Методи ефективного навчання: як запам’ятовувати більше та вчитися швидше

Автори цих технік стверджують — читати книгу за вечір реально, варто тільки зрозуміти основні принципи та регулярно практикуватися:

• Усунути субвокалізацію. Більшість людей «промовляє» кожне прочитане слово у голові, але можна навчитися просто «розуміти» слова. Експерти радять читати під музику чи метроном, аби заглушити внутрішній голос.
• Розширити поле зору та натренувати периферійний зір. Намагайтеся не фокусуватися на кожному слові, а дивитися тільки в центр рядка чи вести поглядом зверху вниз сторінки по діагоналі.
• Йти тільки вперед і не повертатися до прочитаного. Використовуйте олівець чи палець, як вказівник для зору — регулюйте темп та швидкість читання.

Розвинути навичку можна за допомогою книги Пітера Кампа «Прорив у швидкості читання. Книжка за день — це реальність», або спеціальних застосунків для телефона.

Мнемотехніки допомагають швидко та легко запам’ятати інформацію за допомогою яскравих образів, римованих фраз, абревіатур чи історій.

Мнемотехніка «палац пам’яті» відома з античності, авторство приписують Цицерону. Суть у тому, щоб уявити знайоме приміщення та подумки розставити у ньому речі, слова чи цифри, які треба запам’ятати. Коли захочете згадати інформацію — «подивіться» на кімнату знову і «побачте» що і де в ній знаходиться.

Мнемотехніки використовують, аби вивчати мови — якщо вам складно запам’ятати нове слово, знайдіть візуальну асоціацію. Наприклад, англійське слово «cautious» значить «обережно» та звучить як «коша». Можна уявити кошеня, яке обережно переступає через калюжу.

Одну з популярних мнемотехнік — картки думок — вигадав та популяризував англійський письменник Тоні Б’юзен. Він також заснував Чемпіонату Світу зі спортивного запам’ятовування (подібні чемпіонати проводилися і в Україні). Дізнатися більше можна в книзі Б’юзена «Мапа думок».

Річард Фейнман — лауреат Нобелівської премії з фізики, викладач та популяризатор науки. Він стверджував — якщо ви впевнені, що знаєте щось, але не можете цього пояснити, насправді ви цього не знаєте.

Метод Фейнмана містить чотири кроки:

1. Виберіть тему, в якій ви хочете розібратися. Наприклад: «як працює пам’ять».
2. Перевірте, чи можете ви пояснити її 12-річній дитині.
3. Якщо ні — спростіть кожне складне речення. Додайте приклади та метафори.
4. Запишіть результат, аби мати змогу повернутися до нього пізніше.

Як поєднати науку і гумор, та як говорити простими словами про складне можна дізнатися в книзі «Та ви жартуєте, містере Фейнман».

Інтервальне повторення (Spaced Repetition) — метод, що допомагає не тільки запам’ятати нову інформацію, але й закріпити нові знання.

В його основі — крива забування, запропонована німецьким психологом Германом Еббінгаузом у 1885 році. Згідно з нею, ми поступово втрачаємо нову інформацію, і чим далі — тим менше залишається в пам’яті. Коли ми повторюємо знання, то «підіймаємо» криву. Інтервали мають поступово збільшуватися.

Наприклад, ви вивчили нові англійські слова. Повторіть їх за 20 хвилин, потім — завтра, за 3 дні, за тиждень, за два тижні.

Щоб встановити інтервали та отримати нагадування, скористайтеся спеціальними застосунками: SuperMemo, RemNote або іншими.

Допомагає управляти часом — підвищити концентрацію та продуктивність, знизити прокрастинацію та розподілити задачі.

«Помодоро» був вигаданий у 1980-х роках італійцем Франческо Чірілло. Назва метода дійсно пішла від помідора — саме такої форми таймер стояв на кухні Франческа.

Суть проста:

• Ставите таймер на 25 хвилин та зосереджено працюєте.
• Робите перерву на 5 хвилин.
• Знову працюєте 25 хвилин (кожен такий цикл називається «помодоро»).
• Як закінчаться 4 помодоро — можна зробити велику перерву на 15-30 хвилин.

25 хвилин — це небагато, мозок може працювати зосереджено і не відриватися. Чіткий таймінг створює відчуття терміновості та допомагає сфокусуватися, а короткі перерви — відновитися. 

Існують десятки застосунків для цього методу. Так у Forest ви ростите дерева, поки не торкаєтеся телефона.

Ми звикли навчатися блоками — дізнаємося все про одну тему, закріплюємо, і тільки тоді переходимо до наступної. Метод чергування (Interleaving) пропонує сумістити різні завдання та теми в межах однієї години навчання.

Наприклад, якщо ви вчите англійську мову, то 10 хвилин розбирайте тему «подорожі», потім 15 хвилин повторюйте правила, далі — читайте статтю на професійну тему.

Ідея в тому, аби формувати гнучке мислення — мозок мусить перемикатися, критично аналізувати інформацію та працювати на повну. Але деяким людям складно зосередитися на новому за такий короткий проміжок часу, тож для них метод може виявитися неефективним.

Дізнайтеся більше про методи навчання, психологію, науку та саморозвиток в оглядах книг на Kyivstar Business Hub.