Знайди інновацію: Чому корпорації обростають стартапами

Великим компаніям часто важче залучати нову аудиторію. Для її отримання вони шукають свіжих рішень, намагаються створювати інноваційні продукти. Величезній корпорації, де панує бюрократія і формувалися роками правила, складно вийти за рамки і ризикнути, зробити щось незвичайне. Тому компанії дедалі частіше дивляться в бік стартапів – молодих і зухвалих команд, бажаючих підкорити світ. Гіганти створюють власні акселератори, з допомогою яких знаходять нові ідеї для своїх продуктів. Корпорації – інновація, стартапу – розвиток.

LIGA.net дізналася, які в Україні є корпоративні стартап-акселератори, що вони пропонують, і в якій країні корпорації найбільше підтримують стартапи.

Серед перших, хто обрав стратегію інновацій в Україні, був ПриватБанк. Вже на початку 2000-х він був чи не найбільш інноваційним банком у регіоні. Тоді він запровадив СМС-банкінг. Колишній заступник голови правління Олександр Витязь сказав Fobes Україна, що Приват зробив це першим у світі. В американських банках, за його словами, ця послуга з’явилася тільки в середині 2000-х.

У 2002 році Олександр Витязь очолив Центр електронного банкінгу в Приваті, де близько сотні співробітників працювали над інноваційними рішеннями. ЦЕБ – певний внутрішній стартап-інкубатор. Саме в ньому розробили інтернет-банк Приват24. Там же народилася платіжна система LiqPay і хмарна операційна система Corezoid. Всі ці проекти були внутрішніми стартапами.

ПриватБанк ростить не тільки технологічні стартапи. Минулого року банк запустив програму КУБ для малого бізнесу. Це інкубатор, де 22 підприємця пройшли шлях від навчання до масштабування бізнесу. «Наше завдання – розвинути підприємницьку сферу, створювати робочі місця. У такий спосіб ми також будуємо клієнтів, які користуються нашими сервісами», – розповіла керівник проекту Юлія Кислухіна. Водночас банк не отримує жодної частки в бізнесі, і не бере плату за участь. А головним критерієм, за яким відібрали 22 учасника з 800 заявок, стала реалістичність і можливість реалізувати проект, розповіла одна з консультантів програми Катерина Дегтяр. Цього року програма знову запуститься, але вже в оновленому форматі.

Ще одна компанія, яка вирішила підтримати український стартап-рух, – Microsoft. Цілі у IT-гіганта одночасно відрізняються і збігаються з задумами ПриватБанку. Власний акселератор не є для Microsoft Україна способом пошуку інноваційних рішень. Але так само як ПриватБанк компанія просуває свої продукти через стартапи.

Як влаштована взаємодія Microsoft Україна і стартапів?

Стартап потрапляє в акселератор компанії і отримує безкоштовний доступ до хмари Microsoft Azure. Робота з хмарою – обов’язкова умова для участі в акселераторі. Далі компанія проводить навчання стартапа: організовує тренінги, консультує з технологічної і бізнес частини проекту, допомагає розібратися в юридичних та бухгалтерських питаннях. «Стартап створює продукт, який вже можна продати. Компанія і з цим допомагає. Ми пропонуємо розробку своїм партнерам і замовникам», – додає Поплавський. Далі – угода. Стартап запускає пілотний проект, починає поволі розвиватися, продовжуючи використовувати платформу Microsoft.

Вона надається стартапу безкоштовно на рік. Потім за неї доведеться платити. Так компанія монетизує свою роботу зі стартапами. Поплавський запевняє, що всередині Microsoft заздалегідь обговорюється, яка буде плата за платформу для кожного стартапа. Індивідуальний підхід гарантує, що розмір абонплати не буде «убивчим» для проекту.

Перший випуск стартапів з акселератора Microsoft був минулого року. Із 10 учасників до кінця дійшли 7. Зараз у компанії навчається вже другий набір теж із 10 команд.

Спробувати працювати зі стартапами вирішив і телеком-оператор Київстар. Навесні минулого року компанія спільно з технологічним кластером ВДНХ-TECh запустила перший телеком-акселератор. У ньому брало участь 10 стартапів, 4 з яких зараз працюють над спільними з оператором продуктами. Нещодавно Київстар запустив вже разом з Radar Tech другий Телеком-акселератор 2.0 і обрав 11 проектів-учасників. Мета акселератора – знайти інноваційні рішення та впровадити їх в продукти оператора.

Він пояснює, що інноваційні ідеї не завжди здатні вижити всередині великої компанії – цьому перешкоджає щонайменше бюрократія, і ухвалення будь-якого рішення жорстко зарегульоване правилами. Водночас молоді команди готові ризикувати і вигадувати нові проекти. Мась говорить, що за їх здатністю ризикувати і йдуть великі компанії. Корпорації допомагають стартапам масштабувати їхні проекти, і якщо вдається – обидва заробляють.

Він розповів, що всі розробки, і внутрішні, і розробки стартапів, тестуються в юзабіліті-лабораторії Київстар. Там людині дають спробувати, наприклад, додаток. А потім аналізують, які емоції відчував користувач, чому натиснув на ту чи іншу кнопку, чи зручно йому користуватися цим додатком.

За підсумками навчання в Телеком-акселераторі 2.0 Київстар обере стартапи, чиї продукти можна адаптувати під роботу оператора. Компанія співпрацює з фіналістами на різних умовах. З кимось вона ділить прибуток. А когось наймає підрядником. Наприклад, учасник торішнього акселератора Virbox допомагав Київстар робити віртуальний тур Україною в форматі 360°. Radar Tech не отримує від стартапів ні прибутку, ні частини компанії.

У 2012 році німецький телеком-оператор Deutsche Telekom створив стартап-акселератор hub:raum. Його мета збігається з ідеями Київстар – акселератор шукає інноваційні ідеї і команди, які хочуть швидко вивести свої продукти на ринок разом з корпорацією. Але механіка організації програми дещо відрізняється. Акселератор є в Берліні, Кракові та Тель-Авіві. Крізь польський акселератор пройшов український проект із заощадження споживання електроенергії – Ecoisme.

Особливість акселераційної програми hub:raum в тому, що кожен набір має свою тему і під неї запрошуються інші компанії-партнери. Наприклад, польський акселератор проводив програму із інтернету речей (IoT) спільно з Cisco і Intel. А зараз проводиться програма, де шукають проекти, які створюють сервіси, що базуються на хмарних технологіях для комунікацій. Партнером програми виступає Nokia.

Він говорить, що є сенс в тому, щоб залучати сторонні компанії до програм акселератора. Адже Deutsche Telekom не в усьому має хорошу експертизу, і в певних моментах та сама Nokia може надати стартапу більше знань. А оскільки в акселераторі йдеться не тільки про навчання, а й про бізнес, партнери можуть поділитися зі стартапом також своїми клієнтами. Умови, на яких стартапи співпрацюють з Deutsche Telekom і іншими компаніями, прописуються індивідуально під кожен проект.

Матеріал підготовлений у співпраці з LIGA.net