На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Салати на підвіконні

Як регіональному фермеру увійти у столичні мережі
Ми формували культуру споживання салатів, привчали людей до різноманітності. Пропонували маловідомі в Україні різновиди: саланова, батерхед, лоло біонда, оакліф тощо

Підприємці Олександр Карпусь та Олександр Балюра з нуля створили у селі на Дніпропетровщині тепличне господарство – «Ферму Карпусь», що забезпечувала весь Донбас зеленими салатами і пряними травами у горщиках. Повністю втративши ринок збуту в 2015 році через проведення АТО, фермери за рік пробилися на полиці столичних супермаркетів. Як це вдалося зробити, розповідає співвласник і відповідальний за розвиток підприємства Олександр Балюра.

«Бізнес для мене – це насамперед відносини з людьми, – говорить підприємець. – Спочатку я прагнув врятувати власну родину від бідності, тепер хочу допомогти багатьом моїм односельцям». У 15 років Олександр Балюра змушений був залишити рідне село і виїхати у місто. Він навчався у школі і водночас торгував на ринку, вже у 21 рік створив у Кривому Розі дистриб’юторську компанію, був співвласником ТМ «Помідора». У 2006 році молодий підприємець продав свою частку бізнесу і повернувся до рідного села, щоб започаткувати справу, корисну для місцевої громади.

1
Олександр Балюра, співвласник і відповідальний за розвиток «Ферми Карпусь»

Натомість Олександр Карпусь усе життя прожив у селі, з дитинства працював на землі, свою першу теплицю побудував у 1985 році, у якій виріс його перший урожай огірків. Тоді таку діяльність вважали нетрудовими доходами, але це не зупинило фермера-початківця. Зустрівшись як старі друзі, Олександри вирішили поєднати сільськогосподарський досвід та бізнес-знання.

На 5 га «Ферма Карпусь» вирощує традиційні овочеві культури. У 2009 році побудували 0,5 га нових сучасних теплиць. Як усі на селі, саджали огірки та помідори, але шукали свою нішу. «Я бував за кордоном, бачив багато проектів, тож розумів, що потрібно для нашого успіху. По-перше, відрізнятися, мати цікавий продукт, по-друге, працювати з мережами супермаркетів, які б давали необхідні продажі, а для цього треба забезпечити їх належною кількістю продукції та сервісом», – ділиться Балюра.

5

Кілька років експериментували з різними культурами: шукали, що буде добре рости, давати стабільні врожаї і користуватися попитом. У 2011 році зійшлися на думці вирощувати салати і пряні трави: можна сіяти і збирати врожай у конвеєрному режимі цілий рік.

«У світі дуже популярна гідропоніка, адже виробництво можна автоматизувати і знизити собівартість продукції, підвищивши свій прибуток, – говорить Олександр. – Такі проекти потребують чималих коштів, яких у нас немає. Крім того, ми хочемо вирощувати «живу» продукцію, тому пропонуємо салати і трави у горщиках із землею: їх можна поставити на підвіконня і зривати листя за потреби».

На 5 га «Ферма Карпусь» вирощує традиційні овочеві культури

Привчити покупця

У 2012 році вони зайшли до мережі супермаркетів «Амстор» у Донецьку, Дніпропетровську та Запоріжжі. Бізнесмен зізнається, що це було непросто. Адже у регіоні не надто розвинена культура споживання салатів на відміну від, скажімо, Києва, і магазини спочатку відмовлялися від продукції «Ферми Карпусь». Ключовим для них стало те, що салати і трави були у горщиках, як живі квіти, їх не треба ставити у холодильник, товарний вигляд зберігають до 10 днів.

Супермаркети хотіли замовляти по п’ять штук, але підприємці не погодилися. «Важливо не лише поставити продукцію на полицю. Потрібно зробити гарну викладку, щоб покупці помітили продукт», – ділиться Балюра. Він домовився з усіма завідувачами магазинів мережі постачати стільки горщиків, скільки сам вважає за потрібне, і забирати залишки.

4

Перші два роки повертали інколи до 30% продукції. «Ми формували культуру споживання салатів, привчали людей до різноманітності сортів. Пропонували маловідомі в Україні різновиди: саланова, батерхед, лоло біонда, оакліф тощо. Згодом з’явилися постійні покупці, продажі пішли вгору», – розповідає Олександр.

Крім «Амстора», постачали свої салати і трави до мереж «Обжора», «Бум», продавали на ринках.

Ми формували культуру споживання салатів, привчали людей до різноманітності. Пропонували маловідомі в Україні різновиди: саланова, батерхед, лоло біонда, оакліф тощо

Труднощі – не завада

Агробізнес потребує постійних інвестицій, але брати кредити під час інфляції ризиковано, доводиться розраховувати лише на себе. Головні витрати фермерів – оплата праці. На фермі працюють залежно від сезону 20-30 людей. «Наші салати ростуть рівненько, рядочками. Ми вчили працівників, як ходити теплицею, куди ставити інструмент, як підбирати рослини певної висоти, щоб відправляти до магазинів», – розповідає Олександр. Селяни не розпещені, цінують і просте «дякую» керівника, і можливість попити чай під час перерви.

Постійних коштів потребує також створення мікроклімату в теплицях: опалення, освітлення, вентиляція, полив.

3

Коли побудували теплиці, звернули увагу на кількість і якість води. «Вода у нашій місцевості містить багато солей, і її бракувало для високорослих овочевих культур. Це була одна з причин, чому ми почали активно вирощувати салати», – каже фермер. Глибинні свердловини і очисні установки зворотного осмосу були б дорогим рішенням. Вихід знайшли: побудували резервуари та систему для збирання дощової води, яку перемішують із звичайною водою, отримуючи оптимальний склад і «умовно безкоштовну» воду.

Для опалення використовують дрова, вугілля та лузгу насіння, яку купують на найближчому елеваторі. Підібрали пропорції, за яких виходить ефективне згорання. Деякі твердопаливні котли придбали, решту виготовили самі.

Головні витрати підприємців – оплата праці. На фермі працюють залежно від сезону 20-30 людей

Ринок помер. Хай живе ринок!

Майже 90% продажів давала Донецька область. І коли почалася АТО, з’явилися проблеми з логістикою. Оскільки господарство розташоване поруч із зоною проведення АТО, ферма опинилася на межі виживання. А вночі 1 січня 2015 року, коли закрилися всі супермаркети «Амстор», «Ферма Карпусь» втратила і продукцію, якою щойно затарила магазини, і гроші за раніше продані салати, і ринок збуту.

Тому Олександр Балюра подався до Дніпропетровська освоювати новий ринок. Знаючи свою цільову аудиторію, він пішов в офіси великих компаній та коворкінги і налагодив прямі поставки продукції споживачам. Знаходяться клієнти і на фестивалях їжі та ярмарках.

Навесні почали працювати з мережею «Еко-Лавка»: хоч як складно було організувати логістику, однак поставляли салати до їхніх торговельних точок Дніпропетровська та Києва. Там продукцію «Ферми Карпусь» знайшов закупник Fozzy Group і запропонував їм співпрацю.

2

«Фермеру нелегко працювати із супермаркетами. Адже треба охопити всі регіони, йти на відстрочення платежу, та головно – потрібен пакет документів та сплата ПДВ, до чого вони часто не готові», – застерігає Олександр Балюра. Завдяки цікавій продукції і встановленню добрих взаємовідносин з менеджерами Fozzy Group підприємці розпочали постачання до магазинів «Сільпо». Лише за півроку роботи в Києві «Ферма Карпусь» відновила рівень продажів.

Овочевий кошик

З липня 2015 року «Ферма Карпусь» запустила сервіс із доставки у місто своїх продуктів. Раз на тиждень клієнт отримує кошик із сезонними продуктами, розрахований на родину із 2-3 людей: свіжі овочі та салати, консервацію, ягоди, горіхи, олію та домашню випічку. Планують додати домашній сир і локшину.

Передплатити «Продуктовий набір» можна через сайт «Ферми Карпусь»

Чимало сільських мешканців втратили надію, але є активні люди із золотими руками, які хочуть розвиватися. Варто їх лише підтримати, показати, що вони можуть бути затребуваними

Поки сервіс випробовується, підприємці удосконалюють комунікації із замовниками. «На відміну від інтернет-магазину, де людина вибирає продукти, у нас вона не знає, що саме отримає. І не може вибрати більше базиліка, а менше руколи, чи взяти менше перцю, а більше яблук. Ми пояснюємо: самі щось не полюбляєте – пригостіть друга або сусіда. Це проект, який дає роботу селянам. Чимало сільських мешканців втратили надію, але є активні люди із золотими руками, які хочуть розвиватися. Варто їх лише підтримати, показати, що вони можуть бути затребуваними», – говорить бізнесмен.

У планах підприємців – залучити до проекту якомога більше і споживачів, і фермерів з різних регіонів.

Олександр Балюра працює над тим, щоб реалізувати в Україні ідею Community Supported Agriculture (далі CSA) – сприяння громади сільському господарству. Сервіс CSA поширений у США, Європі (Франції, Німеччині, Швейцарії, Італії, Великій Британії), Канаді та Японії. У нас про нього мало знають. Клієнти до початку сезону замовляють за переоплатою регулярне отримання продуктів від певного фермера чи спільноти сімейних господарств, фінансують їхню працю. І містяни отримують таким чином свіжі та здорові місцеві харчі, в якості яких вони впевнені.

19.01.2016
Що нового
Популярне