Світові smart-тенденції у розвитку «‎розумних міст»‎ та українські реалії

Впровадженням концепції Smart City займаються вже понад 2500 міст світу. Один із варіантів — це будівництво міста з нуля. Прикладом може служити Масдар в ОАЕ. Це перший у світі проєкт зеленого міста з нульовим викидом вуглецю. Місто, яке працюватиме виключно на сонячній енергії та інших відновлюваних джерелах енергії. Воно стане першим прикладом екоміста у світі, яке заплановано розробити до 2025 року.

Але більшість впроваджує технології «розумного міста» поступово в уже сформовану міську систему. Ідея Smart City об’єднує в собі різноманітні інноваційні інструменти, завдяки яким кожне місто може обрати для себе індивідуальне розв’язання проблеми. У цьому допомагає технологія «інтернет речей», завдяки якій можна контролювати різноманітні об’єкти та аналізувати їхній стан.

Відповідно до Індексу розумних міст, найкращими за економічними та технологічними показниками є Сінгапур, Гельсінкі та Цюрих. Столиця України опинилася на 98 місці зі 109.

Ситуація у світі іноді диктує правила гри й для розвитку «розумних міст», тому з початком пандемії коронавірусу саме медична сфера стала актуальною для смарт-розробок:

• Південна Корея створила додаток Corona 100m, який інформує людей, якщо у радіусі 100 метрів від них перебував хворий на коронавірус.
• У провінції Китаю Хубей розробили систему на основі штучного інтелекту, яка аналізувала інформацію про погодні умови, а саме температуру, швидкість вітру та вологість, щоб прогнозувати, скільки мешканців може захворіти на ковід протягом місяця.
• Міжнародні аеропорти мають спеціальні тепловізійні камери, які слідкують за температурою людей в приміщенні та сповіщають про ознаки хвороби.
• Мешканці Сингапуру можуть вдома отримати рекомендації лікаря за допомогою відеозв’язку у додатку TeleHealth.
• Люди віком понад 75 років у Барселоні можуть викликати швидку допомогу самостійно завдяки спеціальному браслету.

Користь розумних технологій в містах не викликає сумніву та покращує життя мешканців не тільки під час пандемії. Наприклад, у Сінгапурі та Барселоні існують додатки, які допомагають водіям бачити вільні місця при паркуванні авто. Барселона та Амстердам мають «розумні сміттєві баки», які сповіщають, коли вони заповнені та потребують очищення. Додаток для смартфонів у Дубаї допомагає громадянам сплачувати штрафи та розповідати про порушення. Влада в аргентинському місті Тігре встановила відеоспостереження, яке розпізнає обличчя та дивну поведінку мешканців, щоб оперативно розкривати злочини.

Щоб відчутно покращити життя мешканців мегаполісів, сьогодні треба впроваджувати вже складні та дорогі технології. Натомість для менших міст, наприклад, Медельїну в Колумбії, навіть просто безоплатний Wifi на вулицях став відкриттям. Тому на ранніх етапах побудови «smart city» достатньо задовольнити базові потреби мешканців: sms-сповіщення про комунальні послуги, онлайн оплата квитків у громадському транспорті тощо.

Інтернет речей (IoT) (англ. internet of things) — це мережа фізичних об’єктів, які мають вбудовані технології, що дозволяють взаємодіяти із зовнішнім середовищем, передавати відомості про свій стан та приймати дані ззовні. Наприклад, завдяки таким датчикам можна керувати освітленням у місті: вуличні ліхтарі вмикатимуться автоматично, коли на вулиці сутеніє, а актуальну інформацію про їхню роботу можна відстежувати за допомогою Центру керування IoT.

Наочним прикладом впровадження концепції IoT є одна з французьких вугільних електростанцій. Для ефективної роботи там встановили 10 тисяч датчиків, що фіксують стан обладнання у режимі реального часу та можуть вчасно сповістити про несправність. Така модернізація допомогла оптимізувати роботу електростанції та усунути 0,58 гігатонни шкідливих викидів на рік. Якщо рахувати більш докладно, то уявіть, що на дорогах перестали їздити 120 млн автомобілів і виділяти парникові гази.

Британський медіарегулятор Ofcom у 2015 році порахував, що Великобританія заощадить близько мільярда доларів на рік, якщо розвантажить дороги від автомобілів навіть на 15%. Спираючись на такі дослідження, у країні розробили розумну транспортну систему, яка надає дані про затори та дозволяє через головний центр управління за потреби обмежувати швидкість руху. Зокрема, встановлені IoT-датчики на транспорті в Сінгапурі знизили затори на 92%.

Щодо нашої держави, то технологій для розумних міст вже активно впроваджуються великими містами. Наприклад, 2015 рік став початком впровадження Smart City у Києві. За 6 років у столиці з’явилося багато цифрових сервісів: підпис електронних петицій, запис до сімейного лікаря, оформлення дитини до садочка, бюджет участі, система відеоспостереження та визначення номерів авто, які порушують ПДР. І все це працює онлайн.

Мешканці столиці можуть отримати безкоштовну муніципальну «Картку киянина». Вона дає право на пільги, доступ до електронних сервісів через особистий кабінет та до онлайн-оплати комунальних платежів. Наразі є додаток «Київ цифровий», за допомогою якого можна платити за паркування, отримати сповіщення щодо ремонту доріг та комунальних послуг.

Київський комунальний транспорт оснащений GPS-трекерами. Його переміщення містом можна простежити в режимі реального часу. Але розвантажити дороги від машин це поки що не допомагає: Київ традиційно залишається у першій десятці світового рейтингу мегаполісів, схильних до заторів на дорогах.

Завдяки можливостям мобільних операторів такі smart-інновації доступні й в інших містах України. Громадський транспорт Маріуполя став зручним для мешканців міста, бо там запустили автоматизовану оплату проїзду SmartTicketCity. У цьому допоміг Київстар, встановивши SIM-карти у валідатори транспорту для безперебійного зв’язку. Завдяки цьому люди можуть легко платити за проїзд банківською карткою чи смартфоном. «Центр управління IoT» — сервіс, за допомогою якого місто керує цією системою.

Аеропорт Харкова скористався можливостями мобільного оператора Київстар та зміг залучити нових пасажирів. Аналіз Big Data від Київстару показав, що мешканці та туристи менше користуються харківським аеропортом, бо в ньому немає необхідних напрямків. Натомість харків’яни змушені були їхати до Києва, щоб потрапити на потрібні їм літаки. Статистика Київстар допомогла аеропорту зрозуміти це і відкрити ще шість зручних нових рейсів.

Херсонський водоканал у 2020 році завдяки Київстару запровадив інструмент для поліпшення обслуговування лічильників. Для пілотного проєкту 12 будинків оснастили лічильниками, які передають інформацію онлайн про стан мережі та проблеми з проривами. IoT тільки починає активне розширення на міста України, але має великий потенціал.

Побудувати модель «місто для людей» прагне значна кількість держав. Це дозволить знизити рівень напруженості у суспільстві та підвищити якість комунікації між мешканцями міста та урядом. Мобільний оператор Київстар допоможе рухатися українським містам до світових трендів та розширити можливості для громадян.