Теорія рішень «розумного» міста та можливості її реалізації на базі єдиної муніципальної платформи

Міста – ключові економічні, географічні та адміністративні одиниці сучасного світу. Людство у своїй історії вже колись проходило стадію міст-держав – самодостатніх політичних і економічних гравців на континентальних картах. Історія, як відомо, повторюється по спіралі, і сьогоднішні мегаполіси багато в чому знову стають такими гравцями.

Найбільші міста світу за кількістю населення перевищують, іноді у багато разів, цілі країни та стають аренами для неймовірних трансформацій. Стрімка урбанізація і темпи розширення міст змінюють підхід до планування і розвитку їхньої інфраструктури. Як невеликий приклад: за даними Міжнародної організації міграції (МОМ), щотижня в міста мігрує 3 млн осіб – еквівалент нового Мадриду або Буенос-Айресу. Розвиток будівельних технологій дозволив перейти до вертикальної просторової експансії. Значно ущільнився транспортний трафік, збільшилася інформаційне навантаження і зменшився доступний життєвий простір (available living space) на одного жителя. Водночас, рівень потреб мешканців не просто виріс – він якісно змінився і розширився.

У результаті міста й агломерації стикаються з новими викликами, а в жителів з’являються нові очікування від них та нові потреби. Мегаполіси вчаться надавати додаткові послуги своїм мешканцям, намагаючись зробити їхнє життя легшим, безпечнішим і комфортнішим.

Дана комбінація факторів призвела до необхідності пошуку нових рішень, нових парадигм взаємин міста і його населення. Міста змушені перейти від формату знеособленої «території для виживання і задоволення базових потреб жителів» до формату самоідентифікації міста, як «живої істоти», визнання жителів як суб’єктів, а не об’єктів міського життя – і, як наслідок, до інтерактивної комунікації міста з цими суб’єктами, як колективним диференційованим розумом. Простіше кажучи, перетворитися в «розумне» місто, в Smart City.

Ця трансформація, у міру виникнення нових технологічних рішень, найчастіше відбувається органічно, у локальних масштабах, як результат випадкового збігу фінансових можливостей міста або його окремих адміністративних одиниць, з побажаннями і необхідністю різних стейкхолдерів у конкретній адміністративній одиниці в конкретний момент часу.

У цьому безсумнівна сила трансформації, але вона таїть у собі і вкрай високі ризики – ризики дисгармонії і розбіжності окремих технологічних рішень у масштабі всього міста. Це ризики безпеки, глухих кутів логістичного управління міськими потоками, порушення балансу між комфортом жителів і виконанням критичних завдань обслуговування міста. Для мінімізації цих ризиків процес перетворення в «розумне» місто має відбуватися згідно з узгодженим усіма стейкхолдерами середньо- і довгостроковим планом, а безпосередня імплементація – проходити на основі єдиної технологічної платформи. Давайте трохи глибше подивимося на теорію розумних міст та існуючі технологічні рішення.

Згідно з прогнозами ООН, до 2050 року в містах буде проживати 68% населення планети. Для порівняння: зараз у містах проживає 55% населення – 4.2 млрд жителів. При цьому 90% зростання очікується за рахунок Африки і Азії.

Тенденція щодо зменшення кількості сільського населення обумовлена як низкою причин стрімкої урбанізації, так і збільшенням населення світу в цілому. За прогнозами до 2030 року з’явиться 43 мегаполіси з населенням понад 10 млн жителів, більшість із цих міст будуть знаходитись у регіонах, що розвиваються.

У 2000 році в світі налічувалося 371 місто, кількість жителів яких дорівнювала або перевищувала 1 млн. У 2018 ця цифра становить вже 548, а очікувана кількість таких міст до 2030 року – 706.2 Втім, топ-10 міст за швидкістю зростання ВВП між 2019 і 2035 роками будуть в Індії.

Міста – сучасні економічні центри. За підрахунками ОЕСР метрополії з населенням понад 500 тис. формують 55% ВВП і понад 60% економічного зростання в країнах-членах ОЕСР. За прогнозами ці показники будуть зростати в найближчі роки.4

Спостерігаються відмінності в темпі зростання ВВП окремих територій залежно від їхньої відстані до великих міст, що підкреслює значний вплив великих міст на економіку.

Крім продуктивності та економічних вигід, міста створюють платформу для стійкого і збалансованого зростання. Вони грають найважливішу роль у забезпеченні більш високого рівня добробуту їхніх жителів, у тому числі шляхом доступу до набуття навичок і можливостей працевлаштування, соціальної та громадянської активності та завдяки екологічній стійкості. Це відображено в Цілях сталого розвитку ООН; 11-та ціль звучить як «забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст».

Поряд з високими темпами урбанізації, зростаючими очікуваннями резидентів і глобальною конкуренцією з боку мегаполісів за залучення нових жителів, міська влада стикається з великим набором проблем.

Екологія – окремий серйозний виклик зростанню міст. Збільшення кількості жителів у містах, інтенсифікація дорожнього руху й індустріального виробництва і зміна клімату актуалізували питання екології в урбаністичних місцевостях і вже мають реальні наслідки. Дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), проведене в понад 4 300 міст світу, показало, що лише 20% опитаного міського населення проживають у районах, які відповідають нормативним рівням ВООЗ за якістю повітря для PM2.5 (дрібнодисперсні частинки). У багатьох країнах, що розвиваються, середній рівень забруднення повітря в містах у 4-15 разів перевищує рекомендації ВООЗ щодо якості повітря.

Кейптаун може стати першим великим містом, у якому закінчиться вода. Міста також починають планувати довгострокові наслідки підвищення рівня моря, які в майбутньому обіцяють бути ще більш руйнівними. Глобальне опитування 350 міст, проведене Массачусетським технологічним інститутом (MIT), продемонструвало, що у 75% міст є плани щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них; але 78% з них зазначили, що відсутність фінансування для реалізації цих планів є серйозною проблемою.

Небувалий раніше рівень урбанізації принесе одночасно можливості і ризики для бізнесу, органів державного управління і суспільства в цілому. «Розумне» місто сьогодні – це стійке місто, що має функціонувати ефективно не тільки в звичайний час, але і в разі потрясінь різного характеру.

З одного боку, глобальне стрімке технологічне зростання в галузі телекомунікацій і відповідне зростання можливостей інтернету речей (IoT), сенсорних можливостей, міжмашинного спілкування, автоматизації та штучного інтелекту дозволяє створювати раніше недоступні рішення і величезні можливості для міста і його жителів. Використання аналітики великих даних (big data) дозволяє створювати інфраструктуру, здатну до когнітивного сприйняття, а також середовище, що саморегулюється. У 2017 році кількість унікальних абонентів мобільного зв’язку в світі досягла 5 млрд, створюючи основу цифрової екосистеми для безперешкодного забезпечення публічними сервісами. Згідно з дослідженнями, до 2020 року в світі буде 20 млрд речей, підключених до інтернету. Маються на увазі не смартфони і персональні комп’ютери, а, наприклад, торгові машини, автомобілі з мережевими можливостями, «розумні» холодильники та інші прояви IoT.

З іншого боку, технології самі по собі не можуть вирішити соціальні та логістичні питання зростаючих міст, як і проблеми, пов’язані з навколишнім середовищем. Успішність співпраці підприємців, корпорацій та органів правління, буде визначати наскільки ефективно міста можуть трансформуватися. В EY ми називаємо це «Силою трьох».10 Щоб міська влада і бізнес успішно співпрацювали в питанні «розумних» і стійких рішень містобудування, жителі міста повинні бути в центрі цих процесів. Жодна з перерахованих зацікавлених сторін не існує у вакуумі: органи правління, бізнес, підприємці – всі є резидентами міст і частинами суспільства. Всі стейкхолдери зацікавлені в досягненні єдиного результату: кращої якості життя, більш продуктивного і процвітаючого міста. У цій ситуації державно-приватне партнерство може стати основою розвитку міст.

Міста – не просто набір будівель та інфраструктурних об’єктів. Це живі організми, відмінна ознака яких – люди, які живуть і взаємодіють всередині. Ключова мета будь-якої міської технологічної ініціативи – поліпшення умов життя своїх жителів і підтримка цього стану. Успіх будь-якої ініціативи для створення «розумного» і стійкого міста буде видно в практичних речах. Наприклад, у скороченому часі стикувань у роботі громадського транспорту, меншому забрудненні, доступних соціальних сервісах тощо. Для успішності будь-якої міської ініціативи необхідно дотримуватися принципів розумного міста, які є базисом у створенні й управлінні всією розумної інфраструктурою:

Сучасні розумні міста використовують можливості інформаційних та комунікаційних технологій для підвищення ефективності своїх послуг. Вони здійснюють оцифрування паперової роботи, підвищують її ефективність і скорочують витрати та вплив на навколишнє середовище. Цифрові канали зв’язку дозволяють місту бути в курсі потреб жителів і зменшують для останніх необхідність витрачати час на офлайн взаємодію з міською владою. Усі ці зусилля спрямовані на підвищення продуктивності, економію часу та коштів.

Кейс EY:

Компанія EY спільно з містом Відень працювала над створенням публічних блокчейнів для перевірки і захисту відкритих даних міста, що включають маршрути громадського транспорту, розклад поїздів та результати голосування оточуючих громад.11

Проект є частиною міської ініціативи по діджиталізації під назвою DigitalCity.Wien. Відень використовує технологію блокчейна для спрощення й автоматизації адміністративних процесів, особливо для таких відкритих даних міста, як звіти про енергоспоживання і дійсні реєстрації підприємств, які необхідно регулярно оновлювати. Крім того, блокчейн-мережі підвищують безпеку даних.

Із моменту запуску рішення в грудні 2017 року, було захищено близько 350 масивів даних за допомогою блокчейн-мереж. Мережі, що були запущені одними з перших в Європі, захищають офіційні документи, зберігаючи хеші наборів даних у загальнодоступних блокчейн-мережах. Це дозволяє муніципальним службовцям і жителям перевіряти справжність документів, дату їхнього створення, а також чи були змінені дані і коли.

Платформа була побудована протягом чотирьох місяців розробниками з Відня. Компанія EY контролювала і допомагала керувати проектом, а також інтегрувати блокчейн-мережі у муніципальну платформу відкритих даних.

Кейс Київстар «SafeHome»:

Для українців «розумний» будинок повинен мати три характеристики: безпечний, економний, комфортний. Компанія «Київстар» разом з партнером компанією «Охоронний Холдинг» створили новий унікальний IoT продукт в лінійці «розумного» будинку для українського ринку. Завдяки цьому в українців з’явилася можливість охороняти свій будинок за допомогою бездротових «розумних» пристроїв, керуючи ними з мобільного.

Підключення

Необхідно зайти на сайт: https://kyivstar.ua/ru/safehome

• Заповнити форму і відправити заявку в охоронну фірму.
• Дочекатися дзвінка і візиту майстра, який встановить обладнання.
• Встановити додаток і управляти безпекою будинку по мобільному пристрою.
• Відчувати себе в безпеці.

Пристрої

В безкоштовний комплект входить два пристрої, які виконують функції п’яти:

• Hub: GSM / GPRS система охорони.
• Датчик руху (з імунітетом від тварин).
• Сирена.
• Бездротовий магнітноконтактний  датчик.
• Температурний датчик.

Додаток

Після установки обладнання в квартирі клієнт може управляти охороною будинку зі смартфона.

Для цього необхідно:

• Завантажити додаток з kyivsat.ua/safehome або з AppStore / PlayMarket.
• Вибрати свій будинок.
• Ставити і знімати охорону з допомогою «свайпів».
• Додавати камеру спостереження просто скануючи QR-код.

Додаткове обладнання

Зробити додаткове замовлення можна на сайті: https://ohholding.com.ua/equipment/.

• Бездротовий датчик руху.
• Бездротовий датчик на двері / вікна.
• Бездротова сенсорна клавіатура.
• Бездротова сирена.
• Бездротова LED клавіатура.
• Бездротовий брелок.

Але це тільки перший крок до цифрової трансформації, що розкриває нові можливості для міст. Вони будуть «відчувати» за допомогою своїх цифрових датчиків, розуміти імпульси й автономно реагувати на потреби жителів, перетворившись в поліси майбутнього.

Міста перетворюються на повноцінних «живих істот» з повним набором органів почуттів, здатністю до парадоксального мислення і самонавчання.

IoT-сенсори і датчики, які різними способами вимірюють міське середовище, можна порівняти з системою чуттів людини. Аналогічно до того, як людське тіло розвинуло свою чутливість, IoT-пристрої стають рецепторами цифрового світу. За допомогою сенсорів і датчиків ми можемо масштабувати, вимірювати, виявляти та порівнювати, створюючи цифрове уявлення про реальний світ. Показники передаються через взаємопов’язану систему підключених об’єктів у «мозок» міста майбутнього – міську платформу.

Зір

Бачить, як змінюється місто за допомогою моделювання, побудованого на доповнених, реальних і багатошарових потоках даних із датчиків і лічильників.

Слух

Чує потреби резидентів завдяки пристроям, які вони використовують, і сервісам, через які вони взаємодіють.

Нюх

Привносить додатковий вимір до сприйняття, підтримуючи зір, смак і дотик. Розкриває атмосферу «розумного» міста через контакти в IoT-екосистемі.

Смак

Аналізує стан води, повітря та ґрунту, визначаючи, як люди і промисловість впливають на навколишнє середовище через забруднення і виснаження ресурсів.

Дотик

Відчуває всі зміни в міський IoT-екосистемі, так як людина відчуває пальцями відмінності в структурі поверхонь, до яких вона доторкається.

Мозок

Аналізує імпульси нервової системи розумного міста, налаштовує свою чутливість, реагує підсвідомо або шляхом навчання, набирає досвід шляхом когнітивного аналізу даних.

Нервова система

Поєднує і передає інформацію з сенсорних нейронів через шар зв’язку міської IoT-екосистеми.

Спинний мозок

Передає сигнали від мозку до тіла і від чутливих нейронів у мозок через центральний канал спинного мозку, забезпечуючи прийом, внесення й обробку даних, а також управління датчиками через міську платформу.

В EY ми віримо у використання комплексного та інтегрованого підходу до проектування міст майбутнього. Ми визначаємо розумне і стійке місто, як таке, що ґрунтується на архітектурі підтримки технологій, яка об’єднує фізичну інфраструктуру і технологічні датчики.

Взаємопов’язаність «розумного» міста може бути структурована на чотирьох рівнях, починаючи з шару базової інфраструктури до додатків і надання послуг.

Шар 1. Базова інфраструктура є основним чинником, що сприяє розвитку «розумного» міста. Цей шар включає в себе: телекомунікації, транспорт, енергетику, публічне освітлення, водопостачання та водовідведення.

Шар 2. Відправна точка для розвитку міської IoT-екосистеми. Це чутливий і вимірювальний шар, в якому поведінка користувача і міжмашинна взаємодія аналізуються за допомогою підключених датчиків, об’єктів і пристроїв.

Шар 3. На цьому рівні «хмарна» платформа аналізує і конкретизує великі дані, створені в інших шарах, забезпечуючи корисною інформацією і закладаючи основу для поліпшення або створення послуг.

Шар 4. Програми та послуги, через які проходить контакт із кінцевими користувачами і надаються послуги за запитом.

Стрімкий розвиток «розумних» технологій значно випереджає можливості бюрократичного апарату міст із планування розвитку територій. Як наслідок, технологічний стек «розумного» міста фрагментований. І в цьому криється значний ризик як довгострокового розвитку, так недоотримання максимальної цінності від використовуваних технологій.

Міста і постачальники технологій не здатні отримати всю цінність даних, якщо вони зберігаються в розрізнених системах і базах даних з обмеженим доступом і різними стандартами. Створення «розумного» міста залежить від того, наскільки добре організації можуть ділитися й аналізувати величезну кількість згенерованих даних. Без можливості обмінюватися ключовою інформацією в режимі реального часу підприємства, що працюють як в приватному, так і в державному секторі, не можуть розробляти програми, що підтримують автоматизацію, а також програмні рішення, які формують «розумні» можливості міста та його інфраструктури.

Крім того, кожен новий тип датчика часто вимагає нової бази даних, яка, в свою чергу, залежить від процесу закупівель у місті. Ці системи зазвичай не взаємодіють одна з одною конструктивними або інтуїтивно зрозумілими способами, що робить майже неможливим отримання практичних інсайтів з інформації.

Також існують конкретні питання довгострокової безпеки життєдіяльності міста. Наприклад, імплементація енергорозподільчих та енергоефективних технологій в окремо взятому районі міста разом із використанням старих енергомереж і центрального енергозабезпечення може призвести до дисбалансу і перевантаження системи в «старих» районах. А технологічна розбіжність систем управління «розумними» світлофорами і контролю трафіку з даними оповіщення водіїв щодо транспортного завантаження в місті (якщо ці системи встановлювалися в різний час, різними постачальниками послуг і виходячи з різних технічних завдань) може призвести до концентрації трафіку в «вузьких горлечках» , а не до його ефективного розподілу. І, як наслідок, до зростання аварійних ситуацій, зниження ефективності громадського транспорту, міських служб тощо.

Також існують конкретні питання довгострокової безпеки життєдіяльності міста. Наприклад, імплементація енергорозподільчих та енергоефективних технологій в окремо взятому районі міста разом із використанням старих енергомереж і центрального енергозабезпечення може призвести до дисбалансу і перевантаження системи в «старих» районах. А технологічна розбіжність систем управління «розумними» світлофорами і контролю трафіку з даними оповіщення водіїв щодо транспортного завантаження в місті (якщо ці системи встановлювалися в різний час, різними постачальниками послуг і виходячи з різних технічних завдань) може призвести до концентрації трафіку в «вузьких горлечках» , а не до його ефективного розподілу. І, як наслідок, до зростання аварійних ситуацій, зниження ефективності громадського транспорту, міських служб тощо.

Для вирішення цієї проблеми необхідне бажання міської влади створити і керувати єдиною технологічною платформою, що оперує сигналами і даними в одному стандарті, з взаємопов’язаними базами і потоками даних. Для цього необхідно, щоб така платформа мала відкриті API (прикладні програмні інтерфейси), і всі нові «розумні» рішення в місті підключалися до платформи тільки через них.

Архітектура такої платформи виглядає приблизно так:

За оцінкою дослідницького агентства Navigant Research, в такі інтегровані платформи протягом наступного десятиліття міста вкладуть понад $4 млрд.13 Ця значна цифра, однак, вкрай невелика в порівнянні з загальними очікуваними інвестиціями в модернізацію міст із використанням технологій «розумних» міст – $41 трлн за наступні 20 років.14

В ідеальному варіанті витрати на встановлення такої платформи несе не місто, а великий корпоративний постачальник одного з ключових елементів «розумної» інфраструктури – наприклад, «розумного» вуличного освітлення, поєднаного із загальноміською широкосмуговою комунікаційною мережею.

Завдання міста – підтримка платформи та її масштабування під усі нові «модулі» архітектури «розумного» міста. У результаті, в разі застосування всіх перерахованих вище підходів до стратегічного планування і побудови архітектури «розумного» міста, всеосяжна модель міста може виглядати наступним чином:

Давайте розглянемо декілька найбільш популярних напрямів розвитку «розумного» міста:

«Розумне» публічне освітлення (Smart Lighting)

Рішення

• Ключові завдання «розумного» освітлення: економія енергії за рахунок світлодіодів, зменшення світлового забруднення, централізоване управління окремими опорами освітлення, впровадження регулювання інтенсивності світла залежно від потреб місцевості та конкретних ситуацій;
• «Розумне» освітлення має універсальну функціональність, що включає управління інтенсивністю світла, моніторинг якості повітря, аналіз звуку, двосторонній екстрений зв’язок, відеоспостереження, Wi-Fi покриття та багато іншого;
• «Розумне» освітлення надає інтегроване рішення для додаткових послуг «розумного» міста, таких як моніторинг паркувальних місць і дорожнього руху (автомобільного, велосипедного та пішохідного) й інфраструктуру електронної мобільності (e-mobility), а саме, станції зарядки електронних велосипедів і електронних автомобілів;
• Створення інфраструктури інтелектуальної мережі освітлення дозволяє збирати цінні і специфічні для місцезнаходження набори даних, що забезпечують ефективне і збалансоване управління містом;
• Енергоефективність повинна бути основною рушійною силою інвестицій, які становлять значну частину загальних витрат, а також економічно виправданою протягом терміну служби проекту;
• Проект повинен бути невід’ємною частиною місцевого міського розвитку;
• «Розумне» освітлення може принести непряму монетизацію за рахунок зниження експлуатаційних витрат або сукупної вартості володіння, підвищення операційної ефективності та поліпшення комфорту для кінцевих користувачів у поєднанні з прямими доходами від монетизації згенерованих наборів даних.

Вплив

Енергоефективність

• Зниження значних витрат на міське освітлення за рахунок автоматизації регулювання освітлення
• Рідша необхідність ремонту та обслуговування

Довкілля

• Зниження світлового забруднення завдяки регульованій і контрольованій інтенсивності світла (менше викидів CO2)
• Моніторинг параметрів навколишнього середовища і надання, наприклад, прогнозів погоди

Соціум

• Розваги та інформаційні можливості
• Підвищена безпека для жителів
• Розпізнавання незвичайних звуків, таких як сирени або постріли

Якість життя

• Збір даних для моніторингу паркувальних місць, частоти руху автомобілів і пішоходів
• Забезпечення зв’язку
• Інформаційна підтримка для мешканців і туристів
• Покращення настрою / створення атмосфери

Функціонал

• Освітлення
• Прогнозоване обслуговування та якісний зворотний зв’язок
• Безпека
• Моніторинг та оптимізація дорожнього руху
• Стоянка
• Моніторинг забруднення
• Моніторинг повеней
• Моніторинг шуму
• Маркетинг
• Зарядні станції для електромобілів

Забезпечуючі технології

• Світлодіодні лампи
• Оптоволоконна інфраструктура
• Енергетична інфраструктура
• Бездротові мережі
• Хмарні моніторингові платформи
• Мобільні пристрої для виїзних працівників
• Блок датчиків і інші пристрої (датчики забруднення і клімату, датчики шуму і руху, трафік, відео)

«Розумні» будинки (Smart Housing)

Рішення

• Мета «розумних» будинків полягає у створенні стійкої багатофункціональної системи ефективного цифрового управління будівлями для вимірювання, оцінки та оптимізації базових значень енергоспоживання, освітлення, температури за допомогою впровадження відповідних технологічних рішень, а також інноваційного підходу до надання послуг для створення комфортних для життя і роботи місць, управління ресурсами і витратами найбільш ефективним способом.
• Фактичні припущення передбачають економію коштів від 13 до 66% на енергоспоживанні, 24-32% на впровадженні адаптивної системи вентиляції та очікувану економію від об’єднання всіх відповідних технологій.
• Створення необхідного набору технологій для ефективного моніторингу, звітності та оптимізації виробництва і споживання енергії з використанням відновлюваних джерел енергії та технологій утеплення, систем управління відходами, водою, газом і вентиляцією.
• Інтегровані системи дозволяють збирати, аналізувати і зберігати величезну кількість даних, які можна перетворити в реальні дані для прогностичних цілей і фактичні значення для прийняття рішень.
• Енергоефективність повинна бути основною рушійною силою інвестицій, які становлять значну частину загальних витрат, і бути економічно виправданою (на основі якісної або кількісної оцінки) протягом терміну дії проекту.
• Проект повинен бути невід’ємною частиною місцевої стратегії розвитку міст.
• Інвестиції зазвичай окупаються протягом 1 або 2 років, забезпечуючи економію енергії і ефективність технічного обслуговування.

Вплив

Енергоефективність

• Моніторинг та оптимізація споживання.
• Зниження споживання енергії, витрат тепла і світлового забруднення.
• Зниження експлуатаційних витрат.
• Збільшення вартості активів, що сприяє поверненню інвестицій.

Довкілля

• Зниження впливу на навколишнє середовище за рахунок раціонального споживання енергії і витрат тепла.
• Зменшення розтрат води, оптимізація сортування і переробки відходів.

Соціум

• Підвищення обізнаності жителів щодо фактичного споживання комунальних послуг.
• Освітні програми щодо колосального споживання енергії будівлями.
• Підвищена безпека завдяки встановленню датчиків.

Якість життя

• Підвищений комфорт для мешканців.
• Більш ефективне управління будівлями.
• Зниження витрат за рахунок оптимізації управління енергопостачанням.
• Покращення якості робочих місць і продуктивності.

Функціонал

• Моніторинг та оптимізація енергоспоживання.
• Моделі технічного обслуговування.
• Управління низкою систем будівлі (опалення, кондиціонування, освітлення, охорона тощо).
• Підключення та інтеграція будівельних систем.
• Активне обслуговування обладнання.
• Відстеження і моніторинг руху.
• Навігація і розподіл людей / відвідувачів.
• Екологічне управління та стійкість.

Забезпечуючі технології

• Датчики споживання і навколишнього середовища.
• Відеоспостереження, сигналізація, пропускна система.
• Навігаційні системи, бездротові мережі.
• Доповнена і віртуальна реальність, чат-боти.
• Аналітичні інструменти контролю за використанням енергії.
• IoT-шлюзи і хмарні системи.
• Зчитувачі та виконавчі пристрої.
• Контролери коефіцієнта потужності.

Інтегровані транспортні системи

Рішення

• Мета полягає в наданні інтегрованого механізму транспортних систем для ефективної навігації і розподілу трафіку в містах, інтеграції інформаційних і комунікаційних технологій для підвищення ефективності транспортної системи, включаючи поліпшення інтермодальних сполучень, і гнучкого управління трафіком, що враховує моніторинг завантаженості доріг у реальному часі.
• Інтелектуальні транспортні системи сприяють оптимізації пересування людей і товарів, покращуючи економіку, суспільну безпеку та навколишнє середовище, а також перетворюючи досвід і змінюючи логістичну галузь.
• «Розумні» транспортні системи автоматизують автомобільні і залізні дороги, а також авіаційні лінії, перетворюють досвід пасажирів і змінюють спосіб відстеження та доставки вантажів і товарів.
• Масовий збір і аналіз даних дозволяє більш раціонально планувати маршрути і бізнес-процеси, сприяючи збільшенню доходів при відносно невеликих витратах на додаток до збільшення доходів за рахунок використання електронних квитків і платежів.
• Рішення розумних транспортних систем забезпечують інтегрований підхід до додаткових послуг «розумного» міста, таких як паркувальні місця, моніторинг руху (автомобілістів, велосипедистів і пішоходів) в реальному часі і управління на основі інтелектуального прогнозування; а також відстеження використання маршрутів.
• Інвестиції є частиною комплексних (стійких) планів міської мобільності.

Вплив

Довкілля

• Зменшення заторів і шкідливих викидів.
• Зниження витрат пального за рахунок оптимізації маршруту.
• Скорочення часу в дорозі і часу очікування, що призводить до зниження рівня забруднення.
• Підвищення зручності й екологічності перевезень.

Соціум

• Збільшення використання мультимодальних перевезень, у т.ч. громадського транспорту і велосипедів.
• Покращення екосистеми служб мобільності та безпеки.
• Розвиток послуг, у т.ч. нові бізнес-моделі.

Якість життя

• Підвищення комфорту громадян у сфері мобільності та загального обслуговування.
• Якісне поліпшення транспортного потоку для забезпечення ефективного пересування жителів.
• Надання інформації в реальному часі про послуги громадського транспорту.

Функціонал

• Прогнозоване управління трафіком.
• Ситуативно-змінні дорожні знаки.
• Моніторинг маршрутів і щільності руху в режимі реального часу.
• Камери фіксації порушень швидкісного режиму, дотримання правил і обмежень.
• Автоматичне розпізнавання номерного знаку.
• Підрахунок кількості велосипедистів, пішоходів, автомобілів.
• Теплові карти і прогнозована щільність і завантаженість руху.
• Оцінка загального використання окремих маршрутів, а також типів транспортних засобів, присутніх на маршрутах.
• Мультимодальні системи мобільності і централізованого управління, включаючи платіжні системи.
• Обмеження і оптимізація логістики поставок.

Забезпечуючі технології

• Мобільні додатки, інтерактивні інформаційні дисплеї.
• Мережева інфраструктура.
• Система відеоспостереження.
• Системи управління рухом.
• Інструменти динамічного контролю трафіку.
• Аналітичні інструменти (статистичний аналіз).
• Єдині інформаційні системи.

«Розумна» парковка

Рішення

• «Розумна» парковка – корисна складова інтелектуальних систем управління транспортом, спрямована на досягнення сталої мобільності муніципалітетів і, зокрема, на зменшення пробок і заторів у міських центрах і зонах з інтенсивним рухом. Також система «розумних» парковок покликана зменшити негативний вплив того факту, що третина руху по місту обумовлена пошуком водіями паркувальних місць. Крім того, це зменшує забруднення, збільшує доходи від паркування та економить ресурси.
• Інтелектуальні системи паркування засновані на датчиках, відео або радарі для визначення зайнятості паркувального місця і передачі цієї інформації водієві, який знаходиться поблизу, з метою оптимізації використання простору, а також для суттєвого зменшення заторів, спричинених транспортними засобами, які шукають вільні паркомісця.
• Збір та надання вичерпної інформації для планування управління стоянками та раціоналізації парковок, збільшення доходів за рахунок динамічного визначення вартості паркування.
• Впровадження систем, які виявляють і направляють водіїв на вільні місця, допомагають у відстеженні порушень і дозволяють здійснювати мобільні платежі.
• Інвестиції є частиною комплексних (сталих) планів міської мобільності.

Вплив

Довкілля

• Усунення зайвого руху транспортних засобів, пов’язаного з паркуванням.
• Зменшення заторів і викидів від транспортних засобів, а також корегування транспортного потоку.
• Зменшення кількості пройдених кілометрів за рахунок використання інтелектуальних знаків парковки.
• Зниження витрат палива.

Соціум

• Моніторинг порушень паркування.
• Зменшення стресу і дискомфорту, пов’язаних із пошуком місця для паркування.
• Використання вакантних місць для паркування для взаємної вигоди.
• Збільшення доходів для міста або району завдяки вдосконаленому механізму збору платежів.

Якість життя

• Підвищення зручності завдяки допомозі водіям у пошуку паркомісць і оплати за допомогою мобільного пристрою.
• Забезпечення оптимального використання міських парковок та економія часу.
• Збір і надання даних про економічну активність та інформації про дорожній рух.

Функціонал

• Моніторинг паркувальних місць: аналізує, чи знаходиться об’єкт на паркувальному місці, його розмір і положення.
• Огляд зайнятості парковки в режимі реального часу і в історичній перспективі.
• Автоматизоване дотримання правил і обмежень в режимі реального часу.
• Прозорий огляд зайнятості та тривалості парковки.
• Інтеграція платіжних можливостей і зміни тарифів на парковку в режимі реального часу в системи.
• Моніторинг руху, інформація про водія через додаток.
• Станції зарядки електромобілів.

Забезпечуючі технології

• Оптоволоконна інфраструктура.
• Бездротові мережі.
• Хмарні моніторингові платформи.
• Мобільні додатки.
• Датчики парковки і відеоспостереження.
• Додаткові датчики (навколишнє середовище, шум, рух тощо).
• Інфраструктура зарядки електромобілів.

Системи розподілення енергії (Smart Grid)

Рішення

• Одним із найбільш привабливих аспектів «розумного» управління енергоресурсами міста є уникнення гегемонії централізованої розподільчої системи і можливість зробити електроенергію більш локальною, оскільки інфраструктура розподіленої енергії може підвищити стійкість системи, дозволяючи їй задовольняти зростаючі потреби в енергопостачанні. Крім того, повинна бути впроваджена автоматизація у всій мережі.
• Рішення охоплюють аспекти проектування і реалізації, виробництва енергії, її використання і заощадження, інтелектуального управління та моніторингу безпеки аналізу даних, а також цілісності активів.
• Енергоефективність повинна бути основною рушійною силою інвестицій, що становлять значну частину загальних витрат, і повинна бути економічно виправданою (на основі якісної або кількісної оцінки) протягом терміну дії проекту.
• Проект повинен бути невід’ємною частиною місцевої стратегії розвитку міста.

Вплив

Енергоефективність

• Забезпечення раціонального використання і постачання енергії.
• Ефективне використання відновлюваної енергії.
• Створення більш сталого підходу до споживання енергії.
• Підвищення операційної ефективності.
• Зменшення витрат енергії при передачі і розподілі.

Довкілля

• Зниження сировинних витрат для виробництва енергії і, тим самим, викидів парникових газів.
• Адаптація до змін у навколишньому середовищі.
• Уникнення необхідності будівництва нових розподільчих ліній.

Соціум

• Сприяння інтеграції різних технологій (відновлювальн іджерела енергії, мережа електронних транспортних засобів, розумні будинки).
• Підтримка децентралізованого виробництва енергії і, де це дозволяє законодавство, впровадження P2P торгівлі енергоресурсами .

Якість життя

• Забезпечення кращого планування реагування на несправності і відновлення.
• Підвищення безпеки енергопостачання за рахунок автоматичного виявлення і децентралізації.

Функціонал

• Розподілення доступної потужності там, де це необхідно.
• Динамічна реакція на попит / пропозицію.
• Своєчасний збір даних і зв’язок між центральною диспетчерською і датчиками, комутаторами, контролерами тощо.
• Режим кооперативного використання енергоресурсів.
• Планування споживання й обміну енергією.
• Швидке відновлення послуг після несприятливих погодних явищ.
• Автоматизовані розподільні мережі, виявлення несправностей та інтегрована передова вимірювальна інфраструктура.

Забезпечуючі технології

• Розподільчі мережі.
• Системи управління потужністю.
• Широкосмугові високошвидкісні з’єднання.
• Система датчиків, розумних лічильників (AMI), перемикачів і контролерів.
• Автоматизація мережі й управління розподілом.
• Вимірювальні датчики.
• Програмне забезпечення для жителів і керуючих компаній.

Екологічна мобільність (Eco-mobility)

Рішення

• Основна мета полягає у створенні альтернативи перевезень громадськими та приватними транспортними засобами, які використовують паливо, і в створенні відповідної інфраструктури для транспорту, що використовує електроенергію, а також у задоволенні зростаючих потреб в енергії.
• Високі економічні вигоди впровадження таких ініціатив передбачаються завдяки зниженню негативного впливу транспорту на навколишнє середовище, а також генерації грошових потоків за рахунок продажу ЗПГ та / або монетизації використання зарядних станцій.
• Використання енергії або метану, що генеруються муніципалітетом або самою компанією (переважно з поновлюваних джерел), є відмінним способом подальшого збільшення віддачі від експлуатації такого парку та зменшення забруднення. Рішення для використання поновлюваних джерел енергії для зарядки громадського транспорту включають використання сонячних батарей або метану.
• Зарядні станції надають інтегроване рішення для додаткових послуг «розумного» міста, таких як моніторинг дорожнього руху і механізм тривожної та охоронної сигналізації.
• Скорочення викидів газу, зниження витрат за рахунок переходу муніципальних транспортних компаній на дешевше джерело енергії та нові джерела доходів від оплати на зарядних станціях повинні стати основними факторами інвестицій.
• Інвестиції в чистіші транспортні засоби та відповідну інфраструктуру повинні забезпечити економічну віддачу і стати частиною цілісних планів міської мобільності.

Вплив

Довкілля

• Зменшення викидів парникових газів у густонаселених районах.
• Зменшення шумового забруднення.
• Зменшення споживання викопного палива.
• Використання джерел енергії, згенерованих на місцевому рівні.

Соціум

• Стимулювання використання альтернативних транспортних засобів.
• Створення освітніх програм пов’язаних з впливом викопного палива і традиційних транспортних засобів.

Якість життя

• Підвищення якості життя за рахунок екологічних і соціальних впливів.
• Зниження експлуатаційних витрат.

Забезпечуючі технології

• Двигуни на альтернативному паливі (газові, гібридні, електричні).
• Громадська інфраструктура зарядних станцій.
• Енергетична мережа. Мобільний додаток, у т.ч. інтегрована платіжна система.

Управління суспільним простором і ревіталізація

Рішення

• Завдяки розвитку інтелектуальних і мережевих технологій і послуг мешканцям міст відкриваються нові можливості, тому суспільний простір грає важливу роль у поліпшенні якості життя людей, наприклад, створюючи розумні зони відпочинку, парки для дітей та спеціальні парки для вигулу собак.
• Метою інтелектуальних цифрових мереж громадських просторів є не лише їхня доступність, естетика та переваги використання громадських просторів, але й краще розуміння поведінки мешканців за допомогою збору динамічних даних.
• Додаткові індивідуальні рішення «розумного» міста, що інтегровані в управління громадським простором, включають розумні вуличні меблі, інтелектуальне освітлення, поновлювані джерела енергії, спільне використання велосипедів, мультимодальні перевезення, громадські зупинки, спорт і відпочинок; і можуть бути розроблені далі з використанням інших партнерських продуктів і послуг для створення унікальних рішень.
• Інфраструктура громадського простору і платформи дозволяють створювати цінні і специфічні для місцезнаходження набори даних, які допомагають ефективному та сталому управлінню містами, спільному ухваленню рішень (гейміфікація) і збільшують можливості для реклами.
• Проект повинен бути невід’ємною частиною місцевої стратегії розвитку міста.

Вплив

Енергоефективність

• Розробка інтелектуальних модульних систем, що генерують власну енергію.
• Зниження енергоспоживання за рахунок впровадження інноваційного освітлення.

Довкілля

• Підвищення стійкості міста завдяки вбудованим елементам безпеки.
• Покращення міського середовища і якості життя.
• Моніторинг та аналіз даних про навколишнє середовище.

Соціум

• Підтримка місцевої культури, спорту і розваг.
• Мотивування жителів і гостей міста до взаємодії і спілкування в громадських просторах.
• Надання жителям можливості брати участь у ревіталізації громадського простору.

Якість життя

• Оптимізація послуг для жителів і гостей міста.
• Забезпечення привабливості просторів у густонаселених містах.
• Ефективне управління об’єктами на основі даних і створення даних для подальшого аналізу.

Функціонал

• Вільне під’єднання користувачів.
• Генерація енергії.
• Моніторинг і зберігання даних у режимі реального часу для ефективного проектування й управління громадськими просторами.
• Зарядні станції для електронних автомобілів, електронних велосипедів і електричних пристроїв.
• Централізоване управління громадським простором через сенсорний моніторинг і адміністративні платформи.
• Двостороннє спілкування між громадянами та муніципалітетами для збору відгуків і надання інформації.
• Створення «розумних» зон відпочинку, парків для дітей та спеціалізованих парків для собак.
• Підтримка місцевої бізнес-екосистеми.
• Використання розумних суспільних елементів в освітніх цілях.

Забезпечуючі технології

• Сенсорна мережа.
• «Розумне» і енергозберігаюче освітлення за допомогою зарядних пристроїв.
• Інтегрований мобільний додаток для жителів.
• Зарядні пристрої для електронних транспортних засобів (електронні автомобілі, велосипеди).
• «Розумні» сміттєві баки.
• Інформаційні панелі, підключені до міських систем.
• Громадський Wi-Fi.

Відновлювальні джерела енергії

Рішення

• Електроенергія користується величезним попитом у густонаселених містах: тут споживається дві третини світової енергії і виробляється аналогічна частка глобальних викидів вуглецю.
• Основна мета рішення полягає в розробці і створенні самодостатніх систем відновлюваної енергії з відповідною ємністю зберігання, які дають можливість використовувати локальні енергетичні схеми, автоматизувати і підключати джерела відновлюваної енергії та дозволяють спільнотам або окремим особам продавати свою власну відновлювальну енергію назад у мережу або один одному.
• Малогабаритні системи розподіленої відновлюваної генерації (Distributed renewable generation smaller-scale systems) представляють собою нову бізнес-модель для електрики, що дозволяє генерувати енергію для подачі в мережу і гарантує самозабезпечення енергією об’єктів житла й інфраструктури.
• Інтеграція рішень у галузі відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні і вітрові рішення; рішення розрізняються за масштабом: від невеликих фотоелектричних електростанцій на даху для сімейних будинків або вітрогенераторів на даху багатоквартирних будинків, технологій локальної генерації енергії (таких як «сонячні» жалюзі) до фотоелектричних сонячних парків і тунельних вітрогенераторів на багатосмугових дорогах.
• Проект повинен бути невід’ємною частиною місцевої стратегії розвитку міст.
• Проекти у сфері енергетичних активів є ефективним способом компенсації щорічних витрат на комунальні послуги та інфраструктуру.

Вплив

Енергоефективність

• Забезпечення збалансованої електроенергії в електричній мережі публічного користування.
• Споживання і розподіл енергії на місцевому рівні.
• Подолання виклику постійно зростаючих потреб в енергії в містах.

Довкілля

• Зниження споживання енергії корисних копалин і, отже, викидів парникових газів.
• Зменшення рівня забруднення повітря і шуму.
• Забезпечення реалізації сталих енергетичних рішень.

Соціум

• Енергетична самозабезпеченість.
• «Розуміння» обсягу споживаної енергії.
• Розвиток освітніх програм про те, як створити децентралізовану і сталу енергію.

Якість життя

• Зниження витрат на комунальні послуги.
• Зменшення залежності від централізованих постачальників енергії.
• Створення міст із самозабезпеченням та нульовим забрудненням.

Функціонал

• Оптимізація різних джерел відновлюваної енергії (вітер, вода, сонце, тепло, біомаса).
• Аналітика та прогнози щодо оптимізації виробництва.
• Централізовані платформи управління розподільчими взаємопов’язаними мікромережами.
• Режим кооперативної генерації і P2P-торгівлі енергоресурсами.

Забезпечуючі технології

• Вітряні турбіни, фотоелектричні панелі, гідроелектростанції.
• «Розумні» мережі.
• Системи розподілу енергії.
• Механізм аналізу даних в реальному часі на основі штучного інтелекту.
• Блокчейн-рішення.

Команда EY Start-up Accelerator провела опитування серед мешканців міст України з метою визначення того, що саме вони розуміють під концепцією «розумного» міста, які компоненти є складовими такої концепції на їхню думку, і чи користуються мешканці перевагами «розумного» міста, які вже є доступними в місцях їхнього проживання.

В онлайн-опитуванні, що проводилося з 8 по 28 лютого 2019 року, взяло участь 208 осіб. Абсолютну більшість серед респондентів склало населення у віці від 18 до 40 років (92%). Більше відповідей отримано від жінок – 58%.

Пропонуємо розглянути ключові результати опитування:

Питання 1. Що для вас, насамперед, означає «розумне» місто?

Кожен із респондентів мав можливість вибрати 5 пріоритетних варіантів, які, на його думку, найбільше підходять для визначення поняття «розумне» місто. Запропоновані варіанти включали як конкретні прояви «розумного» міста (наприклад, «розумна» парковка чи «розумне» освітлення), так і основоположні, більш широкі категорії цього поняття, що охоплюють ці та інші піднапрямки (IT-інфраструктура, аналітика великих даних тощо). Крім того, респонденти могли вказати свій варіант.

Найбільш популярними серед запропонованих варіантів відповідей виявилися «розумна» утилізація відходів і енергоефективність. Далі за кількістю відповідей: IT-інфраструктура, «розумне» освітлення і «розумне» вимірювання використання ресурсів, які отримали практично однакові результати.

Ймовірно, популярність варіанту «розумна» утилізація відходів обумовлена зростанням обізнаності населення про екологічні проблеми та сортування відходів. Обговорення цих питань відбувається як на державному (прийняття законопроекту про сортування відходів, поступова відмова від пластику, розвиток відновлюваних джерел енергії на заміну історично головному – атомній енергетиці), так і на глобальному рівні (боротьба із забрудненням Світового океану, повітря, відмова від пластику).

Співвідношення відповідей чоловіків та жінок на питання: «Що для вас, насамперед, означає «розумне» місто?

Згідно співвідношенню кількості обраних пунктів, чоловіки активніше пропонували свої варіанти відповідей. Серед них звучали: система державних електронних послуг, автоматизовані комунальні служби, можливість безготівкового розрахунку.

Також, у категорії «Інше», один із респондентів зазначив, що розумне місто – це комбінація високоефективного менеджменту з використанням IT-технологій (hard і soft складових), IоT-інфраструктури, операційного контролю та аналітики великих даних у режимі реального часу.

Деякі запропоновані варіанти, навпаки, не стосувалися проявів «розумного» міста: наявність доріг без ям, розвинена транспортна інфраструктура міста, соціальні програми.

Жінки активніше обирали варіанти, що стосуються більш економного і раціонального використання ресурсів, відповідності екологічним нормам (утилізація відходів, вимірювання використання води і електроенергії, системи аварійного резервування ресурсів, датчики забруднення) та готовності міста до викликів.

Чоловіки обирали більш широкі категорії: енергоефективність, IT-інфраструктура, аналітика великих даних.

Найбільший розрив у відповідях серед чоловіків і жінок виявили варіанти: «готовність міста до викликів» (майже в 2 рази більше голосів жінок) і «аналітика великих даних» (більше голосів чоловіків).

Практично в однаковому співвідношенні представники обох статей вибирали категорії, які стосуються використання місцевої інфраструктури. Це можна пояснити схожими способами життя і єдиним простором розміщення таких елементів (системи цифрових табло, публічні сповіщення, розумне освітлення).

Переважна більшість чоловіків-респондентів старше 40 років (8 з 9) відзначили важливість утилізації відходів. Дві третини чоловіків цієї ж вікової категорії вибрали пріоритетними енергоефективність та можливість міста реагувати на виклики.

Питання 2. Якими цифровими сервісами «розумного» міста, ви вже користувалися у своєму місті?

Найбільш популярна відповідь – «визначення часу прибуття транспорту». Частий вибір вказаного варіанту може бути зумовлений тим, що це не потребує додаткових дій з боку респондента (цифрові табло на зупинках), також це може бути обумовлено наявністю легких у використанні спеціальних мобільних додатків.

Серед інших популярних відповідей: послуги електронного адміністрування, електронні петиції та електронний квиток.

Всі респонденти, які обрали в попередньому питанні один або декілька варіантів відповідей: «розумна» утилізація відходів (95 осіб), «енергоефективність» (90 осіб) і «IT-інфраструктура» (67 осіб) відзначили, що вони користуються сервісами визначення часу прибуття громадського транспорту.

Найменш обирана категорія – «безпечне місто» (відеоспостереження). Це можна пояснити відсутністю спеціальної платформи, доступної кожному – більшість камер у містах і приватні системи відеоспостережень не доступні кожній фізичній особі.

Розподіл відповідей між чоловіками та жінками на питання: «Якими цифровими сервісами «розумного» міста, ви вже користувалися в своєму місті?»

Дослідження показало, що чоловіки віком 18-40 років активніше користуються послугами електронного квитка, електронного адміністрування та електронними петиціями. Жінки, у свою чергу, частіше визначають час прибуття громадського транспорту і користуються послугами онлайн-записів до міських установ (послуги, які більше спрямовані на збереження часу і полегшують планування дня).

Всі респонденти у віці від 40 років відзначили, що користуються сервісом визначення часу прибуття транспорту. Тільки половина з них користується послугами електронного адміністрування (4 з 9), послугами онлайн-запису (5 з 9), е-петиціями (5 з 9).

Питання 3. Чи використовуєте ви мобільні додатки, які стосуються «розумного» міста?

Менше третини опитаних користуються окремими мобільними додатками.

Жінки і чоловіки користуються ними практично в рівній мірі. В основному, у використанні переважають мобільні додатки, що стосуються громадського транспорту. Серед них респонденти вказали програму EasyWay і телеграм-бот київського метрополітену.

Деякі з респондентів назвали додатки, що не є елементами «розумного» міста: Google Maps, PayPass, що свідчить про неповне розуміння концепції. Але, у будь-якому випадку, ці додатки мають відношення до міської мобільності.

Лише 1 респондент з 9, у віці старше 40 років, зазначив, що користується відповідними мобільними додатками.

Питання 4. Чи помітили ви трансформацію вашого району в напрямку «розумного» міста за останні 3 роки?

Менше третини респондентів у віці від 18 до 40 років позитивно відповіли на питання про зміни свого району в напрямку «розумного» міста.

Серед названих респондентами прикладів: адміністративні онлайн-послуги, можливість запису до лікаря онлайн, табло прибуття громадського транспорту, поява додатку EasyWay, LED освітлення вулиць.

Лише 1 респондент з 9 старше 40 років зауважив, що помітив трансформацію свого району в напрямку розумних будинків.

44 з 56 респондентів, які асоціюють концепцію «розумного» міста із розумним паркінгом (тобто, швидше за все, власники машин) відзначили, що не помічають трансформації району в напрямку розумного міста. Багато з помічених змін пов’язані саме з громадським транспортом.

Питання 5. Чого вам не вистачає для більш комфортного проживання в місті?

Найбільш популярні відповіді вікової групи 18-40 років – більший комфорт громадського транспорту і виникнення більшої кількості онлайн-послуг.

Жінки більше уваги приділяють питанню екологічного моніторингу та персональної безпеки. Чоловіки, в свою чергу, говорять про розумну інформаційну підтримку та покращення комфорту громадського транспорту (чоловіки активніше використовують е-квиток і безконтактні оплати).

Водночас тільки 1 з 208 респондентів написав про необхідність сортування відходів (хоча в питанні про визначення поняття «розумного» міста цей варіант набрав найбільше голосів). Навряд чи це можна пояснити наявністю розвиненої системи сортування сміття. Швидше за все, у першому питанні цей варіант обирали у зв’язку з активним громадським обговоренням цієї теми останнім часом.

Дві третини респондентів старше 40 років відзначили більший комфорт громадського транспорту і більше онлайн-послуг.

Виходячи з результатів опитування, важливо відзначити, що у визначенні поняття «розумне» місто з усіх запропонованих варіантів жителі надають перевагу більш вузьким категоріям, які сьогодні знаходяться на порядку денному в сучасному українському суспільстві. Менша кількість відповідей стосується базису для широкого впровадження технологій, що дозволяють зробити місто «розумним». Можна припустити, що населення, сприймає поняття «розумне» місто як конкретні сервіси, які вони спостерігають і можуть використовувати. Більшість жителів не помічають проявів розумного міста у своєму районі. Сьогодні на міському рівні це поняття в більшій мірі існує в площині дискусій і вимагає структурованого підходу та активного впровадження.

Втім, у міру виникнення і здешевлення нових технологій, попит на зміни можливостей міста і підвищення комфорту життєвого простору зростає неначе лавина. Те, що сьогодні виглядає як цікавий експеримент, протягом 3-5 років стане галузевим стандартом. Ті міста і агломерації, які не встигнуть за вибуховим зростанням технологічних впроваджень, програють конкуренцію за жителів, за бізнес, за економіку. А ті, хто виграв – отримають унікальні інструменти та можливості експоненціального розвитку всіх сфер міського життя. Не проґавте вікно можливостей!

Над дослідженням працювали співробітники компанії EY в Україні:

Олексій Імас, Аліна Бугар, Олександра Храмцова, Наталія Летік, Євгеній Цоуфал, Юлія Заверткіна, Дмитро Давидов

Про компанію EY

EY є міжнародним лідером з аудиту, оподаткування, супроводу угод і консультування. Інновації та технології впливають на традиційні послуги EY. Компанія адаптує свої традиційні та нові сервісні пропозиції для компаній різних галузей, включаючи трудомісткі ручні процеси та інновації з використанням технології блокчейн, штучного інтелекту (AI) і роботизовану автоматизацію процесів (RPA).

EY є партнером Ради розумних міст (Smart Cities Council)15 – найбільшої в світі мережі розумних міст. Завдання Ради – допомагати містам використовувати інновації і залишатися стійкими та безпечними для своїх громадян і підприємств.

Фірми-члени EY мають великий досвід у наданні послуг для розвитку «розумного» міста в усьому світі, включаючи планування та впровадження «розумної» інфраструктури, «розумного» обліку, цифрових, мобільних і енергетичних технологій, а також пошук інноваційного фінансування.

EY також співпрацює з ініціативою 100 стійких міст (100 Resilient Cities)16, створеною Фондом Рокфеллера. Ініціатива покликана допомогти містам стати більш стійкими до фізичних, соціальних та економічних викликів сучасності.

Основні напрямки діяльності EY Start-up Accelerator

В епоху технологічних змін, нових викликів і можливостей компанії прагнуть до розвитку, адаптують свою діяльність на всіх рівнях і застосовують нестандартні підходи. EY підтримує корпоративних клієнтів у впровадженні інновацій, яких потребує саме їх бізнес.

Ще один напрямок діяльності EY – консультування, а також комплексна та системна підтримка високотехнологічних стартапів. Розгалужена експертиза EY у вирішенні стратегічних, податкових, юридичних і фінансових питань на кожному етапі розвитку компанії в комбінації з унікальним міжнародним досвідом допомагають стартапам зосередитися на реалізації бізнес-ідей і стати лідером свого напрямку.

Екосистема інновацій України має неймовірний потенціал, який потребує системного підходу для його розкриття. Тому EY Start-up Accelerator готовий до співпраці з компаніями та платформами зі створення спільних акселераційних та інкубаційних програм, а також до надання послуг з діагностики готовності і впровадження інновацій, створення досліджень і опитувань в сфері інновацій, пошуку інноваційних рішень для операційних та адміністративних питань.

Окремим напрямком діяльності EY Start-up Accelerator є створення стратегій та адміністрування впровадження інновацій і рішень в рамках концепції «розумне місто». Віримо в те, що тільки за допомогою нових технологій, міста майбутнього будуть відповідати викликам своїх жителів.

Наші контакти:

Олексій Імас Асоційований директор Лідер EY Start-up Accelerator в Україні

Тел: +380 44 490 3049

Завантажити PDF

1  За даними “The 2018 Revision of World Urbanization Prospects”, UN, https://www.un.org/development/desa/en/news/population/2018-revision-of-world-urbanization-prospects.html

2  The World’s Cities in 2018”, UN, https://www.un.org/en/events/citiesday/assets/pdf/the_worlds_cities_in_2018_data_booklet.pdf

3  Згідно з даними дослідження Оксфордського інституту економіки  https://www.weforum.org/agenda/2018/12/all-of-the-world-s-top-10-cities-with-the-fastest-growing-economies-will-be-in-india

4  “The Metropolitan Century: Policy Highlights”, OECD, 2015, https://www.oecd.org/regional/regional-policy/The-Metropolitan-Century-Policy-Highlights%20.pdf

5  Sustainable Development Goals, UN, https://www.un.org/sustainabledevelopment/sustainable-development-goals/

6  За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, https://www.who.int/sustainable-development/cities/health-risks/air-pollution/en/

7  “The upside of disruption Megatrends shaping 2018 and beyond”, EY, https://www.megatrends2018.com/

8  За даними GSMA, 2017, https://www.gsma.com/newsroom/press-release/number-mobile-subscribers-worldwide-hits-5-billion/

9  “Leading the IoT”, Gartner,  https://www.gartner.com/imagesrv/books/iot/iotEbook_digital.pdf

10  “The Power of Three for smarter, more resilient cities”, EY, 2016, https://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-the-power-of-three-for-smarter-more-resilient-cities/$FILE/EY-the-power-of-three-for-smarter-more-resilient-cities.pdf

11  Прес-реліз, EY, https://www.ey.com/en_gl/news/2018/08/ey-and-city-of-vienna-collaborate-on-public-blockchain-networks

12  “IoT for smart cities. Transforming smart cities into future cities”, EY, 2018

13  Eric Woods, “From transport to street lighting: The emergence of smart city platforms”, https://www.euractiv.com/section/digital/opinion/tue-from-transport-to-street-lighting-the-emergence-of-smart-city-platforms/

14  За даними Smart America, https://smartamerica.org/teams/smart-cities-usa/

15  https://smartcitiescouncil.com/

16  https://www.100resilientcities.org/