Результати українського агросезону 2024: тренди, виклики та плани

2024 рік став прикладом того, як аграрії в Україні змушені працювати не лише в умовах глобальних економічних криз, а й в екстремальних погодних умовах. Традиційно аномальні температури та погодні катаклізми цього року стали справжнім випробуванням для всіх регіонів.

Травневі заморозки, після яких почалася тривала спека, стали ключовим чинником, що серйозно вплинув на врожайність у багатьох регіонах. Влітку температура ґрунту сягала понад +60°C, що стало проблемою для багатьох культур, зокрема на півдні та в центрі країни. Локальні дощі не врятували ситуацію, і ці фактори призвели зниження урожайності. На заході країни, де традиційно більше опадів, проблеми виникали через гради та шквальні дощі, що пошкоджували посіви.

Однак є й позитивні результати сезону. У 2024 році лідерами за збиранням озимої та ярої пшениці стали три області: Одеська (2,54 млн т з врожайністю 3,5 т/га), Дніпропетровська (1,81 млн т з врожайністю 3,3 т/га) та Вінницька (1,75 млн т з урожайністю 5,4 т/га). Ці ж області очолюють список за посівними площами: Одещина — 716,4 тис. га, Дніпропетровська — 536,6 тис. га, Вінницька — 323,8 тис. га.

Найкращі результати за збором урожаю демонстрували також фермери Хмельниччини, де, попри усі негаразди, середня врожайність пшениці досягла рекордних 6,7 т/га, а в цілому по країні 2024 рік виявився більш продуктивним, ніж 2023-й.

Водночас погодні ексцеси змусили аграріїв адаптувати свої методи обробітку ґрунтів і технології сівозміни. Зокрема, збільшилась кількість фермерів, які відмовляються від класичної оранки на користь менш затратних і більш стійких до посухи методів, таких як розпушування ґрунту, що дозволяє краще зберігати вологу.

Попри погодні труднощі, аграрії продовжують шукати нові шляхи для підвищення ефективності своєї роботи. Однією з ключових тенденцій 2024 року стала диверсифікація — господарства шукають нові напрямки діяльності, щоб зменшити залежність від окремих культур. Овочівництво здобуло популярність серед аграріїв, які почали інвестувати в нові культури, такі як картопля, томати, а також нетрадиційні для України культури, як-от соя.

Особливо помітна тенденція до збільшення посівів сої, яка почала заміняти більш традиційні культури, наприклад, кукурудзу і соняшник, навіть на посушливих землях Півдня. На Кіровоградщині й Миколаївщині, де раніше ці культури не сіялися, фермери активно почали вирощувати соєві боби, що дозволяє адаптуватися до умов зміни клімату. 

У ряді господарств площі під сою збільшилися на 30-40%. Як наслідок, в середині сезону 2024 року кількість посіяних соєвих бобів в Україні зросла на 10% порівняно з попереднім роком і досягла 2,5 млн га. 

Цей тренд набирає популярності й серед великих агрохолдингів, таких як компанія «Вега Агро» (Житомирщина), яка цього року виростила 700 га сої. Проте навіть для цієї культури є значна волатильність цін, що може стати фактором, який стримуватиме фермерів від масового переходу на сою. Генеральний директор «Зернової компанії «ХОРС» Валерій Ласьков каже, що ціни можуть знову впасти, і у 2025 році соя може вже не бути такою вигідною.

Тож, більшість аграріїв цього року звернули увагу на важливість правильного чергування культур. Вибір для посіву зумовлений не лише кліматичними умовами, а й економічними чинниками. Сівозміна допомагає уникати накопичення шкідників і знижувати витрати на захист рослин. Враховуючи сучасні реалії, агрономи акцентують на важливості багатопільної сівозміни, що дозволяє ефективніше зберігати вологу і підвищувати врожайність.

Відбувається перехід від традиційної обробки ґрунтів до нових технологій, таких як мінімальна обробка та безплужна. За словами головного агронома ТОВ «Козацька Долина 2006», Андрія Ороховського, фермери все частіше відмовляються від класичної оранки та переходять на менш енергоємні методи обробітку, зокрема розпушування ґрунту.

Це сприяє збереженню вологи в ґрунті, що в умовах посухи стає критично важливим. Особливо помітним цей тренд став на півдні України, де посуха з кожним роком стає все більш вираженою. Уже у 2024 році аграрії активно застосовували точне землеробство, дробне внесення добрив та обробку ґрунту в поєднанні з автоматизацією процесів.

До речі, однією з технологій, яка  дозволяє з високою точністю визначати координати сільськогосподарської техніки в реальному часі, підвищуючи ефективність і знижуючи витрати є RTK-технологія. Для підключення до мережі точного сигналу RTK необхідно, щоб на вашу техніку було встановлене спеціальне обладнання:

• Система автоматичного управління розблокована до рівня RTK
• GPS/GNSS-приймач
• Дисплей
• GSM-модем з доступом в інтернет

Залишається важливою частиною агросезону 2024 — повномасштабне вторгнення. Для багатьох аграріїв це вже третій сезон, в якому вони змушені працювати в умовах воєнного стану. У регіонах, де велися бойові дії або триває окупація, аграрії зіткнулися з викликами, пов’язаними з пошкодженням земель, відсутністю робочої сили та обмеженням доступу до ринку.

Особливо важко було в південних областях, зокрема в Херсонщині, де землі не лише під обстрілами, але й заміновані, що ускладнює збір урожаю. Щобільше, через обстріли та знищення інфраструктури постраждали й деякі аграрні підприємства, які через пошкодження полів і техніки зазнали значних втрат. Тому зараз не йдеться тільки про досягнення врожайності, а й про виживання в умовах невизначеності.

Через воєнні реалії 2024 рік став випробуванням і для кадрової ситуації в аграрному секторі. За словами експертів, нестача кваліфікованих кадрів, таких як трактористи та механізатори, стала однією з найбільших проблем для аграріїв. Мобілізація значно вплинула на склад робочої сили, що ще більше ускладнило процес обробки земель і збору врожаю. Цю тему вже неодноразово піднімали на аграрних форумах, зокрема на АгроЕкспедиції 2024.

Крім того, для багатьох господарств істотним викликом стали підвищені витрати на паливо. Якщо на початку 2022 року ціна на дизельне пальне була на рівні 20 грн/л, то у 2024 році вона сягнула 53 грн/л. Це збільшило витрати на обробку землі та збирання врожаю на 20-30%, що безпосередньо відбилося на рентабельності сільськогосподарських культур.

Що стосується логістики, то 2024 рік показав певні поліпшення завдяки відновленню морського експорту, який забезпечив стабільне постачання зерна в країни Європи та Азії. Як результат, Україна змогла збільшити експорт агропродукції на 9,9 мільйона тонн, а вартість зросла на 1,4 мільярда доларів.

У 2025 році аграрії продовжуватимуть пристосовуватися до змінюваних умов клімату і попиту на різні культури. Очікується, що площі під кукурудзою та соняшником дещо скоротяться через їх меншу рентабельність і ризики, пов’язані з логістикою та сушкою. Замість цього фермери планують більше уваги приділяти ріпаку, сої, а також культурам з високою маржинальністю, таких як льон або нут. Наприклад, господарство ВВІ-Агро завдяки тому, що вирощує гірчицю, горох, нут, коріандр, дайкон, льон та сорго диверсифікує цінові ризики.

Одним з головних трендів, який продовжить розвиватися у 2025 році, стане перехід на точне землеробство та використання новітніх технологій для збереження вологи в ґрунті, оскільки проблеми з посухою залишаються актуальними.

Не менш важливим буде розвиток переробки та диверсифікація агробізнесу. Багато фермерів вже сьогодні почали запускати невеликі цехи для переробки зерна, молока, олійних культур та овочів, що дозволить знижувати залежність від змін на ринках сировини та забезпечувати стабільніші доходи.

Адаптація до нових технологій, диверсифікація виробництва, інвестиції в інновації — все це допоможе українським аграріям не лише зберегти свою стійкість, але й стати більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках.