На сайті здiйснюються технічні роботи, у зв'язку з чим можливе некоректне відображення статей. Просимо вибачити за тимчасові незручності.

Юридичні нюанси британського бізнесу

Поради консультанта

Поради дає Лана Голян, консультант з міжнародного бізнес-адміністрування юридичної компанії Solano

 

Назву компанії повинні ухвалити в Реєстрі компаній (Companies House). Існують певні обмеження щодо найменувань, які врегульовані законом.

Назва компанії не повинна містити образливі слова.

Допускати ведення незаконної діяльності або заступництво уряду чи королівської сім’ї.

Містити такі слова та їхні похідні без отримання відповідної ліцензії: Asset Management/Manager, Assurance, Bank/Banking, Broker/Brokerage, Capital, Credit, Currency, Custodian/Custody, Dealer/Dealing, Deposit, Derivative, Exchange, Fidu­ciary, Finance/Financial, Fund, Future, Insurance, Lending/Loan/Lender, Option, Pension, Portfolio, Reserves, Sa­vings, Security, Stock, Trust/Trustee.

Бути схожою з уже наявною за написанням або звучанням.

Компанія зобов’язана мати юридичну адресу на території Великої Британії. Юридична адреса – це місце розташування офісу для отримання вхідної кореспонденції та оперативного передання її власникам або директорам. Юридичною адресою може бути як офіс або домашня адреса секретаря чи директора, так і місце ведення бізнесу. Зазвичай компанії для отримання юрадреси звертаються до юридичних консалтингових компаній, які допомагають здійснювати реєстраційні дії, оскільки юрадреса має бути визначена на момент реєстрації. Однак варто врахувати, що для отримання ПДВ-номера у компанії має бути реальне місце ведення господарської діяльності – офіс, склад, магазин.

Юридични-нюанси_1
Лана Голян, консультант з міжнародного бізнес-адміністрування юридичної компанії Solano

Приватні компанії можуть працювати без корпоративного секретаря, якщо це не передбачено статутом, його функції може виконувати директор. Спеціальних вимог щодо компетенцій секретаря немає, ним може бути як фізична, так і юридична особа. Якщо ж компанія стає публічною (тобто пропонує свої акції третім особам, розміщуючи їх на фондових біржах), то кваліфікований секретар має бути обов’язково.

Компанія може випускати акції різного типу і класу: звичайні (різного номіналу), привілейовані (з переважним правом отримання дивідендів), кумулятивно привілейовані (з перенесенням права отримання дивідендів у наступному періоді), що підлягають погашенню (компанія зобов’язана буде їх викупити в акціонера у певний термін), тощо.

Юридични-нюанси_3

Мінімальний розмір випущеного капіталу для приватної компанії становить 1 фунт, для публічної компанії – 50 тис. фунтів (є обов’язковою умовою для отримання сертифіката на торгівлю (trading certificate).

У приватної компанії може бути щонайменше один акціонер, у публічної – два. Акціонером може бути як юридична, так і фізична особа. Персональні дані акціонерів фігурують у публічних звітах, але доступні за онлайн-запитом.

Керувати компанією може одноосібно директор або рада директорів. За законом, для управління компанією достатньо одного директора. Ним може бути фізична або юридична особа (корпоративний директор), але хоча б один директор повинен бути фізичною особою. Директорами не можуть бути дискваліфіковані особи та/або неспроможні боржники (виняток – спеціальний дозвіл суду для певної компанії). Їхній вік має перевищувати 16 років. Публічні компанії повинні мати щонайменше двох директорів, один з яких є фізособою.

Усі британські компанії і партнерства зобов’язані вести бухгалтерські рахунки і складати фінансові звіти (Financial Statements) відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Ґрунтуючись на результатах фінансової звітності, складається податкова декларація та сплачується корпоративний податок, ставка якого встановлюється щороку.

Велика Британія – квазіофшор

Хоча класична юридична література не подає терміну «офшор», бізнес-середовище має таке визначення. Офшорами називають країни, які на законодавчому рівні надають зареєстрованим компаніям звільнення від оподаткування за певних умов. Так, наприклад, існують класичні офшори і так звані квазіофшори.

Юридични-нюанси_2

Класичними офшорами є держави, які надають зареєстрованим компаніям повне звільнення від оподаткування, якщо компанії не вестимуть діяльність у цій країні. Такими є невеликі, часто острівні країни, ВВП яких ґрунтується на туризмі.

Квазіофшорами називають країни, які не мають «офшорного» законодавства, але водночас надають певні пільги зареєстрованим компаніям. Ними є ті, що застосовують не резидентний, а територіальний принцип оподаткування (Гонконг, Сінгапур, Панама, Кіпр), які пропонують пільгові умови оподаткування холдингових компаній (Кіпр, Нідерланди, Латвія, Австрія, Мальта) і які пропонують особливі типи компаній (Велика Британія, США).

Законодавство Британії дозволяє працювати деяким компаніям у безподатковому режимі.

Йдеться про партнерства (товариства). Відповідно до законодавства, партнерства з обмеженою відповідальністю не є юридичними особами та не підлягають оподаткуванню як юридичні особи (тобто з них не стягують корпоративний податок). Однак оподатковується дохід кожного з партнерів партнерства, зважаючи на його частку участі, згідно з правилами оподаткування його резидентного статусу. Наприклад, якщо країнами-партнерами є податкові резиденти Британії, вони зобов’язані внести дохід від партнерства у свої податкові декларації, який підлягатиме оподаткуванню у Великій Британії. А якщо країнами-партнерами є компанії з класичних офшорних юрисдикцій, які за своїм локальним законодавством звільнені від оподаткування, то таке партнерство фактично має офшорний статус, тобто не зобов’язане сплачувати податки ані у Британії, ані в країні реєстрації партнерів.

16.10.2015
Що нового
Популярне