SDLC: як розробляється програмне забезпечення

SDLC (Software Development Life Cycle) — життєвий цикл розробки програмного забезпечення (ПЗ), тобто всі процеси від ідеї до підтримки готового продукту.

Що саме треба зробити, аби розробити ПЗ:

• проаналізувати вимоги, підготувати план та технічну документацію;
• продумати дизайн — архітектуру майбутньої системи;
• розробити продукт;
• протестувати його;
• розгорнути програмне забезпечення;
• підтримувати його та регулярно оновлювати.

На першому етапі визначають цілі та завдання проєкту, збирають та аналізують вимоги замовника, розподіляють задачі. Розробники дізнаються, які функції має виконувати програма, збирають інформацію про конкурентів та ризики, оцінюють доступні ресурси. 

Мета цього етапу — дізнатися, яким має бути кінцевий продукт, і запланувати найшвидшій та економічно ефективніший спосіб, аби його розробити. Також потрібно підготувати документацію — SRS (Software Requirement Specification, специфікацію вимог до програмного забезпечення).

Хто бере участь: замовник, керівник проєкту, бізнес-аналітик, системний аналітик.

Далі потрібно створити архітектуру майбутньої системи. Розробники знаходять кращі рішення — ПЗ має не тільки бути зручним для майбутніх користувачів, але й легко інтегруватися в поточні системи компанії. На цьому етапі вибирають інструменти розробки та принципи взаємодії компонентів системи. UI/UX дизайнери працюють над зручним інтерфейсом.

Хто бере участь: розробники, тестувальники, дизайнери, архітектор ПЗ.

Етап розробки — це час, коли розробники пишуть код, відповідно до технічного завдання та вибраною мовою програмування, проводять перші тести продукту разом з тестувальниками.

Хто бере участь: розробники (frontend, backend, mobile) та тестувальники.

Коли програмне забезпечення готове, потрібно провести фінальні тести — автоматизовані та ручні. Тестувальники перевіряють, як працює програма, чи відповідає кінцевий результат вимогам замовника, чи немає багів та вразливих місць.

Хто бере участь: тестувальники, розробники.

На наступному етапі користувачі отримують доступ до продукту. Залежно від початкового плану, можуть бути проведені бета-тести (продукт перевіряють майбутні клієнти) та/або UAT-тести (User Acceptance testing, продукт перевіряє команда замовника). Продукт можна розгорнути на локальних серверах або в хмарі.

Використовуйте глобальну хмарну платформу Microsoft Azure, аби розгорнути, масштабувати чи перенести IT-інфраструктуру. Київстар є стратегічним партнером Microsoft в Україні. Наші спеціалісти мають високий рівень експертизи та вже підтвердили низку професійних компетенцій для роботи з продуктами від Microsoft.

Хто бере участь: системні адміністратори, DevOps інженери, технічна підтримка.

Коли продукт запущений, його потрібно підтримувати — виправляти помилки, покращувати та оновлювати. Іноді продукт розгортається безперервно (CI/CD) — код постійно дописується, ПЗ тестується та оновлюється.

Хто бере участь: розробники, технічна підтримка.

Найпопулярніші з моделей SDLC:

• Каскадна модель або водоспад (Waterfall) — послідовний підхід, у якому кожен етап завершується, перш ніж почнеться наступний. Може підійти для невеликих проєктів з чіткими вимогами та структурою, але залишає мало можливостей для змін. На практиці майже не використовується в чистому вигляді.
• Ітеративний процес (Iterative) — продукт розробляють ітераціями, кожна з яких містить всі етапи. Версія ПЗ щоразу покращується. Ця модель гнучка — легко вносити змінити та виявляти помилки, але складніше планувати кінцеву версію продукту. 
• Спіральна модель (Spiral) — продукт також розробляють ітераціями, кожного разу тестують його на ризики. Підходить для великих і складних проєктів, що мають високі вимоги до безпеки.
• Гнучка модель (Agile), до якої входять Scrum та Kanban — процес розробки розбивається на короткі етапи-спринти, протягом кожного з яких команда працює над невеликими завданнями. Особлива увага приділяється комунікації в команді.
• V-подібна модель (V-model) — розширена каскадна модель, в якій кожен етап розробки має відповідний етап тестування. Підходить до проєктів з високими вимогами надійності та безпеки, дозволяє виявити більшу кількість помилок на перших етапах.

Модель розробки вибирають залежно від розміру та складності проєкту, термінів та бюджету, вимог замовника. На практиці часто використовують комбіновані моделі, що поєднують у собі елементи різних SDLC.

Щоб розробляти продукт швидше, отримати якісніший результат та уникнути помилок радимо:

• Автоматизувати всі можливі процеси — чим менше у розробників монотонної роботи, тим більше уваги вони можуть приділити творчим та складним завданням. Використовуйте інструменти автоматизації, аби збирати, розгортати та тестувати продукт, а також інструменти CI/CD;
• Використовувати гнучкі моделі SDLC, що дозволяють регулярно передивлятися вимоги та вносити актуальні зміни;
• Сприяти комунікації між розробниками, тестувальниками, бізнес-аналітиками та іншими спеціалістами, запускати кросфункціональні команди, інвестувати в навчання працівників;
• Регулярно збирати зворотний зв'язок користувачів, аби покращувати продукт на кожному етапі розробки.

Читайте також:

• Azure DevOps: розробка програмного забезпечення на новому рівні;
• Що таке Microsoft Azure. Найважливіше про глобальну хмарну платформу;
• 4 приклади використання Microsoft Azure малим та середнім бізнесом;
• Блокчейн: що це за технологія та як вона змінює сучасний бізнес;
• 11 ресурсів для IT-навчання та розвитку.