На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Торгував, не крав

Як запобігти зловживанням персоналу в магазині
Основний показник чесності роботи персоналу магазину – підсумкова інвентаризація.
Дмитро Коссе
керівник консалтингової компанії «Коссе бізнес консалтинг»

Робота у торгівлі ще з часів СРСР вважається місцем, де хитрий і нечистий на руку працівник отримує додаткові бонуси. Тут є чим поживитися і продавцеві, і касиру, й охоронцеві. Адміністративна ланка магазину – адміністратор, бухгалтер, старший касир, директор – теж нерідко полюбляють поліпшити власне матеріальне становище за рахунок крамниці. Як із цим боротися?

Кількість злочинів у торгівлі останніми роками значно зросла, що пов’язано із загальним зниженням рівня життя українців. «Останнього року крадіжок побільшало настільки, що кількість звернень власників магазинів за консультаціями щодо організації безпеки зросла майже у 10 разів», – наголошує Дмитро Коссе, експерт-практик роздрібного ринку, керівник консалтингової компанії «Коссе бізнес консалтинг».

Спектр порушень серед торговельних працівників широкий: від недбальства під час зберігання товару до крадіжки майна. «Основний показник чесності роботи персоналу магазину – підсумкова інвентаризація. Нормальною є недостача менше 1% річного обороту в торгівлі товарами продуктової групи та менше 0,5% – у промисловій групі. Якщо недостача більша — винний персонал», – упевнений Коссе. Приміром, щоб переклеїти штрих-код або перекласти дорогий товар у коробку з-під дешевого, покупцеві потрібен час і вправність, а не помітити цього може лише недосвідчений або наперед «замотивований» продавець чи касир.

Найбільше своїм службовим становищем, за даними експерта, зловживають офісні працівники: закупники, фінансовий підрозділ, який здійснює оплату постачальникам. Схеми шахрайства адміністративного персоналу магазину набагато складніші, ніж просто крадіжка: від замовлення неходової продукції, отримання товару понад оформленого замовлення до впливу на платежі постачальників та систему ціноутворення, а також списання товару на потреби крамниці.

  • Про шахрайство персоналу може свідчити:
  • зниження продажів товарів та послуг;
  • завищення цін на товари і послуги порівняно з конкурентами;
  • зростання дебіторської заборгованості і труднощі з її погашенням;
  • плинність управлінських кадрів.

ТОРГУВАВ-НЕ-КРАВ_1

Проблемні місця

Дмитро Коссе розповів, на що потрібно звертати увагу власникові торговельного закладу на кожному етапі руху товарних та матеріальних цінностей.

1. Договір поставки

Типове шахрайство – закупівля продукції за завищеною ціною у компанії-посередника чи у фірми-одноденки, яку і створено з метою «співпраці» з певним закупником. Зазвичай причиною такої поведінки співробітників є можливість отримати «відкат» від зацікавленої сторони.

Профілактика: перш ніж підписати договір на велику суму або термін, необхідно дізнатися про рівень цін у конкурентів на подібні товари. До укладання угоди слід перевірити реальність постачальника (упевнитися, що директор фірми не перебуває у розшуку, вона є виробником, а не посередником, тощо).

2. Замовлення товару

Одна зі схем шахрайства – замовлення за змовою з постачальником не потрібного магазину товару, який не користується попитом, що призводить до заморожування коштів і збитків компанії.

Профілактика: жорстка система контролю. Наприклад, під час замовлення товару понад визначену суму вимагати погоджувати це замовлення з керівництвом.

Автоматизація процесів замовлення. Якщо, приміром, оборотність замовленого товару перевищує 50 днів, про це слід повідомити службу безпеки та керівника.

3. Приймання товару просто у магазині

Найпоширеніше зловживання працівника крамниці, з яким наперед домовилися, – це підписати накладну і дозволити постачальникові залишити торговельний заклад, не віддавши товар. Якщо у магазині працюють понад 30 осіб, то пропажу, наприклад, палети соку не помітять аж до інвентаризації.

Профілактика: приймання товару не одним працівником. Приміром, комірником і співробітником служби безпеки. Або виписування накладної за фактом приймання товару після зчитування штрих-коду кожного продукту.

4. Списання товарів

Чи не всі завищують кількість списаних мийних засобів, швабр, мочалок, якими прибирають у магазині. Або офісного паперу, чорнил для картриджів тощо.

У торгівлі товарами непродуктової групи поширене списання продукції нібито для маркетингових цілей. Наприклад, у будівельному магазині для влаштування шоу-руму потрібні ванна, два метри кахлів, банка клею, а списують 20 м кахлів та 5 банок клею.

Списання невикористаних витратних матеріалів є справжнім лихом сфери обслуговування, зокрема салонів краси (де списують шампуні, фарби) чи кафе, де завищують норми використання продуктів.

Профілактика: встановлення нормативів витратних матеріалів.

Списання нібито простроченого або пошкодженого товару («бій» та «пошкодження упаковки») – ще одна лазівка, яку полюбляють менеджери. Списуються дорогий алкоголь, скляний посуд, косметику, техніку – ці товари, які згодом легко продати, вимагають особливої уваги та контролю.

Профілактика: відшкодування пошкодженого товару самим персоналом.

5 років тому штрих-коду не було на 70% товарів

5. Вихід товару через касу

Касир у разі змови з покупцем може вручну ввести артикул дешевшого товару, а не дорогого, який клієнт приніс на касу. Або зробити навпаки, щоб залишити оплачений покупцем дорогий товар собі.

Вирішення проблеми: введення штрих-кодів має проводитися лише автоматично.

Схеми, пов’язані з касовим чеком: невидача чи ануляція чека, через що касири можуть скасовувати операції і привласнювати кошти. Тож при поверненні товару співробітник служби безпеки має прослідкувати, чи правильно скасовано операції і введено суми.

Схеми, пов’язані з товаром: сканування зайвого товару (однотипний товар сканується двічі), продаж вагового товару з невірною вагою, повернення товару без товару (лише упаковка).

Профілактика: спеціальне аналітичне програмне забезпечення, яке простежує операції. Контроль охорони. Матеріальна відповідальність касира.

ТОРГУВАВ-НЕ-КРАВ_2

Рівні зловживань

В’ячеслав Панкратьєв, фахівець у сфері корпоративної безпеки, розрізняє три рівні небезпечності зловживань співробітників.

Рівень 1. Дрібні разові крадіжки того, «що погано лежить». Цуплять без підготовки і безсистемно, не завдаючи значних збитків власникові. Профілактикою може бути жорстка система обліку та контролю.

Рівень 2. Систематичне розкрадання «середнього» розміру на кшталт «надбавки до зарплати». Цей рівень уже небезпечний для підприємства: крадіжки здійснюються на невеликі суми, але вони сплановані та постійні, що призводить до значних втрат. У колективі зазвичай про це знають і приховують, мотивуючи тим, що свій свого не викаже. Безпосереднє керівництво часто потурає своїм підлеглим, закриваючи очі на порушення, бо може не підвищувати їм зарплату («все одно своє візьмуть»). Запровадження системи обліку та контролю у «зараженому» колективі не допоможе: простіше поміняти весь штат.

Рівень 3. Внутрішнє підприємництво. Цей вид шахрайства для власника магазину найбільш збитковий, адже крадуть менеджери, які відповідають за закупівлі чи працюють з оптовиками і розпоряджаються великими сумами. Вирахувати такого ділка можна, звертаючи увагу на закритість його договорів із клієнтами, приховування інформації про угоди та життя не за статками.

19.06.2015
Що нового
Популярне