Що з бізнесом? Коротко про стан та виклики бізнесу — жовтень 2024

Показник ВВП України за 2 квартал 2024 року зріс на 3,7%. За минулий місяць ділові очікування загалом пом’якшилися, очікування бізнесу покращилися в торгівлі та промисловості, але погіршилися в будівництві та сфері послуг. 

Монетарний, валютний та банківський сектори: Інфляція в Україні у жовтні прискорилася до 8,6%, а облікова ставка НБУ залишається незмінною – 13%.  

Незважаючи на інфляційні сплески, НБУ прогнозує поступове зниження інфляції у 2025 році до 6% завдяки стабілізації цін на енергоресурси та поліпшенню умов логістики, що дозволяє збалансувати цінову динаміку та пом’якшити тиск на бізнес. Міжнародні резерви скоротились, а гривня залишилась відносно стабільною.  

МВФ затвердив черговий транш для України на 1,1 млрд дол. США на підтримку державного бюджету. Таким чином загальний обсяг отриманого за програмою фінансування зросте до 8,7 млрд дол. США. Також фонд переглянув і політику процентних платежів України за користування кредитами - на наступні 5 років вони зменшаться на 38-39%, і це дозволить заощадити протягом цього періоду близько 650-700 млн дол. США. Ця підтримка є критично важливою для України, оскільки допомагає покривати дефіцит бюджету, який наразі за оцінками НБУ становить близько 23% ВВП. 

Це формує рівень очікувань бізнесу. Українські бізнесмени сподіваються на пожвавлення ділової активності за помірного зростання інфляції та обмінного курсу – такі результати опитування НБУ в Індексі ділових очікувань підприємств (ІДО). Показник жовтня становив 100.6% проти 99.5% у ІІ кварталі 2024 року. 

Також спостерігається більше залучення банками коштів населення порівняно з бізнесом. За очікуваннями банкірів, у ІV кварталі залучення зростатиме за рахунок населення, обсяги залучень від бізнесу – залишаться незмінними, а обсяг оптового фондування дещо зменшиться.

Експорт сільськогосподарської продукції зазнав сезонного спаду: експорт зернових та олійних культур скоротився на 15% до 3,9 млн т. Експорт ІТ у серпні впав до мінімуму воєнного часу. 

У вересні Україна скоротила виробництво всіх основних видів продукції чорної металургії. Виробництво сталі в Україні скоротилось на 12% у вересні і досягло 7 млн тонн. Зараз Україна посідає 24 місце  у світі з виробництвом у 6,2 млн тонн. 

Увесь бізнес активно готується до опалювального сезону і можливих блекаутів. Адже 8 з 10 компаній стикнулись з труднощами під час попередніх відключень електроенергії.

10 жовтня було ухвалено законопроєкт про підвищення податків, який містить18 нових пунктів. Зміни почнуть діяти ретроспективно з 1.10.2024 і торкнуться більшості громадян, малого бізнесу, аграріїв, АЗК, банківських і фінансових установ. 

Зокрема, зросте ставка військового збору для усіх офіційно працевлаштованих працівників. Документ передбачає, що 1.10.2024 він збільшився з 1,5% до 5%.  

Також військовий збір сплачуватимуть зі своїх прибутків і ФОП — від .10.2024 по кінця року, коли закінчиться воєнний стан. Бізнесмени-платники єдиного податку сплачуватимуть додатковий 1%, а ФОПи 1, 2 та 4 груп перераховуватимуть до бюджету ще 10% розміру мінімальної заробітної плати (у 2024 р. ця сума становить 710 грн., наступного – буде 800 грн). 

Підвищення податків торкнеться і аграрної та видобувної галузей. Так, збільшується на 14% мінімальний податок для с/г земель та встановлено мінімальну суму такого зобов'язання – 700 грн/га і 1400 грн/га для ріллі. Також зросте рентна плата на видобуток щебню, піску та каоліну. 

Зміни стосуватимуться і роботи АЗК. Для них ввели авансові платежі податку на прибуток. Тобто всі, хто займається роздрібною торгівлею, щомісяця до 20 числа будуть сплачувати авансом від 30 до 60 тис. грн.  

Серед інших змін у законі — підвищення податків для банків і фінансових установ, зокрема кредитних спілок й ломбардів. Банки у 2024 р. сплачуватимуть податок на прибуток 50% проти попередніх 25%. А з 1.01.2025 фінансові установи, крім страхових, сплачуватимуть 25% від свого прибутку( на сьогодні вони сплачують 18%). 

Такі нововведення мають на меті наповнення держбюджету для підтримки військових програм та армії. Однак деякі експерти зазначають і потенційні ризики: тінізацію ринку праці та економіки загалом. Також це впливає і на споживчі настрої українців.

Індекс настроїв споживання продовжує бути нестабільним. Після двох місяців відновлення він знову ілюструє негативну динаміку. Так, у вересні 2024 р. показник споживчих настроїв зменшився на 7,4 пунктів. Українці оцінюють своє поточне становище без критичних змін, але мають гірші економічні очікування – як власних матеріальних перспектив, так і економічного розвитку країни. Про це зазначають аналітики Info Sapiens у своєму свіжому дослідженні. 

Зокрема, українці менше схильні до великих покупок (цей показник скоротився на 5 п. та становить 61,6 п.), при цьому зросли очікування безробіття та інфляції.

Український ринок праці стикається зі значним дефіцитом кадрів: 74% компаній відчувають брак працівників через мобілізацію та міграцію. Такі дані наводить Європейська Бізнес Асоціація (EBA). Особливо важко знайти спеціалістів середньої і вищої ланки та тих, хто володіє англійською.  

Водночас, щоб утримати працівників, компанії активно інвестують у розвиток персоналу (36% збільшили бюджети на навчання) та підвищують зарплати для утримання співробітників порівняно з 2023 р.

За даними Опендатабот, кількість робочих місць у жовтні зросла, але попит на ринку праці залишається невдоволеним. Спостерігається підвищений інтерес компаній до найму жінок і молоді для заміщення дефіциту чоловічих кадрів, пов'язаного з мобілізацією.  

Українці доволі схвально ставляться до таких кадрових тенденцій, зокрема щодо найму жінок і людей старшого віку, які готові перенавчатися на традиційно чоловічі професії. За результатами опитування Gradus, понад половина респондентів (50%) відповіли, що це мають бути жінки, на другому місці — ветерани (44%), люди з інвалідністю (43%) і люди старшого віку (42%). 

Крім того, майже три чверті опитаних зазначили, що розглядають можливість працювати після виходу на пенсію.