Мистецтво витрачати гроші: прості рішення для багатшого життя

Морган Гаузел – партнер венчурної компанії Collaborative Fund і автор міжнародних бестселерів «Психологія грошей» та «Те саме, що й завжди». Двічі отримував нагороду Best in Business від Society of American Business Editors and Writers, є лауреатом The New York Times Sidney Award і дворазовим фіналістом Gerald Loeb Award за видатну  ділову та фінансову журналістику.

Витрачання грошей, на думку Моргана Гаузела, – це швидше мистецтво, ніж наука. А самі гроші – це дещо більше, ніж цифри. Часто вони приховують історії, які ми розповідаємо самим собі, про успіх чи щастя. Оскільки ці історії різні для різних людей, то й універсальних порад про те, як правильно витрачати гроші, бути не може. Автор переконаний, що починати потрібно з аналізу власних упереджень і страхів, бо лише так можна дійти до розумних рішень.

Відповідь автора на це запитання – так. Проте водночас досягти цього може бути складно. Багато людей розчаровуються, отримавши стільки грошей, скільки хотіли б, бо розуміють, що насправді прагнули не грошей. Отже, щоб бути щасливим, потрібно вміти не тільки заробити гроші, але й правильно їх витратити.

Гаузел вважає, що найважливіше – не розмір вашого капіталу. «Важливо те, чи розумієте ви та чи можете контролювати психологію та поведінку, які можуть зробити зв'язок між грошима та щастям складнішим, ніж ми припускаємо», – пише він.

Існують люди, які заробляють багато, але все одно відчувають, що мають недостатньо. Натомість інші – з набагато меншими сумами грошей – почуваються цілком щасливо. На наші відчуття щодо грошей впливають і суспільні очікування та неписані правила. Скажімо, ти завжди маєш прагнути мати більше грошей, ніж оточення. А якщо ти вже багата людина, то маєш витрачати багато на предмети розкоші. Проте якщо ми навіть відповідаємо всім суспільним очікуванням, – це не робить нас щасливими автоматично. Можливо, причина у тому, що ми насправді не розуміємо, що саме хочемо отримати завдяки грошам.

1. Існує два основні способи використання грошей. Перший, – щоб жити краще. Другий, – щоб вимірювати свою цінність щодо інших. Здавалося б, ми всі хочемо першого, але на практиці багато людей обирають друге.

2. Гроші – це інструмент, який ви можете використовувати. Але якщо не будете обережні, – вони використовуватимуть вас. Неусвідомлена гонитва за грошима може призвести до ігнорування важливіших сторін життя.

3. За гроші можна купити щастя, але не напряму. Як каже автор, гроші можуть допомогти отримати незалежність і відчуття мети, а саме вони є ключем до щастя.

4. Найбільше щастя гроші приносять тому, хто навчився не думати про них багато. Постійно тримати в думках гроші, – означає потрапити до них у залежність і втратити контроль над власним життям. Гроші є інструментом, але вони не визначають вас.

5. Ставити за мету мати більше грошей – не додасть вам щастя. Набагато важливіше – зрозуміти, чого ви прагнете, що вас наповнює.

6. Кожен може витрачати гроші так, аби отримувати якомога більше щастя, але не існує універсальної відповіді про те, як цього досягти. Якщо ви поспілкуєтеся про це з іншими, то почуєте багато ідей, які здаватимуться вам божевільними, але для тієї людини вони будуть правильними.

Часто найщасливішими є люди, які ведуть просте життя. І це не означає бути бідними. Найголовніше – щоб гроші служили вам, а не ви їм. У 1907 році Вільям Доусон випустив книжку «Пошуки простого життя», де написав: його метою було не заробляти на життя, а створити життя. А щоб це зробити, – потрібно по-справжньому розуміти себе.

Часто ми не помічаємо, як минуле впливає на наші фінансові рішення. Скажімо, якщо в дитинстві у вас не було грошей, ви можете почати витрачати їх занадто вільно, коли станете добре заробляти. Автор наводить приклад Тіффані Аліче, колишньої виховательки дитячого садочка, яка стала надзвичайно успішною жінкою. Заробивши капітал, вона тривалий час почувалася дискомфортно, витрачаючи гроші. Сама вона назвала це «посттравматичним синдромом банкрутства», бо довго жила з відчуттям безгрошів’я.

Якщо подивитися на грошові звички оточення, то стане зрозумілим, що ігнорувати минулий досвід не варто. Як зазначає Гаузел, «люди витрачають гроші не лише на те, що вважають цікавим або корисним». І справа саме у впливі минулого. Тож якщо ви хочете розібратися у фінансовій поведінці – своїй чи інших, – варто поміркувати про травми, переконання, сімейні обставини тощо. Наприклад, юрист може проводити на роботі 100 годин на тиждень й у вільний час бездумно витрачати гроші, щоб хоч якось компенсувати собі відсутність задоволення від життя.

Із цих міркувань випливає ще один висновок: не варто сперечатися про те, як «правильно» витрачати гроші. Різниця в досвіді робить подібні дискусії зайвими: те, що корисно одному, іншому здасться даремним, і навпаки. Тож автор не радить ані приймати чужі фінансові поради бездумно, ані засуджувати інших – тих, хто, на ваш погляд, розпоряджається грошима нерозумно.

Ми хочемо мати більше грошей, щоб купувати більше дорогих речей. Але навіщо? Гаузел запевняє, що річ не в речах як таких, а в увазі, повазі та захопленні інших. Саме цього ми прагнемо. Автор пише: «Ми цінуємо увагу, яку нам приносять гроші, більше, ніж комфорт і зручність речей, які можна за них купити».

Дійсно, можна отримати увагу й навіть захоплення, витративши багато грошей на хорошу машину. Проте цей найшвидший спосіб буде й наймінливішим: увага людей незабаром зміститься на щось інше, і якщо це був єдиний спосіб отримати позитивну реакцію, – ви будете розчаровані.

Якщо подивитися на по-справжньому багатих людей, то стане зрозуміло, що їх поважають не за предмети розкоші. Скажімо, Джефф Безос, очільник Amazon, після того, як його бізнес злетів, ще довго їздив на звичайнісінькій Honda Accord. І це не заважало людям захоплюватися його управлінським талантом так само як зараз, коли він має яхту за $500 млн.

Тож, на думку автора, варто звернути увагу на те, за що вас насправді цінує оточення. Чи дійсно це розкішні речі? Швидше за все, це допоможе вам зменшити своє прагнення вразити інших дорогими покупками.

Натомість варто обміркувати: що робить вас щасливим насправді? Сам  Гаузел виявив, що ці речі майже однакові при різному рівні доходу. Так, від подорожі у першому класі літака та п’ятизіркових готелів ви отримаєте дещо більше задоволення, ніж від дешевших варіантів. Але основне задоволення, швидше за все, буде не від кількості зірок готелю, а від нових вражень. А значить, ніщо не заважає вам частіше робити те, що приносить щастя вже зараз, не чекаючи збільшення прибутку.

Автор цитує відомого психолога Деніела Канемана: «Ніщо в житті не є таким важливим, як ви думаєте, коли думаєте про це». У своїх дослідженнях він виявив, що люди з вищим доходом в середньому перебувають у кращому настрої, ніж люди з низьким доходом. Проте різниця не настільки велика, як нам здається (приблизно на третину менша за наші очікування). Адже існує безліч інших чинників, які впливають на відчуття щастя більше, ніж рівень доходу.

Гаузел наголошує, що навіть коли гроші допомагають нам стати щасливішими, то роблять це опосередковано. Скажімо, якщо ви їдете у відпустку на дорогий курорт, то основну частину насолоди можете отримати від відсутності роботи, відволікань і відчуття спокою.

Марк Рендольф, співзасновник Netflix, якось сказав, що колись дав собі обіцянку не стати одним із тих підприємців, хто запускає сьомий стартап і одружений усьоме. Тож найбільше, чим він пишається, – це не засновані ним бізнеси, а те, »що зміг їх заснувати, залишаючись одруженим з тією ж жінкою», зберіг стосунки з дітьми й приділяв увагу іншим своїм захопленням.

Як пише автор, «розрив між боротьбою та винагородою, – велика частина того, що робить людей щасливими». Скажімо, коли людина вперше отримує зарплату, й її рахунок в банку збільшується з $5 до $500, вона відчуватиме сильніше щастя, ніж коли заробить чергову тисячу через декілька років – через сильніший контраст. Гаузел описує це так: «перехід від нічого до чогось може бути набагато сильнішим, ніж перехід від великого до ще більшого».

Цей феномен може набувати найхимерніших форм. Скажімо, один знайомий автора має особистого шеф-повара, який тричі на день готує йому розкішну їжу. Звучить як мрія, проте навіть до цього людина звикає й перестає відчувати радість та хвилювання як від нечастих візитів до ресторану. Ба більше, дитина, яку мати нарешті веде до McDonald’s й купує комплект із іграшкою, майже гарантовано щасливіша за цього багача.

Отже, вся справа у контрасті, тож часом варто самому його створювати для себе. Як колись порадив Арнольд Шварценеггер, потрібно їсти переважно здорову їжу, але інколи дозволяти собі те, що вважаєте нездоровим: «Інакше який сенс?". Можливо, розкіш, яка з’являється у вашому домі час від часу, зробить вас щасливішим, ніж постійно доступна?

Гаузел розрізняє багатство і достаток. Багатство – це про наявність грошей на рахунку й змогу купувати речі, яку вони забезпечують. Проте мати достаток – це не просто володіти грошима, але й бути певною мірою незалежним від них, контролювати те, як вони на вас впливають. Різниця між цими двома поняттями може стати визначальною для того, скільки щастя вам принесуть гроші.

Річ у тім, що людина, яка не усвідомлює, навіщо їй насправді гроші, але прагне їх, ризикує перейти межу між здоровими амбіціями й одержимістю. Це може призвести до поганих наслідків, і таке неодноразово траплялося в історії, навіть із відомими особистостями. Наприклад, Ернест Гемінгуей згадував, що його колега-письменник Ф. Скотт Фіцджеральд мав «романтичне благоговіння» перед заможними людьми: «Він вважав їх особливою гламурною расою, а коли зрозумів, що це не так, це зруйнувало його так само сильно, як і будь-що інше, що його руйнувало».

Щоб не стати одержимим витрачанням грошей, автор радить згадати пораду, яку часто дають у стосунках: щоб бути щасливим у парі, спочатку треба навчитися бути щасливим наодинці. Те саме правило діє й у випадку грошей. Якщо ви не задоволені собою, то навіть велика кількість грошей не допоможе це змінити – хіба що ненадовго замаскує. Отже, автор зазначає, що потрібно розуміти й контролювати свої моральні принципи, цінності, особистість і стосунки незалежно від того, скільки маємо грошей. І тоді будемо мати достаток.

Але що ж робити зі статусом, який приносять гроші? Насправді автор не радить повністю ним жертвувати: зрештою, ми соціальні істоти, й нам важливо мати вплив. Проте купувати речі суто для статусу – рідко приносить очікуваний ефект. Набагато краще – виходити з їхньої корисності, ухвалюючи рішення про покупку. Зрештою, як пише Гаузел, «купівля речей заради їхньої корисності дає вам можливість виразити власну ідентичність, тоді як гонитва за статусом часто змушує вас підлаштовуватися під ідентичність інших».

Одна з рекомендацій, які надає автор, – це мінімізувати майбутні жалкування. Деніел Канеман також вважав це важливим: він вважав, що для грамотного поводження з грошима варто мати «добре вивірене відчуття майбутнього жалю» – тобто вміти міркувати про те, як ви оціните свої нинішні рішення згодом.

Гаузел запевняє, що нам потрібно знайти баланс між двома потужними силами. По-перше, поняттям складних відсотків, коли терплячість обертається багатством через тривалий час. По-друге, фактом, шо ми щодня наближаємося до своєї смерті, а значить, – потрібно насолоджуватися життям уже зараз. Отже, як пише автор, «боротьба полягає в тому, щоб зрозуміти, скільки вам варто інвестувати в майбутнє, а скільки – витрачати сьогодні».

Відповідь на це запитання також індивідуальна, проте існують способи знайти свій баланс. Зокрема, автор стверджує, що хороші спогади – це важливий крок до правильних фінансових рішень. Проте це не означає, що потрібно вкладати всі гроші в подорожі до екзотичних країн. Натомість варто подумати, який спосіб життя допоможе вам у майбутньому мати більше хороших спогадів. Скажімо, ви обираєте між двома варіантами роботи: одна оплачується $50 тис. на рік і вимагає працювати 35 годин на тиждень, а інша, – $60 тис. на рік, але 45 годин на тиждень. Обравши другу, ви втрачаєте $10 тис. на рік, які могли б інвестувати й за 30 років отримати $1 млн. Проте обравши першу, отримуєте 500 годин на рік, які можете витратити на спілкування з родиною, хобі й все, що дозволить створити хороші спогади (які, до речі, також із часом накопичуються). Щоб обрали ви?

Гаузелу подобається стратегія, яку він називає тихим накопиченням. Ідея народилася з природи, яка, як казав Лао-цзи, нікуди не поспішає, але досягає всього. Стратегія полягає у тому, щоб сфокусуватися на внутрішньому замість зовнішнього. Сьогодні ми дедалі частіше пишемо про кожен свій крок у соцмережах, ділимося покупками тощо. Автор радить регулярно запитувати себе: «Чи був би я задоволений цим результатом, якби його не бачив ніхто, крім мене та моєї родини, і я не порівнював результат із успіхом інших людей?».

Автор зазначає, що тихе накопичення робить нас егоїстами у хорошому сенсі, адже ми починаємо витрачати гроші дійсно на те, що принесе користь нам самим, замість намагатися змінити ставлення інших людей до себе. Також знижується тиск, який ми відчуваємо: більше не потрібно витрачати гроші, щоб когось вразити.

Ще один концепт, про який розповідає автор, – це ментальна ліквідність. Якщо обставини змінюються або ви отримуєте важливу нову інформацію, – важливо вміти відмовитися від усталених переконань чи стратегій, замість триматися за них до останнього.

Для розумного витрачання грошей корисно не боятися спробувати щось нове. Автор радить експериментувати, не виходячи за межі свого бюджету: скорочувати певні витрати, змінювати їх, щойно ви розумієте, що вони не приносять вам користі, натомість не шкодувати грошей на те, що приносить вам задоволення. Також варто спробувати витрачати більше грошей в різних категоріях (їжа, одяг, розваги, подорожі тощо), але щойно ви розумієте, що це не робить вас щасливішими, відмовляйтесь без жалю.

За словами Гаузела, що інтенсивніше ви експериментуватимете, то швидше зрозумієте, що насправді дарує вам найбільше радості. Адже часто ми вважаємо, що маємо щось любити, тільки тому, що суспільство вважає це правильним.

Щоб донести свою думку, автор дає декілька порад-навпаки, які здатні зробити ваші фінансові рішення поганими:

дивіться на соціально-економічну групу, яка перебуває дещо вище за вас за статусом, і розглядайте її рішення як приклад для наслідування. Міркуйте таким чином: потрібно придбати кращий автомобіль, більший будинок, заробити ще трохи грошей, – і тоді ви станете по-справжньому щасливими;

• прагніть статусу, навіть якщо втратите незалежність. Володійте предметами розкоші, а не власним часом;

• частіше уявляйте, як гроші магічним чином вирішать усі ваші проблеми, а всі страхи, сумніви й негативні емоції зникнуть, щойно ви зароблятимете більше;

• частіше думайте, що гроші не здатні вирішити ваші проблеми, що вони – корінь зла;

• зробіть основною метою накопичення грошей на рахунку;

• ігноруйте приховані соціальні, емоційні та психологічні наслідки певних покупок;

• ставтеся до фінансових рішень як до математичних задач, не враховуючи емоції та бажання;

Наприкінці книжки автор нагадує, що гроші можуть підсилити певні аспекти вашого життя, проте не можуть його створити. Створюємо його ми самі й робимо це так, як нам здається правильним. Так само діють і всі інші. Тож не варто засуджувати тих, хто живе не схожим на ваше життям.