П’ять типів багатства: трансформаційний посібник зі створення життя вашої мрії

• Бестселер The New York Times
• Бестселер USA Today
• Видання рекомендує Тім Кук, CEO компанії Apple

У вступі до цієї книжки Сахіл Блум розповідає про звичайний вечір, який став для нього моментом пробудження. Він зустрівся зі старим другом, і той запитав, як часто Блум бачиться з батьками. Автор відповів, що раз на рік. І друг зробив просте логічне зауваження: «Отже, ти зустрінешся з ними ще десь 15 разів». Цей розрахунок вразив Блума і змусив задуматися про те, що ж насправді важливо для нього.

На той момент життя автора здавалося вдалим – він закінчив престижний університет і до 30 років побудував успішну кар’єру, заробляв багато грошей і мав усе, що хотів. Проте почувався Блум жахливо: задоволення наче вислизало з рук. Йому здавалося, що досягнення ще однієї кар’єрної мети от-от зробить його щасливим, але цього не відбувалося. Автор став жертвою когнітивного упередження під назвою «помилка прибуття» (arrival fallacy) – хибного переконання, що якесь досягнення принесе нам тривале відчуття задоволення.

Насправді ж зовні красиве життя мало зворотний бік: проблеми зі здоров'ям через брак сну, проблеми зі стосунками через брак енергії, відсутність відчуття реалізації й дуже мало часу з близькими. Він підсумовує: «Зовні здавалося, що я вигравав, але якщо перемога виглядає саме так, то я почав замислюватися, а чи не граю я у неправильну гру». І що ж тоді є правильною грою?

Вочевидь правильна гра – це та, що веде до наповненого життя. Щоб знайти її формулу, автор спілкувався з людьми з різноманітним досвідом: хтось – втратив близьких, хтось – відбудовував своє життя наново тощо. Усіх їх він запитував: уявіть себе у 80-річному віці. Як виглядає ваш ідеальний день?

Зрештою, він дійшов висновку, що попри всю різноманітність життєвого досвіду ми насправді хочемо одного й того ж. І формула звучить так: час, люди, призначення, здоров'я. Ми хочемо проводити час із близькими, займатися змістовними справами й бути здоровими розумом, тілом і духом. Гроші ж не є самоціллю, а лише засобом для досягнення бажаного.

Отже, проблема могла бути не в хибності гри, а у неправильному способі грати. А ще – у тому, як ми рахуємо «очки», вимірюючи все грошима. Якщо оцінюємо лише гроші, то починаємо ставити їх у центр усього, що робимо, і не помічаємо проблем, які накопичуються у різних сферах життя. Тож треба змінити спосіб підрахунку «очок», щоб вимірювати наш добробут правильно. Саме тоді зможемо змінити пріоритети і, нарешті, грати в гру під назвою життя правильно.

Чи можна купити щастя за гроші? Насправді так, але є обмеження. Автор підсумовує результати численних досліджень так: коли людина перебуває на нижчих рівнях доходу, то гроші спроможні зменшити її стрес та підвищити задоволеність життям. Проте якщо дохід значно зростає, а людина досі почувається нещасною, – гроші навряд чи допоможуть змінити ситуацію. Та й якщо ви вже щасливі, маючи достатньо фінансових ресурсів, то збільшення їх кількості не спричинить зростання щастя. Отже, гонитва за грошима після досягнення певного рівня стає марним витрачанням зусиль, якщо метою є щастя.

Блум пропонує розглядати п’ять вимірів достатку.

1. Часовий достаток – це свобода обирати як і з ким проводити свій час та здатність зосереджувати свою увагу на тому, що має найбільше значення. Той, хто не має вдосталь цього ресурсу, постійно робить якісь дії, але не досягає прогресу і навіть не розуміє, на що йде увесь його час.

2. Соціальний достаток – це справжній, глибинний зв'язок з іншими людьми як у професійній сфері, так і за її межами, який приносить радість. Якщо людина сфокусована лише на зовнішньому статусі й не має близьких, то вона «бідна» з точки зору соціального багатства.

3. Духовний достаток – це зв’язок із призначенням, який народжує мотивацію та допомагає приймати рішення. Нестачу цього виду багатства можна упізнати за високим рівнем стресу та відсутністю відчуття сенсу в тому, що ви робите.

4. Фізичний достаток – це здоров'я та життєва сила. З часом цей ресурс природним чином зменшується, тому важливо докладати цілеспрямованих зусиль, аби його відновлювати. Якщо ж людині не вистачає для цього дисципліни, то вона «фізично» біднішає.

5. Фінансовий достаток – це наші активи мінус фінансові зобов'язання та очікування щодо того, що вам потрібно. Можна бути багатою людиною, але якщо ваші очікування зростають швидше за доходи, то ви насправді біднішаєте. Накопичення фінансового достатку досягається декількома шляхами: від управління витрат до довгострокового інвестування.

Звучить гарно, але хіба що в ідеальному житті ми можемо досягати прогресу в усіх сферах одночасно – реальне життя часто підкидає нам сюрпризи. Скажімо, нова робота змушує забути про фізичні вправи, а інколи – й стосунки. Чи серйозна хвороба близької людини вносить у життя хаос. Щоб не губитися у вирі подій, Блум радить обрати єдиний фокус – власне правило, яке спростить ухвалення рішень. Він називає таке твердження «життєвою бритвою» й стверджує, що воно має задовольняти три умови:

• бути у нашій зоні контролю;
• створювати ефект хвиль, тобто мати позитивний вплив і на інші сфери життя;
• відповідати нашій ідентичності, нашому бажаному образу себе.

Наприклад, для співзасновника та першого СЕО компанії Netflix Марка Рендолфа таким правилом стало вечеряти з дружиною щочетверга, незалежно від того, що відбувається на роботі. Він дотримується цього правила 30 років і впевнений, що воно має величезний вплив на усе життя. Сам Рендолф пояснює це так: «Цей ритуал показує мені та всім навколо мене – моїй родині, моїм партнерам, співробітникам, друзям – які мої пріоритети».

Щоб обрати власне правило, автор радить вправу: завершіть речення «Я – людина, яка…». Які риси чи дії характеризують ідеальну версію вас? Що б ви хотіли, аби люди сказали про вас на вашому похороні? Пунктів може бути декілька, тому на другому кроці потрібно поміркувати, яка з дій чи рис у цьому списку є найголовнішою, за якою прийдуть всі інші?

Формування цього виду багатства потребує насамперед усвідомлення швидко­плинності часу. Як пише автор, буде останній раз, коли дитина попросить вас прочитати казку на ніч або коли ви обіймете батьків – і ми не знаємо, коли це станеться. А саме відносини з батьками, дітьми, друзями є однією з найголовніших цінностей у житті. Отже, потрібно пріоритезувати час, проведений з ними, навіть якщо це означає відмовлятися від інших справ.

Грем Дункан, інвестор і співзасновник East Rock Capital, придумав термін «часовий мільярдер» для позначення людини, яка має понад мільярд секунд життя. У юності ми всі є такими мільярдерами, але рідко цінуємо це. Тож необхідно свідомо нагадувати собі, наскільки обмеженим є цей ресурс.

Другим елементом побудови часового достатку є увага, тобто здатність фокусуватися на справді важливому. Йдеться про ті сфери й заняття, які приносять непропорційно велику віддачу – якщо ми спрямовуємо увагу сюди, то справді ефективно використовуємо свої секунди.

І, нарешті, третім складником часового багатства є контроль, тобто свобода самостійно розпоряджатися часом.

Для «підключення» усвідомленості й уваги, автор рекомендує упродовж тижня, наприкінці кожного дня, передивлятися календар і позначати кольором кожну справу. «Зелені» дії заряджають вас, «жовті» – нейтральні, а «червоні» – виснажують. Наприкінці тижня потрібно підбити підсумки, визначивши найбільш типові справи у кожній категорії. Після цього варто поміркувати: як можна збільшити частку «зелених», залишити чи делегувати «жовті» й віддати комусь чи позбутися «червоних». Звичайно, повністю змінити ситуацію одразу не вийде, але можна поступово покращити співвідношення між «зеленим» та «червоними» справами.

Ще одна вправа допомагає визначити, що насправді важливо для руху вперед. Спочатку потрібно скласти список основних професійних пріоритетів (чи особистих – але в окремому переліку). Потім продивитися його і визначити 3–5 пунктів, які матимуть найбільший вплив на ваше життя. Потім напишіть два нових списки –у перший увійдуть ці 3–5 дій, а у другий – решта. Назвіть перший перелік «Пріоритети», а другий – «Уникати за будь-яку ціну». Несподівано для себе ви можете зрозуміти, що багато речей, які ви вважали важливими, насправді заважали вам присвятити себе найголовнішим справам.

В одному з найтриваліших досліджень щастя та здоров'я виявилося, що саме міцні стосунки найкраще прогнозують задоволеність життям. Вони мають набагато сильніший вплив на наше щастя, ніж приналежність до вищого соціального класу, багатство, слава, високий рівень IQ та хороша генетика.

Ба більше, міцні стосунки позитивно впливають навіть на фізичне здоров’я. Зокрема, з’ясувалося, що люди, які були найбільш задоволені своїми стосунками у 50-річному віці, у вісімдесят років були найздоровішими. А самотність виявилася гіршою для здоров'я, ніж регулярне вживання тютюну чи алкоголю.

Блум виділяє три основні чинники соціального багатства:

• глибина зв’язку, тобто наявність невеликого кола близьких;
• охоплення, тобто наявність зв’язку з ширшим колом людей заради відчуття приналежності та підтримки (громада, релігійна спільнота тощо);
• заслужений статус, тобто повага і довіра з боку інших, яку ви заробили самостійно.

Щоб визначити поточний стан вашого соціального достатку, варто зробити таку вправу.

1. Скласти перелік найвагоміших стосунків у вашому житті: з родиною, друзями, колегами (для більшості тут буде 10–15 пунктів, але дехто має більше).

2. Для кожного з них запитайте себе: чи є цей зв’язок підтримуючим чи, навпаки, змушує вас почуватися гірше? Чи, можливо, трапляється і те, й інше, тобто стосунки є амбівалентними (автор каже, що саме такі зв’язки шкодять вам найбільше)?

Також запитайте себе, чи часто ви взаємодієте з цією людиною?

3. Розташуйте всі стосунки на координатній площині, тобто складіть мапу стосунків.

Потім проаналізуйте стосунки. Ті, що потрапили в «зелену зону» (часте спілкування, підтримуючі), вартують додаткового часу й уваги, саме вони мають бути вашим пріоритетом. «Зона можливостей» (рідке спілкування, але підтримуючі) демонструє стосунки, де варто збільшити частоту взаємодій. Щодо стосунків із «небезпечної зони» (часті й амбівалентні) потрібно вчинити дії: або зменшити частоту спілкування, або покращити якість взаємодії. А «червона зона» (принижуючі та часті) демонструє, чий вплив на себе потрібно максимально зменшити.

У житті ми часто граємо в ігри, які забирають занадто багато нашої уваги. Щоб позбутися цього, автор радить провести простий тест. Перш ніж щось купувати, запитайте себе: чи придбав би я це, якби не міг нікому про це розповісти чи показати?

Блум пропонує запитати себе: що сказав би вам нинішньому 10-річний ви? Чи був би він розчарований вибором, який ви зробили у житті? Чи був би він захоплений тим, як ви дієте? Діти незмінно зацікавлені життям, тож чи здалось би йому цікавим ваше?

На духовний достаток впливають три чинники:

• призначення: чітка візія, що допомагає приймати коротко- та довгострокові рішення та надає життю сенсу;
• зростання, жага до розвитку;
• простір: можливість знаходити час для усамітнення, щоб відновитися і почути себе.

Призначення необов’язково має бути чимось масштабним і амбітним. І воно може не бути пов’язане з вашою роботою. Найголовніше – щоб воно відчувалося своїм.

Ми часто самі створюємо проблеми, вважаючи, що зміни мають бути великими. Насправді ж, аби покращити будь-що, достатньо присвячувати цьому пів години на день упродовж місяця. «Дев'ятисот хвилин накопичених зусиль достатньо, щоб досягти вражаючих покращень буквально в будь-чому», – запевняє Блум.

Ще одна цікава порада стосується книжок: варто визначити, які з усіх сотень прочитаних по-справжньому вплинули на вас. Їх потрібно перечитувати щороку і спостерігати, як змінюється ваше сприйняття, й які нові горизонти перед вами відкриваються.

Подібно до мапи стосунків, можна скласти й мапу життєвих прагнень. Для цього потрібно розташувати свої основні заняття на координатній площині з двома осями: компетентність та енергія.

Найпріоритетнішими є справи, які потрапили до «зони геніальності» (висока компетентність, продукують енергію). Саме на них варто витрачати більшість часу. Решту часу можна присвятити «зоні хобі» (низька компетентність, продукують енергію). Варто повністю усунути зі свого життя справи з «мертвої зони» (низька компетентність, забирають енергію) і мінімізувати час, витрачений на «зону небезпеки» (висока компетентність, забирають енергію). Останнє є найскладнішим, бо це те, що ми добре вміємо й про що отримуємо позитивний зворотний зв’язок, але це нам шкодить.

Блум пропонує зробити ментальну вправу: уявіть себе на святкуванні свого 80-річчя та подумайте, у якій формі ви будете, якщо продовжуватиме вести такий спосіб життя, як сьогодні. Чи зможете ви піти танцювати з рідними, чи будете прикуті до візка?

Трьома стовпами фізичного здоров'я є:

• рух, тобто щоденні вправи, які допомагають вашому тілу залишатися гнучким і сильним;
• харчування: споживання переважно непереробленої їжі та, за потреби, добавок;
• відновлення, найперше – якісний сон.

Автор наводить результати дослідження 2012 року в журналі Journal of Aging Research: фізично активні люди мають менший ризик смерті з будь-яких причин на вражаючі 30–35% порівняно з фізично неактивними.

Привчати себе до руху потрібно поступово, скажімо, за такою схемою:

Перший етап: рухати тілом щонайменше 30 хвилин на день.

Другий етап: рухати тілом щонайменше 30 хвилин на день, робити 2–3 кардіотренування на тиждень та 1–2 силове тренування на тиждень (з резинками чи гантелями).

Третій етап: рухати тілом щонайменше 30 хвилин на день, робити 3 або більше кардіотренування та 3 або більше силових тренувань на тиждень (у які мають входити вправи на стабільність та гнучкість на кшталт йоги чи пілатесу).

Що стосується харчування, то автор радить збільшити споживання білка, адже більшість із нас його недоотримує. Отже, білок має бути у кожному прийомі їжі.

Також він нагадує правила якісного сну:

• спати 7–8 годин за стабільним розкладом;
• стежити, щоб у кімнаті було темно, тихо і прохолодно;
• використовувати розслаблювальну рутину для відходу до сну;
• не їсти перед сном і багато не пити;
• спостерігати сонячне світло 5–10 хвилин зранку у сонячний день і 15–20 – у хмарний. Ідеально робити це під час ранкової прогулянки.

Попри те, що слово «багатство» переважно асоціюється з грошима, автор розкриває цю тему останньою. На йому думку, фінансовий достаток є результатом трьох основних дій:

• генерування доходу: завдяки основній зайнятості, додатковим джерелам і пасивному доходу;
• управління витратами: стеження за тим, щоб вони не перевищували дохід та зростали повільніше за нього;
• довгострокове інвестування: вкладення різниці між доходом і витратами у надійні активи.

Також Блум дає декілька фінансових порад. Зокрема, витрачати менше часу на «дешеві» рішення (наприклад, стосовно купівлі чашки кави чи економії на ній). Натомість варто приділяти більше уваги «дорогим» питанням на кшталт інвестиційних комісій, переговорів про підвищення зарплати, відсот­ків за іпотекою тощо. Саме вони матимуть великий вплив на ваше життя.

Варто визначити відсоток від доходу, який ви інвестуватимете, і дотримуватися цього правила. Скажімо, заощаджувати 5% та інвестувати 10%.

Що стосується інвестицій, то автор переконаний, що варто навіть не дивитися на цифри на рахунку, якщо ви вкладаєте гроші у фондовий ринок. Він може коливатися, але індекси на кшталт S&P 500 зростають у довгостроковій перспективі. Тож немає необхідності переживати через кожне падіння чи зростання.

І, нарешті, варто розрізняти жадібність й усвідомлене витрачання. Перше означає, що ви фокусуєтеся на ціні, друге – що вас цікавить цінність. Тому людина, яка усвідомлено витрачає, не буде економити на тому, що насправді для неї важливе.

Щодня ми приймаємо рішення, що стосуються нашого майбутнього. Наприкінці книжки Блум радить: коли ви це робите, враховуйте всі п'ять типів багатства. Як нова робота вплине на ваш час і особисте зростання? Як переїзд позначиться на вашому здоров’ї та стосунках? Якщо ви думатимете про це, то матимете шанс із кожним рішенням рухати життя у бажаний бік.