Про що:

Українська економіка з 24-го лютого зменшилася удвічі. Як рахували в уряді, у середньому обсяг реалізованої продукції впав у компаній на 48%. Найважче доводиться малому та середньому бізнесу, який здебільшого не має фінансових подушок та підтримки глобального офісу. Проте підприємці йдуть на ризик та запускають заново свої справи, щоб пережити цю війну. Історії таких трансформацій — читайте у нашому матеріалі.

Зміст

Як подружжя відкрило справу з нуля у Кропивницькому

Як перезапускають зруйновану у Рубіжному фабрику шкарпеток

Як комунікаційниця запустила виробництво одягу та взуття

Як родина з Маріуполя відродила бізнес у серці Львова

Які програми та технології допомагають бізнесу під час війни

Як подружжя відкрило справу з нуля у Кропивницькому

Лише 100 тисяч гривень та допомога волонтерів — цього вистачило подружжю з Луганщини, щоб вже під час війни запустити нову сімейну справу.

Євген та Ірина Семиряжки до війни мали три заклади харчування у Рубіжному та Сєвєродонецьку. Останній вони відкрили лише за два місяці до повномасштабного вторгнення рф в Україну. Утім, працювати довелося недовго. Після 24-го лютого пара втекла від війни до Кропивницького. Здавалося, що відновити бізнес у них не було ні можливостей, ні грошей. Утім, вихід знайшовся.

Громадський простір у Кропивницькому «Кроп:Хаб» запропонував переселенцям міста на базі їхнього приміщення відкрити бізнес без сплати за оренду. Таким шансом наважилося скористатися подружжя з Луганщини. Семиряжки взяли кредит у 100 тисяч гривень на закупівлю необхідного обладнання та невдовзі запустили нове кафе. Так роботою вони забезпечили не лише себе, а й ще шістьох найманих працівників, троє з яких — також переселенці.

Як перезапускають зруйновану у Рубіжному фабрику шкарпеток

Рубіжанська панчішна мануфактура відома тим, що саме там виготовлялися шкарпетки для українських брендів DodoSocks, Sammy Icon та Дід Носкар.

Підприємство працювало у Луганській області понад 20 років та давало роботу 160 співробітникам. Свою продукцію компанія також експортувала до Чехії, Словаччини, Словенії, Молдови та Нідерландів. Проте ще у квітні виробництво повністю знищили російські окупанти.

Керівники фабрики Олег та Геннадій Місюренки евакуювали працівників у безпечніші регіони країни. Невдовзі взялися відновлювати справу свого життя вже у Львові. Мануфактура знайшла приміщення для нового виробництва та закупила нові верстати на заміну втраченому в Рубіжному обладнанню. Уже зараз в компанії працює 27 евакуйованих з Луганщини працівників, але в планах у власників бізнесу — до кінця року створити ще 48 робочих місць.

Не залишають компанію у скруті й партнери: команда DodoSocks вже працює над новою колекцією шкарпеток, які планують виробляти у колишніх власників Рубіжанської панчішної мануфактури.

Як комунікаційниця запустила виробництво одягу та взуття

Сьогодні бренд тактичного спорядження для військових «Еней Мілітарі» має 7 виробництв на території всієї країни та близько 200 співробітників. Проте ця компанія з’явилася вже після 24 лютого, а власниця підприємства працювала зовсім в іншій сфері.

Вероніка Кобзиста до повномасштабного вторгнення росії мала власну комунікаційну агенцію. Уже з першими бомбардуваннями Києва підприємиця зупинила свій основний бізнес та почала допомагати людям. Разом із друзями вона організувала волонтерський штаб та якийсь час опікувалася станціями метро, де кияни ховалися від обстрілів. Команда забезпечувала підземку карематами, пледами, кип’ятильниками тощо. Коли потреба у цій роботі зменшилася, Вероніка розпочала іншу справу — побудову компанії з виготовлення тактичного спорядження.

Підприємиця бачила велику потребу суспільства у якісному взутті та одязі для військових. Випадково знайшовся однодумець — власник виробництва жіночого взуття, який так само прагнув допомагати армії. У співпраці з’явився новий бренд — «Еней Мілітарі».

Окрім взуття підприємство виробляє та продає військову форму, бафи, балаклави та плитоноски. Майже повний цикл виробництва відбувається в Україні, завдяки чому всі гроші залишаються в країні. Тим самим компанія підтримує економіку країни, сплачує податки та працює на перемогу.

Як родина з Маріуполя відродила бізнес у серці Львова

Родина Дмітрієвих у Маріуполі мала власну доставку суші. Пара ще у 2014-тому році втекла від війни з Донецьку до Маріуполя. Там Станіслав та Дар’я оселилися біля Азовсталі та у 2021 році вклали всі свої заощадження і сили у власну справу. Лише за рік вони мали вже тисячі постійних клієнтів та збиралися відкрити ресторан. Проте 24-го лютого родині довелося знову покинути свою домівку.

З собою подружжя взяло лише документи та кілька речей. За першої нагоди виїхали з Маріуполя ще до повної окупації міста. А за кілька днів їхнє помешкання зруйнувало ворожим обстрілом. Родина подалася до Львова. Невдовзі наважилися там відновити знову свою справу.

Разом із друзями Станіслав та Дар’я Дмітрієви у самому центрі Львова знайшли приміщення, власник якого навіть зробив їм знижку на оренду. А організували роботу просто: Станіслав — шеф-кухар, його дружина Дарія приймає замовлення, а подруга Марина розробляє концепцію доставки, меню тощо.

Результат не змусив себе чекати: уже з перших днів роботи львів’яни засипали Дмітрієвих замовленнями. Тепер родина знову мріє відкрити повноцінне кафе, чого вони не встигли зробити у Маріуполі. Своїм прикладом пара хоче показати, що не потрібно опускати руки, навіть коли здається, що все втрачено.

Відродитися з попелу. Як середній та малий бізнес трансформується через війну

Які програми та технології допомагають бізнесу під час війни

Згадані історії компаній показують бойовий дух українського бізнесу. Попри значні втрати підприємці знаходять поступово себе на новому місці та адаптуються до нових умов. Саме тому бізнес вже сьогодні намагається вийти на нових покупців. Мінцифри опублікувало таку статистику:

  • 55,9% українських компаній орієнтуються виключно на український ринок.
  • 21,7% на внутрішній та експорт — розвивали ще до війни.
  • 16,8% орієнтуються на внутрішній, але планують розвивати експорт.

Водночас найбільше заважають розвитку власної справи нестача платоспроможних клієнтів, непрогнозованість розвитку подій в Україні та відсутність капіталу. З останнім допомагають численні програми від уряду, як, наприклад, державні гранти для середнього та малого бізнесу на загальну суму у 40 млрд гривень.

А з пошуком клієнтів та організацією ефективних бізнес-процесів навіть під час війни допомагає комплекс рішень «Бізнес працює» від Київстар. З ним навіть найменші компанії легко можуть:

  • Проаналізувати актуальні потреби клієнтів з Big Data-аналітикою.
  • Знайти нових клієнтів завдяки таргетованим SMS-розсилкам та платформі для самостійних розсилок ADWISOR.
  • Організувати віддалену роботу працівників з Microsoft Office 365 та високошвидкісним інтернетом від Київстар.
  • Підписувати е-документи зі Star.Docs.
  • Перенести ІТ-інфраструктуру в хмару Microsoft Azure.
  • Убезпечити ІТ-системи від кіберзагроз завдяки комплексному рішенню від партнерів Київстар.
  • Організувати якісний корпоративний зв’язок та інтернет з тарифами для бізнесу ВАШ.

Консультацію за будь-яким з цих напрямів можна замовити на сайті Київстар.

Зміст

Як подружжя відкрило справу з нуля у Кропивницькому

Як перезапускають зруйновану у Рубіжному фабрику шкарпеток

Як комунікаційниця запустила виробництво одягу та взуття

Як родина з Маріуполя відродила бізнес у серці Львова

Які програми та технології допомагають бізнесу під час війни

Додайте коментар

Усі коментарі публікуються після модерації. Будь ласка, пишіть українською, без спаму та нецензурних слів.

Схожі статті