На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Як українським мегаполісам порозумнішати

У користувацьких додатків і сервісів є один суттєвий недолік. Вони допомагають містянам справлятися з трафіком, але не вирішують проблему системно.
Стас Юрасов

Щоб в українських містах зробити транспорт зручним, міськадміністраціям та комунальникам потрібно довго і наполегливо працювати. Вкладати сотні мільйонів у транспортні розв’язки, купувати нові автобуси-трамваї, міняти дорожнє покриття тощо.

Але є речі, які почнуть розвантажувати міський трафік набагато раніше. Вони з’являються як гриби після дощу одразу після технологічних апгрейдів. Першими плодами запровадження в Україні 3G будуть популяризація та поява нових додатків контролю руху як приватного, так і громадського транспорту. Якщо швидкісний бездротовий інтернет візьмуть на озброєння не лише ентузіасти, а й міські адміністрації, то це спричинить появу складних інтелектуальних систем. Вони будуть основою розумних міст в Україні. І допоможуть мешканцям заощадити час, а комунальним підприємствам і автомобілістам — тисячі гривень на бензин.

Поки світлофори довго думають

Нещодавно компанія «Яндекс Україна» оприлюднила результати дослідження автомобільної доступності районів Києва, використовуючи дані сервісу «Яндекс.Затори». З’ясувалося, що у столиці існують прикметні години пік. У будні зранку — з 8:30 до 9:30, ввечері — з 18:00 до 19:00. Київський трафік також залежить від сезону. Приміром, улітку ранкова година пік майже зникає. Найскладнішим місяцем був грудень, головно через передсвяткову активність на дорогах. Найменше заторів спостерігалося в липні і січні, коли більшість автомобілістів виїжджали з міста. А найбільше впливають на трафік снігопади — у ці дні фіксують найжахливіші затори.

загруженость дорог киева неделя

 

Усі ці чинники має враховувати розумне місто. І згладжувати наслідки, зберігаючи для киян дорогоцінні хвилини чи навіть години. Тут повинні включатися технології і все лагодити. Насправді, у «Київдорсервісу» така ідея вже була. У 2013 році його представники оголосили, що на гроші Європейського банку реконструкції та розвитку (20 млн євро) обладнають світлофори міста детекторами руху, збільшать кількість дорожніх камер і зможуть визначати кількість і види транспорту (вантажний, легковий чи громадський). І залежно від цих даних автоматична система зможе налаштовувати світлофори кожні 15 хвилин. Тролейбуси, трамваї та автобуси змогли б «спілкуватися» зі світлофорами, подаючи сигнал при під’їзді до них, щоб їх швидше пропускали.

Карта транспортной доступности районов Киева

Таке нововведення дозволило б щонайменше на 20% збільшити швидкість руху в центрі, на 10-12% знизити споживання палива та зменшити кількість ДТП. Система мала б запрацювати до 2015 року. Але, на жаль, цього не сталося.

Як розповів представник КП «Київдорсервіс» Богдан Аганін, другий транш кредиту ЄБРР (15 млн євро), призначений для запровадження адаптивної системи управління світлофорами, так і не отриманий. На ці кошти мали підключити 638 світлофорних об’єктів. «Зараз у місті до загальної системи управління світлофорами підключені лише 120 об’єктів, але дійсно працюють близько 90», — нарікає Аганін.

Така ситуація надто ускладнює роботу комунальників. Світлофори досі перемикаються за програмою застарілої статистики. Працівникам КП доводиться перераховувати транспорт на перехрестях чи не «вручну».
Іноді допомагають сторонні сервіси. «Ми надали дані щодо завантаженості деяких перехресть Києва колегам із «Київдорсервісу», на основі яких вони налаштували кілька світлофорів на проблемних перехрестях. Але далі справа не пішла. Хоча ми продовжуємо збирати статистику і готові поділитися нею з дорожніми структурами міста», — розповідає аналітик компанії «Яндекс.Україна» Денис Ткалич.

Звісно, що так не має бути у найбільшому місті України, де центральні вулиці перевантажуються дедалі більше. Останнім часом заторів стало менше через високі ціни на бензин. Але це тимчасове явище. Пауза, яка з’явилася у міськвлади, щоб розібратися, нарешті, з проблемами трафіку.

Водіям допомагають ентузіасти

Містяни, поки про них не подбало місто, навчилися справлятися з проблемами трафіку самостійно, через доступні інтернет-сервіси. Як розповів провідний аналітик проекту videoprobki.ua Володимир Пелін, на вулицях Києва уже встановлено майже 250 дорожніх камер, а загалом по Україні — близько 500. За допомоги мобільного додатку для цього сервісу можна відстежувати транспортну ситуацію в місті. Крім звичайного моніторнигу проект дозволяє за необхідності отримати відео з фіксацією ДТП. Але це вже платна послуга. За словами Пеліна, незабаром сервіс істотно збільшить свою інфраструктуру — до 2-3 тис. камер. Ймовірно, його використання також зросте, оскільки всі три найбільші мобільні оператори отримали 3G-ліцензії і розпочнуть надання послуг вже цієї осені. Це дозволить водіям більше користуватися мобільними додатками для контролю заторів під час руху.

видеопробки

Ще один популярний сервіс дорожнього контролю — «Яндекс.Затори». «Щодня через веб і мобільні додатки ним користуються більше 100 тисяч українців. Коли на дорогах великі затори, скажімо, під час снігопаду, кількість користувачів може збільшуватись у 2-3 рази», — наголошує Денис Ткалич. Він каже, що коли багато користувачів одночасно отримують через програми попередження про затори, то загалом транспортне навантаження на «хворе місце» знижується.

Містяни освоїли GPS і мобільні карти

Містяни, які користуються громадським транспортом, а таких чимало, теж знайшли мобільні сервіси, які допомагають їм дістатися роботи у центрі та повернутися додому.

Популярним у багатьох містах України став сервіс Easyway, який добре зарекомендував себе під час Євро-2012. Він дозволяє відстежувати рух комунального транспорту через інтернет або мобільні додатки на картах Google Maps за допомоги GPS. «Система працює у 55 містах України, GPS-дані показуємо у Києві, Львові, Тернополі, Кіровограді, Дніпродзержинську та Дніпропетровську. Технічно ми готові будь-яке місто запустити за два дні, надавши мешканцям доступ до розташування транспорту в реальному часі», — розповідає куратор проекту Іван Шерстюк.

Сервіс налічує близько 0,5 млн відвідувачів на місяць. Завантажено близько 200 тис. мобільних додатків, і їхня кількість зростає. За словами Шерстюка, поява повномасштабного 3G також має помітно додати їм користувачів. Тим паче що проект хоче запустити GPS-моніторинг найближчим часом в Одесі і Харкові. Шерстюк збирається також «оцифрувати» метро, додавши можливість перегляду розташування потягів.

Але проблема в тому, що чи не кожне місто намагається чинити перешкоди, щоб цього не сталося. «Ситуація у містах своя, але в цілому результат один — опір», — нарікає він.

Київ, до речі, стоїть осібно. «З керівництвом «Київпастрансу» повне взаєморозуміння і підтримка. У вересні 2014 року я зустрівся із Сергієм Майзелем (директором КПТ) з пропозицією із 10 пунктів. Наступного ж дня мене призначили позаштатним радником. Нині вісім із них виконані, результати можете бачити самі», — говорить Іван Шерстюк.
У Києві запустили GPS-дані по всьому комунальному транспорту «Київпастрансу» — всім тролейбусам, трамваям, автобусам і навіть маршруткам. Весь комунальний транспорт «йде» на Google Maps, час прибуття в режимі реального часу можна відстежувати і там.

easyway

На що чекати у майбутньому?

У всіх цих додатків і сервісів є один суттєвий недолік. Так, вони допомагають містянам справлятися з трафіком. Але, на жаль, не вирішують проблему системно. Тому надалі міським адміністраціям варто застосовувати сучасніший підхід, а саме — запровадити загальну систему контролю розумного міста на базі бездротових рішень.

«Із поширенням зв’язку і появою доступних пристроїв з’являється можливість встановити сенсори, які визначатимуть, наприклад, вільні місця на парковці для автомобіліста і надають необхідну мотоциклістові інформацію просто на приладову панель», — розповідає віце-президент роботи з клієнтами в Україні та країнах Євразії, генеральний директор Ericsson в Україні Войцех Байда.

Мобільні датчики будуть наступати. Адже кількість підключених до мобільного інтернету автівок стрімко зростатиме. Міжнародний транспортний форум ОЕСР прогнозує, що число автомобілів по всьому світу до 2050 року може досягти 2,5 млрд. А згідно з дослідженнями ABI Research, кількість мобільних M2M (machine-to-machine)-підключень складе 450 млн уже до 2018 року. Це дає нові можливості для контролю руху громадського транспорту. Усі дані датчиків можна буде завантажувати у складні міські аналітичні системи. «Міська влада може використовувати мобільні дані для того, щоб мати детальніше уявлення про поведінку водіїв на дорогах, щоб зрозуміти, які райони міста потребують кращого планування для зменшення «мертвих зон», — розповідає Байда.

До речі, транспортні комунальні компанії вже зараз можуть використовувати дані мобільних операторів з вигодою для себе, не обов’язково підключивши транспортний засіб до мережі. Наприклад, зіставивши кількість абонентів мобільного зв’язку, які перебувають в автобусі у певний час доби, можна корегувати розклад місцевих автобусних маршрутів.

ГРАФИК M-to-M

Є вдалі приклади

З часом у найбільш розвинених містах з’являться інтелектуальні системи управління транспортом, які дозволять вирішувати чимало завдань. У Ericsson вже є успішні приклади їх застосування, приміром у бразильському місті Курітіба. Іще 1974 року місту дошкуляли зрослий трафік на дорогах, низька якість повітря та обмежена інфраструктура. Будівництво метро — задороге задоволення, а автобусна система — надто складна (велика кількість зупинок і довгі переїзди).

Курітіба стала першим містом у світі, яке запровадило інтелектуальну систему управління громадським транспортом на базі мобільного широкосмугового доступу, яка надає чимало корисних даних: про рух автобусів, зупинки, маршрути, швидкість, час у дорозі, момент відправлення і прибуття, а також про оплату проїзду. Автобусна мережа міста, будучи однією з найбільш завантажених у Бразилії, нині без проблем перевозить понад 1,9 млн осіб щодня. Опитування засвідчило, що 89% пасажирів задоволені транспортним сервісом.

 

З чого почати?

Почати побудову інтелектуальної транспортної системи, наприклад, Києва можна зі створення його транспортної моделі. Ця математична сутність, яка об’єднує дані про всі пересування містом. Куди їздять його мешканці? Як часто? В який час? Відповіді на ці запитання надає транспортна модель. Такі дані збираються, зокрема, за допомоги соцопитувань. Згодом мобільні датчики, яких щороку ставатиме дедалі більше, будуть дише додавати і оновлювати інформацію про транспорт.

Фахівець з транспортного планування та моделювання Дмитро Беспалов вважає, що для створення базової моделі Києва знадобиться від трьох місяців залежно від оперативності та точності даних. Вартість розробки готового рішення обійдеться приблизно від 1 млн до 10 млн грн. «Дорого? Зовсім ні! Одна розв’язка на Московській площі в Києві коштувала понад 600 млн грн», — наголошує експерт.

Щойно у Києва з’явиться транспортна модель, можна буде планувати нову транспортну мережу на основі її даних. Крім того, наявність такої моделі дозволить уникати помилок під час вибору місця для будівництва великих об’єктів, приміром ТРЦ. Щоб було якомога менше ситуацій, коли торговельний центр є, а відвідувачів немає — дістатися складно.

28.04.2015
Що нового
Популярне