Як жіноче підприємництво змінює бізнес-середовище України

За 10 місяців 2025 року жінки зареєстрували 153 413 нових ФОПів, що становить 61% від усіх нових підприємців. Для порівняння, у 2021-му показник був на рівні 51%.

Найбільше жіночих бізнесів з’явилося у Києві та Київській області, Дніпропетровській, Одеській і Львівській областях, а також у Сумській та Полтавській. 

Кожен третій жіночий бізнес — це роздрібна торгівля (майже 50 тисяч ФОПів). Також активно відкриваються жіночі проєкти у сферах:

• індивідуальних послуг (серед них лідирує б’юті-сегмент — 77%);
• освіти;
• соціальної допомоги;
• медицини;
• консалтингу;
• гуртової торгівлі;
• харчування. 

Окремої уваги заслуговує інтерес іноземок до українського ринку. ФОПи у нас реєструють громадянки Молдови, Вірменії та Азербайджану. Україна є не лише внутрішнім простором для жіночого підприємництва, а й точкою входу для тих, хто бачить тут можливості для розвитку. І коли на ринку з’являється така концентрація активних, амбітних засновниць, закономірно формуються нові тенденції.

Про трансформацію жіночого підприємництва в Україні говорять не лише самі підприємиці, а й представники бізнес-спільнот та міжнародних інституцій. Мод Жозеф, директорка Франко-української торгово-промислової палати та організаторка конкурсу для підприємиць «Створено жінками», зазначає, що останні роки спостерігається зростання професійності серед жінок у бізнесі.

Якщо раніше багато хто починав власну справу інтуїтивно, спираючись на ентузіазм і внутрішню мотивацію, то у 2025 році відчувається значно впевненіша підприємницька позиція. Зріс рівень стратегічного мислення, фінансової грамотності та структурованості бізнес-процесів. Відтак можна виокремити п’ять ключових тенденцій:

• Тенденція 1. Зростання жіночого підприємництва в технологічних галузях. Жінки активніше працюють у технологічних сферах, як-от цифрова освіта, агротехнології, і вже не тільки наслідують тренди, а задають їх.
• Тенденція 2. Розвиток проєктів у сфері зеленої економіки. Стійкість і відповідальність стають невіддільною частиною жіночих бізнесів. Прикладом є Recast Plastic, заснований Ольгою Лековою, яка перетворює 100% перероблений пластик на меблі для укриттів та архітектурні рішення.
• Тенденція 3. Поєднання бізнесу з соціальною місією. Жіночі бізнеси все частіше спрямовані на підтримку переселенців, створення робочих місць для вразливих груп, розвиток громад. 
• Тенденція 4. Інтерес до міжнародних ринків. Підприємиці планують експорт і міжнародні партнерства, орієнтуючись насамперед на ринки Франції, Польщі та Німеччини. 
• Тенденція 5. Посилення горизонтальної співпраці. Зростає запит на партнерство між жінками, менторство, професійні спільноти та довгострокові освітні програми.

Розповімо кілька історій, які можуть вас надихнути:

• Кулінарна студія

  Дружина учасника бойових дій, Юлія Гуреля, відкрила професійну кулінарну студію в Житомирі. Ідея виникла на початку повномасштабного вторгнення, коли чоловік пішов на фронт, а донька поїхала за кордон. Юлія помітила, що дорослим людям у місті бракує простору для розвитку та спілкування. За рік вона облаштувала понад 100 м² простору з вітальнею, гастрозалом та сучасною професійною кухнею, витративши близько 500 тисяч грн на обладнання та меблі. У студії навчають кулінарії від львівських шеф-кухарів.

• Фірмовий магазин DUNA

  Дружина ветерана Юлія Богорад відкрила у центрі Чернігова, фірмовий магазин українського бренду DUNA, скориставшись державною програмою «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей». Вона давно користується продукцією бренду та помітила відсутність магазинів у своєму місті. В асортименті — шкарпетки, панчохи, білизна, піжами та одяг для відпочинку, виготовлені в Україні. Грант допоміг придбати обладнання, меблі, товар, оплатити оренду та рекламу, а професійну підтримку надали в офісі «Зроблено в Україні». Юлія обрала франшизу DUNA, що дозволило відкрити магазин під відомим брендом зі сталою бізнес-моделлю та підтримкою франчайзера.

• Сімейна екоферма «Перепілочка»

  Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко відкрила на Полтавщині сімейну екоферму «Перепілочка». Перший запуск обійшовся їй у $12 тисяч, а завдяки державному гранту вона змогла придбати автоматизовані клітки та обладнання для переробки. Ферма працює за партнерською моделлю, коли перепілок вирощують на кількох господарствах, а Маргарита здійснює інкубацію та переробку. Некондиційна продукція перетворюється на напівфабрикати та делікатеси для ресторанів і магазинів.

• Виробництво олій Maslichko

  75-річна Ніна Якименко, переїхавши на Закарпаття, відновила свій бізнес із виготовлення натуральних олій після втрати підприємства у Маріуполі. Завдяки програмі «Власна справа» та гранту вона придбала шнековий маслопрес, сировину та пляшки для розливу і запустила виробництво під брендом Maslichko. Ніна виготовляє олії холодного віджиму з льону, конопель, кунжуту, кмину, розторопші та соняшника і продає продукцію в Україні через онлайн-канали, а також експортує до Європи — Бельгії та Німеччини. 

• Книжковий магазин

  Військова Анна Герасимчук переїхала з Маріуполя на Хмельниччину та відкрила власний книжковий магазин, скориставшись грантовою програмою «Власна справа». Грант у 250 тисяч грн допоміг придбати меблі, стелажі, перший товар і покрити кілька місяців оренди приміщення. У магазині Анни налічується близько 800 книг, а в домашній бібліотеці — понад 200. Підприємиця поєднує бізнес із військовою службою та планує повернути грант протягом трьох років через сплату податків.

Дізнавайтеся про всі рішення для бізнесу на сайті Київстар Бізнес. Тут про мобільний зв’язок, багатоканальну телефонію, хмарні технології, кібербезпеку, аналіз аудиторії та комунікації з клієнтами. Вибирайте рішення та замовляйте консультацію фахівців.