Стан українського агроринку: проблеми, тенденції та перспективи

За попередніми оцінками NASA Harvest, приблизно 2,1–2,8 млн га українських сільськогосподарських угідь було покинуто аграріями в результаті війни. Ці поля розташовані вздовж лінії фронту й складають від 6,5 до 8,5% від загальної площі посівних площ України. Крім того, лише за 2023 рік країна зазнала економічних збитків у розмірі близько $2 млрд через втрату врожаю, який міг би годувати понад 25 млн людей протягом року.

Також залишається питання щодо потенціалу відновлення пошкоджених і покинутих сільськогосподарських угідь після закінчення війни.

Сергій Скакун, доцент Університету Меріленда та дослідник NASA Harvest розповів, що лише у 2022 році вони з колегами нанесли на карту понад 2,5 млн артилерійських і ракетних вирв уздовж лінії фронту. Це вказує на високий ризик нерозірваних боєприпасів, які загрожують майбутньому сільському господарству України. 

Наразі близько 30% території України заміновано, зокрема 400 тис. га сільськогосподарських земель потребують розмінування. Втім, всупереч таким небезпечним для життя умовам деякі українські фермери продовжують збирати врожай на обстріляних полях країни. Інші аграрії збирають врожай прямо під активними обстрілами, захищаючи себе бронежилетами та тримаючи зв’язок через радіостанції. Відважні намагаються самостійно розміновувати власні поля.

У 2024 році Україна передбачила 3 млрд грн у держбюджеті для компенсацій аграріям, які користуватимуться послугами операторів із розмінування. Завдяки цьому рішенню планується за 10 найближчих років відновити експлуатацію 80% замінованих земель. Наприклад, вже за рік вдалося обстежити, очистити та повернути у використання понад 200 тис. га сільгоспземель.

Україна також планує налагодити власне виробництво розмінувальної техніки, а міжнародні партнери зобов’язалися виділити $244 млн та спецтехніку для гуманітарного розмінування.

Комітеті з питань аграрної та земельної політики повідомляє, що українські аграрії продовжують посівну 2024 року попри ракетні обстріли. На контрольованій Україною території наразі засіяно 2 млн 546 тис. га зернових та зернобобових культур. Подивитися, як проходить посівна в динаміці, ви можете на сторінці Посівна онлайн 2023/24.

 В Україні збільшуються площі для вирощування:

• соняшника
• ріпаку
• пивоварного ячменя
• ярої пшениці твердих сортів
• цукрового буряку

Прогнозується, що не тільки у 2024 році, а й у найближчі роки в Україні соняшник матиме великий попит. Через значні об’єми активізується експорт цієї культури. 

Торік було зібрано майже 5 млн т сої, 4 млн т ріпаку, 13 млн т соняшнику. Така тенденція прогнозується й у 2024 році. До речі, ріпак йшов переважно на експорт. Крім того, передові аграрії також фокусуються на різноманітних нішевих культурах, які раніше майже не вирощували. 

Спостерігається скорочення витрат на засоби захисту рослин (ЗЗР), а тому фермери планують економити на обробці врожаю. Керівник хімічного напрямку та бренду DEFENDA LNZ Group Сергій Борисов говорить, що це може призвести до втрати якості та частини врожаю у 2024 році. Щоб цього уникнути, можна поділити поля на категорії (від кращих до гірших) і відповідно до цього планувати врожайність.

Серед топових технологічних трендів для напрямку рослинництва та польових робіт є Real-Time Kinematic. RTK-технологія допомагає обробляти сигнали глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS) і з високою точністю визначати координати с/г техніки в режимі реального часу. Це підвищує ефективність польових робіт і зменшує витрати на робочі процеси. 

До речі, Київстар разом з Trimble, американським виробником систем навігації, лідером с/г галузі у сферах автономізації та розумного землеробства, створили пропозицію для українських аграріїв.

З травня і до кінця 2024 року, увімкнувши річний пакет RTK-сигналу від Київстар, користувачі зможуть безоплатно розблокувати систему автоводіння на базі дисплея GFX від Trimble на с/г техніці до рівня RTK. Також ця пропозиція дає змогу отримати активацію послуги Trimble xFill Premium для резервування RTK сигналу.

Активно розвивається промислове тваринництво. Зростає попит на молочну продукцію. На кінець листопада 2023 року українські ферми виробили майже 2,6 млн тонн молока на внутрішній ринок. Це на 7% більше показника 2022 року. Така динаміка дає змогу планувати масштабування переробних виробництв, зокрема розширювати площі та закуповувати поголів’я тварин. Так, на 1 січня 2024 року на фермах було 390 тис. голів, а до кінця 2024 року прогнозується що ця кількість може збільшитися до понад 400 тис. голів.

Свинарство також має перспективи як на внутрішньому ринку, так і поза ним. Розвивати його стало прибутковішим за рослинництво. Щороку зростає глобальне споживання свинини, і в України є шанс на цьому заробити. Артур Лоза, експрезидент Асоціації «Свинарі України», вважає, що вітчизняне промислове свинарство здатне наростити обсяги виробництва.

Через популярність тваринництва збільшується кількість молочних ферм, свинокомплексів, і, як результат, зростають посіви сої для виробництва комбікорму. Втім, через великі темпи експорту цієї культури може з’явитися її дефіцит, тож у переробників може виникнути потреба у пошуку сої.

З початку 2024 року понад 6 тис. агрокомпаній отримали 42,3 млрд грн кредитів на розвиток бізнесу. За кількістю кредитів за різними програмами лідирує Київська область. Про це йдеться на сайті Мінагрополітики.

Крім того, завдяки держпрограмі «Доступні кредити 5-7-9» на майже 18 млрд грн профінансовано близько 4 тис. господарств, а саме — у Київській області, Кіровоградській, Вінницькій, Харківській та інших областях.

Подальше пільгове фінансування агровиробників у 2024-2025 роках можливе завдяки Світовому банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Це дає змогу мікро- та малому агробізнесу отримати спрощений доступ до кредитування. Воно надається у розмірі до 90 млн грн під 5–9% річних, відповідно до категорії кредиту і суб’єкта підприємництва.

Вкрай складною проблемою для аграріїв є мобілізація трактористів. Через це набирає популярність навчання жінок. Вони можуть опанувати професію тракториста-машиніста с/г виробництва. Зокрема, такі курси на Миколаївщині організувала Програма розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки уряду Данії.