Аграрний бізнес під час війни: труднощі та перспективи

Проблеми з транспортуванням призвели до того, що багато аграріїв вчасно не отримували насіння та інші товари, які потрібні для посівної. Це порушувало планування робіт та збільшувало витрати. Так, наприклад, вартість перевезення тонни сільськогосподарських матеріалів з Чернігова до Одеси зросла втричі. Важко також було знайти водіїв, враховуючи небезпеку різних маршрутів.

Посівну гальмували й інші фактори: зруйноване окупантами сільськогосподарське обладнання, нестача палива для техніки, нерозміновані поля. Водночас аграрії намагалися попри все швидко засіяти якомога більше землі, де це було можливо.

Водії тракторів координували один одного, щоб оминати кратери від бомбових ударів. Один з фермерів розповідає, що вони починали роботу після заходу сонця. Уряд дозволив працювати вночі. Використовуючи світло від тракторів, сіяли сільськогосподарські культури. Попри всі перешкоди станом на травень 2022 року українські аграрії засіяли 9,9 млн га сільгоспугідь із 11,45 млн га запланованих. Через воєнне вторгнення та окупацію територій ці показники на 3,5-4 млн га менші, ніж торік.

Складні умови посівного сезону — не єдина проблема. З’явилися труднощі через нестачу місць для зберігання врожаю, бо велика кількість складів була знищена. Фермери стурбовані пошуком зерносховищ. У жовтні цього року очікується дефіцит складів для зберігання 10-15 млн тонн зерна. Потрібно створювати мобільні сховища. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на зустрічі з міністром сільського господарства Німеччини Чемом Оздеміром.

Ще одна проблема – Україна не експортує мільйони тонн сільськогосподарської продукції через блокаду своїх чорноморських портів росіянами. У березні 2022 року світові ціни на харчові продукти зросли майже на 13%, тому вплив війни на постачання продовольства відчувається на глобальному рівні. Так, зниження експорту з України може призвести до зростання цін на світовому ринку аж на 22%. За прогнозами Bloomberg 13,1 млн людей залишаться без достатньої кількості їжі вже наступного сезону. Ця проблема комплексна і її вирішення лежить відразу у кількох площинах: військовій, дипломатичній, економічній і навіть технологічній.

Зокрема технології можуть допомогти аграріям оптимізувати деякі робочі процеси, заощаджувати та отримувати більше врожаю, раціональніше використовуючи ресурси.

Тож які інновації в аграрній галузі допоможуть зберегти врожай та запобігти продовольчій кризі?

Новітні технології активно впроваджуються у всі сфери діяльності. Аграрна галузь не виняток. Все частіше процеси виконуються автоматичними пристроями, а на полях застосовуються агрегати, обладнані GPS-навігацією. Смарт-технології контролюють роботу техніки, обробку землі, посадку, збір урожаю тощо.

Наприклад, дрони дозволяють визначити основні місця скупчення шкідників рослин та точково їх обробляти.

 До того ж після посівної, фермерам необхідне дизельне паливо для техніки, яка обробляє майбутній врожай. Знов таки на допомогу “прилітають” дрони. Валерій Яковенко, засновник та СЕО DroneUA, зазначає, що дрони використовують менше палива та дозволяють підвищити врожайність. З безпілотниками легко також прискорювати достигання врожаю, контролювати терміни його зберігання на полях. Завдяки тому, що зерно штучно підсушують, воно залишається на полі, поки його не зберуть для транспортування.

Моніторинг процесів у сільському господарстві, наприклад за допомогою IoT, дозволяє автоматизувати складні процеси, підвищує ефективність роботи й раціонально використовує ресурси. IoT-рішення підходять і для аграріїв, і для тваринницьких господарств, і для сезонного бізнесу, і для тих, хто збирає врожаї протягом всього року. Головне — правильно підібрати інструменти, програмне забезпечення і налагодити роботу системи.

«Розумні» датчики та сенсори, оснащені спеціальними М2М SIM-картами, збирають інформацію про контроль поливу, ступінь зволоженості ґрунту, застосування добрив, дозування насіння, місцезнаходження агротранспорту та контроль палива у сільському господарстві. Також можна зібрати всі дані в одній системі та зберігати їх у хмарі. Це дозволяє віддалено контролювати «розумні» пристрої в режимі реального часу, вимкнути обладнання, коли сезон польових робіт закінчиться, мінімізувати витрати та багато іншого.

З поширенням сучасних технологій зростає і кількість шахраїв, які бажають заволодіти активами агрокомпаній через віддалені канали зв’язку або фізичний доступ до пристроїв та сільськогосподарських додатків. Цифрові технології в агросфері особливо вразливі до кібератак, адже підприємства іноді нехтують кіберзахистом. Хакери можуть заблокувати аграрну техніку або зробити її непридатною для роботи, вкрасти, видалити або зашифрувати важливі дані, порушити роботу будь-яких автоматизованих систем, вимагати викуп за повернення доступу до важливих даних підприємства.

IT-експерти рекомендують інвестувати не тільки у цифровізацію процесів, а й у комплексний захист від кіберзагроз. Адже сьогодні атаки кіберзлочинців на агропідприємства несуть в собі загрозу не лише для самих аграріїв, а й можуть впливати загалом на продовольчу безпеку країни і навіть світу. Національний центр кібербезпеки у співпраці з Національною спілкою фермерів розробили практичні поради:

• Робіть копії важливих файлів, зокрема з використанням хмарних сервісів для резервного копіювання даних.
• Оновлюйте операційну систему та додатки, які ви використовуєте.
• Перевіряйте, щоб антивірусна програма працювала справно. Її слід використовувати на всіх комп’ютерах, ноутбуках та мобільних телефонах.
• Вмикайте брандмауер, щоб створити буферну зону між вашою мережею та інтернетом.
• На кожний новий пристрій, яким ви починаєте користуватися, включаючи Wi-Fi мережі, створюйте окремий власний пароль, а також застосовуйте двофакторну аутентифікацію.

Які саме рішення допоможуть організувати надійний кіберзахист? Наприклад, сервіс AntiDDoS автоматично визначає та блокує DDoS-атаки різних рівнів, які спрямовані на обмеження доступу до IT-інфраструктури компанії. А щоб краще оптимізувати інфраструктуру аграрного підприємства під час повномасштабних кібератак варто використовувати комплексний захист від кіберзагроз, який складається відразу з кількох корисних сервісів. Так, сервіс Backup and Recovery захищає важливу корпоративну інформацію компанії, робить її резервне копіювання та відновлення. А сервіс Endpoint Security захищає кінцеві точки ІТ-інфраструктури компанії (сервери, планшети, ноутбуки, смартфони) від відомих і невідомих атак. Він аналізує та блокує будь-які загрози: збої в роботі пристрою, зараження вірусами, спам тощо.

Належний рівень захисту для виконання щоденних завдань сьогодні можна отримати завдяки використанню хмарних технологій. Зокрема з хмарною платформою Azure відкривається доступ до великої кількості сервісів з гарантованою безпекою. Обробка даних здійснюється у 100 надійно захищених дата-центрах у понад 60 регіонах світу, де представлена Azure. Сервіс для зберігання резервних копій у хмарі Azure Backup допоможе відновити документи, програми, налаштування, сервіси, стан комп’ютера, якщо робоча копія буде втрачена. Сервіс для екстреного відновлення даних Azure Site Recovery забезпечить безперервність роботи компанії та збереже працездатність бізнес-додатків й робочих навантажень.

У пресслужбі Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА повідомили, що розраховують на покращення торішніх показників врожаю соняшнику всупереч воєнному часу. У Рівненській ОВА вважають, що аграрної продукції буде вдосталь. Попри те, що перекрити обсяги томатів і перцю 2021 року, які поставлялися з Херсонщини, наразі неможливо, свіжих овочів на Рівненщині усім вистачить. Станом на 8 червня 2022 року господарства Дніпропетровської області завершили посівну сільськогосподарських культур під врожай поточного року. Розраховують на більше ніж 3 млн тонн зерна, щоб вистачило кільком областям. Тобто кожен з фермерів бореться на своєму аграрному фронті, як може. Наразі для запобігання глобальній продовольчій кризі, наша країна експортує своє зерно автомобільним, річковим та залізничним транспортом. Аграрна галузь опинилася в ситуації, коли час приймати нові рішення та планувати нові стратегії для розвитку.