На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Українське IT-зілля

Особливості роботи вітчизняної компанії на ринку антивірусів
Відколи було створено перший антивірус не припиняються суперечки про те, чи необхідний такий продукт для компаній. Практика свідчить, що вигоду від використання цього ПЗ недооцінюють до першої кібератаки, поки компанія не втратить реальні гроші або репутацію.
Олексій Орловський
CEO і засновник компанії «Zillya! Антивірус»

«Zillya! Антивірус» – перша і єдина вітчизняна антивірусна лабораторія, яка активно працює в Україні і за кордоном. Як заробити компанії на ринку антивірусного забезпечення, де панують гравці зі світовим ім’ям, такі як Symantec, Mcafee, Avast та Avg, розповів Олексій Орловський, CEO і засновник компанії.

зилля

«Якось на зборах у команди виникла ідея створити власний антивірус, який би став українським Kaspersky, адже на той момент ніша українських антивірусів була вільною», – розповідає Олексій Орловський, CEO і засновник проекту «Zillya! Антивірус». У створенні брали участь люди, які мали стосунок до інформаційної безпеки. У 2009 році вийшов перший реліз. Це був безкоштовний продукт, що забезпечило його популярність: до кінця 2010 року українська аудиторія «Zillya! Антивірус» становила 500 тис. користувачів.

У 2014-му компанія випустила «Zillya! Антивірус безкоштовний», так званий антивірус з однією кнопкою. Натепер це найпростіша програма з управління та використання майже у всьому світі.

Труднощі монетизації

Спочатку чіткого розуміння, як заробляти на ринку антивірусного забезпечення, у компанії не було. З 2009 по 2011 рік бізнес був дотаційним. Причина – щільність ринку, на якому в 2010 році вже панували серйозні гравці: Symantec, McAfee, Avast, AVG.

Ми розробляли продукт з нуля, тож нам було дуже важко конкурувати в Україні зі світовими брендами, які могли собі дозволити чималі маркетингові бюджети.

Крім того, новачку нелегко було вирішувати проблеми з дистрибуцією. Великі дистриб’ютори звикли працювати з брендами, за якими вже була база користувачів.

«Ми інвестували у створення технологій і розвиток проекту, а команда шукала шляхи монетизації», – розповідає засновник. За перші два роки роботи обсяг інвестицій у проект склав близько півмільйона доларів.
У 2011 році команда вирішила переорієнтуватися на закордонні ринки. З іноземними клієнтами Zillya! працює за моделлю co-branding, яка дає можливість створити власний антивірусний бренд на основі технологій Zillya!

За два роки в Україні проект вийшов на точку операційної беззбитковості і почав приносити прибуток. Обійшлося без великих рекламних бюджетів. «Наш маркетинг був орієнтований лише на тих, хто ухвалює рішення, – ділиться підприємець. – Ми поцілили просто в точку, що дозволило витратити на запуск «Zillya! Антивірус для бізнесу» бюджет у розмірі лише $20 тис.».

Доходи і ринки збуту

Натепер, за словами Олексія Орловського, 80% прибутку дають зарубіжні клієнти. Близько 65% доходів приносить робота на ринку Індії. «Ми присутні у 15 країнах. Найбільш цінними ринками для нас залишаються Індія, Нігерія, Бразилія. Також продовжуємо працювати з країнами, що розвиваються: Турцією, Філіппінами, Єгиптом, де сподіваємося випустити кілька нових продуктів, що використовують ядро Zillya! – розповідає він. – Не менш важливими, але й складнішими є усталені ринки – Велика Британія та США».

Компанія планує залучити $500 тис. інвестицій. «Ідеальний інвестор для нас той, у кого вже були IT-проекти, орієнтовані на міжнародний ринок, і який розуміє, що таке процес розробки», – говорить Олексій. Заручившись підтримкою інвестора, компанія збирається виходити на ринки країн Азії та Африки.

Щодо українських користувачів, то 95% із них користуються безкоштовним продуктом.

Люди поки що не готові платити гроші за якісний продукт через свої ментальні переконання

Надання безкоштовного продукту з базовим рівнем захисту і подальше розширення функціональності під час переходу на платну основу є найпопулярнішою моделлю монетизації при роботі з домашніми користувачами.

Економічна криза в Україні внесла свої корективи у бізнес Zillya! Але йдеться радше про позитив. Орієнтація людей на національний продукт позитивно вплинула на розвиток компанії: оригінальна назва та стовідсотково українське походження антивірусу спричинило підвищення продажів. Негативними аспектами засновник Zillya! називає девальвацію гривні, що змусило компанію істотно підвищити програмістам зарплати, які традиційно прив’язані до американської валюти.

Истории_Зелье_2

Ринкові плани

Антивірусний ринок України щодо розподілу часток між гравцями відповідає загальносвітовим тенденціям: топ-10 вендорів ділять близько 85% ринку.

Згідно з прогнозом Gartner, 2015 року витрати на захист інформації у світі складуть $76,9 млрд, серед яких витрати на антивірусне програмне забезпечення становитимуть істотну частку. За оцінками Олексія Орловського, до серйозної девальвації гривні об’єм антивірусного ринку в грошовому вираженні сягав близько 50-70 млн грн.

Частка Zillya! на українському ринку становить 2-3% у своєму сегменті. До кінця 2015 року вітчизняний антивірус планує зайняти 10% вітчизняного ринку. Нещодавно «Zillya! Антивірус для бізнесу» отримав сертифікат ДССЗЗІ (Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України), що дозволить компанії активно працювати з державними органами.

Як оцінити вигоду від використання антивірусу у компанії

орловский zillya
Олексій ОРЛОВСЬКИЙ, CEO і засновник компанії «Zillya! Антивірус»

«Відколи було створено перший антивірус не припиняються суперечки про те, чи необхідний такий продукт для компаній. Практика свідчить, що вигоду від використання цього ПЗ недооцінюють до першої кібератаки, поки компанія не втратить реальні гроші або репутацію.

Працюючи у відкритому інформаційному просторі, компанії щодня наражаються на ризики у сфері інформаційної безпеки, а саме:

1. фінансові (втрати компанії, що виникають внаслідок шахрайства або крадіжки, простої через зрив виробничого процесу, втрата важливих даних).

Недооцінювання цих ризиків зазвичай призводить до значних фінансових втрат компанії, особливо якщо йдеться про великий бізнес. Приміром, зловмисники за допомогою банківського трояна URLzone, створеного в Україні у 2009 році, за тиждень вкрали з рахунків користувачів близько 300 тис. євро;

2. репутаційні (загроза репутації через розголошення конфіденційної інформації компанії або витік даних про користувачів, клієнтів).

Прикладом репутаційних втрат може бути досвід американської торговельної мережі Target, яка у 2014-му заявила про витік інформації 70 млн користувачів. Унаслідок використання шкідливих програм шахраї отримали доступ до кредитних карток і дебетових рахунків клієнтів. Наступного кварталу компанія оголосила про 62%-кове падіння прибутку через зниження обороту та відтік клієнтів. На ліквідацію наслідків витратили близько $200 млн.

Одним із найбільш небажаних результатів недостатньої уваги до кіберзахисту може стати простій підприємства. А це досить поширена мета, якої намагаються досягти за допомогою шкідливого ПЗ конкуренти, які ведуть нечесну гру.

Розглянемо приклад: зупинка роботи інтернет-магазину внаслідок кібератаки. Відділ продажів не може працювати через пошкодження серверної частини або ПК. До базових розрахункових показників ми зарахували такі змінні, як: оборот компанії на рік, кількість продавців, їхню місячну зарплату, рентабельність продажів, кількість днів, коли відділ продажів не зможе повноцінно працювати.

Втрати зарплатного фонду = ставка 1 продавця на місяць Х кількість продавців у відділі Х кількість днів простою / кількість робочих днів на місяць.

Недоотримана маржа = річний оборот компанії Х рентабельність продажів Х кількість днів простою / кількість робочих днів на рік.

Підсумкові втрати = недоотримана маржа + втрати зарплатного фонду.

Таким чином, одноденний простій відділу продажів компанії з річним доходом 10 млн грн, який складається з п’яти продавців із зарплатою 3 тис. грн., обійдеться підприємству в 12 тис. грн. При цьому ми не враховуємо такі аспекти, як непрямі витрати на відновлення функціонування підприємства і втрату репутації компанії.

Ціни на річну ліцензію на антивірус для бізнесу для 5 ПК коливаються від 1 тис. грн («Zillya! Антивірус») до 7 тис. грн (Kaspersky Lab) на рік. Це свідчить про те, що інвестиції у кіберзахист компанії, безумовно, вигідне рішення. Потенційна економія коштів при використанні антивірусних рішень, навіть найдорожчих, склала б у цьому випадку від 5 до 11 тис. грн.
Варто наголосити, що таких зупинок роботи підприємства через шкідливе ПЗ, за відсутності антивірусу, може бути кілька на рік, що в рази підвищує фінансові втрати компанії.

Звісно, треба індивідуально підходити до розрахунків можливих втрат, оскільки єдиної методики не існує. Для розрахунку ефективності антивірусного захисту слід враховувати чимало специфічних чинників у різних галузях».

20.05.2014
Що нового
Популярне