Українські фінанси – 2021: досягнення, виклики та перспективи

Коли ви востаннє фізично ходили в страхову компанію, щоб оформити поліс автоцивілки? У банк, щоб отримати виписку? Можливо, рік чи два тому. Коли ви фізично підете туди знову? Швидше за все, ніколи.

Диджиталізація змінює реальність і способи нашої взаємодії з нею. Колись мобільний банкінг був опційним – доповнював традиційний похід у банк, але не замінював його. Сьогодні все навпаки. Те, що нещодавно вважалося просто корисною опцією, сьогодні стало нагальною потребою.

Люди постійно мають справу з фінансами, тож не дивно, що фінтех виявився сферою, яка швидко почала всотувати в себе можливості цифровізації.п Від проривної ідеї «Монобанку» минуло кілька років – і в Україні з’явилися izibank та «Власний рахунок». Укріпилося і саме поняття необанків, у яких фінансові послуги надаються без фізичних відділень.

«Київстар» давно перестав бути лише оператором зв’язку – ми успішно реалізуємо нові та невластиві телеком-бізнесу проєкти. Наприклад, разом із Альфа-Банком Україна ми створюємо конвергентні сервіси, які надаватимуть більше переваг у банку для наших абонентів, а також більше телеком-сервісів для клієнтів банку.

Перший етап нашого партнерства розпочався у березні цього року, коли у цифровому банку Sense Super App з’явилася можливість об’єднати профілі банку та «Київстар» з даними про рахунок, використання послуг і з можливістю підключати додаткові телеком-послуги. Вже понад 600 тис. клієнтів банку та абонентів «Київстар» об’єднали свої рахунки для зручності.

Оформити споживчий кредит онлайн – вже давно не дивина. А ось «дивиною» нового року стане можливість купувати акції іноземних компаній Microsoft, Facebook, Nike та інші через мобільний банківський застосунок. У 2021 році НКЦПФР зробила справжній світоглядний прорив, коли лібералізувала ринок капіталу та дозволила, нарешті, українцям купувати акції закордонних компаній. І фінансовий сектор одразу відгукнувся на це анонсами нових продуктів, які спростять життя приватним інвесторам. Такий сервіс було активовано й у цифровому банку Sense SuperApp наприкінці минулого року.

Це не останній «крах устоїв». Зростаюча популярність криптовалют змушує держави реагувати на новий феномен. У практичному сенсі це означає, що незабаром перелік банківських послуг також поповниться інструментами DeFi – тієї чи іншої форми.

2021 рік був не таким хорошим, як нам того б хотілося. Однак не таким уже й поганим, яким міг бути з огляду на ситуацію у світі. Україна завершує його на своєрідному роздоріжжі. Нам доведеться визначатися, за що ми «топимо»: за виживання на сировинно-аграрній економіці чи за прорив на основі технологій та лібералізації. У нас є конкурентні переваги, що проростають з національного технологічного потенціалу. Все, що йому потрібно для розкриття, – це good governance та надійні сучасні телекомунікації.

Принаймні останнє «Київстар» може гарантувати.

Користувачі цифрового банку Sense, якщо вони є клієнтами «Київстар», мають можливість:

• отримувати 10% кешбеку на послуги мобільного зв’язку;
• підключити акцію «Щасливий день» та кожні 7 днів без додаткової плати отримувати можливість безлімітних дзвінків та користування мережею Інтернет цілу добу;
• отримати індивідуальні кредитні пропозиції у разі відкриття карти Caméléon;
• передплатні абоненти «Київстар» мають змогу скористатися послугою «Ми разом» – вибрати у додатку банку один номер іншого абонента мобільного оператора і телефонувати на нього безлімітно, навіть якщо вони не поповнювали свій рахунок та не оплачували послуги у тарифі;
• інвестувати в акції міжнародних компаній.

Більше дізнатися про додаток Sense SuperApp, встановити його й оформити банківську карту на вигідних умовах є можливість у більш ніж 500 магазинах компанії.

Якщо немає можливості завітати до магазину, ви можете встановити додаток Sense самостійно, оформити у ньому карту Caméléon і користуватися її перевагами:

• нескінченний пільговий період – можливість здійснювати покупки з кредитного ліміту картки за ставкою 0,01% річних;
• 5,5% річних – дохід на залишок особистих коштів;
• безкоштовне зняття особистих коштів у банкоматах по всьому світу до 30 000 грн;
• відсутність комісії за перекази p2p в Sense та через IBAN;
• відсутність комісії за конвертацію валюти;
• підвищений кешбек максимум у 7 категоріях і додатково 0,5% – за всі покупки через Apple/Google Pay;
• сенсаційний бонус – 1% за поповнення карти в Sense на залишок власних коштів, картою іншого банку або через Apple Pay;
• сервіси в аеропортах (безкоштовні візити до бізнес-залів Lounge Key, знижка на паркування та безкоштовне пакування багажу в аеропорті «Бориспіль», знижка на поїздки до/з аеропортів та залізничних вокзалів із Bolt тощо).

А ще можна отримати по 50 бонусів від Київстар та Альфа-Банку, якщо завантажити цифровий банк Sense та активувати картку Caméléon за QR.

Українському фінансовому ринку вдалося прийти до завершення кризового 2021 року з гідністю, проте і з великими ризиками, «закладеними» на майбутнє. Весь рік економіка зазнавала підвищеного інфляційного тиску. Прогноз НБУ щодо інфляції-2021 становить 9,6%, що віддзеркалює глобальну тенденцію. Більшість аналітиків і банкірів вважають саме високу інфляцію головною економічною подією у світі.

За словами директора Департаменту стратегії «Кредобанку» Романа Лепака, інфляція у більшості розвинутих економік у 2021-у сягнула найвищого рівня за останні 10–20 років.

Інфляційний стрибок також пов’язують зі сплеском цін на енергоносії, який стався наприкінці літа на тлі поступового виходу більшості економік з «коронакризового» піке. «Здатність центральних банків підвищувати процентні ставки зараз залишається сумнівною, адже середній рівень боргу у світі сягнув найвищого значення з часів Другої світової війни. Це може знову призвести до дис­балансу експортно-імпортного потенціалу України, оскільки збільшення вартості імпортованої Україною енергії випереджає зміни цін на сільськогосподарську продукцію та залізну руду, які країна експортує», – попереджає член наглядової ради «Укрексімбанку» Домінік Меню.

Наразі країна перебуває в епіцентрі того інфляційного пресингу, від якого потерпає вся Європа.

Національний банк у 2021 році проводив помірно жорстко-консервативну політику зі збільшенням облікової ставки з 6% до 9%

В Україну за три квартали 2021 року надійшло майже 4,8 млрд доларів прямих іноземних інвестицій. Проте більша частина цих грошей – це реінвестиції.

Але попри всі ці чинники, фінринок може похвалитися й оптимістичними новинами:

• відновилася програма підтримки з боку МВФ. «Для українського фінансового ринку подією, важливість якої важко переоцінити, стало відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Пауза в отриманні фінансування від МВФ розтягнулася майже на три роки, оскільки перший транш у рамках програми stand-by був отриманий ще у грудні 2018-го. Тому завершення у листопаді першого перегляду програми, отримання нового траншу стало дуже важливим сигналом для зовнішніх ринків і для іноземних інвесторів, особливо в умовах наростання геополітичних та військових ризиків для України наприкінці року», – впевнений Роман Лепак, директор Департаменту стратегії «Кредобанку».

• вперше за багато років відбулися й/або намітилися гучні M&A-угоди (меморандум IFC та «Укргазбанку»; прид­бання «Юнекс Банку» інвесторами Dragon Capital та Іваном Світеком; купівля «БТА Банк» банком Kaspi; заява Олега Гороховського з monobank, де він каже, що його банк для покупки розглядали не Михайло Фрідман та Герман Хан, а інші інвестори, зацікавленість TBC Bank у входженні в капітал Pireus Bank тощо). «Цікавість до банківського сектору України виявляють як внутрішні гравці, так і великі іноземні компанії. Думаю, що ці тенденції триватимуть протягом найближчих 3–4 років. До 2025 року в Україні працюватиме 30–40 банків. Майже двократне скорочення кількості банків відбувається саме за рахунок M&A», – уточнює СЕО «Юнекс Банк» Іван Світек;
• на ринок вийшли конвергентнi сер­вiси, наприклад, об’єднання рахунків «Київстар» у цифровому банку Sense SuperApp від Альфа-Банк Украина, та ще декілька необанків, таких як «Власний рахунок» та izibank, і готуються до виходу нові гравці зі сфери мобільних платежів.

• дещо лібералізовано фондовий ринок – українці отримали реальну можливість придбати акції іноземних компаній;
• золотовалютні резерви зберігають свою стабільність (30,5 млрд доларів на листопад 2021 року);
• стрімкий розвиток крипторинку та DeFi. Загалом це стало міцним трендом у всьому світі: на тлі коронакризи дедалі більшої популярності набувають альтернативні інструменти для тих інвесторів, які готові до високих ризиків. Обсяг глобального ринку DeFi у жовтні 2021-го оцінено у більш ніж 100 млрд доларів. Зростання альтернативних фінансових ринків своєю чергою підштовхує розвиток нових технологій.

Водночас, протягом 2021 року продовжували зростати ризики для фінансово-економічної системи України. Крім вже названих політичних, військових та епідеміологічних, можна виокремити такі:

• відсутність суттєвих реформ в економіці, яка за структурою лишається сировинною та залежить від динаміки цін на зовнішніх ринках;
• розміщення майже всього внутрішнього боргу в ОВДП, що досі залишається основним інвестиційним інструментом для банків і страховиків;
• відсутність захисту міноритарних акціонерів на всіх рівнях, що є основною перепоною на шляху розвитку українського фондового ринку – маленькі інвестори обирають акції іноземних компаній або крипту, замість акцій українських компаній;
• концентрація майже 50% банківських активів у державних банках (це сталося внаслідок криз 2008 та 2014–2016 років, коли до державних «Ощадбанк» та «Укрексімбанк» приєдналися націоналізовані «Укргазбанк» і «ПриватБанк»);
• загроза подальшого скорочення кількості банків на тлі зростаючого скандалу навколо розслідування банкопаду 2014–2017 років.

Також, говорячи про найближчі перспективи, експерти висловлюють побоювання щодо можливого збільшення темпів інфляції – як споживчої, так і в площині товаровиробників – на тлі зміцнення обмінного курсу долара. Бо така поточна ситуація лишається позитивною, лише поки ціни на основні експортні товари України є високими. При зміні кон’юнктури цін (енергоносії, руда, чорний метал, зерно) на тих ринках, де Україна не має суттєвого впливу, ми можемо повернутися до чергової інфляційно-девальваційної петлі з відповідною дестабілізацією державних фінансів. У листопаді ситуація дещо виправилася, але залишається небезпечною.

Окрім цього, існує вірогідність подальшого очищення страхового сег­менту (більш ніж 100 компаній вийшли з ринку) паралельно з посиленням вимог до резервів і капіталу страховиків, які реально матимуть змогу виконати лише іноземні чи великі вітчизняні компанії. «З ринку виходять здебільшого невеликі регіональні компанії. Серед тих гравців, що йдуть через, наприклад, завищені вимоги до капіталізації, є багато страховиків, які десятками років сумлінно виконували всі свої зобов’язання, не маючи скарг від споживачів. Майже 90% страховиків добровільно відмовилися від ліцензій. Наразі для них є економічно недоцільним, окрім страхових резервів та нормативного запасу платоспроможності, мати ще й кошти капіталу, який у рази перевищує не лише зобов’язання, а й іноді річний обсяг страхових платежів», – підкреслює В’ячеслав Черняхівський, генеральний директор Асоціації «Страховий Бізнес».

Отже, попри складні умови та залежність від зовнішнього світу, у 2021 році фінансовий ринок продемонстрував стабільність. Консервативна політика Національного банку України та Уряду йде на користь великим і сильним гравцям різних сегментів. Одночасно з поновленням програми співпраці з МВФ, були досягнуті боргові домовленості з Європейським банком реконструкції та розвитку і Міжнародною фінансовою корпорацією IFC, що передбачають у майбутньому придбання часток в державних «Ощадбанку» та «Укргазбанку». Серед банків і гравців ринку платежів з’явилися нові перспективні проєкти.

Міжнародний валютний фонд у прогнозі станом на жовтень 2021 року надав позитивні оцінки щодо відновлення глобальної економіки. «Незважаючи на пандемію Covid-19, світова економіка відроджується», – вважають у МВФ. Згідно з розрахунками Фонду вона зросте на 5,9% у 2021 році та на 4,9% – у 2022 му році. Це на 0,1 в.п. нижче, ніж у липневому прогнозі. Причиною перегляду є зниження рейтингу для країн з розвиненою економікою, у тому числі через перебої в постачаннях та погіршення динаміки пандемії.

При цьому НБУ погіршив прогноз зростання ВВП України у 2021 му році з 3,8% до 3,1% через карантинні обмеження. Своєю чергою, Всесвітній банк у жовтні прогнозував збільшення ВВП України у 2021 році на 3,8%, а у 2022 му – на 3,5%.

Від того, яку модель розвитку вона обере та на що зробить ставку – на виживання чи технологічний прорив, – залежить те, чи зможе країна конкурувати з ваговитими європейськими сусідами. Технології, у тому числі платіжні та фінансові, лишаються однією зі значущих конкурентних переваг вітчизняного фінсектору. Головне – дати «зелене світло» всім можливостям для реалізації величезного технологічного потенціалу.

За даними Міністерства фінансів, портфель проєктів, що фінансуються Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Європейським співтовариством з атомної енергії, Північною екологічною фінансовою корпорацією та Кредитною установою для відбудови складається з 49 спільних проєктів, загальна сума позик за якими становить 7,2 млрд євро та 3,6 млрд доларів.

Протягом 2021 року було проведено роботу з залучення довгострокових пільгових ресурсів МФО на загальну суму 1,27 млрд євро та 1,1 млрд доларів, зокрема для впровадження проєктів:

Європейським інвестиційним банком: розвиток Міжнародного аеропорту «Бориспіль» (270 млн євро); програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні, зокрема створення Центрів професійної досконалості (58 млн євро);

Міжнародним банком реконструкції та розвитку: екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні (90 млн доларів); додаткове фінансування для протидії COVID-19 в межах проєкту доступу до довготермінового фінансування (100 млн доларів); перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення (350 млн доларів); удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів (200 млн доларів); Україна – підвищення стійкості енергосистеми для європейської інтеграції енергомережі, а саме встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ «Укргідроенерго» (211 млн доларів); друга позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення (300 млн євро);

Європейським банком реконструкції та розвитку: закупівля верстатів КРС та покращення енергоефективності АТ «Укргазвидобування» (кредит ЄБРР під державну гарантію в сумі 51,85 млн євро); проєкт розвитку АТ «Укрпошта», а саме «Логістична мережа» та «Сільське відділення» (кредит ЄБРР під державну гарантію в сумі 63 млн євро); розвиток трансєвропейської транспортної мережі (кредит ЄБРР в сумі 450 млн євро);

Кредитною установою для відбудови (KfW): підвищення ефективності передачі електроенергії, а саме модернізація підстанцій (32,5 млн євро); друга стадія проєкту муніципального водного господарства м. Чернівців (21,55 млн євро), енергоефективність в громадах (25,5 млн євро).

«Незважаючи на складнощі, зумовлені введенням карантинних заходів для запобігання поширенню COVID-19, Мінфін спільно із відповідальними виконавцями та бенефіціарами на постійній основі вживає заходів для забезпечення безперебійної реалізації спільних проєктів», – розповіли Kyivstar Business HUB у Міністерстві фінансів.

У доларовому еквіваленті сукупний борг України у 2021 році уперше перевищив позначку у 100 млрд доларів. Для порівняння: у 2020-му він становив 90 млрд доларів.

Опитані експерти не схильні вважати критичним співвідношення держ­боргу до ВВП на рівні близько 50%

На його думку, немає підстав очікувати дефолту України у 2022 році, адже з графіком погашення поточного року Міністерство фінансів практично впоралося.

Говорячи про головні ризики у відносинах із зовнішніми кредиторами України та у питаннях погашення зовнішнього боргу, експерти вважають за краще не нагнітати надвисоке значення військових загострень. Обвал чи стрімке зростання котирувань українських євробондів та варантів на зовнішніх ринках боргового капіталу часом виступають випереджувальними індикаторами для нефінансових аналітиків як чутливий барометр війни та миру.

На його думку, основне питання – чи вистачить сум, закладених у держбюджет-2022 на обслуговування боргу, як і стійкості джерел надходження цих коштів.

Наразі основні сподівання фінансової спільноти України покладені на відновлення програми співробітництва з МВФ. Дефіцит, передбачений у держбюджеті на 2022 рік, перевищує 7 млрд доларів. При цьому на зовнішні виплати державі знадобиться 3,7 млрд доларів

Отже, банківський внутрішній ринок України відновився, портфелі розчищено від NPL, резервів сформовано більш ніж достатньо, банки стали показувати прибуток. Нової хвилі банкопаду на тлі пандемії не сталося, тож інвестори знову відчули апетит до помірного ризику в цьому секторі.

Є сподівання, що транзакційний електронний банківський бізнес зросте в умовах циклічних локдаунів. Водночас можна очікувати й виходу банків на нові високотехнологічні ринки цінних паперів та навіть криптовалюти для фізосіб. Не стоїть на місці також приватизація держбанків – процес поступово рухається, тож у середньостроковому горизонті можна чекати новин із цієї площини.

Попри непрості економічні умови банківський сектор пройшов 2021 рік спокійно, на тлі позитивних новин. Зокрема про поновлення програми МВФ, угоди державних банків з Міжнародною фінансовою корпорацією IFC та Європейським банком реконструкції та розвитку EBRD, а ще – про перспективні M&A та появу на ринку декількох нео­банків. На кінець листопада у секторі загалом працював 71 банк.

Серед основних трендів банківського сектору, на які звертають увагу як банкіри у своїх коментарях для Kyivstar Business Hub, так і Національний банк України в огляді за листопад 2021 року, є такі.

Скорочення частки активів державних банків до 47,5%. Велика частка державних банків розглядається як проблема, що створює ризики для економіки та яку намагаються розв’язати на різних рівнях. Нагадаємо, що чотири найбільші банки в Україні є державними. Це «Ощадбанк» та «Укрексімбанк», а також націоналізовані під час криз 2008-го та 2014–2016 років «Укргазбанк» і «ПриватБанк». У певні періоди їх частка у системі перевищувала 50%. Але згідно з міжнародними зобов’язаннями ми маємо скоротити цей показник до 25%.

Для вирішення цього завдання банки зменшують портфель непрацю­ючих кредитів (NPL). Наприклад, частка безнадійних кредитів у портфелі «Укрексімбанку» скоротилася з 63,5 млрд гривень (57,11% портфеля) у січні 2021 року до 53,8 млрд грн (53,15% портфеля) у серпні 2021 року.

При цьому у 2021 році активізувалося кредитування в гривні. Наприклад, за даними Нацбанку за листопад 2021 року, обсяг чистих гривневих кредитів суб’єктам господарювання зріс на 42,7% у показниках рік до року.

Голова правління «ОТП Банку» Володимир Мудрий називає причиною такого тренду «безпрецедентний розвиток співробітництва держави та банківського сектору, наслідком якого стало нарощування обсягів кредитування». Так, відповідно до даних НБУ, 2021 рік уже став рекордним у частині приросту сукупного кредитного портфелю за останні 10 років. На переконання Володимира Мудрого, цього приросту вдалося досягнути, зокрема, завдяки участі банків у державних програмах фінансування – «Доступні кредити 5–7–9%», за державними гарантіями тощо.

Попри цю критику програми, експерти оцінюють її як успішну та важливу для ринку.

Вікторія Михайльо називає збільшення кредитування у гривні одним з основних трендів 2021 року

У 2021 році банківська система України демонструє прибутки. «На тлі активного кредитування та динамічного зростання транзакцій, що триває, банки стали більше заробляти. За підсумками 10 місяців банківська система одержала 58 млрд гривень чистого прибутку, що у півтора рази перевищує показник за аналогічний період 2020 року», – уточнює Вікторія Михайльо. За інформацією Нацбанку, протягом третього кварталу 2021 року кількість збиткових банків скоротилася з 10 до 7, а їхній сукупний збиток залишався несуттєвим. Прибуток банків зростав завдяки чистому відсотковому та комісійному доходам, які зросли у третьому кварталі на 44,1% р/р та 28,8% р/р відповідно. Основна причина – збільшення відсоткових доходів від кредитування.

Також зростали відсоткові доходи від цінних паперів і комісійні банків.

Також актуальним є продаж часток державних банків стратегічним інвесторам. У 2021 році було укладено дві важливі угоди. Так, у січні «Укргазбанк» і Міжнародна фінансова корпорація IFC домовилися про кредит у 30 млн євро з правом Корпорації конвертувати ці кошти у частку в акціонерному капіталі банку. У жовтні Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав «Ощадбанк» кредит на 100 млн євро також із можливістю конвертації у капітал.

Крім угод у царині державного банкінгу, 2021 рік став часом угод у приватному секторі.

Згідно з його очікуваннями у 2022 році ми побачимо декілька нових угод у банківському секторі.

Також попри коронакризу найважливішою новиною стало поновлення спів­праці з Міжнародним валютним фондом. У листопаді 2021 року рада МВФ затвердила перший перегляд програми stand-by з Україною. Згідно з повідомленнями Національного банку України вона передбачає продовження роботи за такими напрямами як:

• посилення незалежності Національного банку України;
• проведення монетарної політики, спрямованої на досягнення інфляційної цілі 5%;
• реформування державного банківського сектору та подальше впровадження реформи корпоративного управління;
• зменшення витрат держави на збанкрутілі банки;
• зниження рівня непрацюючих кредитів у банківській системі;
• посилення системи банківського нагляду та регулювання небанківського фінансового сектору тощо.

За даними Нацбанку, основні активи банківської системи зосереджені у сферах оптової та роздрібної торгівлі, сільського господарства, енергетики, операцій з нерухомістю та харчової промисловості.

2021 рік для страхового сектору визначив подальшу політику Національного банку України як нового регулятора цієї сфери. «Спліт», у результаті якого небанківські фінанси перейшли під контроль Нацбанку, пройшов у 2020 році. Більшість важливих подій у секторі страхування у 2021 році є саме ефектом «спліту».

Вочевидь, НБУ взяв курс на концентрацію страхового ринку шляхом виведення з нього невеликих гравців. Тож є підстави вважати, що для страховиків розпочався період «очищення», який банки проходили у 2014–2017 роках. Якщо у 2020 році в Україні працювали 210 страхових компаній, то на кінець третього кварталу 2021 року – 169 СК згідно зі звітом Нацбанку за листопад. Якщо за п’ять років – з 2017 по листопад 2021-го – кількість банків скоротилася на дев’ять «імен», то кількість страховиків лише за три квартали – на 41 компанію.

Посилюються вимоги до платоспроможності страховиків. Через це ринок залишають невеликі регіональні страхові компанії, які працювали ще з 1990-х років. Причиною стало посилення вимог Нацбанку до платоспроможності страховиків. Наприклад, необхідність мати мінімальний капітал у розмірі 30 млн гривень. За даними генерального директора Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава Черняхівського, кожна четверта компанія мала обіг до 50 млн гривень на рік, тож за новими правилами бізнес для невеликих гравців втрачає будь-який сенс.

При цьому великі та іноземні компанії підтримують позицію Національного банку України.

Голова правління страхової компанії «Арсенал Страхування» Сергій Авдєєв впевнений, що основні українські страховики в змозі виконати всі вимоги регулятора.

За його словами, вже після перших заяв представників регулятора всім стало очевидно: НБУ володіє інформацією щодо реального стану справ на ринку, розуміє, що собою являє кожен з його учасників, які компанії є недокапіталізованими і яким чином вони «малюють» капітал, якого насправді немає.

18 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України «Про страхування». Згідно з інформацією НБУ «страховики повинні мати прозорі структури власності, розкривати інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників компанії. Засновники і власники зобов’язані мати бездоганну ділову репутацію, а також задовільний фінансовий і майновий стан. Національний банк здійснюватиме обов’язкове погодження власників істотної участі». Також, Закон України «Про страхування», який запроваджуватиметься упродовж наступних двох років, передбачає надання страховиками планів діяльності на три роки, введення вимог до системи корпоративного управління компанією тощо.

Усі експерти зазначають важливість цифровізації страхового ринку. Основною причиною для цього стала епідемія коронавірусу та локдауни, через які всі компанії почали набагато активніше розвивали цифрові канали.

На думку Ігоря Гордієнка, цифровізація – це, з одного боку, драйвер сучасної глобальної економіки, який надає цілу низку переваг для ринку праці й зростання сектору в цілому. Вона істотно змінює традиційні бізнес-процеси, спонукаючи до кардинальної трансформації виробничих відносин учасників. А з іншого боку – руйнується стара система виробництва та сервісу.

Через розкручування інфляційного маховика по всьому світу багато хто з інституційних інвесторів вирішив підстрахувати свій капітал – і звернутися до криптовалюти, що зробило 2021-й дійсно поворотним для крипторинку.

Протягом року сталася ціла низка значущих подій у цьому фінансовому сегменті. На думку Костянтина Вайсмана, керівника фінтех-напряму компанії Treeum, головною з них став запуск Bitcoin Strategy ETF – першого у США біржового фонду, заснованого на біткоїн-ф’ючерсах Чиказької товарної біржі та схваленого Комісією з цінних паперів і бірж. Також варто згадати новий рекорд курсу біткоїну, досягнутий у жовтні 2021 року – 69 тисяч доларів, а ще – рішення Сальвадора стати першою країною, яка визнала біткоїн офіційним платіжним засобом нарівні з доларом.

Пандемія перевела багато процесів у цифровий режим, тож усі бізнеси почали активно розвивати диджитал – не лише стартапи та технологічні компанії. Прискорилися також центробанки і традиційно консервативні у таких питаннях банківські гіганти. Влітку 16 європейських банків заявили про створення European Payments Initiative, EPI – європейської платіжної системи, з платіжною карткою, цифровим гаманцем та сервісом p2p-транзакцій. Зокрема, це банки BBVA, BNP Paribas, Groupe BPCE, CaixaBank, Commerzbank, Crédit Agricole, Crédit Mutuel, Deutsche Bank, Deutcher Sparkassen und Giroverband(DSGV), DZ BANK Group, ING, KBC Group, La Banque Postale, Banco Santander, Банк Générale та UniCredit.

2021 рік став зірковим часом не лише для криптовалюти, а й для інструментів DeFi, обсяг ринку яких, за різними оцінками, перевищив 100 млрд доларів.

Серед глобальних трендів у сегменті платежів 2021 року можна виокремити такі:

• посилення ролі національних і державних платіжних систем, у тому числі для протиставлення монополії Visa та Master Card;
• зростання частки диджитал-платежів у всіх країнах і секторах;
• перехід торговельних операцій в онлайн для всіх торговців.

Для платіжного ринку України більш ніж відчутною новацією можна назвати зниження інтерчейнджу – однієї з ключових дохідних частин банків, що випускають платіжні картки.

Привернув увагу фінансової спільноти випуск повністю цифрової картки для виплат від держави, причому, перш за все – швидкістю створення цього продукту з нуля.

Також серед важливих для ринку нововведень аналітики відзначають анонс НБУ щодо запуску власної системи миттєвих платежів та можливість, яку надає новий закон на впровадження сервісів списання коштів з рахунків клієнта.

Своєю чергою співзасновник сервісу онлайн-прийому платежів Portmone Ігор Горін серед найцікавіших трендів на українському ринку платежів визначає три головних.

Тренд 1. Вибухове збільшення транз­акцій за картами. «Неймовірними темпами йде зростання транзакцій з доставки їжі, таксі, просто віддаленого продажу. На жаль, більша частина цього зростання – це гемблінг. Тобто трафік з високоризикового бізнесу, який перекрили з інших країн і тепер просто «зливають» в Україну. Раніше він спостерігався у прибалтійських країнах, потім, коли фінмоніторинг почав це відслідковувати, перетік до Росії, згодом – до азіатських країн. Коли кисень перекрили і там, перекочував до нашої зони правової невизначеності», – зазначає Ігор Горін, висловлюючи при цьому сподівання, що рано чи пізно цей сумнівний фінансовий потік залишить межі України.

Тренд 2. Прихід глобальних гравців фінтеху на український ринок.

Тренд 3. Вихід українського фінтеху на європейський ринок. Відпрацювавши свої рішення на локальному ринку, компанії розпочали активну експансію до інертнішої Європи.

Він вважає, що зниження ставок інтерчейнджу платіжними системами Visa та Mastercard не надто сильно позначиться на клієнтах. Ціни на продукцію не зменшаться, натомість зростуть доходи великих рітейлових мереж. Хіба що дещо просядуть різні банківські кешбеки і комісії.

На його переконання, невдовзі на українців чекають цікаві та зручні способи оплати у великому рітейлі.

На українському ринку були запущені два нових необанки – «Власний рахунок» та izibank. «Юнекс Банк» активізувався в розвитку онлайн-кредитування, а великі гравці надалі розвивали свої диджитал-канали. «Банки розширюють асортимент послуг, які надаються в режимі онлайн. Наприклад, Альфа-Банк Україна оголосив про запровадження торгівлі цінними паперами для широкого кола клієнтів через мобільний застосунок», – розповідає Роман Шпек. За словами голови правління «Юнекс Банку» Івана Світека, те, що нещодавно вважалося просто корисною опцією, сьогодні стало гострою потребою. Проте українським банкам та фінтех-стартапам найближчим часом належить зробити ще багато чого. «Наприклад, розробити застосунки, які відкриють простий доступ до ринку акцій для пересічних українців. Зрозуміло, що сам по собі такий застосунок не є складністю. Але створення повноцінної легальної системи з урахуванням усіх вимог законодавства, у тому числі щодо питань фінмоніторингу та оподаткування, яка б змогла працювати хоча б у напівавтоматичному режимі, – завдання нетривіальне. Але я певен, що її можна й треба реалізувати», – говорить Світек.

Ще складнішим виглядає запуск рішення, яке відкриє легальний доступ до купівлі та продажу криптоактивів. Але це теж вже не данина моді, а потреба.

У середині грудня 2021 року Федеральна резервна система США оприлюднила рішення стосовно облікової ставки та політики на 2022 рік. Зберігши рівень облікової ставки, ФРС прогнозує підняття показника у подальшому для боротьби з інфляцією.

В Україні рішення з підняття облікової ставки було прийнято 9 грудня, у чому Нацбанк випередив дії ФРС. «Це рішення спрямоване на нівелювання впливу додаткових проінфляційних ризиків, поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%», – йшлося у повідомленні регулятора.

За оцінками BoFA, у 2021 році надходження капіталу в акції перевищить 1 трлн доларів. За словами Світека, це абсолютний рекорд.

І додає, що цим показникам багато в чому ринок зобов’язаний шаленою популяризацією приватних вкладень в акції. Такі інвестиції стали доступними для пересічних користувачів смартфонів нещодавно.

2021 року НКЦПРФ лібералізував ринок капіталу, дозволивши громадянам купувати акції іноземних компаній. Тепер українці можуть вкладатися в акції Microsoft, Tesla, Apple. Проте придбати акції українських емітентів їм не надто просто й доволі ризиковано, адже в Україні інтереси міноритарних інвесторів найменш захищені.

98% об’єму всіх операцій на ринку цінних паперів України, за даними НКЦПФР, проходять з ОВДП – державними борговими паперами з пільговим оподаткуванням.

Член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Бойко коментує це так:

Водночас, за даними НКЦПФР, у 2021 році на ринку мали місце якісні та кількісні позитивні зміни. Так, загальний обсяг торгів (без урахування ОВДП) з початку 2021 року становив 7,43 млрд гривень, що майже на 10% більше за минулорічний показник. «Тепер можна працювати з новими інструментами – цінними паперами іноземних емітентів. Їх вже 90 на українському ринку, і ми бачимо неабиякий попит учасників на ці інструменти», – підкреслюють у відомстві.

Розвивається також ринок колективних інвестицій. За словами Юрія Бойка, одне із досягнень цього сегменту – те, що загальна сума активів діючих інститутів спільного інвестування на кінець ІІІ кварталу 2021 року становила 509 млрд гривень, з яких майже 492 млрд гривень – активи венчурних ІСІ та 17,6 млрд гривень – активи невенчурних ІСІ.

Загальні активи усіх ІСІ зросли на 21% за рахунок переважно збільшення кількості венчурних ІСІ. Інші кількісні характеристики також зростають – загальна вартість чистих активів виросла на 20% і становить 387,44 млрд гривень.

Втішними можна назвати і певні якісні зміни – триває створення корпоративних фондів, структурування бізнесу в Україні за допомогою КІФ. За участю інструментів колективних інвестицій фінансується реальний сектор економіки – будівництво, «зелена» енергетика тощо.

У 2021 році були впроваджені законодавчі новації, які суттєво впливають на фінансові ринки. Перш за все – через жорсткіші нормативи до платоспроможності банків та страховиків. «2021-й ознаменувався подальшим посиленням регуляторних вимог до банків. Якщо у 2020 році у зв’язку з пандемічним шоком був деякий перепочинок, то у 2021-му НБУ активно надолужив запровадження нових вимог до банків, – розповідає голова правління Альфа-Банку Україна Вікторія Михайльо (посаду вказано на грудень 2021 року). – Було введено підвищені коефіцієнти ризику за споживчими та валютними ОВДП. Ще однією новацією стало використання обліку операційного та ринкового ризику в капіталі».

Нововведення очікують банкірів і у 2022 році. Банки готуються до запровадження буферів капіталу, а у середньостроковій перспективі – взагалі до переходу на нові вимоги щодо структури капіталу. «Стрес-тести також не втратили своєї жорсткості попри наявні обставини», – зазначає Вікторія Михайльо.

Голова наглядової ради Альфа-Банку Україна Роман Шпек вважає, що у 2022 році перед банківською системою України стоїть потужний виклик – впровадження нових вимог щодо капіталу. А саме – врахування операційного та ринкового ризиків під час розрахунку адекватності капіталу. Крім того, з 1 січня підвищується до 150% коефіцієнт врахування ризику за споживчими кредитами.

Якщо серед банкірів панує майже одностайна підтримка новацій Нацбанку, то серед страховиків невеликі компанії знаходяться у ситуативній опозиції до рішень регулятора. «Сам факт оновлення законодавчої бази у страхуванні, і ширше – у небанківському фінансовому секторі – є позитивним. Хоча обидва основних документи – «Про фінансові послуги та фінансові компанії», і вже прийнятий Закон України «Про страхування», досить «сирі» та недоопрацьовані. Обидва можна назвати «законами відсильних норм». Тобто в законі фактично прописані загальні декларації, а конкретні норми, вимоги, терміни встановлюватимуться нормативними актами НБУ», – вважає голова Асоціації «Страховий Бізнес» В’ячеслав Черняхівський.

Є Базельські стандарти банківського бізнесу та принципи Солвенсі для страховиків, яких дотримуються всі розвинені країни. Ці стандарти дуже широкі, та їх імплементація потребує часу, щоб ринок розвивався, а власники банків могли підготуватися.

Принципи Базеля та Солвенсі треба виконувати. Питання – як швидко та з якими мотивами. У 2014 році, коли не було варіантів щодо отримання грошової підтримки, Валерія Гонтарева за декілька кварталів запровадила правила Базеля, які у світі імплементуються роками. Були закриті майже 100 банків. Тепер цей «батіг» використовують щодо небанківських фінансових організацій, страховиків.

При цьому голова страхової компанії «Арсенал Страхування» Сергій Авдєєв упевнений, що українські страховики здатні виконати всі вимоги регулятора. «З ринку йдуть перш за все ненадійні компанії, які займаються махінаціями з власною платоспроможністю. Їх резерви, наприклад, можуть бути розміщені у землі, яка реально коштує декілька тисяч гривень, а «на папері» оцінюється у мільйони. Такі компанії виводяться з ринку. За моїми оцінками, ще більш ніж 100 ненадійних страховиків мають залишити ринок у найближчі роки», – вважає він.

Серед позитивних новацій Нацбанку учасники ринку відзначають лібералізацію валютної політики. Наприклад, банкам збільшили валютну позицію, а громадянам України НБУ дозволив купувати акції іноземних компаній.

Також він позитивно оцінює розвиток цифровізації.

Завдяки цьому вдалося не лише утримати довіру клієнтів та поліпшити щоденний банківський сервіс, а й значно покращити результати діяльності банківської системи. Окрім рекордного приросту сукупного кредитного портфелю, НБУ наголосив на рекордному обсязі отриманого сектором прибутку, що у ІІІ кварталі у 1,5 рази перевищував рівень відповідного періоду минулого року.

Ключовою подією в царині формування якісного інвестиційного клімату опитані експерти називають набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів».

Також важливим є, на його думку, те, що в законі йдеться про деривативні контракти і про заходи захисту прав власників облігацій. Зокрема, шляхом запровадження інституту зборів власників облігацій та колективного представника «облігаціонерів».

2021 рік фінансова система України завершила на оптимістичній ноті. Попри закриття майже 40 страхових компаній і продовження розгляду ситуації банкопаду 2014–2017 років, карантинні обмеження та глобальну коронакризу. Український фінансовий сегмент має довіру як з боку приватних інвесторів, так і з боку міжнародних партнерів, про що свідчать численні, фактичні або потенційні M&A новини. Шаленими темпами розвивається фінтех. Уперше за багато років пересічні українці отримали можливість купити акції іноземних компаній.

Ризики, які існують перед системою, зумовлені перш за все експортною структурою економіки України. Основні прогнози йдуть у світовому тренді, зумовленому COVID-19. При цьому кращими прогнозами щодо розвитку українського фінансового сектору є наміри інвесторів вести бізнес в Україні та купувати великі державні та приватні банки.

ДАНИЙ ЗВІТ ПІДГОТОВЛЕНИЙ БІЗНЕС-МЕДІА БЮРО EKONOMIKA+, яке є видавцем одного з найбільших ділових порталів України Delo.ua, онлайн-медіа про PR та маркетинг MMR.ua, дайджесту ділової жінки Womo.ua та рейтингового журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших».

Ekonomika+ щорічно проводить майже 20 бізнес-заходів, серед яких великий фестиваль для малого та середнього бізнесу Get Business Festival, Business Wisdom Summit: стратегії та досвід змін від лідерів великого бізнесу, PR-марафон: огляд трендів у PR-галузі, HR-марафон: обмін кейсами між HR-фахівцями за межею стандартних компетенцій та інші.

Delo.ua — провідний бізнес-портал для великого бізнесу та МСБ України, який займається висвітленням подій та явищ, що впливають на українську економіку та розвиток підприємництва в Україні. Редакція порталу кожного дня готує свіжу та актуальну аналітику, інтерв’ю з ключовими гравцями ринків, розповідає про найкращі інвестиційні рішення та виявляє галузеві тренди, інновації в бізнесі та ринкові тенденції. Спікерами виступають власники та топ-менеджери найбільших компаній країни, провідні аналітики та експерти.

За результатами дослідження PR-агентства PointeR Agency, Delo.ua є третім виданням у рейтингу ЗМІ, яким найбільше довіряють топ-менеджери та власники бізнесу. Згідно з результатами дослідження контент-маркетингової платформи PRNEWS.IO, бізнес-портал Delo.ua займає 4 місце в рейтингу найпопулярніших бізнес-ЗМІ в Україні.

GET Business Festival – наймасштабніша подія року для малого та середнього бізнесу, що проводить бізнес-портал Delo.ua та який кожного року об’єднує більше 3 тисяч учасників під однією метою – пришвидшити зростання українського бізнесу. Найвпливовіші бізнесмени та топ-менеджери найуспішніших компаній України паралельно на 4 сценах діляться своїм досвідом та секретами розвитку бізнесу. Фестиваль проходить в мультиформаті, який поєднує конференцію, виставкову зону, консультаційний майданчик та нетворкінг.

Business Wisdom Summit – флагманський захід бізнес/медіа бюро ekonomika+ та журналу «ТОП100. Рейтинги найбільших». Щороку саміт збирає сильних управлінців та лідерів українських та міжнародних компаній для обміну досвідом, а також стає великим нетворкінг-майданчиком.

Контакти:

info@delo.ua

+38(067)2230178

м. Київ, вул. Холодноярська (Кайсарова), 2

Завантажити PDF-версію статті