Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Світогляд

Principles for Dealing with the Changing World Order

Зміст

Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Основна ідея

Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Автор – легендарний інвестор, який присвятив пів століття вивченню глобальних ринків Книга Рея Даліо «Принципи» стала бестселером №1 за версією The New York Times Білл Гейтс високо цінує поради та інсайти від Рея Даліо

Основна ідея

Рей Даліо – один із найвідоміших інвесторів світу. Упродовж понад 50 років він намагався дізнатися більше про те, як влаштовані фінансові ринки та світ загалом, щоб якнайкраще виконувати свої обов’язки. Він хотів зрозуміти найважливіші чинники, що впливали на успіх чи невдачу країн та їх економіки. І, зрештою, зробив багато цінних висновків та навіть навчився передбачати деякі події.

Отримайте цей огляд на email

Нове чи повторення старого?

Упродовж останніх років Даліо почав помічати зміни, з якими не стикався у своєму житті, але які вже фігурували в історії людства. Зокрема, його хвилювало зростання боргів та нульові чи майже нульові відсоткові ставки, що призводили до масового друку грошей у найголовніших трьох валютах світу; великі політичні та соціальні конфлікти всередині держав; виникнення й розвиток нової геополітичної сили (Китаю) на противагу наявній (США). Найподібнішим періодом в історії Даліо здавалися 1930–1945 роки.

Він почав досліджувати цей період і помітив, що історія складалася з доволі чітких життєвих циклів, щось на кшталт того, як розвиваються організми, переходячи від одного покоління до іншого. Також Даліо почав бачити шаблони та причинно-наслідкові зв’язки у тому, як народжувалися і занепадали імперії та різні аспекти їх функціонування (скажімо, освіта, продуктивність, міжнародна торгівля, армія тощо). Це давало змогу зробити припущення щодо нашого майбутнього.

Усі імперії, які досліджував автор, проходили класичний «великий цикл», тобто коливалися між спокійними та багатими періодами, коли креативні рішення допомагали підвищувати рівень життя, і періодами депресії, війни та революцій, коли люди боролися за гроші та владу, руйнуючи збудоване раніше. Історія засвідчила, що спокійні періоди зазвичай тривали набагато довше, ніж депресивні чи революційні, приблизно у співвідношенні 5:1. Отже, можна констатувати, що війни та рецесії були перехідними періодами між мирними.

З точки зору людини періоди потрясінь є страшними та несуть небезпеку. Але якщо дивитися на ширшу перспективу, то вони схожі на очисні шторми, які позбавляють світ зайвого (скажімо, боргів) і продукують нові сенси.

Окрім «великого циклу», існує ще багато менших. І коли вони накладаються, людство переживає радикальні зміни. Інколи вони жахливі, іноді – чудові. Однак найважливіше, що маємо зрозуміти, що рухатися циклічною траєкторією – це норма для нашого світу, а не виключення. Ми помиляємося, коли вважаємо, що майбутнє буде трохи модифікованою версією сьогодення. Де б ми не мешкали, хоча б один раз за життя переживемо велике потрясіння. І, швидше за все, не зможемо його передбачити (принаймні якщо не вміємо аналізувати минуле й бачити у ньому закономірності).

Не варто триматися за ілюзії: як вчить історія, жодна система управління, жодна економічна система, валюта чи імперія не існує вічно. Але люди досі дивуються, коли руйнується те, до чого вони звикли.

Чому так стається? На думку автора, причина полягає у тому, що наш власний досвід охоплює лише дещо з того, що відбувається у світі. «Ми схожі на мурах, які турбуються про перенесення крихт упродовж свого короткого життя, замість того, щоб подивитися на велику картину шаблонів та циклів, на важливі не пов’язані між собою чинники, що змушують їх рухатися. І на те, де ми у цих циклах».

Даліо провів ґрунтовне дослідження, тому що хотів зрозуміти три найвпливовіші сьогодні сили:

1. Довгостроковий цикл ринків боргу та капіталу. 

2. Цикл внутрішнього порядку та безладу.

3. Цикл зовнішнього порядку та безладу.

Автор аналізував приклади різних імперій та дійшов висновку, що у середньому кожна з них існувала 250 (плюс-мінус 150) років, а великі економічні, політичні та боргові цикли тривали зазвичай 50–100 років. І якщо ми хочемо вдало оперувати у сьогоденні та готуватися до майбутнього, то нам потрібно враховувати ці цикли.

Як влаштований світ

Даліо пише, що вважає своєю місією зрозуміти, за якими універсальними принципами діє світ. Зокрема, у ході дослідження історії автор побачив, що один із найвагоміших чинників, які впливали на людей в усі часи, стосується створення та розподілу багатства і влади. І ще він зрозумів, що ті, хто мав гроші та засоби виробництва, з метою збереження та примноження капіталу завжди об’єднувалися з тими, хто мав політичну владу. Між ними виникали «симбіотичні відносини», вони спільно формували правила. І це відбувалося дуже схожим чином у різних країнах та у різні періоди історії, призводило до розшаровування суспільства, до нерівномірного розподілу благ.

Водночас найважливішою силою, яка створює та збільшує світове багатство, формує поліпшені стандарти життя, є продуктивність. Вона визначається здатністю людей навчатися, придумувати нове – і упродовж історії постійно зростає, хоча й не для всіх рівномірно. Особливо швидко продуктивність почала зростати у ХІХ столітті, що привело до збільшення глобального ВВП.

Варто розуміти, що поліпшення продуктивності – це еволюційний процес, тому воно не створює масштабних швидких змін у розподілі капіталу. До них призводять потрясіння, революції, війни. Їх визначають цикли, про які йшлося вище. Революційні періоди призводили до перерозподілу багатства й великих страждань населення. Однак людство завдяки своїм адаптивним спроможностям все одно швидко поверталося до створення нового і, зрештою, виходило на новий виток добробуту.

Автор узагальнює: хоча тренд продуктивності постійно зростає, створюючи дедалі більше добробуту, країни живуть циклічно. У «хороші» періоди боргів мало, розриви у багатстві та цінностях невеликі, люди працюють разом заради спільного блага, розвинення інфраструктури, поліпшення освіти тощо. Це періоди процвітання, які поступово призводять до надмірності, а вона – до депресій та руйнування, неспроможності діяти разом. Та після цього неминуче встановлюється новий порядок, що закладає фундамент для нового періоду зростання.

Періоди потрясінь схожі на очисні шторми, що позбавляють світ зайвого і продукують нові сенси

Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Даліо вважає, що люди завжди мали системи чи порядки взаємодії між собою: всередині країн («внутрішні порядки»), між державами («зовнішні порядки») та загальні для усього світу («світові порядки»). Ці системи постійно змінюються та впливають на усіх нас. Але є й незмінні детермінанти, і якщо зрозуміти їх, то ми розумітимемо те, як влаштований світ.

Зокрема, до детермінант належать три цикли, а також Даліо радить зважати на швидкість інновацій та технологічного розвитку, плюс природні явища (посухи, повені тощо). Автор радить моніторити їх, адже коли вони починають рухатися в одному напрямі, то варто чекати всеохопних змін. Звичайно, є й інші детермінанти: повний список, складений автором, містить 18 пунктів (серед них – і географічне положення, і лідерство, і психологічні особливості поколінь). Однак саме ці  є найвагомішими, і не зважати на них – означає приректи себе на небезпеку, не дати собі змоги підготуватися до майбутніх подій.

Ще один висновок, який зробив Даліо, досліджуючи історію людства від часів Конфуція: суспільства, які надавали людям відповідальність залежно від їхніх досягнень, а не привілеїв, мали найстійкіший успіх. Адже вони підбирали тих, хто упорається з роботою найкраще, забезпечували різноманіття поглядів та здавалися населенню справедливішими.

Розмірковуючи про те, як влаштований світ, автор формулює таку тезу: борг з’їдає рівність. Адже за все зрештою потрібно буде заплатити: якщо людина не може погасити позику, то її дім продадуть чи відберуть. Кредитор отримає свої гроші, а власник витрачене не поверне. Отже, якщо ваші доходи менші за витрати, а активи коштують менше, ніж зобов’язання (борги), то ви рухаєтеся у бік продажу своїх активів.

Не менш важливою є думка про те, що не існує фіксованої кількості грошей, як здається багатьом людям. Центральні банки з легкістю створюють нові гроші, і хоча це стимулює витрати (та, відповідно, економіку), але й призводить до збільшення боргів і, відповідно, до необхідності економити. Отже, гроші, кредити, борги мають циклічну природу.

Ці закономірності універсальні для усіх людей, компаній та країн. Водночас не всі гроші мають однакову цінність. Найбільша – у так званих резервних валют, які широко визнаються у світі. Сьогодні серед них домінує американський долар. Мати резервну валюту – це величезна влада, бо країна отримує значно потужніші купівельні та геополітичні спроможності.

Даліо пише: історія показала, що ми не маємо покладатися на те, що уряд захистить нас фінансово. Адже якщо ти маєш змогу друкувати стільки грошей, скільки хочеш, то важко встояти перед спокусою зловживання. Тому ми й бачимо, як уряди створюють величезні борги, а наступникам доводиться «платити за рахунками».

Люди вірять, що певна валюта – це річ стабільна й незмінна, а готівка – найбезпечніший актив. Однак це неправда. Усі валюти знецінюються і зрештою вмирають, адже так влаштована наша фінансова система і наш світ. На думку автора, для успіху потрібно, щоб гроші та борг, які створюють уряди, використовувалися з метою збільшення продуктивності, отримання прибутку від інвестиції, а не просто надавалися громадянам без віддачі. Адже в іншому випадку це призводитиме до знецінення валюти.

«Моє дослідження історії навчило мене, що не існує нічого вічного, окрім еволюції, – пише автор. – А всередині еволюції є цикли, схожі на хвилі, що припливають та відпливають, які важко змінити та з якими складно боротися». Щоб упоратися з ними, важливо знати, на якій стадії ми перебуваємо, і розбиратися в універсальних принципах, які стоять за циклічним процесом. Ось чому небезпечно вважати, що якась політична чи економічна система завжди найкраща. І тому ж важливо постійно реформувати свої системи.

Світ у попередні 500 років

У 1500 році світ дуже відрізнявся від теперішнього, хоча й функціонував приблизно так само, як сьогодні.

  • Світ був тоді значно «більшим». Щоб проїхати 40 км на коні, потрібно було витратити цілий день. Астронавти долетіли до Місяця й назад швидше, ніж у 1500 році зайняла б подорож із Парижа до Риму. Отже, впливати на віддалені регіони було складно. Європа була одним світом, Китай – іншим. Сусіди постійно воювали за ресурси, доки не почалася доба географічних відкриттів, і багаті країни не почали споряджати експедиції у віддалені частини планети.
  • Територіями управляли родини. У 1500 році ще не було країн у сучасному розумінні цього слова. Натомість великі родини створювали королівства і династії та воювали з іншими, намагаючись створити імперію. А передати власність можна було лише у спадок, отже, популярними були договірні шлюби.
  • Науки як такої не існувало, а релігійні лідери мали великий вплив. Власне вони, разом із монархами, й становили значну частку тодішніх еліт.
  • Світ був значно менш егалітарним. Ідей про рівне ставлення до людей та закон, за яким потрібно судити усіх однаково, ще не існувало. І такий стан справ значною мірою зберігався аж до доби Просвітництва.

Відтоді сталося багато революційних змін у мисленні, які призвели до величезних трансформацій. Даліо згадує про комерційну революцію (1100–1500 роки), Ренесанс (1300–1600 роки), епоху колонізації (1400–1700 роки), Реформацію (1517–1648 роки), винайдення капіталізму (у 1600-х роках), наукові революції ХVI-XVII століть, дві промислові революції, винайдення комунізму (1848 рік)... Усі ці події створили фундамент для ХХ століття, упродовж якого людство пережило два цикли зростання, руйнування, війн та формування нових порядків.

Упродовж п’яти століть людство спостерігало народження, розквіт, а часто й падіння імперій (зокрема Британської, Китаю та США). Даліо детально розглядає кожну стадію їх життєвого циклу, наочно демонструючи закономірності, які було закладено в основу історичних подій. На його думку, США зараз пройшли десь 70% свого циклу (плюс-мінус 10%) і наближаються до стадії революції, коли почнеться відкрита боротьба. Країна ще не перетнула цю межу, але внутрішній конфлікт уже назрів.

Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком
Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Яким буде наше майбутнє?

«Те, що я не знаю про майбутнє, ймовірно, значно більше за те, що я про нього знаю. А знаю я багато», – стверджує Даліо. Він вважає, що гідно зустріти майбутнє означає, по-перше, сприймати та адаптуватися до того, що відбувається. По-друге, оцінювати ймовірності того, що може статися. По-третє, знати досить багато про те, що може трапитися, щоб захистити себе.

Також автор дає такі настанови:

  • хоча вивчати минуле й екстраполювати його на майбутнє зазвичай розумно, проте варто також бути завжди готовими до сюрпризів. Адже часто стається зовсім не те, на що ми очікували.
  • визначати, розуміти та адаптуватися до змін парадигми необхідно, навіть якщо їх неможливо передбачити. Утім, все одно варто намагатися прогнозувати, спираючись на якісні індикатори.
  • щоб досягнути успіху, варто також звертати увагу на можливості, які створює еволюція (зокрема щодо покращення продуктивності), і остерігатися проблем, які можуть бути спричинені циклами. Отже, варто розраховувати на те, що глобально ситуація покращуватиметься, але не виключати й того, що на цьому шляху може бути яма.

Важливим чинником, що впливає на розвиток людства, Даліо вважає нашу винахідливість. І вірить, що вона лише збільшується, створюючи для нас дедалі більше переваг. Цей процес триватиме й надалі, до нього підключатимуться машини, і завдяки квантовим обчисленням та штучному інтелекту (ШІ) ми зможемо навчатися швидше, а наш добробут зростатиме. Даліо вірить, що ці зміни стануться у найближчі 5-20 років, й їхнім результатом стане найбільший зсув у сфері багатства й влади, який бачив світ. Квантові обчислення та ШІ стануть джерелом величезної кількості цікавих відкриттів.

Одним із найбільших ризиків майбутнього автор вважає боргове навантаження та друк грошей, чому багато людей не приділяють достатньо уваги. Резервні валюти (і, перш за все, долар) поступово занепадатимуть: спочатку довго й повільно, а потім дуже швидко. Сьогодні США мають серйозне боргове навантаження, але воно вимірюється у доларах, домінуючій резервній валюті світу. Отже, країна може друкувати гроші, щоб покривати свої борги. Це зменшує ризик дефолту, але збільшує ризик знецінення долара. І якщо долар втратить статус резервної валюти, США опиняться у серйозній фінансовій пастці.

Автор приділяє багато уваги розмірковуванням про розподіл сил на міжнародній арені. І хоча видається, що США досі є найвпливовішим гравцем, не лише вони, але й інші країни мають чимало способів того, як нашкодити одна одній. Найбільшим потенційним суперником США Даліо вважає Китай. Однак при цьому зазначає, що сьогодні неможливо передбачити, хто міг би стати переможцем у наступній великій війні.

Прогнозуючи майбутнє, неможливо оминути тему природних явищ. Кількість екстремальних подій у період 1970– 2020 років зросла з менш ніж 50 до майже 200 на рік, і тренд – висхідний. Очевидно, що людство та природна еволюція разом наносять велику шкоду довкіллю, і це обійдеться нам дуже дорого як у фінансовому вираженні , так і у якості життя.

Підбиваючи підсумки, автор робить припущення, що, швидше за все, у майбутньому на нас чекає битва між людською винахідливістю та викликами, які постають перед нами (природні явища, боргові цикли тощо). За таких умов деякі країни розвиватимуться, а деякі – занепадатимуть. Усе залежить від тих обставин, у яких вони перебувають. Нам усім важливо вивчати різні можливості, думати про найгірші сценарії та шукати шляхів того, як їх уникнути.

Принципи взаємодії з мінливим світовим порядком

Інші книги

Сьоме чуття: сила, багатство та виживання в час мереж
Міф про сильного лідера. Політичне лідерство в сучасному світі
Наративна економіка. Як історії стають вірусними та стимулюють великі економічні події
Зростання зробить вас щасливими. Погляд оптиміста на прогрес і вільний ринок
Четверта доба: розумні роботи, свідомі комп'ютери і майбутнє людства
Людина розумна. Коротка історія людства

Підпишіться на щомісячну розсилку найцікавіших новинПідпишіться на розсилку