На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Плагіат чи наслідування: складнощі оцінки інтелектуального права у світовій fashion-індустрії

Взагалі, я вважаю, що дуже важко однозначно визначити, що таке плагіат.
Ирина Данилевская
Наразі цей матеріал доступний лише російською. Ми працюємо над тим, щоб додати українську версію. Перепрошуємо за тимчасові незручності.


Час від часу питання плагіату досить гостро постає у колах відомих дизайнерів. Взагалі, я вважаю, що дуже важко однозначно визначити, що таке плагіат. Тому винуватити когось безпідставно – дуже непрофесійно. Щоб розібратися у цій проблемі, давайте розглянемо три нижченаведені ситуації.
Існує всього приблизно 20-30 загальновідомих брендів, що роблять глобальні модні тенденції популярними і знаними. Коли менш відомі бренди визначають для себе, яку тенденцію з багатьох запропонованих трендовими агентствами чи виробниками тканин (!) обрати для своєї колекції, вони вже ризикують бути в чомусь звинуваченими. Особливо журналістами, які не дуже обізнані в модних процесах. Це все одно, що сказати, що всі дизайнери, які пошили сукні з однакової смугастої тканини в сезон весна/літо, скопіювали ідеї Готьє або Ральфа Лорена.
Друга ситуація виникає у світі моди, а також у музиці та образотворчому мистецтві, коли митці повертаються до спадщини минулого. Є моменти певних реконструкцій, моменти повернення до життя давно забутих елементів, традицій, стилів. Чи можна сказати, що Гальяно майже повністю відтворив сукню від Dior і використав її у своїй колекції? Був це плагіат чи момент поваги до людини, яка здійснила революцію у світі моди? Тобто, є певні художні традиції, знакові історичні події, які повертаються у вжиток кожного десятиліття, і їх важко назвати плагіатом.
Третя ситуація стосується світових трендів fashion-бізнесу. Більшість подій у цьому бізнесі відбуваються занадто щільно, щоб можна було встигнути піддивитись, що роблять інші. Ukrainian Fashion Week, наприклад, проходить менш ніж за тиждень після Паризького Тижня прет-а-порте. Тому колекції українських дизайнерів готові набагато раніше, ніж ми бачимо колекції відомих брендів на найближчому «великому» тижні моди, тим паче, що більшість наших митців стоять пліч-о-пліч з італійцями, британцями, французами та японцями на численних міжнародних виставках, що проходять набагато раніше за відомі тижні моди.
Звичайно, зовсім інша справа, коли ми говоримо про інтелектуальну крадіжку. Іншими словами, є бренди, які крадуть та використовують ідеї з метою масового тиражування. Від цього ніхто не може вберегтися. Сьогодні будинки моди намагаються індивідуально вирішити це питання. Наприклад, постійно ведуться розмови, щоб зробити тижні моди більш закритими і пізнішими… Проте мої колеги з Італії, Франції, та й я особисто, думаємо, що з цим неможливо боротися.

«Давайте не будемо допускати китайців до показів мод», – говорили у французькій пресі?!

Проте саме китайці, ринок яких бурхливо розвивається, замовляють кожну модель тисячними тиражами. Така ідея просто абсурдна.

23.12.2013
Що нового
Популярне