ступінь екстреності випадку: якщо випадок дуже серйозний – це червоний код, до пацієнта спрямовується найближча швидка, якщо випадок середньої серйозності – жовтий код, якщо рутинний (наприклад, застуда) – зелений. Бригади «швидкої» обслуговують екстрену допомогу. А неекстрену допомогу надають бригади, розташовані власне в центрі – сімейний лікар, фельдшер і водій.

Щоб організувати роботу, ми отримуємо зв'язок за новою технологією SIP, яка, на відміну від старої, підходить не тільки для голосових розмов, але і для мультимедіа, SMS і пошти. Зараз ми від компанії «Київстар» отримуємо два незалежних пакети по 20 ліній, які використовуємо для прийому дзвінків.

Олег Сидоров

Як з допомогою GPS і 3G координуються «швидкі»

Кожна машина швидкої допомоги обладнана GPS-трекером, дані про всі бригади, їхні переміщення, статус передаються до центру. Будь-який диспетчер може відкрити карту, перевірити їхнє розташування і навіть відфільтрувати за ступенем близькості до пацієнта. Коли центр приймає виклик, на карті, за місцем знаходження пацієнта, ставиться прапорець, і диспетчеру залишається призначити бригаду «швидкої», яка до нього поїде.

Лікарі швидкої мають планшети з 3G, вони натискають кнопку «Прийняти виклик» – і статус конкретної бригади швидкої негайно змінюється. Диспетчер з комп’ютера може зателефонувати і до будь-якої лікарні, в один клік – наприклад, попередити про те, що до них підвезуть пацієнта. Після того, як бригада приїхала до хворого, лікар змінює статус на «Прибув до пацієнта». Статуси бригади швидкої відображають в он-лайні все стадії допомоги пацієнтам: «Їду на госпіталізацію», «Закінчив госпіталізацію» і «Завершив виклик».

Під час огляду лікар на планшеті заносить дані про те, що робить, в он-лайн-форму 110 – карту виклику бригади меддопомоги. Це інформація про огляд, діагноз, лікування, яка буде потрібна в подальшому.

Водночас на планшети лікарям надсилаються всі дані про хворого, його звернення і стан, до того ж у всіх планшетах є система навігації, яка надає інформацію щодо заторів, стану дороги, вибудовує маршрут до будинку пацієнта, розраховує час на дорогу. Завдяки такій автоматизації обсяг бензину, який використовують «швидкі», скоротився на 20 %.

Координують швидкі з допомогою Google-карт. За словами заступника головного лікаря, вже кілька місяців команда центру разом з модераторами карт працює над тим, щоб створити якомога докладніші карти районів області. На них збираються нанести не тільки всі вулиці і будинки, а й лікарні, школи, пам’ятники, церкви – все, що може бути для «швидкої» орієнтиром і допомогти їй якнайшвидше дістатися пацієнта.

Якщо 3G-інтернет пропаде, навігаційна система підтягне GPS-мітки з бази даних центру і однаково зможе збудувати маршрут. У планшетах лікарів також завантажені карти, які застосовуються для GPS-навігації. GPS-трекери працюють через GPRS-з’єднання. «Із 3G і GPRS, так само як і за голосовим зв’язком, ми співпрацюємо з «Київстар», оскільки покриття цього оператора у нас в області найкраще», – розповідає Олег.

Зараз команда центру працює над тим, щоб детально задокументувати на он-лайн-картах всі райони області. У цьому їм допомагають студенти Донецького національного університету ім. Василя Стуса, який через війну переїхав до Вінниці. «Якщо ви подивитеся в Google Maps на карту будь-якого маленького села в Україні, найімовірніше, крім назви і декількох великих вулиць, нічого не побачите. Проте в будь-якому селі Вінницького району ви побачите абсолютно всі дороги, вулиці та будинки », – каже заступник головного лікаря центру.

M2M в медицині, або Як працюють інтернет-кардіографи

Бригади мають ЕКГ-апарати з GSM-модулем і SIM-картою «Київстар». Якщо бригада приїздить до хворого і лікар негайно потребує консультації щодо його стану, такий кардіограф автоматично надсилає кардіограму хворого до діагностичного центру з допомогою GPRS. Вся передача триває близько 10 секунд. В діагностичному центрі фахівці оцінюють стан пацієнта і надають рекомендації щодо діагнозу і лікування, які надсилаються на ЕКГ, а також лікарю на e-mail.

Добре відпрацьована схема, за якої ми з усієї області доправляємо хворих з гострими коронарними синдромами до кардіологічного центру в Вінницю. Адже ми за картою бачимо, коли бригада починає везти до нас хворого і направляємо назустріч ще одну бригаду, щоб вони зустрілися на півдорозі і хворий швидше потрапив до кардіоцентру.

Олег Сидоров

Зараз в кожній машині «швидкої» є три пристрої, підключені до мобільної мережі. Команда центру планує обладнати їх четвертим, з GSM-модулем, яке б дублювало їх і було незалежним від трьох інших, проте дозволяло б бригаді приймати повідомлення, змінювати статуси тощо. У такий спосіб надійність системи обміну даними між центром і «швидкими» ще більше зросте.

І он-лайн-контроль за бригадами, і підключені до інтернету кардіографи в центрі використовують уже рік. «За відгуками, всі задоволені, адже ніхто в далеких селах не очікує, що, наприклад, при інсульті пацієнта відразу ж доправлять до центру, зроблять стентування, коронарографію і вже на третій день випишуть», – каже Олег Сидоров.

Плани на майбутнє

Область поволі підходить до впровадження електронної картки пацієнта. «У нашій області давно йдеться про це, а декілька років тому всім сімейним лікарям видали комп’ютери і ноутбуки, зобов’язали завести електронні карти хворих», – розповідає Олег.

Подібну систему вибудовують і в обласному департаменті охорони здоров’я. Вона організована на програмі «ЕЛІС: Електронна реєстратура», поволі диспетчери почнуть віддалено працювати у всіх реєстратурах і приймальних відділеннях лікарень Вінниці та області. Вестимуть  електронні історії хвороби пацієнтів, куди додаватиметься і вся історія викликів в центр.

«Ми невдовзі запускаємо диспетчерську, наступний етап – стикування наших баз даних з базами даних поліклінік та сімейних лікарів», – пояснює головний технічний спеціаліст центру.

За словами Євгена Кражана, проекти, подібні вінницькому, є в Полтавському центрі медицини катастроф і в Києві.

Автор: Ольга Карпенко

Матеріал підготовлений у співпраці з ain.ua

Теги
icon
423