Ринок кави в Україні 2026: ціни, тренди та споживчі звички

Український ринок кави залишається одним із найбільш стійких сегментів споживчого ринку. За даними дослідження Pro-Consulting, проведеного у квітні 2025 року, галузь продовжує розвиватися попри війну, логістичні труднощі та зростання світових цін на сировину. Проте ринок змінює як структуру споживання, так і можливості для бізнесу.

Однією з особливостей українського ринку є повна залежність від імпорту кавового зерна. Основними постачальниками залишаються:

• Бразилія;
• Польща;
• В'єтнам;
• Італія;
• Німеччина. 

Така структура робить галузь чутливою до глобальних процесів, зокрема кліматичних змін у країнах-виробниках, подорожчання логістики та упаковки. Додатковим викликом для учасників ринку стали перебої з енергопостачанням, які збільшили витрати обсмажувальних підприємств.

Попри несприятливі фактори, споживання кави в Україні скоротилося лише на 1%, що свідчить про стабільний попит і високу роль кави у повсякденних звичках українців. Більшість споживачів досить спокійно сприйняли підвищення цін, а окремі сегменти ринку продовжили зростати. Зокрема, збільшилася популярність зернової кави та дріп-формату.

Ще однією зміною останніх років стало зростання домашнього споживання. Через безпекові та економічні фактори багато українців почали частіше готувати каву самостійно. Станом на 2025 рік на домашнє споживання припадало 48% ринку. Тож для виробників і постачальників варто взяти до уваги посилення попиту на продукти та рішення, орієнтовані на домашнє приготування.

Паралельно продовжує розвиватися культура споживання кави. Українці цікавляться походженням зерна, способами його обробки та смаковими характеристиками напою. Зростає популярність фільтр-кави, капучино та альтернативних методів заварювання.

На розвиток ринку також впливають і позитивні фактори:

1. Безмитний імпорт зеленого зерна, запроваджений з 2022 року, що створило додаткові можливості для локальних обсмажувальників. 
2. Популярність сегмента спешелті-кави. На ринку представлені десятки українських брендів, а спеціалізовані кав'ярні продовжують популяризувати культуру якісної кави та знайомити споживачів із новими смаками й методами приготування.

Як наслідок, у 2024–2025 роках на ринку сформувалося кілька тенденцій:

• Популярність дріп-кави, яка стала зручним рішенням для подорожей, споживання в укриттях і в польових умовах. 
• Споживачі також частіше обирали інф'юз-каву з незвичними фруктовими смаками та ароматами. 
• Додатково зростав попит на готові кавові напої (RTD, Ready-to-Drink).
• Збільшувалися продажі кави через мережі автозаправних станцій (АЗС).

Чому цікавить саме еспресо, а не, скажімо, капучино? Ціна еспресо важлива, адже саме він є основою більшості кавових напоїв і впливає на вартість кави в кав’ярнях.

За даними Опендатабот, у грудні 2025 року середня ціна чашки еспресо в Україні становила 41 грн. Це на 17% більше, ніж роком раніше (35 грн). Загалом від початку повномасштабної війни ціна зросла майже вдвічі. Для порівняння, з 2017 по 2025 рік вартість еспресо зросла з 15 до 41 грн.

Опендатабот також дослідив:

• Найдорожча кава у Львівській області — 47 грн за чашку. Далі йде Одеська область — 45 грн. 
• Найдешевше еспресо коштує на Хмельниччині — 33 грн за чашку. У Запорізькій та Кіровоградській областях — близько 35 грн.
• Найбільше зростання ціни за рік на Сумщині — +26%.

Вартість кави формується під впливом низки глобальних факторів. Що саме формує ці зміни, розглянемо далі.

Український ринок кави стабільний за рівнем споживання, але залежить від світових цін. Українці продовжують активно пити каву навіть при зростанні вартості, однак зовнішні фактори можуть спричинити подальше подорожчання. 

Ціна арабіки на біржі в Нью-Йорку зросла на 3,1% за два тижні квітня 2026 року через побоювання ускладнення логістики на тлі напруженості на Близькому Сході та зростання вартості пального. Додатково скорочуються сертифіковані запаси арабіки та робусти у світі, що робить ринок більш вразливим до перебоїв у постачанні.

Подорожчання пального напряму впливає на логістику. Кава потребує довгого транспортування як у країнах-виробниках, так і морем, тому це підвищує витрати на всіх етапах доставки.

Також впливають кліматичні ризики в країнах-виробниках, зокрема в Бразилії — найбільшому постачальнику кави у світі. Посуха в основних регіонах може зменшити майбутній урожай. Додатково зміцнення валюти Бразилії знижує вигідність експорту та скорочує пропозицію кави на ринку.

Якщо витрати на логістику та сировину продовжать зростати, терміни постачання можуть збільшитися, а витрати бізнесу — зрости. Зазвичай кав’ярні та мережі мають запас на один–три місяці, але у разі тривалого зростання витрат ціни в роздробі можуть піднятися на 10–20%. Також можливе зменшення ваги упаковок при тій самій ціні.

Окремо зростання вартості пального може підвищити собівартість агропродукції, включно з кавою, на 5–10%, а у більш негативному сценарії — до 20%.

З огляду на цінову динаміку варто проаналізувати, як змінюються звички споживання кави в Україні.

Українська Кавова Спільнота провела опитування щодо споживання кави в Україні. Дослідження проходило з 11 серпня по 1 вересня 2025 року. У ньому взяли участь 955 респондентів. Що дізналися:

• Частота споживання. 68% опитаних п’ють каву щодня. Серед чоловіків — 74%, серед жінок — 66%. Найчастіше щодня каву п’ють люди віком 36–45 років (81%). Серед молоді таких приблизно половина.

• Типи кави. 75% респондентів обирають заварну каву. 25% молоді віком 18–25 років поєднує різні види кави, ще 10% п’ють розчинну. 

• Дохід. Є зв’язок між доходом і вибором кави. Серед людей із доходом до 7000 грн 55% віддають перевагу розчинній каві та споживають заварну рідше. Серед тих, хто заробляє понад 10 000 грн, 86% віддають перевагу заварній каві, переважно чорній. 

• Місця споживання. Найбільше каву п’ють вдома. Частіше це люди старші 55 років, молодь 18–25 років, студенти та респонденти з нижчим доходом. В офісі або на роботі каву споживають 14% опитаних, переважно у віці 26–45 років, а також люди, які мають дітей. Серед молоді віком 18–25 років 22% найчастіше споживають каву в кав'ярнях. Формат «to go» залишається найменш поширеним — 3%.

• Способи приготування. Найпоширенішим способом приготування є кавомашина. Турка, френч-прес та аеропрес використовуються рідше.

• Мотивація споживання. Основною причиною, через яку українці п'ють каву, є її смак (46% респондентів). Ще 27% п’ють її як звичку або ритуал. Лише 8% — щоб прокинутися.

Опитування показало умовний портрет найактивнішого споживача кави в Україні — це чоловік-військовослужбовець, який щодня п’є чорну заварну каву, приготовану в кавомашині. 

Також значну частку споживання формують люди професій із високим навантаженням або нестандартним графіком, зокрема рятувальники, медпрацівники та працівники служб безпеки.

У 2026 році кавомани стають більш вимогливими, і разом із цим змінюються підходи до меню, сервісу та продукту.

Основні напрями, які визначають розвиток кав’ярень у 2026 році, виглядають так:

• Зростання попиту на декаф-каву. Напої без кофеїну стають більш популярними як альтернатива для вечірнього споживання та для тих, хто зменшує навантаження на організм.
• Напої на основі рослинного молока. Вівсяне, мигдальне та кокосове молоко стають базовою частиною меню.
• Персоналізація напоїв. Гості очікують можливості налаштувати каву під себе: вибір молока, міцності, температури та додаткових інгредієнтів.
• Екологічність і прозорість походження. Зростає інтерес до відповідального виробництва, прозорих ланцюгів постачання та якості зерна.
• Кава з добавками та новими смаками. Використовуються спеції, сиропи, незвичні інгредієнти та альтернативні смаки.
• Зростання популярності холодної кави. Айс-латте та інші холодні формати купують протягом усього року.
• Ready-to-Drink (RTD). Готові кавові напої у пляшках або банках набирають попит завдяки зручності споживання.
• Розширення меню поза кавою. Кав’ярні додають лимонади, сезонні напої та безкофеїнові альтернативи для ширшої аудиторії.

Як це впливає на бізнес?

Ці тренди впливають на середній чек, кількість замовлень і рівень повторних візитів. Зростання кав’ярні у 2026 році залежить від того, наскільки швидко вона адаптує меню під нові очікування гостей.

Компанії можуть працювати з аудиторією більш персоналізовано через таргетовані та тригерні розсилки повідомлень.

Такий підхід дає змогу комунікувати сегментовано, тобто залежно від віку, статі, стилю життя та вподобань. Наприклад, можна інформувати про нові продукти та сервіси: оновлення меню, сезонні напої, можливість доставки зерна додому або появу холодних та RTD-форматів. Це допомагає стимулювати повторні покупки та утримувати увагу споживача.

Зокрема, таргетовані розсилки можна запускати за допомогою аналітичних інструментів Київстар. Фахівці допомагають сформувати цільову аудиторію відповідно до бізнес-завдань, а також надають рекомендації щодо змісту повідомлень, оптимального часу та частоти комунікації. Окремо налаштовується повний цикл розсилки від імені бізнесу.

Підбір аудиторії може здійснюватися різними способами:

• через індивідуальні критерії — сегментація за понад 200 Big Data-параметрами, серед яких вік, стать, інтереси, стиль життя, тип девайса, наявність дітей чи домашніх тварин, тип транспорту та інші поведінкові характеристики;
• через тематичні сайти — формування аудиторії на основі відвідування ресурсів певної тематики;
• через геолокацію — вибір конкретної території на карті, наприклад, у радіусі кав’ярні або в межах зони доставки.

Окремим інструментом є look-alike модель, яка допомагає знаходити нову аудиторію, схожу за поведінковими характеристиками на вже наявних клієнтів.

Також бізнес може самостійно запускати кампанії через платформу ADWISOR. Вона дає змогу самостійно формувати сегменти аудиторії, зберігати шаблони, створювати повідомлення, налаштовувати час і частоту розсилок, додавати короткі посилання та аналізувати результати кампаній.

Крім цього, додаткові можливості відкривають тригерні розсилки. Вони дозволяють автоматично надсилати повідомлення потенційним клієнтам у момент настання певної події. Наприклад, людина може отримати SMS із пропозицією знижки на каву або інформацією про новинки меню, коли опиниться поруч з кав’ярнею. Такий підхід допомагає залучати аудиторію саме в момент, коли вона потенційно готова до покупки.

Тригерні кампанії можна налаштувати також за допомогою аналітиків Київстар, які аналізують портрет клієнта на основі Big Data та визначають найбільш релевантні сценарії комунікації. Серед доступних тригерів — геолокація, аналіз інтересів користувачів в інтернеті та індивідуально налаштовані події. Після налаштування повідомлення надсилаються автоматично, коли спрацьовує визначений тригер. За потреби кампанії можна налаштовувати самостійно через платформу ADWISOR.

Нагадуємо, Київстар дотримується Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», не передає та не продає персональні дані абонентів, у тому числі й записи розмов, тексти SMS та історію браузера третім особам. Усі аналітичні моделі з використанням Big Data будуються на основі неперсоніфікованих та зашифрованих даних.