Пульс українського підприємництва: Запоріжжя

Запоріжжя понад 250 років залишається важливим економічним центром України. Засноване у 1770 році як фортеця, місто поступово стало осередком торгівлі, а згодом — одним із найбільших промислових центрів країни.

Вирішальним етапом розвитку було будівництво Дніпровської ГЕС у 1927–1932 роках. Дешева електроенергія дала поштовх розвитку металургії, машинобудування та інших галузей. Саме тоді сформувався промисловий потенціал, який залишається основою економіки міста.

Запоріжжя відоме своїми підприємствами, інженерними традиціями та кваліфікованими кадрами. Водночас останні роки стали серйозним випробуванням для місцевого бізнесу. Через близькість до лінії фронту підприємства працюють в умовах постійних ризиків та невизначеності. Пошкодження інфраструктури, релокація підприємств і відтік населення створюють додаткові ризики для розвитку бізнесу. Всупереч цьому місто продовжує жити й працювати. 

Зараз значна частина економічної активності прифронтових регіонів пов’язана з:

• оборонними потребами;
• відновленням пошкоджених об’єктів;
• підтримкою критичної інфраструктури. 

Тому місцевому бізнесу необхідно швидко адаптуватися до нових умов, переглядати стратегії розвитку та шукати нові ринки збуту.

Станом на 2025 рік у регіоні налічувалося 7 555 діючих підприємств. Проте це майже на 2 тисячі менше, ніж на початку 2024 року. Більшість компаній — це малий бізнес. На нього припадало 86% усіх підприємств області. Також у регіоні працювало 259 середніх компаній та 17 великих підприємств.

Найбільше бізнесів функціонувало у трьох сферах:

• оптова та роздрібна торгівля — 2 136 компаній;
• промисловість — 1 254 компанії;
• операції з нерухомістю — 1 022 компанії.

Економіка області залишається диверсифікованою. Поряд із традиційною для Запоріжжя промисловістю важливу роль відіграють торгівля та сфера послуг.

Запоріжжя залишається підприємницьким центром й для іноземних громадян, які ведуть діяльність в регіоні. Станом на травень 2026 року в Запорізькій області зареєстровано 516 фізичних осіб-підприємців з іноземним громадянством. Ця тенденція свідчить про наявність підприємницьких можливостей, доступність окремих ринкових ніш, партнерств, нових ідей та міжнародної співпраці.

У 2025 році роздрібна торгівля у Запорізькій області зросла на 20% порівняно з попереднім роком і досягла 70,7 млн грн. Спостерігалося поступове відновлення споживчого попиту та адаптація підприємців до нових умов роботи.

Водночас оптова торгівля скоротилася на 1% і становила 66 млн грн. Найбільшу частку в оптовому обороті займають непродовольчі товари. Більшу частину продажів забезпечили компанії, проте вагому роль продовжують відігравати й ФОПи.

Станом на квітень 2026 року 107 компаній-членів Retail Association of Ukraine управляли в області 573 магазинами. Найбільше торгових точок працює у сегментах:

• аптек (196);
• непродовольчого ритейлу (126);
• продуктових магазинів (92).

За перші три місяці року найбільше скорочення відбулося саме серед продуктового ритейлу — закрилися 6 магазинів. В аптечному сегменті відкрилася 1 аптека, але закрилися 4. У непродовольчому ритейлі відкрилися та закрилися по 2 магазини, а в сегменті техніки та електроніки з'явилася лише 1 нова точка.

Натомість найбільш активно розвивалися автозаправні комплекси. За квартал в області відкрилися 8 нових АЗК, а загальна кількість таких об'єктів досягла 78.

У 2025 році компанії Запорізької області надали послуг на 18,4 млрд грн. Це на 3,7% менше, ніж у 2024 році, коли обсяг ринку становив 19,1 млрд грн. Попри скорочення, сфера послуг залишається важливою частиною економіки регіону. Найбільші обсяги послуг забезпечують такі галузі:

• Найбільші доходи отримали компанії у сфері охорони здоров’я — 5,7 млрд грн. 
• На другому місці опинилися логістика та сільське господарство з показником 5 млрд грн. 
• Ще 3,5 млрд грн принесли операції з нерухомістю.
• А 2,6 млрд грн — архітектурні, інжинірингові та технічні послуги.

Продовжують працювати сфери, орієнтовані на повсякденні потреби людей. Так, обсяг послуг у громадському харчуванні склав 88,1 млн грн, а у сфері культури, відпочинку та розваг — 51,3 млн грн.

За оцінками експертів, Запорізька область входить до переліку регіонів, які можуть зіткнутися з тривалим економічним спадом. Серед основних причин — скорочення виробництва, зменшення кількості споживачів, нестача кадрів та зниження інвестиційної активності.

Зокрема, підприємці Запоріжжя працюють в умовах низки серйозних викликів:

• безпекові ризики;
• руйнування інфраструктури;
• енергетичні обмеження;
• дефіцит фінансування;
• кадрові втрати;
• міграція працівників;
• логістичні труднощі;
• обмежений доступ до інвестицій.

Водночас бізнес бачить і потенційні напрямки розвитку:

• модернізація виробництва;
• цифровізація процесів;
• інтеграція у міжнародні ланцюги доданої вартості;
• підтримка релокованих підприємств;
• залучення міжнародної допомоги. 

Усі ці фактори можуть стати основою для відновлення економіки регіону.

Окремо бізнес виокремлює кадрову кризу як одну з найгостріших проблем Запоріжжя. Підприємці говорять про дефіцит робітничих спеціальностей, нестачу молодих фахівців і необхідність самостійно навчати працівників уже на виробництві. Усе через війну, мобілізацію, міграцію населення та розрив між освітою і потребами ринку.

Професійна освіта часто не встигає за змінами економіки. Через це роботодавці змушені брати людей без достатньої підготовки та вкладати ресурси у їхнє навчання. Часто саме практичні навички та досвід стають вирішальними, а не формальна освіта.

Утім, бізнес не відмовляється від розвитку кадрів. Компанії співпрацюють із навчальними закладами, беруть студентів на практику, створюють навчальні лабораторії, організовують стажування та програми перекваліфікації. Частина підприємств Запоріжжя також готова залучати ветеранів і навчати нових працівників за власний кошт.

Головним ресурсом економіки регіону залишаються люди. Від якості підготовки кадрів, гнучкості системи освіти та співпраці бізнесу з навчальними закладами напряму залежить здатність Запоріжжя утримувати й розвивати свій підприємницький потенціал.

Для аграрного бізнесу Запорізької області запроваджено оновлений підхід до грошової оцінки сільськогосподарських земель. Кабінет Міністрів України змінив методику розрахунку, врахувавши кліматичні умови та наслідки війни. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Тепер під час оцінки земель враховуються такі фактори:

• фактичний рівень зволоження ґрунтів;
• руйнування та втрата зрошувальних систем через бойові дії;
• наслідки підриву Каховської ГЕС.

Оновлена методика має зробити оцінку більш реалістичною, а отже вплинути і на розмір податкового навантаження для аграріїв.

Окрім цього, держава посилює підтримку агросектору. У квітні 2026 року були запроваджені програми страхування воєнних ризиків із компенсацією збитків до 30 млн грн, а також гранти на відновлення обладнання до 16 млн грн.

Для аграрного бізнесу регіону це важливо, оскільки дає змогу частково зменшити фінансовий тиск і створює умови для відновлення виробництва.

Підприємці Запорізької області активно переходять на цифрові інструменти обліку та розрахунків. Від початку 2026 року бізнес регіону зареєстрував 2686 касових апаратів і програмних РРО. Це на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найпомітніший тренд — зростання популярності програмних кас. Понад 2 тисячі з усіх зареєстрованих пристроїв — це «каси у смартфоні», які працюють через телефон, планшет або комп’ютер. Такий формат дає змогу підприємцям зменшити витрати на обладнання та спростити облік. Водночас 615 бізнесів обрали традиційні касові апарати для проведення розрахунків із клієнтами.

Зростання кількості РРО свідчить про поступову цифровізацію малого та середнього бізнесу в регіоні. Підприємці продовжують впроваджувати сучасні технології, щоб працювати ефективніше та відповідати вимогам ринку.

У першому кварталі 2026 року експорт послуг із Запорізької області склав 27,1 млн доларів США. Це на 66,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Є суттєве зростання попиту на послуги запорізьких компаній за кордоном.

Водночас імпорт послуг становив 9,1 млн доларів і знизився на 50% у річному вимірі. У результаті область заробляє більше на експорті послуг, ніж витрачає на імпорт. 

Основна частина торгівлі послугами припадає на країни поза ЄС. На країни Євросоюзу припадає лише 5,3% експорту (1,4 млн доларів), тоді як 78,8% імпорту (7,2 млн доларів) надходить саме з країн ЄС. 

Міжнародна торгівля послугами — це обмін знаннями, роботою або сервісами між країнами без постачання товарів. Для Запоріжжя це важливий напрям, який показує, що місцевий бізнес поступово виходить на глобальні ринки.

Запоріжжя історично формувалося як потужний індустріальний центр, однак сьогодні ця модель поступово змінюється. Домінування великих промислових підприємств в умовах війни стало більш вразливим, тому бізнес і експерти говорять про необхідність оновлення економіки та переходу до більш гнучких моделей розвитку.

За словами співзасновника ГО «Центр підтримки бізнесу і технологій» Дениса Васильєва, місто, яке десятиліттями було промисловим серцем України, сьогодні опинилося на етапі трансформації. Старі промислові моделі вичерпують свій потенціал, а війна та нові екологічні вимоги ЄС підштовхують бізнес до «зеленого переходу».

Водночас у Запоріжжі з’являються нові точки зростання — IT-сектор та культурно-креативні індустрії. Вони стають частиною нової економічної структури міста. Зокрема, IT-сфера зросла з 6 800 суб’єктів у 2019 році до 7 750 у 2024-му. Це одна з найбільш гнучких галузей, яка за умови стабільного енергозабезпечення може швидко створювати економічний ефект.

Нещодавно громадська організація «Екосенс» презентувала дослідження «Потенціал Запоріжжя в розвитку зеленої економіки у воєнний та повоєнний час». Документ містить бачення економічної трансформації міста та можливі сценарії розвитку до 2030 року. 

Екологічні та економічні питання сьогодні неможливо розглядати окремо. Модернізація виробництва та впровадження сучасних технологій одночасно покращують і якість життя, і стан довкілля. Тому ключовим підходом має стати співпраця бізнесу, громади та експертів.

Попри стереотип про Запоріжжя як суто промислове місто, його економіка є більш різноманітною. Навколо великих підприємств сформувалися кластери малого та середнього бізнесу, які вже сьогодні демонструють адаптивність і можуть стати основою майбутньої «зеленої» модернізації регіону.

У дослідженні йдеться про п’ять ключових напрямів розвитку зеленої економіки:

1. Енергетична стійкість. Перехід до децентралізованої генерації енергії, що дозволяє бізнесу працювати в умовах ризиків.

2. Швидкий «зелений» ефект. Розвиток циркулярної економіки, де відходи одного підприємства стають ресурсом для іншого.

3. Розвиток зелених навичок. Підготовка нових фахівців, які поєднують знання з екології, технологій, менеджменту та фінансів.

4. Індустріальні пакети. Підготовка великих інвестиційних проєктів і грантових заявок заздалегідь, щоб пришвидшити модернізацію промисловості.

5. Малий і середній бізнес як основа змін. Підтримка підприємців через гранти, ваучери та короткі фінансові інструменти для швидкої модернізації.

Такий підхід допомагає поєднати потреби великої промисловості та гнучкість малого бізнесу і створює основу для поступового переходу Запоріжжя до більш стійкої та сучасної економічної моделі.

Запорізькі туристичні бізнеси запрошують долучитися до національної програми «Подорож до себе. Шляхи відновлення», яку презентувало Державне агентство розвитку туризму разом із Міністерством розвитку громад та територій та ГО «Бренд Юкрейн».

Програма розвиває внутрішній туризм як інструмент відновлення людей і регіонів та об’єднує природні, культурні й гастрономічні локації, що можуть увійти до нових туристичних маршрутів по Україні, зокрема й у Запорізькій області.

До участі можуть долучатися заповідники, готелі, ферми, музеї, гіди та інші туристичні бізнеси. Програма також передбачає навчання, мікрогранти та підтримку розвитку туристичної інфраструктури. Водночас Запорізька область поки представлена мінімально — визначено лише кілька потенційних учасників.

Попри це, ініціатива відкриває для регіону нові можливості: розвиток туризму, додаткові доходи для громад і підтримку малого бізнесу.

Для підприємців Запорізької області розширили фінансові інструменти підтримки відновлення бізнесу. Кабінет Міністрів оновив програму «Доступні кредити 5-7-9%», додавши спеціальний напрям для компаній, що постраждали від обстрілів.

У межах цього механізму підприємства можуть отримати кредит під 0,1% річних для відбудови або відновлення пошкоджених будівель та обладнання. Програма діє протягом перших двох років після руйнування, а максимальна сума кредиту становить до 150 млн грн.

Цей кредит не впливає на інші напрями програми «5-7-9%» і враховується окремо. До того ж для бізнесу у зонах підвищеного воєнного ризику, зокрема в Запорізькій області, діють пільгові умови — ставка 1% річних на інвестиційні проєкти або рефінансування протягом перших п’яти років.

Додатково на місцевому рівні оновлено програму компенсацій для бізнесу за придбання генераторів та сонячних електростанцій. Тепер відшкодування надається один раз для одного підприємства і лише за одну одиницю обладнання. Також змінено перелік необхідних документів для отримання компенсації. 

Такі інструменти підтримки допомагають бізнесу Запоріжжя швидше відновлювати роботу та зменшувати витрати на енергозабезпечення.