На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Креативна економіка. Частина 1. Жива культура

Ніхто не дасть вам навіть хвилини, якщо в перші секунди ви не надихнули. А надихнути можна, тільки якщо ви самі горите проектом, тільки якщо у вас є passion.
Рагнар Сиил

Працюючи у Міністерстві культури Естонії заступником міністра з питань креативної економіки, я наражався на безліч проблем у цій галузі. Урізані бюджети і відсутність розуміння уряду обмежували потенціал і можливості для розвитку. Але з часом ми довели, що креатив теж може приносити дохід, і змінили ставлення до культури.

Я поділяю мистецтво на живе і мертве. Живе – це концерти, виставки, фестивалі, театри. Мертве – музеї, бібліотеки тощо. Я працював із живим мистецтвом, адже саме в ньому прихований головний потенціал.

From culture 1.0 to culture 3.0

Професор П’єр Луїджі Сакко вивів цікаву теорію: From culture 1.0 to culture 3.0. Це модель трансформації етапів культури. Важливо, що етапи не мають чітких меж, це міксові переходи, з поступовим превалюванням одного з них.

1.0: patronage model – це час церкви, мистецтво і культуру шукали саме там.

2.0: culture mass – це результат технічного прогресу, не часи Гуттенберга, звісно, а поява ТБ, радіо, кіно та фотографії. У цей період способів для творчого вираження побільшало, і прихований потенціал креативу поступово почав розкриватися.

3.0: technological innovation – це поява інтернету, соціальних мереж, Youtube, час, коли кожен став креативником.

Бути креативним тепер стало простіше. Якщо ти музикант і хочеш визнання, тобі не потрібно місяцями збирати на запис у студії, ходити з дисками до продюсерів.

Усе, що тобі потрібно, – лептоп, смартфон і Youtube.

При цьому світ креативу схожий на пляшку. Зверху – величезний шар креативників, яким потрібно себе реалізувати, усередині – потреба в них. Між ними – вузька шийка, через яку проходять не всі. Це не погано, не добре – лише природний добір. Але в економічно складні часи можливостей «потрапити у пляшку» меншає.

Жива культура за кризи

У світі креатив зараз стрімко розвивається. Але цей розвиток не постійний. За часів кризи люди обмежують себе у продуктах культури: кіно, виставки, концерти. Обмежує культуру і уряд.

На нарадах щодо розподілу та урізання бюджетів у кризові часи ставили запитання: що буде з вашим міністерством, якщо ми не додамо, приміром, 5% бюджету (уявімо, що це 5 млн євро). Представники міністерств НС і охорони здоров’я мали чіткі підрахунки: якщо ви заберете 5%, ми будемо змушені закрити стільки-то станцій швидкої допомоги, час надання допомоги збільшиться на 2 хвилини, а це за рік призведе до втрати 40 життів. Що я міг сказати після цього? Що культура – це пам’ять, національний розвиток, що це просто важливо?

Уряду складно пояснити, чому культура і креатив настільки необхідні. Причина – складно калькулювати збитки від скорочення бюджету на них.

Але важко не тільки Мінкульту, а й творцям, креативникам. Коли ти приходиш у банк, ти не можеш оцінити свою ідею у валюті, адже культура не калькулюється, пам’ятаєте? І тут важливо вміти продавати! Одразу ви повинні продати свою ідею, свою компанію, себе. Ніхто не дасть вам навіть хвилини, якщо в перші секунди ви не надихнули. А надихнути можна, тільки якщо ви самі горите проектом, тільки якщо у вас є passion.

Далі буде

 

20.04.2016
Що нового
Популярне