На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Кизиловий край

Бізнес на нішевій культурі з нуля
В Україні конкуренції серед виробників кизилу немає, ми першими виходимо на ринок з промисловими обсягами продукції, до того ж вона сертифікована як органічна продукція.
Сергей Ольшанский
Предприниматель

Найбільший кизиловий сад в Європі і світі росте в Запорізькій області. Подібних садів немає ні в Криму, ні на Кавказі, де традиційно вирощували цю рослину. Незважаючи на кризу, український підприємець зміг знайти і зайняти нову нішу – виробництво органічного кизилу та вітамінної продукції із нього, що дуже цінується в Європі.

КИЗИЛ_2

Забута культура

«У мене був старий запушений сад у Запорізькій області – черешня, вишня, слива, та прибутку він не приносив: діти обривали ягоди, розводилися шкідники та хвороби. Став думати, що робити з садом, як його розвивати і що вирощувати», – розповідає бізнесмен із Запоріжжя Сергій Ольшанський. На Півдні України гарний чорнозем і клімат, багато господарств вирощують черешні, яблуні, вишні, особливо в сусідньому Мелітопольському районі, тому підприємець шукав щось інше, більш рентабельне. Дізнався з інтернету, що ніхто в Україні не вирощує таку цінну культуру, як кизил, у промислових масштабах, є лише окремі приватні садки. Прочитав його про користь. Дізнався, що кизил – чемпіон за вмістом аскорбінової кислоти: у 100 г ягід міститься до 200 мг вітаміну С – більше, ніж у смородині та лимоні. Ягоди містять багато вітаміну А, Р, мікроелементів — калію, магнію, амінокислот, органічних кислот, фітонцидів. Вживання кизилу підвищує захисні сили організму, благотворно впливає на шлунково-кишковий тракт, нормалізує кров’яний тиск, рівень цукру в крові. І, що найголовніше для господаря, кизил – єдина в Україні плодова культура, яка не піддається шкідникам і хворобам, а отже, не вимагає витрат на хімічну обробку.

Єдиний на той час в Україні невеликий промисловий сад кизилу ріс у Криму. Дикорослі зарості на півострові були вже вирубані браконьєрами, які полювали на цінну тверду деревину.

Сергій Миколайович зацікавився, чи можливо вирощувати кизил у Запорізькій області, де все-таки клімат холодніший, ніж у Криму або на Кавказі, і дізнався, що виведено хороші садові сорти кизилу, які ростуть в умовах степової і навіть центральної України. Садовий кизил відрізняється від дикорослого тим, що він має набагато більші плоди, співвідношення кісточки до м’якоті усього 10-11%, у нього вища врожайність, посухо- та морозостійкість.

Сергій Ольшанський – не новачок у агропромисловій сфері, його виробничо-комерційна фірма «Ольф» з 1990-х років займалася виробництвом та торгівлею борошном, хлібобулочними виробами, у 2010-му перейшла повністю на вирощування зернових та олійних культур. Знайшовши нову перспективну нішу, бізнесмен відразу, не зволікаючи, почав діяти.

З нуля до швейцарської якості

«У кримському саду росте близько 7,5 тис. дерев кизилу. У селі Нове Токмацького району Запорізької області я посадив відразу 11,5 тис. дерев на 14 гектарах. Це найбільший кизиловий сад в Україні, Європі і, напевне, у світі», – розповідає Сергій Миколайович.

Кизиловий сад заклали восени 2013 року: посадили 3,5 тис. дерев дворічних та 8 тис. однорічних саджанців.

Початкові інвестиції у створення кизилового саду склали близько 2 млн. грн. (у грошах 2013 року). Земля вже була, старий сад викорчували, купили сортові саджанці. З вибором сортів, консультаціями щодо агротехніки та догляду допомагає Світлана Клименко – доктор біологічних наук, співробітниця Національного ботанічного саду НАНУ імені М. Гришка, яка вивела 14 зимостійких, великоплідних сортів кизилу: «Лук’янівський», «Елегантний», «Семен», «Євгенія», «Олена», «Світлячок», «Володимирський» та інші з середньою масою плодів 4-6 г і середнім урожаєм з дерева від 40 до 70 кг.

Зробили водоймище для поливу, щоб вода відстоювалася і нагрівалася, а не прямувала прямо зі свердловини. Провели крапельне зрошення, причому систему зрошення купували українського виробництва – донецького заводу «Факел». У мелітопольської фірми замовляли гравійно-піщаний фільтр для системи фільтрації ставка.

Щоб сад був доглянутим, достатньо мати одного кваліфікованого агронома: для санітарної обрізки, видалення зайвих і засохлих гілок. Спеціального формування крони кизилу не потрібно: він росте як напівдерево, напівкущ.

У 2014 році отримали перший сигнальний урожай, зварили пробну партію варення, сиропу і компоту. «Котел для варіння варення купили у мелітопольських виробників, які, до речі, виготовляють котли для харчової промисловості на експорт. Може, не такі гарні, як німецькі, але відмінної якості, так що даємо можливість заробляти своїм місцевим виробникам», – говорить Ольшанський.

Підприємець устиг пройти сертифікацію свого кизилового саду у фірмі Organic Standard Ltd, яка сертифікує органічну продукцію для ринку Європейського Союзу та Швейцарії. І зараз займається сертифікацією врожаю 2015 року, якого очікують близько 5 тонн.

КИЗИЛ_3

Дорогий джем

«В Україні конкуренції серед виробників кизилу немає, ми першими виходимо на ринок з промисловими обсягами продукції, до того ж вона сертифікована як органічна продукція. І від того, як будемо вести себе на ринку, від якості і розумності цін залежить успішність справи», – вважає Ольшанський.

Кримський кизиловий сад не буде конкурентом в Україні та ЄС, оскільки підпадає під санкції і не може поставляти продукцію на материк. Кизилом займаються і поляки, причому купують саджанці в Україні.

Зараз бізнесмен в очікуванні першого великого врожаю організує виробництво переробки кизилу: планує варити варення, компот, джем, сік, сироп. Знайшли партнера, у якого є виробничий цех, це ФОП Гучков Володимир Якович, який готовий ввести в асортимент підприємства продукцію з кизилу.

На початковому етапі, поки сад не плодоносить на повну потужність і обсяги виробництва невеликі, будуть продавати продукцію з кизилу на внутрішньому ринку. «У нас багато хто розуміє, що таке органічне землеробство, але споживачі не знають про складності вирощування, догляду, і чому органічна продукція є дорожчою, – відзначає він. – Тому орієнтуємося на європейський ринок, враховуючи, що там знаходиться платоспроможний покупець якісної органічної продукції, а кизил – продукт недешевий».

Так, в Україні 360 г грузинського варення з кизилу продається за 93 грн., 0,5 л кизилового сиропу – 101 грн., 250 г кизилового повидла – 41 грн.

Натепер в компанії підприємця тільки розробляють власну торгову марку для продукції, рекламою поки що не займалися, але інтерес у торговців і покупців уже є. «Ми не хочемо працювати через дистриб’юторів, хочемо торгувати самі. В роздробі у нас невеликий обсяг продукції при асортименті 5-10 видів. Пізніше, при зростанні обсягів виробництва, плануємо працювати з торговими мережами», – ділиться планами Ольшанський.

Крім плодів, з кизилу виробляється й інша продукція: кизилові кісточки використовуються при виробництві косметичних засобів, ще з них роблять сурогат кави. Дуже цінується для виробництва меблів, предметів інтер’єру деревина кизилу, за візерунком і твердістю схожа на кістку. Але поки що це виробництво в майбутньому.

КИЗИЛ_1

Місцеві труднощі

Серед перших труднощів Сергій Миколайович виділяє проблеми бюрократичного характеру: щодо оформленням землі, проведення електроенергії (цілих 11,5 міс. отримували дозвіл на проведення мережі 15 кВт, щоб організувати крапельне зрошення).

Кизиловий сад – це сімейний бізнес, який добре передавати у спадок: плодоношення кизилових садів триває до 100 років.

Важко знайти й відповідальних працівників у селі, хоча гроші за роботу як для сільської місцевості пропонуються непогані: прополка, наприклад, коштує 20 грн за рядок – за день можна легко заробити 200 грн.

По периметру саду необхідна охорона, щоб злодії не викопали дерева. Потрібна й охорона саджанців від гризунів: виявилося, в районі дуже багато зайців, які травмують саджанці, тож довелося заводити собак.

«На стадії виготовлення продукції потрібні будуть хороші фахівці-технологи, і такі люди є, але ми їх ще не запрошували, оскільки урожай буде в серпні-вересні», – розповідає Сергій Миколайович.

Найбільша проблема цього бізнесу, як і багатьох інших в Україні, – непередбачуваність економіки: поки що підприємець не може точно прорахувати собівартість продукції, дуже багато буде залежати від цін на цукор (для виробництва варення чи джему цукру потрібно стільки ж, скільки і кизилу, один до одного), від цін на електроенергію, газ. Тож про прибутки, які отримає не раніше осені, говорити зарано.

За попередніми підрахунками, вкладені у створення кизилового саду кошти окупляться на п’ятому році, коли рослини виростуть і ввійдуть у повне плодоношення.

Кизиловий сад – це сімейний бізнес, який добре передавати у спадок: плодоношення кизилових садів триває до 100 років.

А поки що Ольшанський налаштований оптимістично і планує придбати землю поруч, щоб розширити сад.

25.05.2015
Що нового
Популярне