Що з бізнесом: коротко про стан економіки та бізнесу у листопаді 2024

19 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон про Державний бюджет на 2025 рік, що визначає основні пріоритети для підтримки економіки та соціальної сфери в умовах війни. Загальний обсяг видатків на 2025 рік становить 3,6 трлн грн, з яких основну частину спрямовано на безпеку та оборону — 26,3% ВВП країни. 

Частина коштів буде спрямована на підтримку бізнесу та відновлення економіки. 18 млрд грн виділено на програму «Доступні кредити 5-7-9%» для кредитування МСБ. Крім того, 3 млрд грн передбачено на підтримку інновацій через Фонд розвитку інновацій, а 1,4 млрд грн — на гранти для підприємців.

Загалом, з початку 2024 року українські підприємці отримали 22 006 пільгових кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Підприємства активно використовують їх для розвитку переробного виробництва та інвестицій, зокрема в сільському господарстві, переробній промисловості та торгівлі. Програма також підтримує бізнес у зоні високого воєнного ризику.

З 20 листопада 2024 року Національний банк України запровадив зміни, які полегшать бізнесу роботу з міжнародними партнерами. Тепер українські компанії можуть здійснювати розрахунки за імпорт товарів без обмеження терміну постачання, якщо кошти переказуються на користь іноземних експортно-кредитних агентств або держав. 

Встановлено ліміт на перекази — 10% від суми простроченої заборгованості за імпортні контракти. Крім того, зміни дозволяють проводити розрахунки за міжнародні технічні проєкти та частково репатріювати дивіденди для компаній, що працюють не менше 12 місяців. Це може сприяти розвитку міжнародної співпраці та залученню інвестицій.

Дослідження «Індекс інвестиційної привабливості України», проведене Європейською Бізнес Асоціацією та NEQSOL Holding, показало, що 70% компаній, які вже працюють в Україні, планують продовжувати інвестувати, всупереч воєнним реаліям. Це значне зростання порівняно з минулим роком, коли таких компаній було 57%. Однак лише 17% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну.

Інтегральний показник інвестиційного клімату зріс до 2,49 балв з 5-ти можливих (порівняно з 2,44 у 2023 році). Бізнес все більше оцінює ситуацію нейтрально чи оптимістично, при цьому 49% керівників очікують погіршення інвестклімату в наступні пів року.

До основних негативних факторів бізнес відносить російську агресію, корупцію, слабку судову систему та атаки на енергосистему. Водночас позитивним моментом є статус кандидата України на вступ до ЄС, що підвищує інвестиційну привабливість.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій у «Місячному економічному моніторингу України» визначив, що економіка України продовжує адаптуватися до нових умов, хоча темпи зростання ВВП сповільнились. Наприклад, у жовтні до 1,1%, хоча ще у вересні біло 4,0%. Для бізнесу це означає, що економічне зростання стало менш динамічним.

З хороших новин: імпорт електроенергії скоротився на 58%, що може зменшити енергетичні витрати бізнесу. Крім того, обсяг перевалки в морських портах зростає на 16%, що відкриває можливості для компаній, орієнтованих на експорт.

Споживча інфляція у минулому місяці склала 9,7%, що в основному стосується продовольчих товарів. Зокрема, інфляція прискорювалась щомісяця з 3,3% дпр у травні. 

Гривня зберігає стабільність, а облікова ставка на рівні 13% може бути показником для планування кредитних і інвестиційних витрат. Для бізнесу це час обережних, але стратегічних рішень з огляду на можливі зміни економічного клімату та інфляційні ризики.

Державна митна служба України повідомила, що з 1 грудня 2024 року в Україні вводиться новий режим експортного забезпечення для ряду сільськогосподарських товарів, включаючи мед, зернові культури (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза тощо), олії та насіння (соєве, соняшникове, ріпакове). Це означає, що перед експортом цих товарів потрібно дотримуватись нових правил митного оформлення.

Основні моменти:

• Вимоги для митного оформлення: з 1 грудня необхідно вказувати у митних деклараціях інформацію про податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі, а також код завершення переміщення товарів у додаткових деклараціях.
• Контроль цін: для запобігання відмовам у митному оформленні потрібно враховувати мінімально допустимі експортні ціни, встановлені Мінагрополітикою. Якщо фактурна вартість товару за періодичною митною декларацією нижча за ці мінімальні ціни, потрібно подавати нову декларацію з відповідною ціною.

Виключення: режим не застосовується до товарів, що вивозяться як гуманітарна допомога чи з певними супровідними документами (наприклад, фітосанітарний сертифікат).

Європейська Бізнес Асоціація у партнерстві з юридичною фірмою AEQUO провела експертне дослідження «Судовий індекс» у 2024 році. Вони у жовтні опитали представників українського бізнесу та іноземних інвесторів й у листопаді опублікувала результати.

Так, у 2024 році інтегральний показник Судового індексу зменшився до 2,60 балів порівняно з 2,73 у 2023 році. Оцінка неупередженості суддів погіршилася, зокрема 42% юристів зустрічають упередженість у судових процесах. Основними проблемами бізнес вважає корупцію, високу завантаженість судів, що знижує якість розгляду справ, а також неоднозначність законодавства. 

Водночас керівники компаній більш оптимістичні щодо судової системи, зберігаючи рівень довіри на 2,19 бала. Серед позитивних моментів, на які звернули увагу 76% респондентів, — електронний суд, який покращив ефективність розгляду справ.

Дослідження Info Sapiens опубліковане у листопаді, говорить про те, що минулого місяця Індекс споживчих настроїв (ІСН) в Україні знизився на 3,8 п. і становить 68,8 п. 

Головні зміни:

• Індекс поточного становища (ІПС) знизився до 54,3 п. (на 1,5 п. нижче за вересень). Зокрема, індекс особистого матеріального становища зменшився до 47,7 п., а індекс доцільності великих покупок – до 61 п.
• Індекс економічних очікувань (ІЕО) впав на 5,3 п., склавши 78,5 п. Зниження торкнулося індексу очікуваного розвитку економіки на рік (60,6 п., мінус 10 п.) та індексу змін особистого матеріального становища (77,3 п., мінус 3,8 п.). Позитивна динаміка спостерігається лише в індексі очікуваного розвитку економіки на 5 років (97,6 п., мінус 2,1 п.).
• Індекс очікуваної динаміки безробіття зріс до 127,5 п., інфляційні очікування підвищились до 190,7 п., а девальваційні — до 172,4 п.

Аналітики Info Sapiens відзначають, що основною причиною падіння ІСН є погіршення економічних очікувань, зокрема, значне зниження прогнозів щодо економічного розвитку на найближчий рік. Водночас поточне становище населення лишається без значних змін, а інфляційні та девальваційні очікування залишаються на високому рівні.

Дослідження Gradus Research для Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) показало, що більшість українців вважають зміну професії важливим кроком для покращення якості життя. Понад 64% готові освоїти нову спеціальність для підтримки конкурентоспроможності.

Серед цікавого:

• Професійна мобільність: 73% респондентів змінювали рід діяльності, що свідчить про гнучкість працівників.
• Переваги працевлаштування в Україні: 82% планують працювати в країні, 9% — за кордоном.
• Основні фактори вибору роботи: гідна зарплата (67%), соціальний пакет і офіційне працевлаштування (по 40%), комфортні умови праці (39%).
• Мотиви зміни професії: 70% хочуть вищу зарплату, інші важливі фактори — гнучкий графік і гарантії працевлаштування.
• Бар'єри для здобуття нових професій: висока вартість навчання (55%), складність набуття навичок (38%), недостатній рівень навичок (34%). Спостерігаються гендерні бар’єри та ейджизм.
• Жінки в «чоловічих» професіях: серед перешкод — фізичні обмеження, проблеми з поєднанням роботи та сім'ї, стереотипи, нерівна оплата та відсутність інфраструктури.
• Робота після пенсії: 70% готові працювати, якщо є гідний рівень оплати та гнучкий графік.
• Оптимізм: переважна більшість вірить, що іноземні інвестиції (74%) та   створення нових робочих місць (82%) відновляться після війни.

Соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк підкреслює необхідність соціальної підтримки та інклюзивності робочого середовища для різних груп населення.

15 листопада Уряд оновив критерії бронювання та визначення критичності підприємств, щоб забезпечити справедливість. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в рамках аудиту було виявлено проблеми, які необхідно усунути. Тепер регіональні та галузеві критерії критичності погоджуватимуться з Міноборони та Мінекономіки.

Для приватного сектору бронювання стало можливим лише за умов відсутності боргів перед бюджетом і відповідності зарплатного критерію — середня зарплата повинна бути не менше 2,5 мінімальних заробітних плат. Це покликане зменшити ризики зловживань із «тіньовим» бронюванням.

З 1 грудня бронювання проводитиметься через Дію, а щомісячний моніторинг забезпечить відповідність критеріям. Відповідальні міністерства мають пояснити нові правила. Для тих, хто вже має відстрочки, був перехідний період до 28 лютого для оновлення бронювання за новими умовами.

Державна служба зайнятості провела аудит 14,5 тис. мікрогрантів за програмою «Власна справа». За результатами перевірки, менш як 1% отримувачів підлягають поверненню грантів через порушення умов договору.

Основні порушення включають:

• невиконання обов’язкової умови створення робочих місць;
• використання коштів не за цільовим призначенням, зазначеним у бізнес-плані. 

Контроль за виконанням умов мікрогрантів здійснюють регіональні центри зайнятості через виїзні перевірки, які тривають три роки після зарахування коштів або до виконання умов договору.

У разі невиконання умов щодо створення робочих місць протягом шести місяців отримувач має повернути суму гранту протягом місяця після завершення цього періоду. Зокрема, станом на 12 листопада 2024 року програма «Власна справа» підтримала 22 тис. підприємців на суму 5,2 млрд грн.