На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

«Мережеве суспільство», де все пов'язано з усім

Мережа широкосмугового мобільного інтернету, яка зараз розгортається в Україні, дає можливість використовувати такі додатки. Зв'язок використовуватиметься скрізь. Пристрої зможуть розташовуватися у будь-якому місці країни. Послуги будуть доступні у хмарних сервісах.
Ларс Нильсен

Ларс Нільсен – Head of Technology, Customer Unit Industry & Society у компанії Ericsson. Він відповідає за управління та реалізацію технологічних стратегій підрозділу. Основний фокус роботи Ларса Нільсена – нові технології, що з’являються, ринкові можливості та стратегічні партнерства. Під час Міжнародного симпозіуму з питань електронного уряду, який відбувся у Києві 3 червня з ініціативи «Київстар» та міжнародної групи компаній VimpelCom, Нільсен дав інтерв’ю Kyivstar Business Hub.

Інтервью в оригіналі

Ви часто говорите про «мережеве суспільство» (англ. – networked society). Що це означає?

Ларс Нільсен: Цей термін Ericsson застосовує для опису епохи, у яку ми вступаємо. Різні компанії застосовують різні терміни для опису одного й того ж явища – наприклад, «інтернет всього» (IoE – Internet of Everything) або «інтернет речей» (Internet of Things). Тобто все, що нас оточує, підключається до єдиного інтернет-простору. Коли пральна машина може розмовляти із енергосистемою. Коли ваш автомобіль може зв’язуватися з сервісним центром та записуватися на прийом, а після – відкладати його, якщо затримується у пробці. Це епоха, коли речі самостійно зв’язуються між собою. Вона слідує за епохою, коли ми протягом багатьох років зв’язували між собою домівки та людей.

Ви сказали, що підключити до мережі можна все, що від цього отримає додану вартість. Що це означає?

Л.Н.: Сьогодні ви можете підключити все, що завгодно. У США кілька місяців тому існували підключені до мережі матраци. Технологія стала настільки дешевою, простою та низьковитратною у споживанні енергії, що наділити інтелектом можна все, що завгодно. Тут «вигода» є ключовим словом. У цьому має бути підприємницька або соціальна потреба. Має бути причина.

Коли мова заходить про електронні сервіси та верифікацію громадян, чим нам можуть бути корисні смартфони?

Л.Н.: Смартфони не обов’язково мають відігравати безпосередню роль у цьому процесі – справа не лише в них. Цей процес виходить далеко за рамки смартфонів. Наприклад, ви перебуваєте в офісі й перед тим, як вийти на вулицю, хочете увімкнути обігрівач у машині до того, як сядете у неї. У даному випадку робота автомобіля не залежить від підключення до смартфону. Потрібно безпосереднє підключення авто до мережі 3G.

Мережа широкосмугового мобільного інтернету, яка зараз розгортається в Україні, дає можливість використовувати такі додатки. Зв’язок використовуватиметься скрізь. Пристрої зможуть розташовуватися у будь-якому місці країни. Послуги будуть доступні у хмарних сервісах. Я вірю, що все це відбувається завдяки трьом складовим: хмара, девайси та широкосмуговий зв’язок.

Наскільки ідея розумного міста може буде застосована у країнах, що розвиваються?

Л.Н.: Це не пов’язано безпосередньо з добробутом держави. Звичайно ж, має бути базова інфраструктура зв’язку. В першу чергу країна повинна подбати про це. Один із моїх улюблених прикладів – мій досвід роботи із водяними насосами у бідних районах Африки. Об’єднання насосів в єдину мережу приносить певну користь. Так, у старі добрі часи різні регіони в Африці отримували водяні насоси безкоштовно. Потім, коли насоси виходили з ладу, у місцевих жителів не було стимулу їх полагодити. А система, яку ми впроваджуємо зараз, забезпечує підведення води через мобільні платежі. Це настільки дешево, що кожен може собі це дозволити. Але тепер, коли водяний насос знову зламається, з’явився економічний стимул його полагодити. Така система може спрацювати і в країнах, що розвиваються, але вже у розвинених країнах це, ймовірно, буде не актуально. Необхідно виділити найбільш значущі проблеми для кожного регіону і далі визначати, як їх можна вирішити за допомогою зв’язку, пристроїв і хмарних сервісів.

Чи збільшує такий взаємозв’язок підзвітність уряду?

Л.Н.: Так, яскравий приклад – Сеул. Наприклад, у Швейцарії постійно проводяться референдуми й іноді швейцарці голосують по кілька разів на місяць. Їм потрібно фізично піти та проголосувати. У Сеулі зробили голосування дуже легким за допомогою мобільного додатку. Уряд не обмежується таким голосуванням, але якщо він приймає якесь рішення, отримуючи при цьому 90%-ву підтримку через мобільний додаток, то одразу ж розуміє, як люди це сприйняли. Тож можливості для збільшення рівня звітності уряду є.

Які найзахопливіші проекти реалізовані у цій сфері на сьогодні?

Л.Н.: Ми розвиваємо три останні покоління мобільних систем, які дозволяють компаніям вирішувати певні завдання. Останнє з того, що ми створили, – 4G-система із більш високою пропускною здатністю. Зараз у нашій лабораторії ми працюємо над п’ятим поколінням зв’язку, яке можна використовувати для потреб «мережевого» суспільства, де все зв’язано з усім. Нам слід  переконатися, що ці мережі пристосовані для різних кейсів. Наприклад, вже зовсім скоро з’являться самокеровані автомобілі. За два роки близько сотні таких машин вже будуть їздити вулицями Гетенборга у справжнього транспортному потоці. Це вже не наукова фантастика, це практично наша реальність. Але коли є автомобілі, яким потрібно координуватися один з одним, це має відбуватися якомога швидше і взаємодіяти вони мають безпосередньо. У них немає часу дзвонити диспетчеру та робити запити, їм потрібна пряма комунікація. Такий кейс якраз і підтримують мережі п’ятого покоління, над якими ми зараз і працюємо у лабораторіях.

Особисто мені дуже подобається таке «спілкування» речей, я бачу в цьому величезну користь. І я оцінюю це не з позиції технаря-зануди, який говорить «таке в принципі можливо», а дійсно вважаю, що в цьому існують реальні переваги, просто не завжди очевидні.

Наведіть, будь ласка, улюблений приклад переваг, які перевершили всі очікування.

Л.Н.: Мій улюблений приклад стосується компанії Maersk Line. Коли компанія лише почала із нами співпрацювати, ми розробили для неї так званий М2М-додаток. Ми зробили так, що контейнери могли «дзвонити» на базу та повідомляти дані про температуру всередині. Але виявилося, що ми можемо надбудувати над цим додатком ще кілька, не тільки для контейнера, а й власне для корабля. Це виявилося дійсно корисним, адже за його допомогою можна було перевірити, чи з належною швидкістю рухається судно. Якщо воно перевищує швидкість, то йому у будь-якому випадку потрібно очікувати в порту чергу на розвантаження. Але якщо є можливість об’єднати інформацію про поточну швидкість та про орієнтовний час прибуття у порт, можна підрахувати, чи дійсно є необхідність йти так швидко або краще зменшити швидкість. Адже навіть незначне зниження швидкості – це величезна економія пального. Тож можна експериментувати із новими, божевільними ідеями та втілювати над тими, що вже є.

24.06.2015
Що нового
Популярне