Ми працюємо над тим, щоб зробити сайт україномовним. Слідкуйте за оновленнями!

Плагіат чи наслідування: складнощі оцінки інтелектуального права у світовій fashion-індустрії

Взагалі, я вважаю, що дуже важко однозначно визначити, що таке плагіат.
Ирина Данилевская

Час від часу питання плагіату досить гостро постає у колах відомих дизайнерів. Взагалі, я вважаю, що дуже важко однозначно визначити, що таке плагіат. Тому винуватити когось безпідставно — дуже непрофесійно. Щоб розібратися у цій проблемі, давайте розглянемо три нижченаведені ситуації.
Існує всього приблизно 20-30 загальновідомих брендів, що роблять глобальні модні тенденції популярними і знаними. Коли менш відомі бренди визначають для себе, яку тенденцію з багатьох запропонованих трендовими агентствами чи виробниками тканин (!) обрати для своєї колекції, вони вже ризикують бути в чомусь звинуваченими. Особливо журналістами, які не дуже обізнані в модних процесах. Це все одно, що сказати, що всі дизайнери, які пошили сукні з однакової смугастої тканини в сезон весна/літо, скопіювали ідеї Готьє або Ральфа Лорена.
Друга ситуація виникає у світі моди, а також у музиці та образотворчому мистецтві, коли митці повертаються до спадщини минулого. Є моменти певних реконструкцій, моменти повернення до життя давно забутих елементів, традицій, стилів. Чи можна сказати, що Гальяно майже повністю відтворив сукню від Dior і використав її у своїй колекції? Був це плагіат чи момент поваги до людини, яка здійснила революцію у світі моди? Тобто, є певні художні традиції, знакові історичні події, які повертаються у вжиток кожного десятиліття, і їх важко назвати плагіатом.
Третя ситуація стосується світових трендів fashion-бізнесу. Більшість подій у цьому бізнесі відбуваються занадто щільно, щоб можна було встигнути піддивитись, що роблять інші. Ukrainian Fashion Week, наприклад, проходить менш ніж за тиждень після Паризького Тижня прет-а-порте. Тому колекції українських дизайнерів готові набагато раніше, ніж ми бачимо колекції відомих брендів на найближчому «великому» тижні моди, тим паче, що більшість наших митців стоять пліч-о-пліч з італійцями, британцями, французами та японцями на численних міжнародних виставках, що проходять набагато раніше за відомі тижні моди.
Звичайно, зовсім інша справа, коли ми говоримо про інтелектуальну крадіжку. Іншими словами, є бренди, які крадуть та використовують ідеї з метою масового тиражування. Від цього ніхто не може вберегтися. Сьогодні будинки моди намагаються індивідуально вирішити це питання. Наприклад, постійно ведуться розмови, щоб зробити тижні моди більш закритими і пізнішими… Проте мої колеги з Італії, Франції, та й я особисто, думаємо, що з цим неможливо боротися.

«Давайте не будемо допускати китайців до показів мод», — говорили у французькій пресі?!

Проте саме китайці, ринок яких бурхливо розвивається, замовляють кожну модель тисячними тиражами. Така ідея просто абсурдна.

23.12.2013
Что нового
Популярно
комментарии
Блоги
ЭКСПЕРТЫ РЫНКА
ТОП-МНЕНИЕ
АВТОРЫ БИЗНЕС-КНИГ
Обзоры бизнес книг
Лекции
WATCH&SHARE
Рынок
ОБЗОР РЫНКОВ
ОТРАСЛЕВЫЕ ТРЕНДЫ
ЭКСПЕРТЫ
ИДЕИ
ИННОВАЦИИ
ВДНГ TECh
ПРАКТИКА
БИЗНЕС-ПЛАНЫ
ЗНАНИЯ
ИСТОРИИ УСПЕШНЫХ
ТЕЛЕКОМ ДЛЯ БИЗНЕСА