Хто вмикає світлофор

За матеріалами http://ain.ua/special/smart-lviv/

Ефективність, економність, дружність для населення та використання сучасних технологій для того, щоб все це забезпечити. Так стисло можна сказати про принципи «розумного міста», головна мета якого – зростання добробуту жителів за рахунок більш ефективного задоволення потреб міської громади.

У світі є декілька міст, визнаних лідерами в сфері впровадження «розумних» технологій – Амстердам, Барселона або Тель-Авів. Всі вони впроваджують різні проекти в різній послідовності, але основним в будь-якому разі є збір і обробка даних, що стосуються всіх сфер міського життя. Саме це дозволяє ухвалювати якісні управлінські рішення, перетворюючи  місто на ефективніше, одночасно оптимізуючи витрати міського бюджету. Наприклад, постійне відстежування автомобільного та пішохідного трафіка дозволяє поліпшити роботу світлофорів і вуличного освітлення.

В Україні чимало міст поступово впроваджують «розумні» проекти, але одним з найуспішніших прикладів є Львів.

«Не знаю, чи помітили ви, як змінилося життя у Львові останнім часом, – говорить Євген Кражан, директор «Київстар» із розвитку бізнесу на корпоративному ринку. — Можливо, туристи не дуже звернули увагу, а ось містяни – напевно. Транспорт, ліфти, ЖКГ, вуличне освітлення — все це львівська влада змогла поліпшити з допомогою IT і телеком-технологій. Чому це є у Львові, проте мало де можна зустріти в інших містах України? По-перше, містом управляє досить молода та успішна команда, якій не байдуже, як жителі сприймають своє місто. І Садовий дуже сприяє впровадженню інновацій. Нам комфортно працювати разом з ними. По-друге, один із напрямів розвитку Львова – туризм. Багато гостей приїжджають із Європи, і вони звикли до багатьох інновацій. Знаючи про це, міська влада докладає зусиль, щоб зробити Львів приємним для проживання, в тому числі і для європейців. Звісно, є ще чимало моментів, які варто поліпшити – наприклад, авіасполучення, але вектор руху вони вибрали абсолютно вірний. По-третє, Львів має не так багато грошей, як інші міста. Тому влада шукає вигідні рішення, впроваджуючи телеком і IT-інновації. І, нарешті, в місті відмінне IT-community, завдяки якому з’являється багато цікавих проєктів. Сподіваюся, нам вдасться спільно попрацювати ще за декількома ініціативами — в сфері водопостачання, транспорту або квитків».

У Львові зараз активно готуються надати доступ до відкритих даних, повне відкриття API заплановано на липень. Поки доступними є лише дані за маршрутами та графіками руху транспорту – і навесні 2016 року місто вже отримало свій перший сервіс на їхній основі.

Додаток LvivTransportTracker для Android і iOS створили волонтери Дмитро Фролов та Денис Мелешин. Сервіс доступний трьома мовами (українською, російською та англійською) і дозволяє дізнаватися в режимах он-лайн і оф-лайн інформацію щодо номерів, маршрутів і зупинок  громадського транспорту – тролейбусів, автобусів і маршруток.

LvivTransportTracker передбачає виділення «обраних» маршрутів для швидкого доступу, підбір зручної транспортної розв’язки та інші функції для користувачів. Крім цього, за громадським транспортом у Львові можна спостерігати в режимі реального часу: переглядати на карті їхній рух і дізнаватися точний час прибуття на зупинку. Ця можливість реалізована з допомогою SIM-карт «Київстар», які встановлені в транспорті.

Завдяки обладнанню автобусів, маршруток і тролейбусів GPS-системами, місто здійснює ще одну важливу функцію. «Інформація про пересування громадського транспорту разом з іншою оперативною інформацією зводиться до Центру управління дорожнім рухом. З допомогою нього відбувається управління всіма світлофорами міста», — розповів AIN.UA Тимофій Александронець, начальник управління інформаційних технологій Львівської міськради.

Втім, сенсор управляється не тільки вручну, а і з допомогою «розумного» компонента. На світлофорах є датчики, що дозволяють скасувати увімкнення червоного світла там, де це можливо. «Якщо вночі магістральна вулиця завантажена, а бічна – абсолютно порожня, датчики помічають, що на бічній вулиці машин немає, і сигналізують системі, що вмикати червоне світло не потрібно», — пояснює Тимофій Александронець. У такий же спосіб організовується і «зелена хвиля» для трамваїв: на перехрестях їм надають пріоритет і включають зелене світло.

Для проєктування нових магістралей, розв’язок і світлофорів місто використовує інформацію про завантаженість доріг. Комунальне підприємство «Львівавтодор» має спеціальну програму, яка обчислює завантаження доріг на основі даних про кількість людей, що мешкають в певних районах, ширини шосе тощо. Крім цього, програма дозволяє зрозуміти, як зміниться навантаження на дорогу в разі будівництва нових об’єктів або впровадження якого-небудь транспортного рішення.

Нещодавно у міськради з’явилося ще одне джерело даних для аналізу: «Київстар» надає львівському Центру IT інформацію щодо пасажиропотоку – анонімізований рух жителів дорогами міста. «Дані із завантаження стільників мобільного оператора для нас фактично означають кількість людей, які рухаються певною вулицею: водіїв, пасажирів, пішоходів. Відповідно до них ми можемо проєктувати дизайн змін і міських рішень — зрозуміти, де потрібно поставити світлофор, де розширити вулицю, де перебудувати», — розповідає Тимофій Александронець.

Увімкнути світло у всьому місті не так просто – раніше на цей процес витрачалося близько 30 хвилин, а ліхтарями управляли з допомогою фотоелементів або механічного годинника. Зараз  у Львові є сучасніша система: 300 шаф вуличного освітлення з віддаленим управлінням, до яких підключено майже 30 000 ліхтарів.

До кожної шафи підключено близько сотні ліхтарів, якими вона управляє. Шафи обладнані терміналами з SIM-картами «Київстар» (з М2М-тарифами, місячна абонплата близько 8 грн). Шафи підключені до центрального пульта з допомогою технології GPRS. Це дає можливість вмикати освітлення у всьому місті всього за хвилину, відключати окремі ділянки, а також отримувати інформацію про вихід з ладу деяких об’єктів.

За його словами, зараз місто розглядає можливість переходу на найсучасніший варіант «розумного» освітлення, за якого управляти можна кожним світильником окремо, а сигнал передається по Wi-Fi.

«Ми візьмемо один шаф на 50-70 світильників, поміняємо лампи на LED і поставимо системи управління, які зменшуватимуть потужність світильника, або вмикати його в певний час або передавати певні сигнали залежно від освітлення. Цього року я сподіваюся запустити хоча б один такий пілотний проєкт, і тоді ми матимемо дані із споживання такої системи і економії», — говорить Олександр Лазуткін.

Близько 1000 львівських ліфтів, які обслуговує «Львівміськсвітло», обладнані особливою системою диспетчеризації. В он-лайн-режимі вона показує, чи немає яких-небудь механічних неполадок в роботі ліфта або в його електроживленні. Крім того, вона забезпечує зв’язок пасажирів з диспетчером. Таке обладнання вдесятеро пришвидшує виїзд аварійної бригади, оскільки диспетчери в реальному часі стежать за ліфтами на спеціальних моніторах.

Зв’язок диспетчерів з ліфтами забезпечують також мобільні технології: 1000 SIM-карт «Київстар» формату М2М, які працюють в режимі GPRS і за додзвоном на номер диспетчера. Всього в систему входять 9 апаратно-програмних комплексів диспетчера з ПЗ на 250 терміналів, сервер з багатоканальним терміналом GPRS-зв’язку на 2000 ліфтів, інженерний пункт програмування та діагностики, а також 2000 терміналів виконавчого пункту з блоком GPRS-зв’язку.

Львів успішно працює над підвищенням енергоефективності та енергозбереженням — місто навіть отримало від Ради Європи нагороду за «Практикум впровадження щоденного моніторингу споживання ресурсів в бюджетних установах». Щодня місто здійснює моніторинг споживання електроенергії в школах, дитячим садкам, поліклінікам та іншим об’єктам комунальної власності, разом аналізують понад 500 об’єктів.

Дані збирають з допомогою створеної львівськими розробниками uMuni хмарної системи оцінки витрати енергоресурсів. Доступ до неї організований безпосередньо з браузера, без встановлення ПЗ на комп’ютер. Система також допомагає аналізувати зібрані дані: порівнювати періоди, переглядати «календар подій», в який вносяться певні аномалії – наприклад, якщо добове споживання буде перевищено. Параметри обчислення аномалії гнучкі, у разі потреби їх можна змінювати.

Завдяки системі енергоменеджменту та щоденному енергомоніторингу місто в 2015 році заощадило 32,3 млн гривень. На думку Романа Васковця, сам факт впровадження контролю дає близько 10-15 % економії енергії. «Наш наступний крок — виключити людський фактор і перейти до засобів телеметрії. Якщо наші об’єкти будуть обладнані лічильниками з імпульсним виходом і можливістю приєднуватися до мережі, то цей програмний комплекс зможе збирати і передавати показники автоматично, без участі людей», – додає він.

Те, що не вдається державним організаціям, у Львові використовують приватні підприємства. Компанія Львівобленерго встановлює лічильники електроенергії для юридичних осіб, а також для багатоповерхових будинків — спільні для всіх квартир. Завдяки мобільним технологіям кількість спожитої електроенергії можна відстежувати в режимі он-лайн, а також заощаджувати кошти на контролерах, які зазвичай обходять будинки і вручну фіксують показники лічильників. Всього у Львові вже встановлено близько 500 таких лічильників.

АВТОР: ОЛЕСЯ БЛАЩУК

Матеріал підготовлений у співпраці з ain.ua