Kyivstar Business HUB
Епоха раціонального споживача: як бізнесу реагувати на запит ощадливих клієнтів

17 листопада 2026

9 хв.

Епоха раціонального споживача: як бізнесу реагувати на запит ощадливих клієнтів

Про що:

Сьогодні чимало країн стикається зі зростанням цін, зумовленим як локальними, так і глобальними чинниками. Відповіддю стає скорочення витрат споживачами — за оцінками консалтингової компанії McKinsey, до цього вдаються понад три чверті людей. Вони оптимізують витрати різними способами, від довшого використання речей до уважнішого оцінювання отриманої цінності. Отже, щоб залишатися конкурентоспроможними, компаніям варто зрозуміти, як саме зараз мислять споживачі.

Зміст

У чому проявляється ощадливе витрачання грошей?

Що змінюється в сприйнятті ціни споживачами?

Як компанії конкурувати в нових умовах

У чому проявляється ощадливе витрачання грошей?

Чимало досліджень підтверджують той факт, що навіть заможні споживачі дедалі важче витрачають гроші. Скажімо, компанія Forbes провела опитування американців, які мають інвестиційні активи на суму від $200 тис. до $2 млн. Виявилося, що відсоток людей, які вважають свій фінансовий добробут «відмінним», зменшився більш ніж удвічі лише за один рік — з 42% у 2024-му до 20% у 2025-му. 

Найбільше падіння дослідники зафіксували у віковій категорії 51–60: з 57% до 14%. У категорії людей до 30 років зниження також значне: з 43% до 25%. Відповідно, змінилися й купівельні звички. Наприклад, витрати на розваги (походи до ресторанів, у кіно тощо) знизилися на 52%, а на предмети розкоші — на 69%. 

Утім, те, що люди починають обережніше ставитися до фінансів, не означає, що вони просто перестають купувати певні категорії продуктів чи автоматично обирають дешевші варіанти. У дослідженні McKinsey аналітики виявили чимало креативних варіантів поведінки, спрямованої на скорочення витрат. Зокрема:

  • 82% респондентів використовують предмети довше, ніж раніше, перш ніж їх замінити;
  • 69% опитаних ремонтують речі замість одразу викинути їх;
  • 68% намагаються скоротити кількість відходів;
  • майже 50% почали робити самі те, за що раніше платили фахівцям, як-от базовий ремонт будинку, стрижки або косметичні процедури;
  • 30% респондентів купують одяг на вторинному ринку, а в інших товарних категоріях частка таких покупців перевищує 20%.

Також люди повідомляли, що встановлюють ліміт витрат на своїх платіжних картках, намагаються з’їсти запаси, щоб розвантажити свої шафи, скасовують підписки на певні сервіси, використовують трекери витрат і застосунки для контролю бюджету. А ще чимало опитаних (особливо серед молоді) починають слухати інфлюенсерів, які дають фінансові поради.

Хвилю «зроби сам» також очолюють зумери. Вони активно шукають ідеї в інтернеті, а половина респондентів цього віку купує вживані товари кожні 2–3 місяці. Водночас варто зазначити, що їхня мотивація іноді виходить за межі економії коштів. Наприклад, молодь таким чином може отримати доступ до преміальних товарів за набагато дешевшу ціну. А в дослідженні консалтингової компанії EY 54% клієнтів сказали, що придбали б вживаний товар безпосередньо у люксового бренду.

Цікаво, що скорочення витрат стає справжнім трендом. Скажімо, у соцмережах поширюються челенджі на кшталт «не купувати нічого нового впродовж певного часу». Витрачати менше стає соціально схваленою поведінкою, а не чимось, чого варто соромитися. Тому не дивно, що оптимізація витрат більше не є властивою лише людям із низьким доходом. У дослідженні McKinsey більше споживачів з високим, ніж низьким, рівнем доходу, вказали, що використовують «оптимізаційну» поведінку (як-от підхід «зроби сам», використання інструментів для контролю за бюджетом тощо).

Що змінюється в сприйнятті ціни споживачами?

У згаданому вище дослідженні Forbes з’ясувалося, що 83% американців із інвестиційними активами від $200 тис. до $2 млн віддають перевагу практичності покупки та її цінності, а не розкоші. Роком раніше таких було 50%. Та що саме означає «цінність»? 

Зазвичай вважається, що на ухвалення рішення про купівлю впливають два складники — ціна (тобто скільки людина платить) та цінність (скільки вона отримує). Ціна впливає на суб’єктивне сприйняття цінності, але зв’язок тут не є очевидним. За результатами дослідження Deloitte, залежно від категорії товарів чи послуг, до 40% сприйняття цінності бренду споживачами зумовлено неціновими чинниками.

Схожі дані виявило дослідження компанії Mastercard: найважливішими чинниками в ухваленні рішення про покупку 63% респондентів називали ціну, 52% — довговічність, 45% — довіру до бренду. Для 31% важливий матеріал, з якого виготовлений продукт, для 25% — вплив покупки на довкілля, а для 16% — потенціал перепродажу або повторного використання.

Одним із чинників зміни споживчої поведінки став інфляційний сплеск 2021–2022 років. Покупці стали значно критичніше оцінювати, скільки платять і що натомість отримують. І навіть після уповільнення інфляції споживачі не обов'язково повернулися до попередніх моделей витрачання грошей.

За оцінками Deloitte, приблизно 40% американських споживачів можна віднести до категорії «шукачів цінності» (value seekers) — людей, які регулярно демонструють кілька моделей поведінки, спрямованих на оптимізацію витрат. Водночас пошук вигідних пропозицій властивий не лише людям із невисокими доходами: серед таких споживачів є й молоді сім'ї з шестизначним медіанним річним доходом. 

Також фахівці Deloitte ввели терміни MVP («more-value-for-the-price», тобто більша цінність за ціну) та LVP («lower-value-for-the-price», нижча цінність за ціну). Бренди, що належать до першої категорії, можуть легше залучати клієнтів. А існують такі продукти в кожній ціновій категорії та в кожному споживчому сегменті. Дослідники відстежували споживчу поведінку впродовж 36 місяців і побачили, що перевага MVP-продуктів залишалася стійкою весь цей час — і в усіх  п'яти секторах: продукти, одяг, готелі, ресторани, автомобілі. Люди не просто частіше заявляли про намір купувати MVP-товари замість LVP, а й дійсно купували, що підтвердив аналіз їхніх карткових транзакцій.

Як компанії конкурувати в нових умовах

Отже, щоб збільшити шанси на успіх, бізнесу варто рухатися в бік MVP. Цього можна досягти різними способами, залежно від категорії бренда. Наприклад, для продуктових магазинів виграшними чинниками можуть бути ширший вибір, чисті проходи між стелажами або швидкість розрахунку. А для брендів одягу, за даними опитувань, такими чинниками є виняткове обслуговування в магазинах, а також правильна розмірна сітка та гарна посадка. В MVP-готелях споживачі цінують атмосферу й вибір їжі та напоїв, в MVP-ресторанах — правильну температуру їжі та її зовнішній вигляд. 

Втім, існують і універсальні чинники, які впливають на сприйняття цінності споживачами в майже всіх категоріях. До них належать:

  • Якість. У дослідженнях MVP-продукти стабільно перевершують LVP-продукти за рівнем задоволеності споживачів якістю продукту, стабільністю якості, надійністю та клієнтським сервісом. Це спостерігалося в різних категоріях: скажімо, MVP-ресторани та продуктові магазини демонстрували перевагу над конкурентами за смаком і стабільністю, MVP-готелі — за якістю номерів і стабільністю обслуговування. 
  • Ставлення. Споживачі оцінюють MVP-бренди як більш дружні, готові допомогти та ефективні. Клієнти відзначають кращу взаємодію з працівниками та вищі стандарти сервісу. Зокрема, в MVP-ресторанах персонал більш привітний і уважний до гостей та краще з ними спілкується. А в MVP-готелях споживачі відзначають дружнє ставлення працівників та їхню ефективність. Цікаво, що люди цінують ці якості незалежно від того, про яку категорію йдеться, від магазинів одягу до автомобільних компаній.
  • Довіра. Цей чинник проявляється в прозорості дій, емпатії до клієнтів, надійності тощо. MVP-бренди працюють над тим, аби постійно підвищувати рівень довіри. Дослідження демонструє зв’язок між довірою та вищою якістю, а також кращим ставленням до клієнтів. Зокрема, MVP-бренди з вищими цінами, які споживачі вважають вигідними за співвідношенням ціни та якості, користуються більшою довірою, ніж їхні дешевші конкуренти, й покупці оцінюють їхню здатність забезпечувати якісні товари та послуги щонайменше на 20% вище. Водночас LVP-бренди частіше конкурують за ціною та доступністю товарів і послуг. Однак належність до MVP чи LVP не визначається абсолютним рівнем цін: навіть недорогий бренд може забезпечувати споживачам високу цінність.

Отже, якщо бренд хоче залишатися успішним, йому варто не просто знижувати ціни, а визначати, які характеристики товару, послуги чи клієнтського досвіду створюють найбільшу цінність в очах споживача. І посилювати саме ці характеристики, щоб відповідати очікуванням клієнтів — або їх перевищувати.

Додайте коментар

Усі коментарі публікуються після модерації. Будь ласка, пишіть українською, без спаму та нецензурних слів.

Схожі статті