Про що:
Бізнес дедалі частіше відмовляється від власних серверів і переходить до моделей, де інфраструктура стає «невидимою». Serverless — це один із ключових підходів, який дає змогу запускати сервіси без необхідності керувати інфраструктурою напряму. Що таке безсерверні обчислення, як вони працюють і коли це реально вигідно — у матеріалі.
Зміст
Що таке serverless
Serverless-архітектура: як це працює
Доступні serverless-рішення
Які переваги отримує бізнес
Які обмеження існують
Коли потрібен serverless
Що таке serverless
Serverless (безсерверні обчислення) — модель, у якій бізнес не керує серверами безпосередньо. Вся інфраструктура — запуск, масштабування, оновлення, стабільність — перебуває на стороні хмарного провайдера.
З назви може скластися враження, що серверів немає взагалі. Це не так — вони є, але в хмарі, ними повністю керує хмарний провайдер. Розробник надає функцію або код, інфраструктура масштабується автоматично.
Ще кілька років тому для запуску цифрового продукту потрібно було орендувати сервери, налаштувати їх, продумати, як їх масштабувати та підтримувати. Для цього були потрібні кошти та фахівці. Навіть якщо навантаження було невелике, бізнес усе одно платив за інфраструктуру.
Serverless змінив цей підхід — бізнес може не витрачати кошти на сервери, а зосередитися на коді та логіці продукту.
Serverless-архітектура: як це працює
Наприклад: бізнес має онлайн-магазин. На сайті щодня відбуваються десятки подій: користувачі замовляють товари та оплачують їх, система надсилає підтвердження, статуси в CRM оновлюються, дані передаються в аналітику.
У класичній архітектурі під це виділяють сервери, які працюють постійно і за які бізнес платить навіть під час простоїв. В архітектурі serverless усе влаштовано інакше. Кожна дія користувача — це подія, що запускає конкретну функцію: оформити замовлення, обробити платіж, надіслати лист тощо. Коли задачу виконано, функція завершується і не споживає ресурсів.
Система масштабується автоматично: під час пікових продажів запускається більше обчислень, а в періоди спаду — менше. Завдяки цьому бізнес не переплачує за інфраструктуру, яка не використовується.
Доступні serverless-рішення
У serverless-архітектурі розрізняють:
1. Функції як сервіс (FaaS) — модель, у якій ви самостійно створюєте функції, що запускаються у відповідь на конкретні події. Коли необхідно завантажити файл, обробити платіж, надіслати лист тощо, відповідні функції розгортаються у хмарному середовищі (наприклад, AWS Lambda або Google Cloud Functions) автоматично.
Azure Functions від Microsoft — сервіс безсерверних обчислень, який дає змогу запускати код без необхідності керувати інфраструктурою. Київстар — стратегічний партнер Microsoft в Україні. Наші спеціалісти мають високий рівень експертизи та вже підтвердили 15 професійних компетенцій для роботи з продуктами від Microsoft. Підключайте глобальну хмарну платформу Microsoft Azure, щоб швидко та безпечно розгортати інфраструктуру в хмарі.

Хмари та зберігання даних
Розгортайте IT-інфраструктуру на платформі Microsoft Azure
Ми підберемо сервіси для вашого бізнесу і допоможемо з інтеграцією
2. Backend як сервіс (BaaS) — готові хмарні сервіси, які відповідають за виконання типових backend-задач: авторизацію користувачів, роботу з базами даних, зберігання файлів, надсилання сповіщень тощо. Замість того щоб розробляти все це самостійно, команда інтегрує готові рішення через API та зосереджується на логіці продукту.
Які переваги отримує бізнес
Бізнес платить лише за функції, які він використовує. Якщо функція не працює, ви не витрачаєте даремно гроші. Це критично для сервісів із нерівномірним навантаженням.
Система масштабується автоматично без необхідності налаштовувати її вручну. Якщо у вас 10 користувачів, система використовує мінімум ресурсів, якщо 10 тисяч — значно більше. Кожен виклик незалежний, стан не зберігається між запитами.
Продукти та сервіси розробляють швидше та легше. Команді не доводиться витрачати час (іноді тижні) на підтримку інфраструктури.
Які обмеження існують
Ліміти часу. Більшість serverless-платформ обмежують час виконання функцій (наприклад, до 15 хвилин в AWS Lambda). Тому в межах одного запуску не вдасться обробити великий обсяг даних, здійснити складні обчислення чи тривалі інтеграції. Для таких задач потрібно шукати інші рішення.
Cold start. Якщо функцію довго не запускали, перший запит оброблятиметься повільніше. Для більшості завдань це не становить проблеми, але для високонавантажених систем важливо.
Складність відладки. У класичній системі ви самі все контролюєте. Натомість у serverless чимало процесів приховано, а це ускладнює пошук і виправлення помилок.
Залежність від провайдера. Якщо ви будуєте систему на AWS або Google Cloud, перейти на іншу платформу буде непросто.
Коли потрібен serverless
Ця архітектура добре працює у сценаріях, де бізнесу насамперед важливі гнучкість, швидкість запуску та можливість контролювати витрати. Serverless дає змогу:
- Швидше виводити на ринок повноцінний продукт, не витрачати час і бюджет на підтримку зайвої інфраструктури. З serverless ви займаєтеся продуктом, а не інвестуєте в сервери, які можуть і не знадобитися.
- Враховувати коливання операційного навантаження, наприклад пов’язаного з сезонним зменшенням чи збільшенням обсягів продажу в інтернет-магазині. Ви платите лише за фактичне використання, а не за «запас» ресурсів.
- Обробляти події в реальному часі. Це можуть бути чат-боти, push-сповіщення, обробка транзакцій, оновлення даних після дій користувача тощо.
Читайте також:










Додайте коментар