Посівна-2025: усе, що потрібно врахувати аграріям

За словами Олександра, у загальній собівартості вирощування культур до 60% займають саме матеріальні витрати. Вони “з'їдають” левову частку грошей: 

• найбільше йде на мінеральні добрива (від 20 до 25%); 
• на другому місці — пальне (10-12%); 
• потім — насіння (близько 10%) і ЗЗР (7%). 

У 2024 році, щоб виростити такі культури як пшениця, кукурудза, соняшник, соя чи ріпак, аграріям потрібно було витратити до 30–32 тис. грн на гектар. Цьогоріч суттєвого здорожчання матеріально-технічних агроресурсів не буде, адже багато хто закупив усе ще восени або взимку.  

Втім, є інші фактори, через які можуть зрости витрати. Насамперед — це пошук працівників. Робочих рук не вистачає, тож, щоб знайти людей, доводиться збільшувати зарплату мінімум на 10–15%.

Крім того, можлива й вища орендна плата за землю. За оцінкою Олександра, пальне, скоріш за все, також дешевше не стане. Навпаки, дизель може подорожчати на 10% через підвищення акцизів. Це додасть ще майже 6 млрд грн витрат аграріям по всій країні.  

У середньому вартість весняно-польових робіт у 2025 році сягне 210–220 млрд грн. Для порівняння, у 2024-му показник був на рівні 200 млрд грн. Цьогоріч на насіння витрачатиметься 40 млрд грн, на пальне — 20 млрд грн, на добрива — 50–55 млрд грн, на ЗЗР — 20 млрд грн. Інші витрати складатимуть 80 млрд грн.

У таких умовах особливої уваги набуває ефективне використання ресурсів. Одне з дієвіших рішень — технологія точного землеробства на базі сигналу mAgri.RTK від Київстар. Завдяки йому аграрії можуть отримати точний облік усіх виконаних робіт: витрат пального, добрив, ЗЗР, насіння.

Сигнал RTK допомагає: 

• Уникати перекриттів і пропусків під час посіву та обприскування. 
• Автоматично вимикати секції сівалок та оприскувачів, що скорочує перевитрати матеріалів. 
• Знижувати витрати на пальне, добрива та засоби захисту рослин. 
• Підвищувати ефективність використання техніки та зменшувати її зношування. 
• Розподіляти ресурси, аби забезпечити рівномірний ріст культур, уникати витоптування та хаотичного висіву. 

Підключайте сигнал RTK-корекції з пакетами mAgri 365 або mAgri 1095 — і отримайте до 50% знижки на розблокування систем автопілотування RTK Trimble.  Спеціальна пропозиція діє до 24.12.2025 року. Детальніше не сайті.

Олександр Захарчук каже, що цього року на посівну треба буде традиційно багато всього — і насіння, і пального, і добрив. Наприклад, щоб засіяти ярі зернові, потрібно десь 420 тисяч тонн насіння. Найбільше піде на ячмінь і кукурудзу. Олійних теж чимало. Під них необхідно ще 300 тисяч тонн насіння. При чому більша частка — це соя. Цукрових буряків треба до 700 тонн насіння.   

З пальним ситуація така: цією весною аграрії можуть спалити до 270 тисяч тонн дизелю і ще 15–20 тисяч тонн бензину. Зазвичай сільське господарство витрачає більше чверті всього дизпального по країні. Для порівняння в агросезоні 2024 року цей показник був на рівні 1 млн тонн дизелю та 60 тис. тонн бензину. 

Тепер про добрива. Тут усе залежить від планів. Торік вносили в середньому 85–90 кг на гектар. Цього сезону на весну припаде половина (45–50 кг). Ціни на добрива поки не підвищуються, а деякі навіть трохи подешевшали. 

Попри усі витрати аграрії працюють на повну. До того ж держава допомагає кредитами та грантами. Проте найважча ситуація на прикордонних і прифронтових територіях. Там і людей не вистачає, і працювати на полі небезпечно.

Україна залежить від імпорту насіння. Олександр зазначає, що щороку цієї продукції ввозять в країну на 350–400 млн дол. Ще на стільки ж виробляється в Україні, але з іноземної селекції. Тобто насіння закордонне, а вирощене в нас. 

Українське насіння на 100% використовують лише для таких культур, як гречка, просо, тритикале та овес. Усе інше (пшениця, кукурудза, соя, ріпак, соняшник)  здебільшого імпорт.  

Скажімо, у 2024 році на соняшник припадало 95% імпорту, на ріпак — 92%, на сою — 90%, на кукурудзу — 80%. Навіть пшениця, яка раніше була переважно українська, вже наполовину іноземна.  

Олександр пояснює, що це — проблема. Адже якщо припиняться постачання, буде важко. Тому аграрії все частіше задумуються над переходом на вітчизняну селекцію. 

Щоб це стало реальністю, потрібно більше підтримки для українських селекціонерів і наукових центрів. Зараз фінансування дуже обмежене. Утім, перспективи є, оскільки насіння української селекції часто не гірше за іноземне, а інколи навіть краще пристосоване до місцевих умов.

Вирощування насіння — вигідний напрямок. Тому в нього щорічно спрямовуються значні обсяги приватних інвестицій. Прибутковість особливо висока у гібридів: кукурудзи, ріпаку, буряків. За різними оцінками, рентабельність сягає 100% і більше.  

Проте щоб бути конкурентними, потрібно мати свої сорти, базу, селекціонерів і виробництво. Це довгий шлях, але майбутнє українського насінництва може бути в українських руках. 

Бажаєте дізнатися більше, для чого аграріям RTK-сигнал і як він допомагає економити? Дивіться наш випуск “Як це працює”, у якому консультант з продажу бізнес рішень Київстар Олександр Ребенок про це розповідає.