Зміст
Монополія на інтелект
Новий світ ШІ
Що б на це сказав Декарт?
1. Глобальні тренди застосування ШІ
2. Розвиток української екосистеми ШІ
3. Напрями впровадження ШІ в українському бізнесі
4. Українська практика впровадження ШІ
5. Перспективи розвитку ШІ в Україні
Джерела
Січень 2025
- Глобальні тренди застосування ШІ
- Розвиток української екосистеми ШІ
- Перспективи розвитку ШІ в Україні
Монополія на інтелект

Юрій Гусєв,
головний редактор журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших»
Людство підходить до тієї межі свого розвитку, коли починає все частіше запитувати себе: чи втримаємо монополію на інтелект на власній планеті? І йдеться не про гіпотетичне прибуття представників інопланетної цивілізації, що поки виглядає малоймовірним, а про наші власні розробки у створенні штучного інтелекту, який стрімко розвивається, навчається, набирає сили. Провідні фахівці цієї передової технології у публічних інтерв’ю зізнаються, що вже самі не зовсім розуміють, які процеси відбуваються у нейромережах. Яким чином створені ними базові системи видозмінюються, накопичуючи інформацію? До чого все це зрештою призведе? Поки зрозуміло одне: у деяких питаннях ШІ вже розумніший за пересічних громадян планети.
Але допоки експерти з технологій, візіонери та філософи сперечаються над тим, чи зможе машина усвідомити себе, коли це може статися, як нам це розпізнати і що в такому випадку робити, корпорації активно запроваджують ШІ у бізнес-процеси та виробництво. ШІ проникає всюди – у креативні індустрії, створення контенту, ЗМІ, сільське господарство, наукову сферу, адміністрування, військову справу тощо.
Ми проаналізували останні тренди розвитку і практичного використання ШІ як у світі, так і в Україні. Також ми представили реальні приклади використання ШІ компаніями з різних галузей економіки й опитали представників бізнесу щодо їх ставлення до нової технології.
Невеликий спойлер: бізнес не боїться, а навпаки – прагне автоматизувати та посилити свою роботу і готовий інвестувати у ШІ великі суми. Тобто потік приватних інвестицій лише у генеративний ШІ за 2023 рік збільшився у 10 разів і досяг рекордної суми на рівні $25,23 млрд. Звісно, ШІ поки що не може проявити себе у суто робітничих професіях, для цього на новий рівень мають вийти технології робототехніки. Тож електрики і сантехніки можуть почуватися спокійно. Однак це вже тема іншого дослідження. Поки що маємо ситуацію, за якої у багатьох творчих галузях у найближчі десять років може статися кадрова революція.
Щоб бути у курсі змін та прогнозів на найближчі роки і зрештою отримати від ШІ вигоду, не зазнавши втрат, пропонуємо ознайомитися з нашим дослідженням теми.
Новий світ ШІ

Олександр Циганок,
редактор Delo.ua
Авторська група виконувала це дослідження під впливом дуже сміливих заяв двох апологетів ШІ світового масштабу – Сема Альтмана із OpenAI та Даріо Амодея із Anthropic. Сем проголосив, що людство стоїть на порозі наступного стрибка у процвітанні, що починається епоха інтелекту і, можливо, вже за декілька тисяч днів ми оперуватимемо суперінтелектом. А Даріо спрогнозував, що незабаром можливості ШІ можуть перевершити людські, мовляв, до 2026‑го чи 2027 року буде створено AGI – загальний штучний інтелект.
Максимального практицизму в наше дослідження додало оприлюднення Білим домом всеосяжного Меморандуму з національної безпеки, основні положення якого націлені на зміцнення лідерства США у сфері ШІ. Меморандум, безумовно, матиме глобальний вплив на розвиток галузі в світі. Хоча би внаслідок того, що політика уряду США офіційно спрямовується на сприяння прогресу й інноваціям в розвитку індустрії штучного інтелекту.
Проте найголовніший висновок із цієї події для українських журналістів полягає в тому, що світовий лідер визначив ШІ сферою національних інтересів і національної безпеки. У Меморандумі також визначено конкретні напрями для роботи у сфері ШІ двом десяткам профільних відомств могутньої держави. Високий статус ШІ в США варто врахувати й українському бізнесу.
Тож нам вдалося разом зі світовими й українськими дослідницькими організаціями виокремити головні тренди у розвитку штучного інтелекту в світі й проаналізувати стан української екосистеми ШІ. Хоча найціннішим для читачів ми вважаємо результати нашого опитування десятків провідних компаній України стосовно впровадження ними штучного інтелекту в свій бізнес.
Читачі дізнаються, зокрема, які завдання покладають українські компанії на ШІ, який ШІ-інструментарій вітчизняний бізнес використовує і, неодмінно, який профіт компанії вже отримують від ШІ. А з півтора десятками наочних кейсів щодо практики впровадження ШІ компаніями-лідерами можна ознайомитися в окремому тематичному розділі цієї публікації. І, безперечно, бізнес розповідає про свої плани із розвитку корпоративних екосистем штучного інтелекту на 2025 рік. Запрошуємо долучатися та занурюватися у магічний світ ШІ.
Що б на це сказав Декарт?

Костянтин Вечір,
директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку Київстар
Людина звертається до ChatGPT:
— Скажи, бездуховний алгоритм, хіба ти знаєш, що таке творчість? Хіба ти можеш написати роман? П’єсу? Симфонію?
— Можу, — відповідає чат. — А ти?
Звісно, це анекдот. Принаймні, поки. Але зміни, про які нас так довго попереджали футуристи та футурологи, вже почалися. Цього року кількість компаній у світі, що використовують генеративний ШІ, зросла вдвічі – з 33% до 65%.
Найчастіше генеративний ШІ застосовують у маркетингу та продажах (кожна третя компанія), розробці продуктів і сервісів (кожна четверта) та ІТ (кожна шоста).
Ще рік тому ChatGPT був для українців переважно забавкою для абстрактних розмов про сенс життя. Сьогодні чат-бот створює описи товарів і послуг, готує логістичні звіти, «розмірковує» над стратегіями просування й «креативить» рекламні кампанії. ШІ прийшов у рітейл, банки, логістику, агропромисловість, клієнтський сервіс, освіту, державний сектор та оборону.
«Київстар» теж інтегрує штучний інтелект для надання якісніших і персоналізованих послуг абонентам. Бізнесу ми пропонуємо «віртуальних асистентів», які консультують на сайтах, відстежують галузеві новинки, аналізують відгуки й генерують рекламні повідомлення, поєднуючи це з експертизою «Київстар» у Big Data.
Експерти прогнозують, що зоряний час ШІ настане у 2025 році — Україна йде в ногу з глобальними тенденціями. Наразі впровадження ШІ в бізнес гальмується дефіцитом фахівців та обмеженістю інвестицій. Війна забирає кошти з бізнесу й айтівців з мирних професій, спрямовуючи їхні зусилля на розробку дронів і систем ситуаційної обізнаності. Проте прогрес не зупинити. Українські підприємці, які швидко адаптуються до нових технологій, мають всі шанси вивести країну в лідери Центрально-Східної Європи протягом наступних років.
Парадокс у тому, що люди очікували від «роботів» звільнення від монотонної фізичної праці, вважаючи інтелект своєю монополією. Натомість ШІ впевнено перевершує нас у багатьох розумових завданнях. Утім я бачу ШІ радше як помічника.
До прикладу, сьогодні за допомогою ШІ можна проаналізувати будь-які причини збоїв і перевантажень в мережі, що дозволяє розпізнавати і прогнозувати вторгнення у систему, а також проактивно реагувати та попереджати інциденти різного рівня. А це своєю чергою підвищує якість надання мобільних послуг.
Отримайте цю статю на email
1. Глобальні тренди застосування ШІ
1.1. Корпоративний сектор користувачів ШІ швидко збільшується
У 2024 році стався сплеск світового попиту на технології штучного інтелекту. Розпочалося бурхливе впровадження інструментів, заснованих на цих технологіях, стверджують світові дослідницькі організації.
Уже на початку 2024 року дослідженням IBM Global AI Adoption Index 2023 було встановлено, що 82% корпоративних організацій світу (з кількістю працівників понад 1000 осіб) активно впроваджують ШІ у своєму бізнесі або експериментують з ним чи вивчають його. Причому 59% з опитаних компаній, які вивчали або розгортали штучний інтелект, прискорили виконання робіт.
Кількість бізнес-користувачів ШІ поточного року значно зросла, відзначає McKinsey. Частка організацій у світі, які використовують ШІ для реалізації щонайменше однієї бізнес-функції, згідно з дослідженням McKinsey Global Survey on AI, підскочила у 2024 році до 72%. Попереднє шестиріччя стабільно невисокого попиту на ШІ завершилося. Період впровадження технологій ШІ на рівні 47–58% від загальної кількості корпоративних учасників опитувань відійшов в історію, констатують дослідники.
Особливо бурхливо зріс у 2024 році попит на генеративний штучний інтелект (GenAI). Після відкриття можливостей генеративного ШІ для бізнесу, що сталося роком раніше, компанії почали реально використовувати нову технологію й отримувати з того «дивіденди», наголошує McKinsey. Кількість компаній у світі, які регулярно використовують генеративний штучний інтелект, зросла у 2024 році вдвічі. Частка таких респондентів, за опитуванням Global Survey on AI, наразі збільшилася до 65% проти 33% роком раніше.
Вражає також динаміка залученості персоналу до використання штучного інтелекту. Сьогодні 75% працівників, опитаних у межах глобального дослідження EY 2024 Work Reimagined Survey, вже працюють з GenAI. Хоча роком раніше лише 49% респондентів використовували такі технології або планували це зробити.
Варто додати, що згідно з цим дослідженням, понад 71% роботодавців розраховують на позитивний ефект від використання технологій штучного інтелекту. Зокрема, в компаніях очікують на кращу зосередженість працівників стосовно виконання ними більш цінної роботи та на підвищення продуктивності праці персоналу. Рівень оптимізму персоналу дещо менший, водночас більшість із понад 17 тис. співробітників, опитаних EY у 23 країнах світу, також висловлюють позитивні сподівання стосовно ефекту від впровадження ШІ.
Хоча в окремих сегментах бізнесу надії працівників на позитивний вплив ШІ щодо результативності їх роботи в майбутньому вже зараз дуже великі. Наприклад, серед фінансистів та податківців близько 87% учасників опитування EY Tax and Finance Operations сподіваються, що використання генеративного штучного інтелекту істотно підвищить ефективність їхньої діяльності.
1.2. Бізнес розширює напрями використання ШІ
Бізнес переходить від тестового впровадження штучного інтелекту до більш широкого його використання. З’являються нові сегменти бізнесу, які апробують ШІ, зростає кількість напрямів бізнесу, озброєних цими технологіями. Половина респондентів, опитаних McKinsey у межах дослідження Global Survey on AI, уже використовують штучний інтелект у здійсненні двох і більше бізнес-функцій, хоча роком раніше таких компаній було менше третини. Сьогодні 8% організацій впроваджують ШІ у п’яти та більше напрямах діяльності.


Найчастіше GenAI використовується для вирішення завдань з маркетингу та продажів, при розробленні продуктів та сервісів, а також при виконанні ІТ-функцій. Таких компаній серед опитаних McKinsey 34%, 23% і 17% відповідно. Зокрема, генеративний ШІ компанії регулярно використовують при розробленні маркетингових стратегій, у персоналізованому маркетингу, на етапі розроблення дизайну продуктів тощо.
Кількістю працівників, які вже використовують штучний інтелект, вирізняються насамперед такі галузі світової економіки як медіа, телекомунікації й технології. 66–68% представників цих галузей, згідно з даними Global Survey on AI, регулярно користуються ШІ-інструментами на роботі чи поза нею.
Найшвидше зростає кількість працівників, озброєних ШІ, в енергетиці та у сегменті юридичних й інших професійних послуг. У цих галузях частка персоналу, який регулярно використовує інструментарій GenAI на роботі або ж на роботі та поза нею (без урахування виключно «домашнього» вжитку), у 2024 році зросла у 2,5–3 рази проти рівня попереднього року. При цьому рівень «озброєння» персоналу штучним інтелектом майже однаковий у всіх категорій співробітників як за їх посадою, так і за віком, констатує McKinsey.
Дослідники відзначають також певну географічну неодноманітність стосовно залученості робочої сили до використання інструментарію штучного інтелекту в світі. Найвища динаміка зростання загальної чисельності ШІ-персоналу (без «домашнього»), згідно з глобальним дослідженням McKinsey, в Китаї та на ринках, що розвиваються. За рік кількість ШІ-працівників тут збільшилася у 2–2,5 рази. Тепер майже кожен другий співробітник у цих регіонах регулярно використовує інструменти генеративного штучного інтелекту на роботі або ж на роботі та поза її межами. В Європі наразі частка таких працівників становить лише третину наявної чисельності.


1.3. Інвестиції у ШІ починають окуповуватися
Сплеск попиту на штучний інтелект підкріплюється відповідними інвестиціями бізнесу. Обсяг глобальних корпоративних інвестицій у штучний інтелект за 2023 рік становив $189,16 млрд. Найбільша частка, згідно з даними Artificial Intelligence Index Report 2024 від Stanford University, припадає на приватні інвестиції – $95,99 млрд. Потік приватних інвестицій у генеративний ШІ за рік збільшився у 10 разів і досягнув рекордної суми на рівні $25,23 млрд. Найшвидше зростають інвестиції в інфраструктуру та дослідження у сфері штучного інтелекту.
Лідирують за обсягами приватних інвестицій у штучний інтелект США, Євросоюз і Китай. Беззаперечний лідер – США. Приватні інвестори у цій країні профінансували індустрію ШІ в 2023 році на суму $67,22 млрд. Ця інвестиційна планка піднялася на 22% проти рівня попереднього року. Україна до 15 найбільших інвесторів у штучний інтелект не потрапила.
У 2024 році майже половина компаній в США висловлювали намір збільшити свої технологічні бюджети заради впровадження штучного інтелекту. В категорії найбільш ефективних підприємств такі плани мали 63% учасників опитування 2024 Cloud and AI Business Survey, проведеного PwC.
Інвестують у штучний інтелект представники всіх галузей економіки по всьому світу, запевняє McKinsey. Щоправда приблизно половина учасників опитування Global Survey on AI виділяють на нову технологію не більше 5% технологічних бюджетів компаній. Водночас третина із понад 1300 учасників дослідження інвестують 6% і більше. Найактивніше вкладаються у впровадження ШІ представники таких галузей як технології, енергетика та фінансовий сервіс, споживчі товари та ритейл. Тут кожна друга-третя компанії інвестують понад 10% у штучний інтелект. Обсяги інвестицій поки що більші у сфері традиційного аналітичного ШІ, проте бюджети компаній на генеративний ШІ швидко зростають.
Завдяки інвестиціям і вдалому впровадженню ШІ-технологій світовий бізнес вже починає скорочувати витрати, нарощувати доходи й отримувати інші матеріальні вигоди. Дослідженням 2024 Cloud and AI Business Survey встановлено, що переважна більшість із компаній вже отримали певний ефект від ШІ-інвестицій. За ключовими показниками ефективності частка таких компаній у групі лідерів становить 59–82%. Найчастіше лідери почали отримувати підвищену продуктивність бізнесу, знаходити нові джерела доходів, покращувати клієнтський досвід, пришвидшувати вихід на ринок. Серед інших компаній (які дослідники PwC не включили до групи лідерів) відсоток тих, хто вже фіксує позитивний ефект від ШІ-інвестицій, поки що приблизно в два рази менший. Тут кожен третій інвестор отримує «дивіденди».
Найчастіше компанії відзначають певний рівень окупності ШІ-інвестицій за такими напрямами впровадження нових технологій як ланцюг постачання та управління запасами, маркетинг і продажі, ризики та комплаєнс, програмне забезпечення, сервісні операції.
Зокрема, на понад 6% вдалося збільшити доходи кожній п’ятій компанії з тих, які впроваджували генеративний ШІ у свою логістику і брали участь у глобальному дослідженні McKinsey Global Survey on AI. Скорочують видатки насамперед ті компанії, що інвестують у ШІ за бізнес-функціями людські ресурси, сервісні операції, програмне забезпечення тощо. Загалом почали фіксувати певний позитивний (поки що незначний) ефект від інвестицій у генеративний ШІ приблизно половина респондентів McKinsey.




2. Розвиток української екосистеми ШІ
Екосистема штучного інтелекту в Україні швидко розвивається. Високий потенціал мають більшість складових цієї системи. Такі висновки зробила консалтингова компанія Saturdey Team за результатами дослідження «AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта», виконаного за ініціативи AI-ком’юніті AI House й інвестиційної групи Roosh та за підтримки Міністерства цифрової трансформації України (АІ – Artificial Intelligence, тобто штучний інтелект).
Упродовж останніх чотирьох років в Україні, згідно з дослідженням, з’явилися 34 нові AI-компанії. За кількістю таких компаній Україна посідає друге місце серед країн Центральної та Східної Європи. «Це високий показник, який демонструє, що Україна активно опановує штучний інтелект», – зазначає Мінцифри.
Зростає також чисельність АІ-спеціалістів в Україні, останнім часом – на 13–15% щороку. На початку 2024 року їх налічувалося, за оцінками Saturdey Team, 5 200 осіб при потенційній кількості в чотири рази більше.
Порівняно з рештою Європи Україна має вищу концентрацію AI-стартапів у маркетингу, геймінгу та програмному забезпеченні для бізнесу. З початком повномасштабної війни значно збільшилась кількість стартапів у оборонній індустрії, що використовують AI-рішення. Усе це свідчить про наявність експертизи в країні у цих галузях.
«Україна набрала швидкий темп впровадження штучного інтелекту у різні галузі. Ми інтегруємо штучний інтелект не лише в бізнес, а й у державні сервіси, медицину, зброю, освітні продукти тощо. Впровадження штучного інтелекту в цих сферах є одним з ключових фокусів міністерства щодо ШІ», – наголошує Мінцифри.
Сьогодні три найбільші українські AI-стартапи оцінюються у понад $14,5 млрд, а дві українські AI-компанії стали всесвітньо відомими єдинорогами – Grammarly та People.ai, продуктами яких користуються мільйони людей по всьому світу.
У 2023 році фінансування українських стартапів, які спеціалізуються на AI, зросло на 35% порівняно з 2022-м. Маємо позитивну динаміку попри те, що загалом обсяги венчурних інвестицій у світі й Україні в цей час зменшувалися. До АІ-стартапів за рік в Україні залучено $102,5 млн капіталу. Хоча це в кілька разів менше за показники таких країн ЦСЄ як Польща, Литва, Чехія, зауважують дослідники Saturdey Team. Інвесторів стримує війна.
«Ключовим джерелом для інвестицій в AI-індустрію є та залишатимуться венчурні фонди. В Україні активні 44 українські та світові венчурні фонди, які інвестують кошти в AI-стартапи», – зазначають в Мінцифри.
Сфера штучного інтелекту в Україні демонструє значний потенціал і може стати драйвером інноваційного розвитку країни в майбутньому, стверджують ініціатори дослідження української екосистеми ШІ. Ініціатором багатьох проєктів у сфері штучного інтелекту в Україні є Міністерство цифрової трансформації.
Український фонд стартапів, що входить до сфери управління Мінцифри, вже профінансував розвиток понад 65 стартапів в індустрії штучного інтелекту. Зокрема, такі проєкти як 3DLOOK, Lookerz, FlyAgData, elai, Zibra AI та інші у сфері інтернет-торгівлі, агротехнологій, відеоіндустрії тощо. Фактично майже кожен четвертий зі всіх стартапів, профінансованих фондом, передбачає використання ШІ-технологій.
У середині 2024 року Мінцифри презентувало Білу книгу з регулювання ШІ в Україні. «В її основі – підхід Bottom-up, тобто від меншого до більшого. Передбачається поступова підготовка локальних компаній до діяльності за глобальними стандартами. Реалізація підходу Bottom-up буде здійснюватися в два етапи. Перший етап триватиме 2–3 роки. Він передбачає формування культури саморегуляції для бізнесів. Це період підготовки компаній до майбутніх регуляторних вимог. На цьому етапі буде вестися діалог зі стейкхолдерами та будуть враховуватися інтереси індустрії в процесі формування регуляторної рамки. На другому етапі планується ухвалення закону, який став би аналогом європейського регламенту АІ Act в Україні», – пояснюють в Мінцифри.
Загалом Мінцифри прагне, щоб Україна до 2030 року ввійшла до топ‑3 країн світу за рівнем розроблення та впровадження рішень на основі штучного інтелекту в державному управлінні, цифрових послугах та ключових секторах економіки. Саме такі амбіції задекларував Віце-прем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у вересні 2024 року на зустрічі з ШІ-компаніями.
Для досягнення мети міністерство впродовж наступних п’яти років планує:
- розробити національну AI-стратегію та програму інвестування в дослідження та розроблення AI-рішень;
- досягнути зростання AI-стартапів мінімум на 50% щороку;
- упровадити AI-рішення в пріоритетних сферах: державному управлінні, цифрових послугах, освіті, охороні здоров’я, військових технологіях;
- провести дослідження та визначити цілі для інших пріоритетних галузей тощо.
До планів на найближчий час, додають в Мінцифри, входить запуск пісочниці для тестування високотехнологічних продуктів на базі ШІ та блокчейну. Це платформа, через яку держава має намір консультувати бізнеси щодо юридичних аспектів їхніх високотехнологічних продуктів.
Міністерство також планує створити AI Centre of Excellence — міжнародний кластер для обміну експертизою та розроблення передових рішень ШІ для державного сектору. Сьогодні відомство також працює над проєктом Government BI. Ця система має базуватися на Big Data та штучному інтелекті. Її завдання – покращити процес прийняття рішень в державних органах.
За рівнем розвитку інноваційної екосистеми Україна посідає 46 місце серед 100 країн світу за рейтингом Global Startup Ecosystem Index 2024 від дослідницького центру StartupBlink. За останній рік наша країна піднялася у цьому рейтингу на три сходинки. Беззаперечний і незмінний лідер тут – США. Водночас шість українських міст потрапили до топ-1000 технологічних міст світу. Серед них Київ, Львів, Харків, Одеса, Тернопіль і Дніпро. І всі вони, окрім Тернополя, за оцінками StartupBlink, покращили свої позиції у 2024 році. До вибірки дослідників потрапили 633 українські стартапи, багато з яких використовують рішення на базі штучного інтелекту.
3. Напрями впровадження ШІ в українському бізнесі
3.1. Рівень занурення бізнесу в ШІ
Більше половини компаній в Україні відповідно до «Дослідження стану бізнесу в Україні» від Advanter Group активно здійснюють заходи з цифрової трансформації. І понад 38% опитаних компаній активно працюють над впровадженням нових інструментів у бізнес. При цьому 21,3% власників бізнесу та СЕО констатують, що в компанії використовується ChatGPT з генеративним ШІ, а 7,5% повідомляють про впровадження інших варіантів штучного інтелекту. Тож виходить, що понад чверті українських компаній вже реально долучилися до використання ШІ-технологій.
Натомість експрес-опитування бізнесу в ключових секторах української економіки, проведене авторським колективом цього тексту, засвідчило, що серед провідних компаній рівень їх залученості до ШІ-технологій значно вищий. Фактично кожні два з трьох наших респондентів вже мають певні успіхи у впровадженні штучного інтелекту. І лише третина лідерів не змогли (чи не захотіли) підтвердити свою належність до користувачів інструментарію ШІ. Тобто наш результат за групою провідних компаній в Україні майже такий, як і за підсумками глобального опитування McKinsey Global Survey on AI серед представників світового бізнесу.
Найбільш жваво ділилися з нами досвідом впровадження штучного інтелекту в свій бізнес в Україні великі мережі роздрібної торгівлі. Змістовно висвітлювали причетність до використання ШІ у своїй діяльності також логістичні, фінансові та технологічні компанії. Маємо багато кейсів із впровадження ШІ й у агропромисловому комплексі. Усе це свідчить про істотне проникнення технологій штучного інтелекту принаймні у вказані галузі української економіки.
Активно впроваджується штучний інтелект в Україні також в оборонній сфері, охороні здоров’я, державному секторі, геймінгу, розробленні програмного забезпечення тощо, додають представники компаній із ІТ-індустрії «ЕРАМ Україна», IT-Enterprise, Ringostat, Lookerz та інші. Тож український бізнес занурюється у світ ШІ.
Водночас передчасно робити висновок про те, що штучний інтелект уже став неодмінним атрибутом хоча б великого бізнесу в Україні. Наше опитування цієї категорії компаній засвідчило, що принаймні 6% таких респондентів відверто визнали, що їм узагалі ще немає про що розповідати. Зокрема, таким був фідбек деяких представників АПК та логістичної галузі.
У сегменті середнього та малого бізнесу, гадаємо, частка непричетних до ШІ натепер значно більша. Однак згодом ситуація може швидко покращитися. Передвісником інтенсивного проникнення ШІ й у невеликий бізнес стали повідомлення IT-підприємств про перші впровадження їх продуктів у малих та середніх компаніях.
Приміром, засновник та CVO Ringostat (входить до Netpeak Group) Олександр Максименюк зазначає, що мовна аналітика з ШI, незважаючи на відносно невеликий термін публічного продажу продукту, який задовольняє потреби малого та середнього бізнесу, вже використовується значним відсотком клієнтів компанії.
Загалом рівень впровадження штучного інтелекту в Україні можна оцінити як середній, вважає архітектор рішень «ЕРАМ Україна» Вадим Власенко. На думку експерта, багато компаній вже усвідомили переваги, які надає ШІ, але ще є значний потенціал для подальшого розвитку. Основними бар'єрами для більш швидкого впровадження залишаються недостатній рівень знань та кваліфікації спеціалістів у сфері ШІ, а також обмеженість фінансових ресурсів для інвестування в нові технології.
Ще рік тому український бізнес майже не приділяв уваги штучному інтелекту, але зараз цікавість до нього стрімко зростає. Уже в 2025 році буде справжній пік його впровадження. Це глобальна тенденція. Подібна цікавість до штучного інтелекту спостерігається в ЄС і США, де він зараз на вершині популярності. Так оцінюють в компанії IT-Enterprise тренд щодо попиту на ШІ в Україні.
«Проте ефективних рішень, що вже працюють, поки що не так і багато. Попит великий, бізнес активно шукає нові інструменти, але якісних розробок ще недостатньо, щоб повністю задовольнити потреби ринку», – зауважує засновник, CEO цієї компанії Олег Щербатенко.
3.2. Бізнес-завдання для штучного інтелекту
А. Мережевий ритейл
Провідні ритейлери в Україні штучний інтелект використовують за багатьма напрямами своєї діяльності. Зокрема, у плануванні та прогнозуванні, у фінансах і логістиці, в багатьох операційних процесах, для моніторингу ринку та у маркетингу й рекламі, у всебічних комунікаціях із покупцями та партнерами. Завдяки впровадженню ШІ ритейлери прагнуть підвищити ефективність бізнес-процесів, покращити продуктивність персоналу, зменшити навантаження на співробітників.
Приміром, компанія Metro використовує штучний інтелект у логістиці та фінансах, у відділі планування, для генерації зображень тощо. У компанії розповідають, що їхні логісти використовують ШІ при обробці документів, прийманні товару, написанні скриптів для створення звітів. Окрім цього, ритейлер тестує використання ШІ у плануванні та прогнозуванні попиту на товари. Фінансисти завдяки ШІ пришвидшують пошук податкових накладних у M.E.Doc. А відділ контролінгу планує використовувати машинне навчання для аналізу клієнтів та покращення комунікацій з покупцями.
Мережа аптек «Подорожник» використовує штучний інтелект в операційних процесах, маркетингу, аналітиці, аналізі відеопотоку в аптеках та для спрощення роботи фармацевтів. «Завдання, яке ми прагнемо вирішити завдяки цьому інструменту, – це зменшення навантаження на працівників, ефективне використання їхнього часу та досягнення більш якісних результатів роботи», – зазначає директор з інновацій цієї мережі Максим Пухов.
У компанії «Епіцентр» штучний інтелект впроваджують для автоматизації комунікацій з клієнтами, враховуючи використання голосових асистентів, мовної аналітики і транскрибування голосу в текст із подальшим аналізом. ШІ також використовується тут для прогнозування тенденцій й аналізу великих обсягів інформації. Сприяє ШІ й продуктивній генерації контенту – описів товарів, маркетингових матеріалів, банерів та рекламних текстів, розповідає директор департаменту продажів онлайн та клієнтського сервісу компанії Юрій Кудлик.
Міжнародний ритейлер JYSK для підвищення повсякденної продуктивності працівників при обробленні електронних листів, формуванні текстів вакансій та інших подібних завдань, а також для підвищення продуктивності розробників впровадив декілька ШІ-помічників, зазначає керівник з питань штучного інтелекту й аналітики головного офісу JYSK Каспер Мадсен. Здійснюється в компанії також автоматизований опис товарів. Генеративний штучний інтелект створює та перекладає на понад 30 мов описи товарів для використання їх на вебсайті, у рекламних матеріалах, на електронних цінниках та у чеках ритейлера. Аналітичний ШІ JYSK використовує для прогнозування продажів, оптимізації рівня запасів тощо.
«Фокстрот» активно впроваджує штучний інтелект як стратегічний інструмент для вдосконалення свого бізнесу. Компанія використовує потенціал нових технологій для покращення клієнтського досвіду та підвищення ефективності власних бізнес-процесів, наголошує Head of SEO ритейлера Максим Федорук. Зиск від штучного інтелекту за основними напрямами його впровадження представлено у кейсі «Бенефіти «Фокстрота» в розділі «Кейси компаній».
Б. Фінансовий сектор
Банки в Україні впроваджують штучний інтелект для покращення спілкування з клієнтами, автоматизації процесів, персоналізації послуг та при навчанні персоналу. Зокрема, в чат-ботах та при обміні документами з клієнтами, при автоматизації таких рутинних операцій як оброблення документів, аналіз операцій для фінансового моніторингу та комлаєнсу, ведення обліку тощо. ШІ також дозволяє створювати персоналізовані пропозиції для клієнтів на основі їхньої поведінки, допомагає контакт-центрам у написанні скриптів, опрацюванні й аналізі звернень клієнтів, розповідає в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Дмитро Глінський, узагальнюючи практику український банків.
Штучний інтелект активно використовують, приміром, у Sense Bank. Зокрема, тут застосовують ШІ для автоматизації підтримки клієнтів, впроваджуючи чат-боти і віртуальні асистенти. ШІ-технології банк використовує також для аналізу даних і прогнозування, зазначає керівник напряму з розвитку інформаційних технологій Sense Bank Олександр Драгін.
«Важливим напрямом є виявлення та попередження шахрайства завдяки системам моніторингу й аналізу транзакцій. Для онбордингу онлайн клієнтів банк впровадив біометричні технології, що дозволяють швидко та безпечно проводити ідентифікацію. Крім цього, штучний інтелект у банківській установі оптимізує внутрішні процеси, автоматизуючи рутинні завдання й прискорюючи виконання операцій», – наголошує Олександр Драгін.
У державному «Ощадбанку» ШІ працює в чат-ботах і голосових помічниках, а також у службі маркетингу. «Ми адаптували доступні інструменти штучного інтелекту під потреби наших клієнтів так, щоб кожен мав доступ до всіх 48 банківських послуг, доступних у наших чат-ботах, у режимі 24/7», – зазначає заступник голови правління «Ощадбанку» Антон Тютюн. Окрім цього, банк упровадив послуги оператора-робота «Софія» з розпізнаванням живого мовлення. Його роботою в банку задоволені й посилаються на сторонні дослідження, за якими використання голосових помічників допомагає заощадити від 10% до 30% бюджету. А в маркетингу АТ «Ощадбанк» штучний інтелект генерує креативний контент.
«9 лютого 2023 року в «Ощадбанку» було запущено тестування ChatGPT для ведення соціальних мереж. Спочатку це був звичайний, мінімально життєздатний продукт. Потрібно було зрозуміти, як працює ШІ й чи працює він взагалі. Сьогодні ШІ створює сценарії для роликів, що мають по чотири мільйони переглядів у TikTok, пише пости, які збирають по кілька десятків репостів, генерує контент, що не залишає байдужими навіть найбільших скептиків», – зауважує Антон Тютюн.
Цікавим є досвід впровадження інструментів штучного інтелекту в довідковому центрі «ОТП Банку». Адже, окрім голосового робота і чат-бота «Омілія» з розпізнаванням мови, тут функціонує система мовної аналітики на основі технологій Ender Turing із використанням модуля LLM (великої мовної моделі).
За оцінкою начальника довідкового центру в м. Миколаєві АТ «ОТП Банк» Дмитра Граматіка, це найбільш перспективний напрям роботи, адже система перетворює всі розмови в стенограми (дзвінки та повідомлення через месенджери) й аналізує їх за допомогою ШІ. У підсумку банк отримав змогу виконувати завдання, які ще 10 років тому вважалися недосяжними, зазначає начальник довідкового центру. Детальніше про переваги такої системи – у кейсі «Мовна аналітика «ОТП Банку» у розділі «Кейси компаній».
В. Логістична галузь
Логістичні компанії вже теж активно використовують технології штучного інтелекту. Логісти оптимізують маршрути транспорту, роботизують аналіз вхідних дзвінків, генерують контент і зображення, автоматизують повсякденну одноманітну діяльність. Крім того, компанії зацікавлено вивчають можливості більш глибокої інтеграції ШІ з наявними сервісами та створення нових. Наприклад, таких як розпізнавання зображень, оптимізація паркування, допомога водіям під час руху тощо.
Зокрема, «Нова пошта» бачить можливість використання технологій ШІ для покращення процесів у компанії й споживацького досвіду своїх клієнтів. Компанія реалізовує нові проєкти на базі ШІ, а також досліджує можливості інтеграції цієї технології в наявні продукти та сервіси. В компанії хочуть дослідити, як можна використати ШІ у прогнозуванні маршрутів, обробленні звернень, оформленні замовлень, створенні систем допомоги водію під час кермування автомобілем, обробленні внутрішньої документації.
Сьогодні «Нова пошта» вже тестує низку рішень з використанням ШІ:
- розпізнавання зображення для підготовки опису міжнародних відправлень;
- розпізнавання мовлення дзвінків у контакт-центрі для аналізу й оброблення статистики дзвінків;
- створення голосом накладної на терміналах самообслуговування;
- чат-бот у мобільному застосунку, що відповідатиме на запитання клієнтів без залучення операторів контакт-центру.
Meest China активно використовує штучний інтелект також у дизайні під різні маркетингові активності. Тут ШІ формує креативи для рекламних кампаній, генерує ілюстрації до публікацій та банери до електронних розсилок, створює зображення й адаптує їх під потрібний формат, коригує фотоматеріали тощо.
Міжнародна компанія Bolt інтегрує штучний інтелект у свою діяльність, щоб оптимізувати процеси, підвищити безпеку користувачів та рівень задоволеності клієнтів. Завдяки 600 спеціалізованим моделям штучного інтелекту, які працюють разом із трьохтисячною командою, рішення ШІ допомагають виконувати задачі від швидких відповідей клієнтам до оптимізації паркування самокатів та ідентифікації водіїв, резюмує керівник напряму райдхейлінгу компанії Bolt Сергій Павлик.
«Система штучного інтелекту дозволила нам ефективно масштабуватися, обслуговуючи 4,5 мільйонів партнерів у 50 країнах і пропонуючи безпечніші та доступніші варіанти спільних поїздок та мікромобільності по всьому світу. ШІ також допомагає вирішувати рутинні завдання, такі як оброблення даних і перевірка анкетних даних, дозволяючи нашій команді зосередитися на творчих рішеннях та підвищенні якості обслуговування клієнтів», – зазначає менеджер.
Компанія Uklon використовує ШІ-сервіси в своїх застосунках, у роботі служби турботи та при автоматизації повсякденної рутини. В застосунках ШІ визначає та пропонує найкращі точки посадки водіям та пасажирам, ефективно розподіляє замовлення серед водіїв. Компанія використовує також прогнозні ШІ-моделі для розрахунків балансу попиту та пропозицій в конкретних умовах, на виконання яких раніше потрібно було витрачати набагато більше ресурсів.
Алгоритми ШІ забезпечують виконання навіть тих задач, які раніше неможливо було вирішити через великий обсяг даних. Оперує цими даними нині команда з 30 осіб: дата-аналітиків, дата-сайєнтистів і дата-інженерів. Саме вони працюють з алгоритмами ШІ, зауважує Vice President of Data & Research компанії Uklon Володимир Андрієнко.
«У межах сервісу «Затори + ЕТА», наприклад, де ми обробляємо величезні масиви координат водіїв, агрегуємо ці дані й отримуємо консолідовану інформацію про стан доріг, тепер можемо розрахувати оптимальний маршрут і орієнтовний час прибуття, тобто ЕТА», – наголошує віце-президент компанії.
У роботі служби турботи Uklon використовує великі мовні моделі для автоматизації аналізу дзвінків у службу підтримки. Це проєкт, в якому нейронні мережі перетворюють голосові повідомлення на текст, а потім за допомогою мовних моделей, розгорнутих в компанії, текст обробляється для отримання корисних інсайтів. Згідно з поясненнями Data Scientist Technical Lead компанії Uklon Андрія Абушека, саме на основі цих інсайтів формується аналітика в реальному часі та створюються дашборди.
«Алгоритми ШІ визначають пріоритет для всіх райдерських фідбеків, а надалі автоматично обробляється до 60% запитів. Це дозволило покращити ефективність служби підтримки. Відповідно, ШІ визначає найбільш критичні запити, де потрібна допомога тут і зараз, та підсвічує це нашим спеціалістам», – додає технічний керівник компанії.
Г. Агро і промисловість
Провідні агропромислові холдинги України активно і вже давно почали використовувати технології штучного інтелекту в своєму бізнесі. ШІ в компаніях планує сівозміни, оцінює стани посівів, прогнозує врожаї, планує транспортну логістику, оптимізує перероблення продукції тощо.
Судячи з повідомлень компанії, Kernel уже використовує штучний інтелект для оцінювання густоти й якості посівів за знімками з дрона, а також для визначення біологічної врожайності соняшнику за його фотографією.
«Нібулон» планує впровадити ШІ-аналіз матеріалів аерофотозйомки з метою ідентифікації наземних мін та інших вибухонебезпечних предметів. Завдяки цьому компанія хоче зменшити собівартість гуманітарного розмінування і пришвидшити повернення в обіг земель сільськогосподарського призначення.
МХП використовує ШІ-технології як в основному бізнесі (агросекторі й виробництві), так і в ланцюгах постачання, ритейлі та за іншими напрямами. Компанія долучає ШІ до розв’язання таких завдань як автоматизація робочих процесів, аналіз великих масивів даних, пошук інсайтів, підвищення ефективності бізнесу. Конкретних ШІ-рішень багато, деякі з них висвітлені у вставці «ШІ-кейси МХП» у розділі «Кейси компаній». Зокрема, це асистент автоматизованого управління вирощуванням птиці, система управління балансом зерна, модель налаштування обладнання для оптимальної обвалки тушок курки тощо. І кількість запитів до команди ІТ щодо використання ШІ-технологій зростає, зазначають в МХП.
Проте в компанії IT-Enterprise наголошують, що в індустріальному секторі, на відміну від сфери прийняття управлінських рішень, істотно повільніше відбувається впровадження штучного інтелекту в Україні. І пояснюють це тим, що індустріальні процеси складніші, та й ціна рішень вища. Водночас в IT-Enterprise запевняють, що напрацювання українських команд у промисловості мають високий потенціал. Особливо з огляду на те, що українська промисловість йде шляхом автоматизації та цифровізації процесів, і має багато в чому унікальний досвід.
«Ми створюємо рішення з діагностики обладнання з використанням ШІ упродовж понад 10 років. У лінійці рішень нашої компанії для індустріального сектору є ШІ-помічник Anna Maly для контролю обладнання і передбачення на ранній стадії поломок, формування рекомендацій стосовно ремонтів тощо. Тож нам достеменно відомо, що цей помічник успішно працює на виробництвах в Україні й викликає неабиякий інтерес на міжнародних виставках та конференціях», – зауважує засновник і CEO компанії IT Enterprise Олег Щербатенко.
3.3. Технології та інструменти ШІ
Запит українського бізнесу на штучний інтелект дуже широкий. На сьогодні в Україні, безперечно, дуже популярні чат-боти, голосові боти й інші інструменти підтримки клієнтів із використанням ШІ. Ці рішення дозволяють компаніям зменшити витрати на операційну діяльність та покращити якість обслуговування клієнтів.
Окрім цього, фахівці «ЕРАМ Україна» відзначають також високий інтерес клієнтів щодо використання рішень зі штучним інтелектом із аналітики даних та автоматизації бізнес-процесів. «Рішення з оброблення великих даних (Big Data) та прогнозної аналітики допомагають компаніям приймати обґрунтовані рішення на основі реальних даних, що значно підвищує їхню ефективність», – запевняє архітектор рішень «ЕРАМ Україна» Вадим Власенко.
Наше опитування великих компаній в Україні засвідчило наявність попиту з боку бізнесу фактично на всі сучасні технології штучного інтелекту. Компанії активно використовують генеративний ШІ, впроваджують мовну аналітику, нейронні мережі, комп’ютерний зір, машинне навчання, аналіз великих даних. Водночас екосистеми присутніх в Україні міжнародних компаній виявилися більш розгалуженими. Проте й українські компанії досить прогресивні.
Тепер ChatGPT та схожі інструменти щодня допомагають автоматично резюмувати і категоризувати документи, здійснювати миттєвий аналіз великого обсягу даних та перетворювати складні масиви інформації на зрозумілі графічні формати, повідомляють в АТ «Ощадбанк».
«ChatGPT – вже не новинка, й ми використовуємо його за замовчуванням. Сьогодні займаємося розробленням нейронних мереж у поєднанні з алгоритмами OpenAI для досягнення наших цілей. Специфіка роботи однакова – спочатку їх потрібно навчити, отримати необхідний результат і почати це масштабувати», – додає директор з інновацій мережі аптек «Подорожник» Максим Пухов.
Цікавий досвід використання ШІ-інструментів для генерації зображень отримали у Meest China. Тестували кілька варіантів, однак наразі використовують здебільшого Midjourney та Photoshop із вбудованим ШІ. Особливо потужним виявився Midjourney. Головне – сформувати вдалий запит і вказати техніку виконання, радять фахівці департаменту маркетингу логістичної компанії.
Серед технологій, що використовує Sense Bank, основними є машинне навчання для аналізу великих даних, віртуальні асистенти й чат-боти для автоматизації комунікації з клієнтами, а також системи розпізнавання шахрайських транзакцій, що дозволяють оперативно реагувати на ризики. Банк застосовує також біометрію для безпечної ідентифікації клієнтів та аналіз поведінкових даних для персоналізації послуг.
«Фокстрот» теж застосовує кілька технологій та інструментів ШІ. Серед них – нейронні мережі для аналізу даних та формування персоналізованих рекомендацій, оброблення природної мови (NLP) для генерації текстів і вдосконалення чат-ботів, аналіз великих даних для прогнозування тенденцій та адаптації стратегії компанії, а також машинне навчання для динамічного і конкурентного ціноутворення.
Схожий набір ШІ-інструментів у компанії «Епіцентр». Застосовуються NLP, технології класифікації запитів, прогнозування на основі аналізу даних, а також інструменти для генерації товарного та маркетингового контенту – голосові асистенти, аналітичні платформи для моніторингу настроїв клієнтів тощо.
Фахівці компанії «Нова пошта» запевняють, що використовують моделі штучного інтелекту від лідерів ринку, таких як Google та OpenAI, і що вже перейшли до розроблення й налаштування власних великих мовних моделей класу LLM.
Глобальна мережа JYSK використовує платформу хмарних сервісів Google Cloud Platform і комплексну платформу Vertex AI від Google. Крім того, застосовує різноманітні copilots, зокрема Microsoft Copilot та GitHub Copilot. Про це повідомляють в головному офісі компанії.
Із часом ШІ-інструментарій в компаніях буде оновлюватися і поповнюватися. Настав час для технологічного переоснащення бізнесу в Україні. Недарма в екосистемі штучного інтелекту у міжнародної компанії Bolt вже 60 основних моделей машинного навчання, які керують діями 600 спеціалізованих ШІ-моделей. А ті підтримують функціонування по суті всього бізнесу компанії: від визначення правильних місць для паркування самокатів до перевірки особи водія за допомогою технології розпізнавання зображень.
4. Українська практика впровадження ШІ
4.1. Осінні інвестиції в ШІ-інновації
Моніторинг інвестиційної активності в Україні упродовж осені 2024 року в сфері розроблення та впровадження нових рішень зі штучним інтелектом свідчить про незгасаючу активність гравців цієї індустрії та інвесторів. За повідомленнями AIN.ua та FinTech Insider, стартапи продовжують залучати мільйони доларів на реалізацію своїх ШІ-проєктів.
Українська компанія Osavul, що спеціалізується на медіааналітиці за допомогою штучного інтелекту, залучила $3 млн від трьох європейських інвестиційних фондів. Це одна з найбільших інвестицій в Європі у галузі інформаційної безпеки. До раунду фінансування долучилися українські венчурні фонди u.ventures та SMRK. Команда зосередиться на розширенні географії діяльності та розробленні нових B2B-рішень і спрямує ресурси на вдосконалення алгоритмів ШІ.
Український оборонний стартап Swarmer завершив раунд початкового фінансування в розмірі $2,7 млн. Стартап спеціалізується на формуванні автоматизованих ШІ-рішень для управління групами дронів. Технологію вже використовують ЗСУ. Розробку планують масштабувати для впровадження в оборонні стратегії інших демократичних країн.
Український стартап Bavovna.AI, який розробляє системи управління дронами на основі штучного інтелекту і нині базується в США, оголосив про закриття раунду фінансування на суму $1,7 млн. Технології Bavovna.AI на основі ШІ дозволяють дронам протистояти РЕБ-системам, водночас мають подвійне призначення. Залучені кошти допоможуть покращити наявні лінійки продуктів і дослідити нові напрями розвитку як в оборонному, так і комерційному секторах.
Українсько-нідерландський стартап Tur.ai залучив $1,45 млн інвестицій. Головним інвестором виступив чеський фонд Presto Tech Horizons. Кошти підуть на розвиток продукту, покращення підтримки клієнтів та розвиток партнерської моделі дистрибуції, готуючи компанію до глобальної експансії. Платформа призначена для автоматизації бізнес-процесів за допомогою ШІ, вона дозволить компаніям самостійно автоматизувати складні робочі процеси без залучення IT-фахівців.
Платформа RedTrack медіааналітики та автоматизації на основі штучного інтелекту закрила раунд фінансування на суму € 2,9 млн. Стартап заснував український підприємець Владислав Жовтенко, сьогодні RedTrack базується у Литві.
Українська ШІ-платформа Paintit.ai у сфері дизайну інтер’єру залучила $500 тис. інвестицій від The Startup Qatar Investment Program у межах програми для підтримки технологічних стартапів, зацікавлених у виході на катарський ринок. Paintit.ai поєднує візуалізацію та комерцію на одній платформі. Вона дозволяє користувачам створювати візуалізації інтер’єрів і купувати товари для реалізації свого проєкту.
Міжнародний оборонний акселератор MITS інвестував по $200 тис. в декілька українських Defense Tech стартапів. Один із них – проєкт із розроблення «глушилок» дронів на основі ШІ. Пряма інвестиція становила $100 тис., ще $100 тис. – експертиза, надана у партнерстві з American University Kyiv.
ШІ-платформа Mantis Analytics залучила $240 тис. від фонду Nezlamni. Мета українського стартапу – підвищення ефективності безпекових операцій, сприяння ситуаційній обізнаності у режимі реального часу для виявлення загроз і реагування на них. Інвестиція має прискорити розроблення та вихід платформи Mantis на ринок США. Невдовзі стартап залучив додаткові $50 тис. інвестицій від венчурного фонду ZAS Ventures.
П’ять українських ШІ-стартапів отримають фінансування від проєкту Seeds of Bravery. Інвестори готові допомогти підприємцям пришвидшити запуск проєктів, залучити ресурси та розширити присутність на нових ринках. По €25 тис. отримали платформа Promptsideas, де «натхнення зустрічається з інноваціями». А також стратап MindAction, який революційно змінює доступ до психічного здоров’я й освіти, поєднуючи інноваційні ігри з персоналізацією на основі ШІ. Та рішення My Pectus для скринінгу грудей із метою виявлення ризиків раку молочної залози на ранніх стадіях за допомогою штучного інтелекту та термографії. По €50 тис. інвестицій залучили рішення Computer-Aided Technology for Early Breast Cancer Detection для точної діагностики раку молочної залози та стартап inbox.wine для персоналізації продажів вина.
4.2. Відчутний зиск від штучних технологій
Компанії, що функціонують в Україні та вже впроваджують штучний інтелект, відзначають реальний ефект від використання інноваційних технологій.
Компаніям вдається, зокрема:
- швидше й якісніше обслуговувати клієнтів та покращувати їх лояльність;
- зменшувати навантаження на персонал і оптимізувати використання людського ресурсу;
- покращувати виконання операційних завдань та скорочувати операційні бюджети;
- прискорювати прийняття складних рішень;
- зменшувати ризики бізнесу тощо.
Наприклад, компанія МХП уже декілька років поспіль розробляє власні ІТ-продукти, включно з реалізацією проєктів із використанням ШІ-інструментів. Тож в компанії мали час і можливість перевірити, що і як реально працює. Фахівці МХП зазначають, що ефект від впровадження штучного інтелекту не рахують лінійно, але в кейсах ШІ дійсно допомагає і заощаджувати ресурси, і спрямовувати потенціал працівників не на рутинні операції, а на виконання більш результативних задач.
У компанії «Епіцентр» зазначають, що впровадження ШІ дозволило оптимізувати використання людського ресурсу, зменшити навантаження на службу підтримки на 10%, і в подальшому в компанії мають намір досягнути рівня 50%. Також, за інформацією компанії, вдалося підвищити точність і якість виконання операційних задач та оптимізувати операційні бюджети, зменшивши витрати на залучення клієнтів і підвищивши конверсію.
Удалим є, зокрема, впровадження цифрового асистента покупця «Епіцентр Help-Bot» у Viber і Telegram, розробленого за два місяці. Цей сервіс інтегрується з сімома системами, має багатий функціонал і охоплює майже 900 тисяч користувачів, що дозволяє ефективно обслуговувати запити клієнтів у режимі реального часу, розповідає директор департаменту продажів онлайн та клієнтського сервісу компанії «Епіцентр» Юрій Кудлик.
У «Новій пошті» штучний інтелект забезпечує можливість значно підвищувати ефективність роботи й оптимізувати ресурси компанії, надаючи можливість команді зосереджуватися на стратегічно важливих завданнях. Завдяки ШІ витрати часу на операційну діяльність скорочуються, якість сервісу покращується, запевняють в компанії.
Керівник напряму райдхейлінгу Сергій Павлик розповідає, як впровадження ШІ впливає на діяльність компанії Bolt. За його словами, завдяки пришвидшенню обслуговування та підвищенню безпеки задоволення клієнтів зросло з 78% до 83%. Штучний інтелект відіграє також важливу роль у зменшенні кількості аварій та випадків неправильного паркування у вертикалі мікромобільності.
Крім цього, ШІ дозволяє глобально масштабувати бізнес без надмірного навантаження: платформа компанії безперешкодно працює в 50 країнах, підтримуючи 4,5 млн партнерів, які завдяки швидкому обробленню даних можуть розпочати надання послуг майже миттєво, пояснює представник Bolt.
Узагальнюючи досвід застосування штучного інтелекту у банківській сфері, в.о. виконавчого директора «Незалежної асоціації банків України» Дмитро Глінський відзначає чотири основні напрями результативності ШІ-технологій:
- підвищення операційної ефективності;
- покращення якості обслуговування клієнтів;
- зниження ризиків;
- прискорення прийняття рішень.
Під покращенням якості банківського обслуговування мається на увазі можливість формувати персоналізовані пропозиції та цілодобово надавати клієнтам банківські послуги. Щодо ризиків, то ШІ-системи дійсно допомагають ефективно виявляти шахрайство та інші загрози. А прискорення при прийнятті рішень з використанням ШІ забезпечує банкам можливість скорочувати час очікування клієнтами відповідей щодо видачі кредитів та пришвидшувати проведення платіжних операцій, пояснює представник «Незалежної асоціації банків України».
У Sense Bank, наприклад, констатують ефект від впровадження ШІ як у швидшому обслуговуванні клієнтів, так і в оптимізації витрат завдяки автоматизації й прогнозуванню. «Завдяки якісному обробленню великих даних ми можемо приймати ефективні рішення, а автоматичний моніторинг у реальному часі мінімізує ризики. Це також покращує клієнтський досвід, забезпечуючи індивідуальний підхід і зручність обслуговування. Впровадження, наприклад, віртуальних асистентів дозволяє зменшити навантаження на контакт-центри на 40%», – зазначає керівник напряму з розвитку інформаційних технологій Sense Bank Олександр Драгін.
Результати цифровізації «Ощадбанку» приємно вражають, запевняє заступник голови правління установи Антон Тютюн. В оновлених чат-ботах фінансові питання вирішують 88% клієнтів. Це близько 330 тис. запитів щомісяця. Штучний інтелект використовує алгоритми NLP, що сприяють правильній інтерпретації запитів та пошуку релевантних відповідей. А голосовий помічник АТ «Ощадбанк» функціонує, запевняє Антон Тютюн, з такою ж потужністю, як 500 співробітників банку. Завдяки цій системі кількість дзвінків, що потребували внутрішнього переведення між операторами в банку, тепер становить менше 1%.
Багато компаній ще тільки визначаються з ефективністю впровадження ШІ-технологій, оскільки розпочали свої інноваційні проєкти, очевидно, не так давно. Мережа аптек «Подорожник» штучний інтелект використовує при виконанні операційних задач і розраховує завдяки цьому на зменшення навантаження для працівників аптек приблизно на 30%.
У компанії Uklon працюють над проєктом з використанням ШІ для швидкого та зручного отримання інформації з усієї багаторічної документації підприємства, баз даних та інших джерел. Тут також очікують на подальше підвищення рівня автоматизації, зменшення впливу людського фактора та на покращення роботи сервісу компанії.
У мережі торгових центрів Metro нещодавно розпочали використовувати ШІ в HR. Тому ефект поки що лише розрахунковий. Водночас є інший цікавий результат. Із жовтня 2023 року тут ШІ вже використовують в процесі приймання імпорту, зокрема для таких операцій як забір документів, оброблення і зчитування необхідних полів із документів, заповнення даних у Excel Tools, збереження даних, надсилання звітів. Проте весь процес прийому товару неможливо повністю передати роботу, бо є певні обмеження щодо доступу в ІТ-системи й електронну пошту, зазначає ритейлер.
В Україні компанії, що впроваджують штучний інтелект, здебільшого отримують значні покращення в автоматизації й оптимізації рутинних процесів, резюмує засновник, CEO компанії IT-Enterprise Олег Щербатенко. Водночас експерт зауважує: «Багато хто очікує від ШІ комплексних можливостей, але поки що він найкраще виконує вузькі завдання, а не цілісно замінює людину. Штучний інтелект автоматизує певні рутинні завдання, однак він не може самостійно збільшити продажі або повністю взяти на себе роботу відділу, оскільки такі функції вимагають людської участі».
4.3. Кейси компаній
Представляємо більш детально півтора десятка кейсів впровадження штучного інтелекту в українському ритейлі, банківському секторі, логістиці, АПК, а також у державному та громадському секторах. Представляють кейси переважно офіційні особи компаній-реципієнтів штучного інтелекту, зрідка – розробники ШІ-систем. Сутність реалізації представлених тут ШІ-проєктів та їх позитивний ефект для вигодонабувачів свідчить про наявність хорошого інноваційного доробку в бізнесі та державі, і є хорошою передумовою пришвидшення розвитку провідних галузей української економіки.
Державний сектор
ШІ на службі в Міністерстві цифрової трансформації України
У Мінцифри ексклюзивно пояснили, як це профільне відомство використовує в своїй діяльності ШІ.
Використовувати штучний інтелект Мінцифри почало ще у 2021 році, у «Дії», при використанні Дія.Підпису. Зокрема, на етапі фотоверифікації. Нейромережа порівнює біометрію обличчя з фотографіями в документах у реєстрах. Отже, ніхто, крім власника, не може скористатися Дія.Підписом.
Також віднедавна команда «Дії» тестує використання ШІ у чат-боті для консультацій потенційних партнерів, які бажають інтегрувати сервіси «Дія» у власні бізнес-процеси.
Якщо хтось хоче отримувати копії документів клієнтів через «Дію» чи налаштувати на власній платформі підписання Дія.Підписом, то потрібно інтегрувати API «Дії», а для цього необхідно написати нашій команді впровадження. Команда має свій канал комунікацій з потенційними партнерами у месенджері. Там відбувається знайомство з партнером і вибір сценарію інтеграції «Дії», який найкраще підійде для конкретного бізнес-процесу. І саме в цей канал комунікації в тестовому режимі впроваджено використання ШІ.
Наразі досліджуються відповіді ШІ під час спілкування з партнерами, щоб зробити їх ще легшими для сприйняття. А ще – розробити чітку навігацію, щоб ШІ міг перенаправляти партнерів на інші канали комунікації, якщо питання стосується не процесу інтеграції.
Ще один напрям – використання ШІ для створення нормативно-правових актів. Є намір розробити ШІ-інструменти, щоб оптимізувати навантаження на людський ресурс при написанні нормативно-правових актів. Крім цього, в планах – використання ШІ для швидкого й якісного перекладу європейського законодавства, що допоможе Україні пришвидшити євроінтеграційні процеси.
Паралельно ведеться робота над інтеграцією штучного інтелекту в освітній застосунок «Мрія». ШІ допоможе будувати індивідуальні траєкторії для школярів і стане персональним тьютором для учнів.
Ритейл
Бенефіти компанії «Фокстрот» від використання ШІ
Головна мета використання штучного інтелекту в «Фокстроті» – покращення сервісу компанії. Про зиск, який отримує ритейлер за кожним із п’яти основних напрямів упровадження ШІ, розповідає Head of SEO компанії Максим Федорук.
Автоматизація створення контенту. Автоматична генерація, наприклад, описів товарів із використанням ШІ для сайту компанії не тільки економить час команди, але й забезпечує високу якість та релевантність інформації для покупців. Тепер вони можуть швидше орієнтуватися в асортименті та приймати більш обґрунтовані рішення, а «Фокстрот» завдяки цьому підтримує належний рівень довіри клієнтів до своєї продукції.
Персоналізовані рекомендації та пропозиції. ШІ дає змогу аналізувати історію покупок, перегляди товарів, пошукові запити й загальну поведінку відвідувачів, на основі чого генеруються персоналізовані пропозиції. Розуміння потреб клієнтів дозволяє швидко реагувати на зміни їхніх вподобань. Це підвищує комфорт при виборі товарів, стимулює повторні покупки і підсилює емоційний зв’язок із брендом.
Чат-боти на основі ШІ для підтримки клієнтів. Компанія регулярно тестує та покращує свої чати на основі ШІ. Це зменшує навантаження на команду підтримки, дозволяючи операторам зосередитися на більш складних, унікальних запитах.
Оптимізація й аналітика пошуку. ШІ допомагає розпізнавати різні формати запитів, включно з синонімами та контекстними фразами, автоматично підбираючи найбільш відповідні групи товарів. У підсумку пришвидшується пошук клієнтами потрібного товару, навіть якщо вони не пам’ятають точної його назви.
Цінова політика й аналітика конкурентів. Використання аналітики на основі ШІ дозволяє відстежувати ціни й акції в своїй мережі й у конкурентів, прогнозувати цінові тренди, адаптувати стратегії та забезпечувати формування вигідних пропозицій. Такий підхід підвищує рівень задоволеності клієнтів і сприяє зміцненню позицій компанії на ринку.
Банківський сектор
Мовна аналітика АТ «ОТП Банк»
Про переваги використання ШІ-системи мовної аналітики за технологією Ender Turing із модулем LLM розповідає начальник довідкового центру у м. Миколаєві АТ «ОТП Банк» Дмитро Граматік. Він стверджує, що застосування такої системи в ДЦ банку дозволяє:
- забезпечити перевірку контролю якості 100% розмов;
- створити систему автоматичного надання зворотного зв’язку агентам при можливості ручних коригувань;
- створити систему аналітики, що допомагає в режимі реального часу виявляти аномалії в обслуговуванні клієнтів та оперативно впроваджувати зміни;
- на глибинному рівні аналізувати результати продажів у вихідних базах та моделювати найкращі «портрети продавця»;
- краще розуміти проблеми клієнта, адже на відміну від традиційних NPS досліджень тепер не потрібно обтяжувати клієнтів додатковими інтерв’ю;
- створити платформу розвитку та взаємодії фахівців ДЦ.
За умови застосування ШІ, на відміну від традиційних методів роботи контакт-центрів, є можливість оцінити 100% розмов і при цьому зберегти об’єктивність. ШІ, звісно, помиляється. Залежно від складності кампанії робот має похибку до 10% у коректності оцінки. Але ж і люди помиляються. Натомість оператор завжди може двома кліками оскаржити оцінку.
Сприймається така методика набагато легше. Особливо в таких довідкових центрах як банківський, де складність сервісних консультацій дуже висока: термін повноцінного включення оператора на «всі лінії» зазвичай становить до шести місяців. Завдяки ШІ в ДЦ вдалося майже удвічі скоротити цей термін.
При навчанні операторів ДЦ істотно економить супервізійний ресурс в умовах ринкового кадрового голоду та стрімкого зростання вартості компетентних супервізорів. ШІ дозволяє зекономити до 90% часу на пошук інформації в запитах, адже не потрібно вже переслуховувати «тонни» дзвінків, а також до 80% часу на заповнення бланків скоркард, оскільки робот це виконує самостійно.
Також удається економити до 50% часу на коучинги, бо всі «технічні» коментарі та зауваження до розмов проставляє штучний інтелект, залишаючи наставнику тільки необхідність опрацьовувати заперечення оператора та надавати живий зворотний зв'язок. Із появою мовної аналітики актуальна інформація за запитами маркетингу, продуктових команд, комплаєнсу й інших підрозділів надається з неймовірною швидкістю та додатковими можливостями. Упродовж дня аналітик може підготувати повний огляд певного продукту. Це дозволяє оперативно коригувати розвиток проєкту залежно від аналізу змісту розмов із клієнтами.
АПК
ШІ-кейси МХП
МХП демонструє кілька кейсів впровадження штучного інтелекту за різними напрямами бізнесу компанії.
Smart Technology Assistant. У компанії запевняють, що цей проєкт є першим у світі рішенням end-to-end, тобто від планування до автоматичного управління факторами, що впливають на вирощування птиці. У межах проєкту розроблені алгоритми математичного моделювання та штучного інтелекту для контролю ключових показників життєзабезпечення в інкубаторах та пташниках, сформовані на основі кращих практик вирощування птиці. Система також відстежує працездатність обладнання, сповіщає про можливі надзвичайні ситуації та розраховує оптимальні параметри його роботи. Smart TA в режимі online автоматично підтримує комфортний мікроклімат. IT-розробка відзначена премією SAP Innovation Award 2022.
Баланс зерна. Раніше на розрахунок оптимальних варіантів із розміщення врожаю, його реалізацію, закупівлю зерна та логістику в МХП витрачалися дні. Ситуація змінилася з впровадженням рішення для управління балансом зерна. Тепер на прорахування всіх потрібних рішень вистачає кількох годин. Зокрема, оперативно формується динамічний план розподілу зернової сировини, продуктів перероблення та комбікорму залежно від цін, споживання, потужностей транспортування і зберігання. Рішення дозволяє також мінімізувати собівартість комбікорму й отримати максимальну маржу при реалізації зернових, звести до мінімуму вплив людського фактору при прийнятті рішень.
Три інші рішення. Fraud Detection вираховує аномальні кейси користування карткою лояльності ЇМО. Забезпечується швидке реагування на фродові кейси та досягається істотна економія ресурсів: тепер кейси відстежує ШІ, а співробітники приймають рішення щодо подальших дій. Data Model Meat Processing на основі виробничих показників будує математичну модель для отримання рекомендацій щодо переналаштувань обладнання задля підвищення коефіцієнту виходу м'яса із певної анатомічної частини курки. Supplier Smart Assistant (SAP Ariba) відповідає на найпоширеніші запитання охочих стати постачальником МХП, ШІ-помічник тут працює замість фахівців із підтримання SAP.
Логістика
ШІ для кур’єрів компанії «Нова пошта»
«Нова пошта» запустила систему для побудови маршрутів кур’єрів з інтегрованим штучним інтелектом. Система допомагає покращити розрахунки термінів доставки, часові вікна й інтервали доставки, пояснюють в компанії.
Працює система так. Кур'єр перед виїздом отримує маршрут із послідовністю отримувачів та плановим часом приїзду на кожну точку. Він не витрачає час на ручне внесення даних. При зміні часу або скасуванні доставки в цей день клієнтом маршрут автоматично змінюється на оптимальний, при цьому зберігаються та дотримуються зобов'язання компанії перед іншими клієнтами.
Рішення дозволило:
- оптимізувати маршрути, скоротивши час доставки та зменшивши витрати на пальне на 33,9% при обробленні тієї ж кількості посилок;
- реалізувати можливість доставки на конкретно визначений часовий інтервал;
- зменшити кількість запізнень і пропусків;
- підвищити точність дотримання часових вікон та покращити надійність доставки;
- покращити ефективність роботи кур’єрів, зменшивши їх навантаження на ручне внесення даних (30‑40 хвилин щодня) та збільшити кількість доставок за зміну;
- забезпечити гнучкість й адаптивність системи, що може оперативно реагувати на зміни в замовленнях та умовах доставки.
Завдяки цьому вдалось вдосконалити загальну ефективність процесу кур’єрської доставки на 23%.
Освіта, людський капітал
Кейси телефонії з ШІ від Ringostat
Два кейси від української ШІ-платформи телефонії, колтрекінгу й аналітики дзвінків Ringostat представляє Олександр Максименюк, засновник та CVO Ringostat, що входить до складу відомої ІТ-групи Netpeak Group.
Телефонія з ШІ в навчальному процесі. Раніше онлайн академія GoITeens щодня витрачала по дві години на аналіз дзвінків, та ще довше – на контроль пробних уроків. Ringostat налаштувала штучний інтелект на основі:
а) скриптів, призначених для кожного відділу;
б) етапів, з яких повинна складатися розмова кожного відділу;
в) ключових слів, що мають звучати під час розмови тощо.
ШІ оцінює кожну розмову та пробний урок за чеклістом. ШІ «розуміє», який відділ спілкується з клієнтом, та підставляє відповідні критерії оцінювання. GoITeens зменшили штат асесорів і заощадили витрати на заробітну платню. На аналіз близько 300 цільових дзвінків із ШІ академія витрачає близько 10 годин.
Телефонія з ШІ в HR. На основі Ringostat AI Supervisor працює оброблення для LITI – ШІ-моделі для наймання фахівців. Розробка використовується в Netpeak Group та буде частиною нового продукту групи – HRMS (Human Resources Management System) Netpeak CoreHR. Алгоритм аналізує відео розмови з кандидатом та оцінює навички фахівця за 110 шкалами. Так можна заощадити понад 1000 годин праці технічних співробітників, які не будуть витрачати час на інтерв’ю з кандидатами. Це близько $100 тис. завдяки скороченню другого етапу співбесід і роботи HR та менеджерів під час онбордингу та випробувального терміну.
Ритейл
«Модний» сервіс Lookerz
Сервіс для fashion ритейлу представляє CEO Lookerz Світлана Сутиріна.
Lookerz пропонує «луки» (рекомендації) й аналогічні товари, що формуються в режимі реального часу на базі штучного інтелекту. Це сервіс для інтернет-магазинів одягу та взуття з асортиментом від 5 тис. товарних позицій. В2В клієнти сервісу – великі інтернет-магазини, бо саме тут команда працівників буде економічно невигідною порівняно з ШІ. Для роботи сервісу потрібна тільки одна фотографія товару (одягу, взуття чи аксесуару), а далі все робить ШІ. Головне досягнення – швидкість і робота ШІ в режимі онлайн.
Сервіс забезпечує для інтернет-магазину додаткову навігацію за асортиментом із метою показати товари навіть з тих сторінок каталогу, до яких користувач міг не дійти власноруч. За рекомендаціями сервісу користувач наочно бачить інші товари, що можуть йому сподобатися, а також бере до уваги, з чим йому носити те, що вже сподобалось. Lookerz допомагає показувати користувачеві інші товари з великого асортименту. А для В2В-клієнта сервіс формує прибуток за рахунок додаткових продажів, збільшує довжину чеку та час, який користувач проводить в інтернет-магазині.
ШІ в сфері fashion ритейлу в Україні тільки розпочинає свій шлях, і Lookerz в ньому – першопроходець. Ще потрібен певний час на те, щоб більшість ритейлерів почали такі сервіси впроваджувати, щоб вони повірили, що ШI може робити рекомендації краще і швидше за штатних стилістів або звичайну SRM систему. Адже стилісту потрібно 15 хвилин, щоб сформувати рекомендацію, а ШІ це здатен зробити за 0,7 секунди. Тобто Lookerz може генерувати сотні тисяч рекомендацій за день.
Державний та громадський сектор
ШІ-помічники від IT-Enterprise
Кейси презентує розробник ШІ-помічників – компанія IT-Enterprise.
Тендерний ШІ-помічник. Для тендерного майданчика SmartTender компанія створила ШІ-помічника юриста і презентує цей кейс. Зокрема, створено «AI чекліст подання тендерної пропозиції», який робить електронні закупівлі на торговому майданчику SmartTender зручнішими і швидшими. Раніше учасники держзакупівель власноруч аналізували тендерну документацію та формували перелік необхідних документів для подання пропозиції.
Тепер процес автоматизовано. Це дає змогу користувачам ефективніше брати участь у тендерах, обробляти більше тендерних можливостей, спрощує підготовку пропозицій і зменшує час на виконання завдань. Це нові можливості для 100 тисяч українських постачальників товарів та послуг, які працюють на майданчику електронних закупівель.
ШІ-помічник для фонду «Повернись живим». Він автоматизує введення даних, інтегруючи нову інформацію в систему, що значно пришвидшує оброблення даних. Фонд щомісяця обробляє майже 70 тисяч документів, і кожен із них потрібно ретельно вносити в інформаційну систему: вписати назви товарів, ціни, суми й іншу важливу інформацію. Раніше це займало дуже багато часу та потребувало багато людських зусиль, оскільки всю інформацію вводили вручну. Сьогодні завдяки ШІ система швидко зчитує дані з рахунків і автоматично вносить їх в електронну базу. Це дозволяє істотно прискорити процес і вивільнити час для інших важливих завдань.
Автоматизація YASNO. IT-Enterprise оптимізувала також процеси для постачальника електроенергії – компанії YASNO, яка щомісяця бере участь у тендерах на майданчику SmartTender і укладає контракти з бізнесом та держзамовниками. Раніше кожні три місяці компанії необхідно було обробити понад 20 тисяч тендерів, тобто понад 200 заявок щодня. Потрібно було проаналізувати умови, перевірити відповідність вимогам та підготувати документи. Навіть велика команда юристів не встигала опрацьовувати таку кількість документації, адже кожна заявка має від 50 до 70 сторінок.
Сьогодні завдяки ШІ-помічнику на майданчику SmartTender компанія може обробляти сотні тендерів за одну ніч. Співробітник приходить вранці, а система вже проаналізувала всі нові заявки. На етапі подання документів на допомогу також приходить ШІ. Раніше співробітники вручну готували пакет документів для кожної заявки, а тепер система автоматично підтягує потрібні файли з бази. Це дає змогу значно зекономити час і зусилля на підготовку до тендерів.
Економіка, статистика
Платформа StatGPT від ЕПАМ
Кейс представляє архітектор рішень «ЕРАМ Україна» Вадим Власенко. 8 листопада 2024 року EPAM у співпраці з Міжнародним валютним фондом оголосили про запуск платформи StatGPT 2.0. Це рішення на основі генеративного штучного інтелекту для роботи з глобальними економічними даними. Платформа створена упродовж останніх шести місяців у тісній співпраці з експертами МВФ. Вона дозволяє користувачам отримувати доступ та взаємодіяти зі світовими економічними й фінансовими даними за допомогою природної мови. StatGPT 2.0 створено для оцінювання і тестування організаціями-спонсорами Статистичного обміну даними та метаданими (SDMX), а також окремими національними статистичними організаціями.
Компанія EPAM розробила StatGPT, використовуючи платформи EPAM DIAL і EPAM QuantHub як фундамент для створення рішень нового покоління з конверсаційної аналітики та дослідження даних. StatGPT 2.0 є більш ефективною, ніж поточні інструменти для запитів. Вона надає користувачам інструкції щодо найкращого способу їх використання. Платформу було представлено нещодавно на 12th IMF Statistical Forum: Measuring the Implications of AI on the Economy.
5. Перспективи розвитку ШІ в Україні
Провідні компанії України планують вдосконалювати свій ШІ-інструментарій упродовж 2025 року й активно наповнюють свої ШІ-стратегії новими проєктами на майбутній рік.
Наприклад, компанія «Фокстрот» у 2025 році планує значно розширити функціонал штучного інтелекту, впроваджуючи нові можливості для автоматизації процесів і покращення клієнтського обслуговування. Тут розраховують на те, що ШІ стане в компанії важливим елементом електронної комерції, інтегруючись на всіх етапах клієнтського шляху – від пошуку товарів до післяпродажного сервісу.
Компанія «Епіцентр» планує у 2025 році розширити можливості персоналізації клієнтського досвіду, а також впровадити більш точні та складні моделі штучного інтелекту для аналізу споживчої поведінки.
Базовим завданням на майбутній рік у мережі аптек «Подорожник» є забезпечення можливості працівникам отримувати відповіді від асистента на базі ШІ на актуальні запитання. Наприклад, як виконувати процеси згідно з інструкцією, скільки залишилось днів відпустки тощо. ШІ-асистента хочуть вдосконалити так, щоб у співробітників була можливість не тільки запитувати, але й ставити завдання відповідним підрозділам.
У Metro запевняють, що у 2025 році будуть продовжувати тестувати прогнозування промоактивностей на базі машинного навчання, розвивати Copilot та розширювати перелік документів, які обробляються роботом.
У компанії «Нова пошта» очікують, що розповсюдженість технологій штучного інтелекту буде зростати й планують розширення інтеграції ШІ як у внутрішні процеси в компанії, так і в процеси з обслуговування клієнтів, в продукти та сервіси компанії.
Bolt має намір упродовж 2025 року ще більше інтегрувати штучний інтелект в усі сфери обслуговування, особливо з метою підвищення безпеки поїздок.
У банківському секторі у 2025 році, на думку в.о. виконавчого директора НАБУ Дмитра Глінського, роль ШІ буде зростати, вдосконалюватимуться наявні рішення та моделі й запроваджуватися нові розроблення для вирішення більш складних завдань та охоплення нових клієнтських сегментів.
Особливо перспективними напрямами для розвитку заснованих на ШІ інструментів у банках, вважає експерт, є розроблення нових фінансових продуктів, управління ризиками, сфера фінансового моніторингу. Зростатиме й коло клієнтів, яким будуть доступні фінансові сервіси з ШІ «під капотом». Зокрема, поширюватиметься використання ШІ технологій при наданні послуг малому та середньому бізнесу, зазначає Дмитро Глінський.
Sense Bank, наприклад, за інформацією банку, планує зосередитися на запуску нових пілотних проєктів для покращення сервісів та оптимізації вже наявних інструментів, таких як системи ризик-менеджменту, кредитування й виявлення шахрайства. Значну увагу хочуть приділити інвестиціям у технології ШІ та навчанню персоналу.
Довідковий центр АТ «ОТП Банк» має намір у 2025 році створити новий ШІ-помічник для менеджерів (додатково до вже наявного чат-бота для клієнтів та мовної аналітики). Тут вважають, що таке нововведення дозволить підвищити ефективність роботи команди.
Загалом очікування від ШІ-технологій на перспективу у компаній дуже оптимістичні. Багато топменеджерів із провідних галузей бізнесу та ІТ-експертів відверто діляться із діловою спільнотою своїми сподіваннями щодо подальшого розвитку індустрії штучного інтелекту.
«Ми очікуємо, що автоматизація охопить не лише генерацію контенту і рекомендації, а й оптимізацію логістики, управління запасами та цінової політики, що дозволить пришвидшити операційні процеси та знизити витрати», – зазначає Head of SEO «Фокстрот» Максим Федорук.
«Прогнозуємо, що ШІ буде продовжувати розвиватися від рішень, орієнтованих на ефективність, до більш складних, покращуючи баланс між автоматизацією та взаємодією з людиною. Із вдосконаленням ШІ ми очікуємо, що все більше рутинних завдань будуть оброблятися за допомогою штучного інтелекту», – додає зі свого боку керівник напрямку райдхейлінгу компанії Bolt Сергій Павлик.
Фахівці компанії «Нова пошта» сподіваються, що з часом їм вдасться скористатися такою можливістю ШІ як інтеграція з машинним зором та використання цієї технології для розпізнавання пошкоджень, складання описів посилок та роботизації.
«Перспективи розвитку штучного інтелекту в Україні в 2025 році виглядають досить оптимістично. Є висока ймовірність, що зростатиме кількість компаній, які будуть впроваджувати ШІ-рішення в різні бізнес-процеси. Особливу увагу буде приділено розвитку інфраструктури для оброблення великих даних та підвищенню кваліфікації працівників у сфері ШІ. Державні ініціативи та підтримка також можуть відіграти важливу роль у стимулюванні розвитку ШІ-технологій», – прогнозує архітектор рішень «ЕРАМ Україна» Вадим Власенко.
Крім того, експерт очікує, що в 2025 році значно збільшиться кількість стартапів, які спеціалізуються на розробленні інноваційних ШІ-рішень. Це, на його думку, сприятиме підвищенню конкуренції та стимулюванню інновацій у цій сфері. Важливим аспектом буде також інтеграція ШІ у сферу освіти, що дозволить готувати нове покоління спеціалістів, здатних ефективно впроваджувати та розвивати ШІ-технології.
«Є всі підстави вважати, що в 2025 році Україна зможе значно підвищити рівень впровадження ШІ та стати одним із лідерів у цій сфері в Східній Європі, що сприятиме загальному економічному розвитку країни та підвищенню її конкурентоспроможності на міжнародному ринку», – додає Вадим Власенко.
Зі свого боку засновник та CEO компанії IT-Enterprise Олег Щербатенко теж вбачає дуже обнадійливі перспективи розвитку штучного інтелекту в Україні. На його переконання, сьогодні спостерігається справжній сплеск впровадження ШІ в бізнес-секторі.
Український бізнес дуже швидко адаптується до нових технологій, що робить нас більш сучасними порівняно з іншими країнами. Приватні компанії активно адаптують ці технології для автоматизації процесів, аналізу даних і покращення взаємодії з клієнтами. Цей процес стає дедалі популярнішим і у сфері державних послуг, хоча тут інтеграція ШІ відбувається дещо повільніше. Проте амбіції керівництва країни у напрямі цифровізації і модернізації вже дають свої результати, вважає Олег Щербатенко.
Експерт певен: «Якщо бізнес і влада будуть йти означеним шляхом, то Україна має всі шанси стати одним із провідних центрів штучного інтелекту в Європі з перспективою залучення інвестицій і створення нових робочих місць у високотехнологічних галузях».
Із часом керівники компаній побачать, що штучний інтелект економить їхній час та гроші, й тоді розпочнеться дуже стрімке поширення ШІ у всіх сферах. Штучний інтелект вже не зупинити, резюмує CEO Lookerz Світлана Сутиріна.
Джерела
- The Intelligence Age
- Lex Fridman Podcast
- Memorandum on Advancing the United States’ Leadership in Artificial Intelligence
- IBM Global AI Adoption Index 2023
- EY Tax and Finance Operations
- McKinsey Global Survey on AI
- EY 2024 Work Reimagined Survey
- Artificial Intelligence Index Report 2024 (Stanford University)
- 2024 Cloud and AI Business Survey (PwC)
- AI-екосистема України: таланти, компанії, освіта (AI House)
- Біла книга з регулювання ШІ в Україні: бачення Мінцифри
- Як розвиватиметься штучний інтелект в Україні? Михайло Федоров на зустрічі з AI-компаніями (Мінцифри)
- Стартапи, профінансовані УФС
- The Global Startup Ecosystem Index Report 2024 (StartupBlink)
- Дослідження стану бізнесу в Україні (Advanter Group)
- Технології. Інвестиції (AIN.ua)
- Стартапи (FinTech Insider)
Цей звіт підготовлено бізнес-медіа бюро Ekonomika+, яке є видавцем одного з найбільших ділових порталів України Delo.ua, онлайн-медіа про PR та маркетинг MMR.ua, дайджесту ділової жінки Womo.ua та рейтингового журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших».
Ekonomika+ щорічно проводить майже 20 бізнес-заходів, серед яких великий фестиваль для малого та середнього бізнесу Get Business Festival, Business Wisdom Summit: стратегії та досвід змін від лідерів великого бізнесу, PR-марафон: огляд трендів у PR-галузі, HR-марафон: обмін кейсами між HR-фахівцями за межею стандартних компетенцій та інші.
Delo.ua — провідний бізнес-портал для великого бізнесу та МСБ України, який займається висвітленням подій та явищ, що впливають на українську економіку та розвиток підприємництва в Україні. Редакція порталу кожного дня готує свіжу й актуальну аналітику, інтерв’ю з ключовими гравцями ринків, розповідає про найкращі інвестиційні рішення та виявляє галузеві тренди, інновації в бізнесі та ринкові тенденції. Спікерами виступають власники та топ-менеджери найбільших компаній країни, провідні аналітики й експерти.
За результатами дослідження PR-агентства PointeR Agency, Delo.ua є третім виданням у рейтингу ЗМІ, яким найбільше довіряють топ-менеджери та власники бізнесу. Згідно з результатами дослідження контент-маркетингової платформи PRNEWS.IO, бізнес-портал Delo.ua посідає четверте місце в рейтингу найпопулярніших бізнес-ЗМІ в Україні.
GET Business Festival – наймасштабніша подія року для малого та середнього бізнесу, що проводить бізнес-портал Delo.ua який щороку об’єднує понад три тисячі учасників під однією метою – пришвидшити зростання українського бізнесу. Найвпливовіші бізнесмени та топ-менеджери найуспішніших компаній України паралельно на чотирьох сценах діляться своїм досвідом та секретами розвитку бізнесу. Фестиваль проходить в мультиформаті, що поєднує конференцію, виставкову зону, консультаційний майданчик та нетворкінг.
Business Wisdom Summit – флагманський захід бізнес/медіа бюро ekonomika+ та журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших». Щороку саміт збирає сильних управлінців та лідерів українських і міжнародних компаній для обміну досвідом, а також стає великим нетворкінг-майданчиком.
Контакти:
info@delo.ua +38(067)2230178
м. Київ, вул. Холодноярська (Кайсарова), 2
Додайте коментар