Українська бізнес-освіта з ознаками ремісництва

Сьогодні ми прагнемо бути незалежними, європейськими, заможними, вільними. Але як перебудовувати, змінювати те, що ми наробили за останні 20 років? Ми намагаємося зробити це, запускаючи нині свою нову MBA-програму в Київській школі економіки.

Програм МВА в усій Україні натепер приблизно 120. Але ті школи, що «ще трохи — і можна виходити на міжнародний рівень», можна перелічити по пальцях однієї руки.

Кожна бізнес-школа в Україні має свою історію. Богдан Гаврилишин, який на той час очолював МІМ-Женева, у 1989 році приїздив закладати МІМ у Києві. Була ідея, щоб ця передова бізнес-школа мала свої аналоги в Україні, Білорусі, Індії. У МІМ бачили програму МВА міжнародною — щоб наші професори їздили за кордон, відбувався обмін студентами, програма велася англійською мовою, було спілкування зі світом. Цього не сталося. Хвороблива інерція українців «посадила» цю програму на дуже локальний рівень. Символічно, що вони приїздили до Нью-Йорка чи Шанхая, спілкувалися, гуляли на фабриках, в офісах. Це можна назвати не фундаментальним обміном досвідом, а швидше бізнес-туризмом.

Так само КМБС зароджувалася як потужна школа, на високому рівні. Павло Шеремета заклав у ній MBA-програму. Але наразі в ній не відчувається розвитку, не відчувається, що школа звертається до проблем, що стоять перед бізнесом, і намагається їх розв’язати. А проблеми вже далеко не ті, що були ще рік тому, вони ускладнюються дуже швидко. Львівська бізнес-школа потужна, але вона — територіальна, регіональна і скерована переважно на executive на рівні керівників компаній, як і всі українські програми. В наших бізнес-школах всі отримують executive МВА, а функціональні компетенції, такі як accounting, фінансова бухгалтерія, яка побудована за міжнародними стандартами, маркетинг, в Україні відсутні.

Я це знаю, маючи 16 років досвіду роботи в «Крафті» — у нас були великі проблеми з тим, щоб зорганізувати маркетинг. Коли я в 1995 році розпочинав, з’явилася можливість розширити бізнес, потужно розгорнути маркетинг «Корони», але постала проблема: не знайшлося людей, які знають, як це зробити. Приїжджали з-за кордону і вчили. Але як людина, яка, наприклад, працює в «Крафті» і є бренд-менеджером Milka — торгової марки, що запустилася 60 років тому, в Україні закладатиме нову торгову марку? Ніхто не міг цього зробити. Всі торгові марки вже з давньою історією, всі, хто їх закладав, забули, як це робилося. Хтось пішов на пенсію, хтось вже у кращому світі. Ми мусили все розвивати з нуля своїм розумом. Слава богу, логіка запрацювала, і ми успішно запустили торгову марку.

Ми відчуваємо нестачу кваліфікованих кадрів. У нас людина закінчує навчання, приходить на роботу і сідає за стіл з іншою людиною, яка її всьому вчить. Коли наставник йде з посади, вона займає його місце і навчає наступника. Це має назву «ремісництво». Якщо ви прийшли ліпити глечики, але не знаєте про хімію глини, температурні режими, опір матеріалів, то щоб зробити суперглечики, ви зробите те, що робили до вас. Це діаметрально протилежне принципу західних шкіл бізнесу. Там здобувати МВА людей заохочують відразу по закінченні навчання в університетах, щоб у бізнес вони могли увійти не як tabula rasa, а вже як компетентні професіонали.

Мені здавалося, що на МВА можна подаватися, тільки маючи досвід роботи. МВА започаткована, щоб бізнес не мусив ремісницьким способом навчати людей, а міг одразу отримували кадри, які щось знають. Знати — значить вміти щось робити. В Європі на МВА беруть людей одразу після диплома. Люди, що вже працюють у бізнесі і їм бракує глибших знань, повертаються на навчання — це вже другий рівень МВА.

А згодом виникла ідея програми підготовки керівників — executive MBA, де вчать, як керувати бізнесом і як використовувати всі його можливості. Як людина в бізнесі пробивається до президентства? Вона має компетенцію у якійсь сфері: може бути фінансистом, маркетологом або економістом. Працюючи в одній компанії чи переходячи з компанії в компанію, вона розвивається, показує себе як здібну і компетентну. Вона починає розуміти інші суміжні функції бізнесу. І тільки тому, що одні відходять, інші підіймаються до поверхні і очолюють компанії. Кожен директор вийшов або з фінансів, або з маркетингу, або з виробництва, якщо це індустріальна компанія. Ці люди добре знають свою справу, але поверхово знають інші речі. Для них, власне, створювалися executive МВА-програми, щоб глибинно вивчити інші функції та на основі досвіду отримати цілісність і нові стратегічні можливості.

 

28.05.2015
Что нового
Популярно
Блоги
ЭКСПЕРТЫ РЫНКА
ТОП-МНЕНИЕ
АВТОРЫ БИЗНЕС-КНИГ
Обзоры бизнес книг
Лекции
WATCH&SHARE
Рынок
ОБЗОР РЫНКОВ
ОТРАСЛЕВЫЕ ТРЕНДЫ
ЭКСПЕРТЫ
ИДЕИ
ИННОВАЦИИ
ВДНГ TECh
ПРАКТИКА
БИЗНЕС-ПЛАНЫ
ЗНАНИЯ
ИСТОРИИ УСПЕШНЫХ
ТЕЛЕКОМ ДЛЯ БИЗНЕСА