На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Агробізнес у стилі smart

AgTech – це нова перспективна ніша для вітчизняних аграріїв. Всеукраїнський хакатон аграрних інновацій, який відбувся нещодавно у Києві, засвідчив попит на сучасні IT-технології для агросектора.
Хоча agtech – порівняно новий напрямок венчурного інвестування капіталу у світі, річні обсяги інвестицій у цей сегмент становлять понад $2 млрд, а це більше, ніж у fintech.

У лютому в столиці сталася важлива подія для розвитку сільського господарства – Всеукраїнський хакатон аграрних інновацій. Його влаштувала асоціація AgTech Ukraine за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Учасниками заходу були понад 150 розробників та аграріїв з усієї України. Упродовж двох діб (нон-стоп 48 годин) команди фахівців під керівництвом досвідчених менторів розробляли високотехнологічні рішення для агробізнесу. Напрацювали тоді 15 проектів. Форум відвідали понад 350 охочих.

За словами керівного партнера InVenture Investment Group Олексія Олейникова, агрофорум у столиці зібрав учасників і менторів, які запропонували цікаві стартапи для сільгосппідприємств (GIS, ERP, Big Data, телеметрія, машинне навчання, мобільні застосунки тощо). У першому хакатоні, який відбувся торік у Тернополі, взяли участь лише 50 IT-компаній.

знания 3

Розвитком технологічних інновацій для агросектора цікавляться не лише розробники софта. Недарма спонсором заходу став «Київстар». Лідер вітчизняного ринку телекомунікацій планує також плідно співпрацювати з агробізнесом. «Хакатон засвідчив, що аграрна галузь прямує до інтернету речей (IoT) набагато швидше, ніж інші індустрії. IT-системи від українських розробників (датчики для техніки, сховищ, полів, теплиць, кімнатних рослин, тварин і навіть для людей) коштуватимуть набагато дешевше закордонних аналогів. Незабаром ми зможемо конкурувати на міжнародному ринку agtech», – вважає голова асоціації AgTech Ukraine Юрій Петрук.

Проекти переможців

Журі агрохакатону визначило чотирьох переможців. Перше місце (25 тис. грн) посіла команда Envi Logic з проектом Envi Sensor – системи моніторингу клімату та концентрації вуглекислого газу в теплицях та овочесховищах. Датчики з графену розпізнають низький вміст CO2 у повітрі, що дозволяє автоматично збільшувати концентрацію цього газу в теплицях у темну пору для підвищення продуктивності рослин. «Такі датчики набагато дешевші за аналоги. Крім того, ними можна вимірювати концентрацію будь-якого газу», – пояснює засновник компанії Envi Logic Андрій Яремич. До речі, кожен учасник цієї команди отримав додатковий приз – 5 ГБ мобільного інтернету від «Київстар».

Друге місце (15 тис. грн) у команди Cyber Bionic із проектом візуального конструктора розумних речей Fractal, який здатен швидко програмувати як окремі IoT-пристрої, так і об’єднувати їх у мережі чи групи мереж. Ця команда під час хакатону допомогла двом іншим учасникам – UABERRY та Fresh Space – створити власні продукти на базі їхньої технології. А це – показник затребуваності продукту.

Третє місце (10 тис. грн) здобула команда Petiole з проектом «Рибний буй». Цей пристрій вимірює температуру води та її хімічні показники для визначення оптимального часу годівлі риби та недопущення забруднення водойм. Прототип продукту вже готовий, його ціна у кілька разів нижча від закордонних аналогів. Під час агрохакатону команда Petiole розробила застосунок для Android, завдяки якому можна спостерігати за динамікою показників і ухвалювати правильні рішення мобільно.

нагр

Спеціальний приз – двотижневий бізнес-тур до Кремнієвої долини для ознайомлення з топовими AgTech-компаніями та інвесторами – отримав проект Fresh Space. Журі визнало його найбільш масштабованим на зовнішні ринки завдяки B2C-орієнтації. Основна ідея проекту – Internet of Space (транслювання умов середовища з одного місця в інше). Цей пристрій потрібен для створення необхідного мікроклімату для екзотичних рослин та тварин, які не дуже добре почуваються в чужих кліматичних умовах. Проект народився просто на агрохакатоні, розробники до цього навіть не знали одне одного.

Крім того, проекти АЕРО (виявлення шкідників на полях за допомогою ультрафіолетового діапазону), BioSens (сенсори для визначення мікотоксинів), UABERRY (автоматизовані міні-ферми для вирощування полуниці) стали учасниками чотиримісячної інкубаційної програми у лабораторії-акселераторі інтернету речей – IoT HUB.

Проект AgroMonitor (системи моніторингу вологості ґрунту, опадів та наявності шкідників) обрали для представлення на алеї стартапів щорічного форуму інноваційних технологій InnoTech Ukraine у Києві. А команди GrowCo (автоматизація догляду за хатніми рослинами) та AgriEye (рішення для мультиспектрального знімання полів з повітря) відібрали для презентації інвесторам у рамках форуму.

Також журі відзначило проекти Crop Care (швидке визначення шкідників та хвороб і підбір необхідних пестицидів), WattCMS (моніторинг умов зберігання та транспортування продукції) та FoodLab (індивідуалізація раціону тварин за електронним паспортом), які трохи поступилися переможцям.

Застосування

Хоча agtech порівняно новий напрямок венчурного інвестування капіталу у світі, річні обсяги інвестицій у цей сегмент становлять понад $2 млрд, а це більше, ніж у fintech.

Загалом обсяг глобального ринку агротехнологій складає $400 млрд. Сукупні витрати на дослідження в сільському господарстві лише у 13 країнах Західної Європи сягнули $4 млрд на рік. А в США тільки на дослідження в агросекторі витрачають $7 млрд щороку. Тож українським агроноваторам є де себе показати.

«Час, коли сільгосппідприємства активно нарощували земельні банки, у минулому. Збільшення орендної плати та грошової нормативної вартості с/г земель, зростання витрат на польові роботи спонукають агропідприємців покращувати якість угідь», – говорить керівник аналітичного департаменту консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.

На думку Олексія Олейникова, завдяки агрохакатону впровадження інноваційних IT-рішень у вітчизняному сільському господарстві пришвидшиться. «Ми бачимо, які напрямки будуть затребуваними найближчим часом. Найбільше підприємців цікавлять технології, пов’язані із супутниковим спостереженням, комп’ютеризацією і автоматичним контролем усіх виробничих процесів, безпілотниками та зберіганням великих обсягів інформації».

1 (2)

Основні споживачі ІT-послуг – великі агрохолдинги, які використовують системи GPS-моніторингу під час збирання врожаю, різноманітні програми збирання та аналізу даних, пристрої для прогнозування врожаїв та хеджування ризиків. Однак опитування представників агробізнесу свідчать про те, що невеликі виробники теж готові впроваджувати сучасні IT-рішення у сільському господарстві.

«IT-інновації суттєво полегшують роботу аграріїв. Вони допомагають прогнозувати витрати, доходи і визначати можливий прибуток підприємця незалежно від розміру його господарства», – пояснює директор компанії «Брусвяна» Ліліана Дмитрієва.

  • Коментар експерта
  • Владислава Рутицька, заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції:
  • Є декілька першорядних завдань розвитку ІТ-індустрії у вітчизняному агросекторі, з якими не варто зволікати. Це створення с/г системи бізнес-аналізу, галузевої мережі мобільного зв’язку та IP-телефонії, єдиної мапи агровиробників з рейтингами та доступом до біржі, облікової системи з веб-інтерфейсом. Крім того, необхідні система керування галузевими проектами, шаблон веб-порталу для використання владними органами, система супутникового моніторингу, загальнодоступний банк галузевих рішень для сільгоспвиробників (вирощування, зрошування, теплиці, малі сироварні, молочні заводи тощо).
  • Нині триває розробка багатошарової мапи України з використанням геоінформаційніх систем, об’єднання кадастрової системи та системи реєстрації речових прав на нерухоме майно в рамках однієї інформаційної системи, створюється загальнодержавна єдина система електронного обліку деревини, рибних ресурсів тощо.
  • Реалізація цих завдань дозволить нам впровадити систему точного землеробства, моніторингу територій та розпочати системну електронну комерцію сільгосппродукції з доступом на локальні та глобальні ринки.
05.04.2016
Що нового
Популярне