Про що:
Щоб створити застосунок, програму або гру, розробник пише код — набирає рядки тексту вибраною мовою програмування. Цей процес вимагає спеціальних технічних знань та ретельних перевірок на помилки. Уявляєте, якби замість цього він міг просто переставити готові блоки — оп, і програма готова!
No-code та low-code методи вже сьогодні дозволяють програмувати без коду або майже без нього. Як це працює — читайте в матеріалі.
Зміст
Програмування без коду: що це таке і як це можливо
Низький код: переваги та недоліки методу
Приклад Київстар: як це працює сьогодні
No-code та low-code проти програмістів: так чи ні
Програмування без коду: що це таке і як це можливо
No-code або безкодовий метод програмування — це підхід до розробки програмного забезпечення, що дозволяє створювати застосунки за допомогою візуальних елементів, блоків чи шаблонів, які містять у собі код.
Ідея така — це просто, швидко та інтуїтивно зрозуміло, отже доступно майже кожному. Наприклад, власник малого бізнесу може самостійно зібрати сайт-лендінг або простий застосунок для продажу товарів.
Ось кілька no-code платформ:
- Webflow — конструктор сайтів, який дозволяє створити блог, портфоліо, сторінку події, інтернет-магазин тощо. Можна вибрати шаблон, налаштувати кожен елемент та швидко розгорнути сайт.
- Bubble — візуальний редактор, що використовує ШІ та технологію drag-and-drop (просто перетягніть потрібний елемент), аби розробляти веб та мобільні застосунки. Має вбудовану базу даних, інтегрується з Stripe, Googgle Maps та Salesforce.
- Adalo — ще один зручний інструмент для розробки та запуску мобільних застосунків та вебпрограм. Адаптивний дизайн, можливість інтегрувати платіжні системи та швидко запуститися в App Store та Google Play.
Легко створювати, швидко тестувати, можна внести зміни за пару кліків — а чи є у no-code методу недоліки? Так, звісно. Функціональність платформ обмежена блоками та шаблонами, користувачі залежать від можливостей вибраного сервісу та не здатні реалізувати складні вимоги. Масштабуватися складно, можливості захисту також обмежені. По суті, бізнес не створює той продукт, який хоче, а лише той, який можна зібрати на конкретній платформі.
No-code дозволяє швидко перевірити ідею та створити MVP (мінімально життєздатний продукт), запустити простий сайт або застосунок. Для складніших програм з високими вимогами до продуктивності та безпеки краще використовувати традиційне програмування.
Автоматизувати різні завдання бізнесу можна за допомогою API-продуктів від Київстар. API портал дає змогу швидко побудувати нові або прискорити наявні бізнес-процеси. Розробники можуть протестувати можливості платформи в пісочниці, а тоді почати роботу на реальних даних.
Дізнатися більше про API-продукти від Київстар можна на сайті.
Низький код: переваги та недоліки методу
Low-code або низькокодове програмування — інший підхід до розробки програмного забезпечення, що поєднує платформи з простим візуальним інтерфейсом та можливість дописувати власний код. Метод підходить для складніших задач і є компромісом між швидкістю no-code та гнучкістю традиційної розробки.
Читайте також:
SDLC: як розробляється програмне забезпеченняДля low-code використовуються платформи, що містять бібліотеки готових компонентів — таблиць, графіків, візуальних елементів, які можна використати, щоб швидко зібрати застосунок. Потім розробники дописують код вручну, додають складніші функції та адаптують програму до вимог бізнесу.
Low-code допомагає оптимізувати процеси, знизити витрати на оплату часу технічних спеціалістів та пришвидшити цифрову трансформацію.
Low-code платформи мають простий зрозумілий інтерфейс — блоки, які треба перетягнути та розмістити у правильних місцях, аби розробити програму. Надають можливість дописати код (JavaScript, SQL, Python тощо), інтегруються з API, CRM та сторонніми сервісами. Ось кілька прикладів:
- Retool — платформа для запуску внутрішніх інструментів (дашбордів, панелей адміністратора, CRM тощо). Допомагає оптимізувати час розробників, аби вони не витрачали його на рутину.
- Mendix — популярна low-code платформа для запуску бізнес-застосунків, як веб, так і мобільних чи гібридних. Підходить для великих компаній та agile-команд, використовує ШІ, масштабується в хмару.
- Microsoft Power Apps — інструмент, що дозволяє створювати додатки з низьким кодом. Використовує ШІ, дозволяє розробляти індивідуальний код, легко інтегрується з Excel, Teams, SharePoint, Dynamics.
Пакет рішень Microsoft 365 містить все необхідне для роботи — ліцензійні програми, які дають змогу організувати віртуальне середовище для команди, та віртуального помічника на базі штучного інтелекту Copilot, що допоможе підвищити продуктивність працівників.

Командна робота
Microsoft 365 від Київстар
Набір ліцензійних додатків та сервісів для роботи вашої команди: Word, Excel, Powerpoint, бізнес-месенджер Teams, корпоративна пошта Outlook, 1 ТБ хмарного сховища та інше.
Попри всі переваги, у low-code є і кілька недоліків. Порівняно з традиційною розробкою, гнучкість низького коду обмежена — може бути складно реалізувати нестандартний дизайн чи логіку. Застосунок залежить від платформи — код залишається всередині неї, і перенести продукт на інший сервіс складно.
Підписка на деякі професійні low-code платформи значно дорожча, ніж no-code, тому це варіант може не підійти для маленьких бізнесів та фрилансерів. До того ж він вимагає спеціальних технічних знань — випустити продукт без розробника неможливо.
Приклад Київстар: як це працює сьогодні

Розповідає Віктор Яцкін
Product Manager Kyivstar.Tech
Ми вже використовуємо рішення low-code і no-code для різних задач Київстар, в основному тих, що пов’язані з автоматизацією процесів, там де це доречно і переваги є більшими за недоліки цього підходу. Одне з таких рішень — наші чатботи.
Чому саме low-code для ботів? Бо це швидко і гнучко, не потрібна велика команда, щоб оновлювати контент, змінювати сценарії та покращувати продукт. Набагато легше відбувається поставка оновлень на продакшн. Велика кількість змін у боті стосуються текстів та іншого статичного контенту, тому залучати класичних розробників програмного забезпечення неоптимально, а вносити зміни в одному текстовому файлі незручно. Звісно, всім залученим до процесу зручніше візуальний інструмент.
Існує багато платформ для чатботів, що дозволяють конфігурувати навіть складні сценарії з використанням ШІ (NLU / LLM) або інтеграції з іншими системами через API повністю в low-code підході. У нас для підтримки клієнтів якраз є багато досить складних процесів. Наприклад, щоб правильно сформувати повідомлення для користувача Домашнього Інтернету Київстар про баланс його рахунку, сповістити про те що скоро буде списання, а також вивести можливі послуги, які користувач може підключити і користуватись інтернетом без поповнення, потрібно викликати 4+ сервіси. А завтра може додатися ще якийсь, і оновлювати це за класичним процесом веброзробки було б непідйомно.
Але є й великі мінуси цього підходу. По-перше, багато готових інструментів дуже обмежені для кастомізації, тому постійно треба йти на компроміси з втратою якості. Також напрацювання в no/low-code майже не піддаються міграції, а з поточним темпом розвитку чат-ботів і технологій ШІ зав’язуватись на одного вендора — великий ризик. Ну і, звісно, існують інші технічні та організаційні недоліки. Наприклад, контроль версій і колаборативні можливості розробки. Одне з хмарних рішень, яке ми використовували в роботі, погано піддавалось масштабуванню, бо паралельна робота кількох людей була майже неможлива — виникали конфлікти та «перезатирання» даних.
Ми бачимо велику перспективу в використанні low-code і ШІ-інструментів, і саме тому для розробки нових версій своїх ботів та інших суміжних продуктів підтримки ми вирішили взяти за основу одне з популярних open source low-code рішень і поступово надбудовувати навколо нього повноцінну власну платформу вже з класичним програмуванням — для тих процесів, де критична швидкість/простота змін в конфігурації.
Open source природа інструменту надає багато переваг, існує велике ком’юніті, підтримка, готові плагіни тощо. Головне — в нас є повна свобода і гнучкість щось змінювати під свої потреби, як місцями дуже специфічні, і будувати власний продукт.
Ми вже використовуємо рішення low-code і no-code для різних задач Київстар, в основному тих, що пов’язані з автоматизацією процесів, там де це доречно і переваги є більшими за недоліки цього підходу. Одне з таких рішень — наші чатботи.
Чому саме low-code для ботів? Бо це швидко і гнучко, не потрібна велика команда, щоб оновлювати контент, змінювати сценарії та покращувати продукт. Набагато легше відбувається поставка оновлень на продакшн. Велика кількість змін у боті стосуються текстів та іншого статичного контенту, тому залучати класичних розробників програмного забезпечення неоптимально, а вносити зміни в одному текстовому файлі незручно. Звісно, всім залученим до процесу зручніше візуальний інструмент.
Існує багато платформ для чатботів, що дозволяють конфігурувати навіть складні сценарії з використанням ШІ (NLU / LLM) або інтеграції з іншими системами через API повністю в low-code підході. У нас для підтримки клієнтів якраз є багато досить складних процесів. Наприклад, щоб правильно сформувати повідомлення для користувача Домашнього Інтернету Київстар про баланс його рахунку, сповістити про те що скоро буде списання, а також вивести можливі послуги, які користувач може підключити і користуватись інтернетом без поповнення, потрібно викликати 4+ сервіси. А завтра може додатися ще якийсь, і оновлювати це за класичним процесом веброзробки було б непідйомно.
Але є й великі мінуси цього підходу. По-перше, багато готових інструментів дуже обмежені для кастомізації, тому постійно треба йти на компроміси з втратою якості. Також напрацювання в no/low-code майже не піддаються міграції, а з поточним темпом розвитку чат-ботів і технологій ШІ зав’язуватись на одного вендора — великий ризик. Ну і, звісно, існують інші технічні та організаційні недоліки. Наприклад, контроль версій і колаборативні можливості розробки. Одне з хмарних рішень, яке ми використовували в роботі, погано піддавалось масштабуванню, бо паралельна робота кількох людей була майже неможлива — виникали конфлікти та «перезатирання» даних.
Ми бачимо велику перспективу в використанні low-code і ШІ-інструментів, і саме тому для розробки нових версій своїх ботів та інших суміжних продуктів підтримки ми вирішили взяти за основу одне з популярних open source low-code рішень і поступово надбудовувати навколо нього повноцінну власну платформу вже з класичним програмуванням — для тих процесів, де критична швидкість/простота змін в конфігурації.
Open source природа інструменту надає багато переваг, існує велике ком’юніті, підтримка, готові плагіни тощо. Головне — в нас є повна свобода і гнучкість щось змінювати під свої потреби, як місцями дуже специфічні, і будувати власний продукт.
No-code та low-code проти програмістів: так чи ні

Розповідає Андрій Гадіон
Engineering Manager Kyivstar.Tech:
Якщо стоїть питання «Чи замінять ці технології програмістів у майбутньому?», то звісно, що ні!
No-code рішення значно обмежені у функціональності та кастомізації, їх важко підтримувати, вони зав’язані на конкретну платформу (vendor-lock). Але це не значить, що такі інструменти зовсім не потрібні — за допомогою no-code можна зібрати простий сайт або додаток, щоб перевірити ідею продукту та протестувати попит на нього, створити простий MVP.
Low-code інструменти можуть пришвидшити розробку навіть складних продуктів, якщо використовувати їх для реалізації якихось типових компонентів системи. Особливо це зручно, якщо low-code платформа підтримує систему контролю версій.
Я вважаю, що варто використовувати експертизу інженерів там, де вона справді потрібна: щоб проєктувати рішення, імплементувати бізнес-логіку продукту (тобто реалізувати її в коді або інших інструментах). Якщо є змога свідомо, після оцінки всіх ризиків та компромісів, делегувати рутину no-code та low-code інструментами — то чому б і ні.
Якщо стоїть питання «Чи замінять ці технології програмістів у майбутньому?», то звісно, що ні!
No-code рішення значно обмежені у функціональності та кастомізації, їх важко підтримувати, вони зав’язані на конкретну платформу (vendor-lock). Але це не значить, що такі інструменти зовсім не потрібні — за допомогою no-code можна зібрати простий сайт або додаток, щоб перевірити ідею продукту та протестувати попит на нього, створити простий MVP.
Low-code інструменти можуть пришвидшити розробку навіть складних продуктів, якщо використовувати їх для реалізації якихось типових компонентів системи. Особливо це зручно, якщо low-code платформа підтримує систему контролю версій.
Я вважаю, що варто використовувати експертизу інженерів там, де вона справді потрібна: щоб проєктувати рішення, імплементувати бізнес-логіку продукту (тобто реалізувати її в коді або інших інструментах). Якщо є змога свідомо, після оцінки всіх ризиків та компромісів, делегувати рутину no-code та low-code інструментами — то чому б і ні.
Додайте коментар