Пульс українського підприємництва: Полтава

Полтава — місто з великою історичною і культурною спадщиною. Розташована у східній частині області, на обох берегах річки Ворскла та є одним із важливих промислових та культурних центрів Лівобережного Придніпров'я. Завдяки вигідному економіко-географічному положенню та наявному природному потенціалу в місті історично сформувалася багатогалузева економіка. Серед ключових напрямів розвитку місцевої промисловості — паливно-енергетичний сектор, харчова, легка та деревообробна промисловість.

Проте останнє десятиліття стало для міста періодом суттєвих змін. Наприклад, між 2015 і 2025 роками місто пережило економічні труднощі, повномасштабну війну, хвилі міграції та трансформацію локальної економіки. Попри ці виклики, Полтава поступово адаптується до нових реалій, що відображається у демографії, бізнес-середовищі та міській інфраструктурі.

Однією з найпомітніших змін стало скорочення населення. Якщо у 2015 році в місті проживало близько 296 тис. осіб, то у 2025 році — приблизно 272 тис. Зменшення пояснюється кількома факторами: 

• міграцією молоді до великих міст або за кордон;
• зниженням народжуваності;
• демографічним старінням населення;
• наслідками війни.

У 2022–2023 роках Полтава прийняла значну кількість внутрішньо переміщених осіб, однак для багатьох місто стало лише тимчасовою зупинкою.

Водночас за цей період помітно змінилося підприємницьке середовище. Якщо десять років тому місцевий бізнес був переважно традиційним, то у 2025 році активніше розвивалися ІТ-проєкти, креативні індустрії та малий сервісний бізнес. У місті з’являються коворкінги, локальні бренди, нові формати кав’ярень і крафтового виробництва. Підприємці частіше використовують онлайн-продаж, маркетплейси та соціальні мережі для масштабування.

Полтава за десятиліття стала містом контрастів: з одного боку — демографічні виклики та міграція, з іншого — нові економічні ініціативи та поступова модернізація бізнес-середовища.

Цифровізація міських сервісів — один із показників того, наскільки комфортно у місті працювати бізнесу та жити мешканцям. За результатами дослідження Transparency International Ukraine «Прозорі міста», Полтава у 2025 році отримала лише 27 балів зі 100 можливих. Це один із найнижчих показників серед обласних центрів, що брали участь у пілотному дослідженні.

У новому форматі оцінювання аналітики програми «Прозорі міста» аналізували готовність міст до європейської інтеграції та розвитку електронних сервісів. До вибірки увійшли 10 обласних центрів та Київ. Для порівняння: столиця отримала 70 балів, Львів — 63, Харків — 58.

Серед викликів Полтави дослідники називають:

1. Відсутність затвердженої програми інформатизації;
2. Недоступний мобільний додаток ePoltava;
3. Застарілі дані на порталі відкритих даних;
4. Нестачу базових електронних сервісів у сферах безпеки, соціального захисту й медицини.

Іншими словами, частина цифрових рішень так і залишилася на рівні концепцій або втратила актуальність.

Утім, у місті працює кілька сервісів, які стали базовою цифровою інфраструктурою. Найбільш розвиненою залишається транспортна сфера, а саме — доступне відстеження громадського транспорту у режимі реального часу, безготівкова оплата проїзду та транспортні картки.

У сфері освіти батьки можуть записувати дітей до дитячих садків і перших класів шкіл онлайн та відстежувати чергу. Через ЦНАП працює електронний запис на адміністративні послуги, а мешканці можуть подавати електронні петиції або перевіряти штрафи за паркування.

Полтава має базовий набір цифрових інструментів, але місту бракує системної стратегії розвитку електронних сервісів. Багато процесів, як от отримання дозволів, взаємодія з комунальними структурами, потребують офлайн-комунікації та додаткового часу. Саме цифрова модернізація може стати одним із ключових напрямів розвитку міста у найближчі роки.

Всупереч складній економічній ситуації, малий бізнес залишається одним із джерел наповнення місцевих бюджетів Полтавщини. За даними Державної податкової служби України, у січні 2026 року підприємці регіону сплатили 225,6 млн грн єдиного податку. Це на 18,4 млн грн (8,9%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Зростання надходжень — це стабільність малого підприємництва та його важлива роль у підтримці місцевих громад. Саме кошти єдиного податку формують значну частину бюджетів громад, даючи змогу фінансувати соціальні програми, інфраструктуру та комунальні послуги.

На 1 лютого 2026 року в Полтавській області зареєстровано 55 180 фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Найбільш популярними серед підприємців залишаються друга та третя групи єдиного податку, зокрема:

• на третій групі працюють понад 25,4 тис. ФОПів;
• на другій — 24,3 тис.; 
• на першій — близько 5,4 тис.;
• четверту групу, яка передбачає специфічні умови оподаткування, використовують лише кілька десятків підприємців.

Як зазначає керівник обласного підрозділу податкової служби Сергій Левченко, попри всі виклики воєнного часу підприємці регіону продовжують стабільно працювати та виконувати свої податкові зобов’язання. А малий бізнес поступово посилює свою роль у формуванні фінансової стійкості громад.

У 2025 році Полтавська область зібрала 8,39 млн грн туристичного збору. Надходження майже порівну забезпечили два сегменти ринку:

• близько 4,3 млн грн сплатили юридичні особи — великі готелі та готельні комплекси; 
• ще 4 млн грн сплатили фізичні особи-підприємці — власники невеликих готелів, хостелів, апартаментів та приватних садиб.

Важливо, що зростання доходів відбулося не через підвищення ставок збору, адже у Полтавській громаді вони залишаються доволі помірними. Експерти пояснюють підвищення надходжень активізацією внутрішнього туризму та поступовою детінізацією ринку розміщення.

Попри те, що основними туристичними центрами України залишаються Київ, Львівщина та Івано-Франківщина, Полтавщина послідовно зміцнює свої позиції у сегменті внутрішнього та ділового туризму.

Аграрна галузь традиційно є однією з ключових для економіки Полтавщини. Навіть у воєнних умовах регіон має стабільні результати та зберігає позиції серед лідерів українського агровиробництва.

За даними Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, у 2025 році аграрії області намолотили понад 1,05 млн тонн кукурудзи. Урожай зібрали більш ніж на 150 тис. гектарів, а середня врожайність становила близько 67 центнерів з гектара, подекуди досягаючи 90–100 ц/га. Такий результат забезпечив Полтавщині місце серед регіонів-лідерів за виробництвом цієї культури в Україні.

На показники впливали:

• використання сучасних гібридів насіння;
• оптимальні агротехнології;
• відносно сприятливі погодні умови протягом сезону. зокрема впровадження нової техніки, цифрових рішень у господарствах та розвиток агрологістики.

Водночас для регіональної економіки агросектор має й соціальне значення. Сільськогосподарські підприємства створюють робочі місця у громадах, підтримують місцеву інфраструктуру та залишаються важливими платниками податків.

Окремим напрямом розвитку може стати точне землеробство. Зокрема, українські аграрії дедалі активніше використовують технології точного позиціювання. Наприклад, сигнал RTK дає змогу визначати координати сільськогосподарської техніки з точністю до сантиметра. Це допомагає ефективніше виконувати весь цикл польових робіт.

Для великих аграрних регіонів, таких як Полтавщина, впровадження подібних цифрових рішень поступово стає одним із головних інструментів підвищення врожайності та оптимізації витрат.

Станом на січень 2026 року середня номінальна зарплата штатних працівників Полтавської області становила 23 749 грн, що на 4 226 грн (близько 15%) менше, ніж середній показник по Україні — 27 975 грн. Так Полтавщина посіла 12-е місце серед регіонів. Для порівняння, найвищі зарплати зафіксовані у Києві — 43 865 грн. До регіонів із найнижчим рівнем оплати праці належить Чернівецька область (19 984 грн).

Хоча Полтавщина відстає від загальноукраїнського середнього рівня, її показники залишаються вищими за частину західних та центральних регіонів. Вона не входить до топ-лідерів за зарплатами, проте рівень оплати праці тут достатньо конкурентний для внутрішнього ринку праці та поступово зростає разом із розвитком бізнесу та інвестицій у регіон.

Розвиток підприємництва у Полтаві значною мірою підтримують локальні бізнес-спільноти та державні ініціативи:

• Полтавська асоціація бізнесу (ПАБ)

Однією з найпомітніших є Полтавська асоціація бізнесу (ПАБ) — об’єднання підприємців середнього та великого бізнесу, створене у 2019 році. Спільнота зосереджена на розвитку підприємницької культури, нетворкінгу та освітніх проєктах. Учасники організації обмінюються досвідом, запускають спільні ініціативи для малого та середнього бізнесу, а також підтримують соціальні та освітні проєкти для молоді.

• Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес

Важливим елементом екосистеми підприємництва є центр Дія.Бізнес у Полтаві, який відкрився у вересні 2021 року. Він працює як майданчик для консультацій, навчання та розвитку підприємців. Тут можна отримати допомогу з запуском бізнесу, зміною бізнес-моделі, виходом на нові ринки або масштабуванням продуктів. Ініціативу реалізує Полтавська платформа за підтримки мережі магазинів Аврора та за сприяння обласної влади. Центр також виконує роль діалогового майданчика між підприємцями та органами влади.

• Податкова служба України та Центр зайнятості Полтавщини

Окремий напрям підтримки — це державні програми для підприємців, які отримують гранти на запуск власної справи. Державна податкова служба України разом із Державною службою зайнятості України запустили сервіс податкового супроводу для грантоотримувачів. Підприємці можуть отримати консультації щодо вибору системи оподаткування, оформлення працівників, подання звітності та використання касових апаратів.

У Полтавській області формуються кілька великих проєктів, які можуть суттєво змінити економічний ландшафт регіону у найближчі роки. Насамперед ідеться про розвиток відновлюваної енергетики та створення нових індустріальних майданчиків:

• Одним із найбільших інвестиційних проєктів може стати будівництво вітрової електростанції, яку планує реалізувати компанія ДТЕК ВДЕ. Загальний обсяг інвестицій оцінюють приблизно у 1,2 млрд євро. Проєкт передбачає встановлення близько 100 вітротурбін загальною потужністю 650 МВт, що зможе забезпечити електроенергією понад мільйон домогосподарств. 

Розвиток власної генерації для регіону є стратегічно важливим, адже наразі область значною мірою залежить від енергосистем інших регіонів. Проєкт також дасть економічний ефект для громад. Уже на етапі підготовки до місцевого бюджету надійшло понад 5 млн грн податків, а після запуску очікується щорічна орендна плата за землю до 10 млн грн. Крім того, планується створення близько 100 нових робочих місць та суттєве скорочення викидів CO₂.

• Ще один перспективний напрям — розвиток індустріальних парків. У Терешківській громаді готують до реєстрації індустріальний парк «Заворскло» площею близько 17 гектарів, який буде орієнтований на харчову промисловість. Проєкт передбачає переробку овочів, фруктів, зернових культур, виробництво дитячого харчування, напівфабрикатів та продуктів швидкого приготування.

Особливістю парку стане власна сонячна електростанція, що забезпечить підприємства автономною електроенергією у літній період. Також концепція передбачає будівництво житла для працівників поруч із виробничими потужностями, що може бути важливим фактором для релокації бізнесу.

За попередніми оцінками, індустріальний парк здатен створити від 1600 до 2700 робочих місць. Включення до державного реєстру індустріальних парків дасть змогу залучити інвесторів і отримати державну підтримку. Це допоможе зробити Полтавщину одним із майданчиків для розвитку нових виробництв.

Детальніше про індустріальні парки, як обрати місце для бізнесу та підключити усе необхідне, зокрема й оптоволоконний інтернет у будівлю, — читайте в нашому матеріалі.