Що з бізнесом? Головне про стан компаній та економіки на березень 2023

Український бізнес на другий рік повномасштабної війни відчутно оптимістичніший. Так, опитування підприємств від НБУ показує, що після майже чотирьох місяців падіння індекс очікування ділової активності підвищився з 37,5 у січні до 45.0 у лютому.

Песимістичні настрої значно зменшилися, адже поступово відновилося електропостачання, а також бізнес вже подбав про альтернативні джерела енергії на випадок повторних відключень. Зокрема, підприємства промисловості очікують, що у 2023 році зросте кількість експортних замовлень і відповідно їхні обсяги виробництва.

За даними НБУ, бізнес відновлює свою активність майже в усіх галузях, окрім будівництва. Компанії цієї сфери навпаки очікують, що через брак коштів у населення попит на будівельні роботи найближчим часом не зростатиме. Тому секторальний індекс склав 33,5. Це негативний показник, адже нейтральний рівень — 50.

Водночас найбільш вразливими до нестабільності під час війни залишається малий та середній бізнес. Про це говорить дослідження Європейської Бізнес Асоціації. Так, у березні настрої МСБ виглядають наступним чином:

• 58% незадоволені станом власного бізнесу;
• 29% оцінює економічні умови в Україні як катастрофічні для бізнесу;
• 38% вважає, що економічна ситуація лише погіршуватиметься;
• 33% впевнені, що їхні справи покращуватимуться наступні пів року.

Цікаво, що під час пандемії коронавірусу у 2020 році економічні умови для бізнесу назвали катастрофічними 44% опитаних ЄБА. Такий показник в півтора раза більший, ніж відсоток таких же відповідей у 2023 році — 29%. Це свідчить про те, що український бізнес увійшов у воєнний стан більш підготовленим, ніж у пандемію. Не в останню чергу це вдалося завдяки технологіям для підтримки віддаленої роботи, наприклад, хмарним сервісам, IP-телефонії, програмам для дистанційної командної співпраці тощо.

У березні вже розпочалися посівні роботи. Першими вийшли на поля аграрії в Одеській області, а поступово до них долучилися й інші господарства. Тому наприкінці місяця в Україні засіяли вже понад 80 тисяч гектарів зернобобових та зернових культур у дванадцяти регіонах. Це хороший показник, адже в той самий час 2022-го року сівба через війну навіть не починалась.

Порівняно до 2021-го року посівні площі в Україні скоротилися на 25% або ж на майже 7 млн гектар. Мова як про окуповані території, так і про небезпечну для обробки землю. Так, за даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), досі залишаються замінованими близько 2 млн гектарів полів.

Зокрема, на аграрну галузь значно впливають наступні чинники:

• Зернову угоду після важких переговорів таки продовжили на 4 місяці. Це дає змогу українським виробникам і надалі експортувати с/г продукцію до країн Азії, Африки та Європи. Так, найчастіше зерно прямує з України до Китаю, Бангладешу, В’єтнаму, Єгипту, Ефіопії тощо.
• Уряд відновить кредитування аграріїв за програмою «5-7-9%». У 2023-му році Кабмін запланував загальний обсяг позик для сфери у 20млрд гривень.
• У Міноборони схвалили план, за яким держава буде розміновувати сільськогосподарські землі. Це має пришвидшити роботу операторів протимінної діяльності та убезпечити проведення посівної.

Зокрема, через війну аграрії вимушено змінюють географію сівби, а також замінюють звичні для себе культури. Скажімо, на Кіровоградщині менше сіють озиму, а натомість надали перевагу кукурудзі та соняшнику. А в Івано-Франківській області у 2023 році вирощуватимуть більше сої, картоплі та овочів.

Читайте більше про те, як зміниться аграрна галузь у нашій статті «Як виглядає агробізнес майбутнього? Три ключові інновації 2023 року»

Рівень безробіття в Україні, який у 2022 році сягнув 25-26%, залишиться на такому ж високому рівні і у 2023-му. Такі прогнози Національного банку України.

Водночас надалі попит на робочу силу має збільшуватися пропорційно до відновлення економічної активності в країні. Так, за прогнозами НБУ, відсоток безробітних може зменшитися у 2024 році до 20%, а у 2025 році до 17,6%. Проте такі очікування напряму залежать від безпекових ризиків в Україні.

У 2023 році невизначеність на ринку праці торкнулася й ІТ-сфери, яка до цього показувала найбільшу стійкість серед усіх галузей. Так, персонал ТОП-50 ІТ-компаній України зменшився зі 100 тисяч до 92 тисяч спеціалістів. Таке скорочення не є наслідком виключно війни, адже впав і глобальний попит: лише з початку року було звільнено 154 тисячі ІТ-працівників у понад 500 компаніях по всьому світу.

Фахівці R&D центру YouControl дослідили, який вплив мають жінки на підтримку діяльності різних сфер бізнесу в Україні під час війни. Виявилося, що серед власників компаній найбільше жінок у туристичній галузі: станом на 1 березня 2023 року таких нарахували 7,6 тисячі або ж 51,7% від усіх турфірм країни.

На другому місці за популярністю — освіта. Понад 3,5 тисячі компаній у галузі належать жінкам, що складає 49% від загальної кількості. Також жінки володіють 42% ринку нерухомості або ж понад 26 тисячами компаній. Найменшою популярністю користуються сфери ІТ, будівництва, водопостачання й утилізації.

Водночас з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну саме у секторах освіти та охорони здоров’я найбільше з’явилося нових компаній, що належать жінкам.

Нагадаємо, що компанії найлегше проходять випробування війни, якщо можуть швидко адаптуватися до змін та передбачити ризики. У цьому можуть бути корисними сучасні технології. Наприклад, бізнес може забезпечити співробітників надійним зв’язком, підключити їх до сервісів дистанційної роботи та перенести свої ІТ-ресурси в хмару, щоб зберегти дані компанії та продуктивність команди в будь-яких умовах. Більшість необхідних сервісів можуть бути доступні у комплексному рішенні «Бізнес працює» від Київстар.