Пульс українського підприємництва: Миколаїв

Миколаїв — прифронтове місто на півдні України, поблизу активних бойових дій. Колись один із ключових портових центрів країни сьогодні проходить через складний етап: обстріли, дефіцит води, руйнування інфраструктури та затяжний економічний спад.

Війна вдарила по місцевому бізнесу. З 2022 року місто втратило значну частину малих і середніх підприємств, а великий бізнес майже зупинився, найбільші платники податків закрилися. Порт, який був одним із драйверів економіки (Миколаїв — другий за розміром портовий центр України), сьогодні не працює. Після окупації Кінбурнської коси вихід із порту заблокований, а портові компанії припинили діяльність.

Місто також прийняло велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Це додаткове навантаження на житло, соціальні сервіси та ринок праці. Водночас це створює новий запит на підприємницькі рішення: робочі місця, локальні сервіси, мале виробництво.

Окрема проблема — універсальні державні правила підтримки бізнесу. Індустріальні парки та стандартні інструменти стимулювання не враховують різницю ризиків між регіонами. Рівень безпеки у Миколаєві й, наприклад, в Ужгороді — різний, але механізми однакові. Для прифронтових територій цього недостатньо.

Сьогодні Миколаїв тримається на малому та мікробізнесі. І головний запит підприємців — це економічні інструменти: спеціальні бізнес-умови, страхування ризиків, податкові стимули, які враховують воєнний контекст. Без системної підтримки місто ризикує втратити ще більше людей і кадрів. Утім, поки тут працює бізнес у міста залишається економічний фундамент для відновлення.

Війна стала серйозним випробуванням для бізнесу Миколаївщини. Найбільше постраждав туризм, оскільки через безпекові ризики галузь завмерла. Про критичний стан туристичного напряму неодноразово говорив начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.

За даними Асоціації прифронтових міст та громад України:

• у 2022 році в області припинили діяльність 148 підприємств і 5 256 ФОПів;
• у 2025-му негативна динаміка збереглася: станом на 1 жовтня закрилися ще 314 компаній і 5 740 ФОПів.

Водночас є й інша сторона. Попри війну, бізнес продовжує відкриватися. У 2022 році з’явилися 624 підприємства та 3 901 ФОП. Станом на 1 жовтня 2025 року працює вже 691 підприємство і 5 754 ФОПи, тобто підприємницька активність не зникла, а трансформується.

Порівняно з січнем 2022 року зростання кількості суб’єктів господарювання зафіксовано у:

• торгівлі та ремонті авто (з 9 970 до 10 603);
• сільському господарстві (з 5 020 до 5 296);
• переробній промисловості (з 1 798 до 1 947);
• будівництві (з 1 690 до 1 835).

Зараз більшість компаній працюють там, де старт простіший і є менше капітальних витрат. Проте для довгострокового відновлення області важливі виробничі напрями із доступом до фінансування, кредитів і кваліфікованих кадрів. Вони і формують стійку економіку.

Загалом, у 2025 році Миколаївщина показала помітне пожвавлення: 940 підприємств перереєструвалися в область з інших регіонів. Також завдяки міжнародним програмам і роботі з інвесторами кількість робочих місць зросла на 4,7% — це перше зростання за багато років. У регіоні створили близько 11 тисяч нових робочих місць. Поки що це антикризові рішення, але вони дають бізнесу надію, що розвиватися можна навіть у складних умовах.

Попри стратегічні плани відновлення, у бізнесу є й нагальні щоденні виклики. Один із найболючіших — тривалі відключення електроенергії. З початку 2026 року графіки в Миколаєві посилили: інколи світла й тепла може не бути до 19 годин на добу. 

Частина підприємців адаптувалася: деякі інвестували в генератори чи зарядні станції, скоротили графіки роботи. Проте для багатьох це питання виживання, бо витрати на паливо сягають десятків тисяч гривень щомісяця, приміщення не опалюються, падає потік клієнтів.

Наприклад, кафе й магазини відмовляються від замовлень, скорочують робочий день або розглядають тимчасове закриття. Компанії попереджають про можливий найгірший сценарій, коли світло на добу буде до двох годин. За таких умов для частини малого бізнесу питання — як втриматися.

Ринок нерухомості Миколаєва станом на травень 2025 року поступово вийшов із затишшя, хоча через близькість до фронту залишається одним із найдоступніших в Україні. За даними ГІС «Увекон», у травні 2025 року порівняно з груднем 2024-го такі зміни:

• Продаж офісів. Середня ціна у травні 2025 року — близько $500–700 за м.кв. Через обмежену кількість пропозицій середні показники можуть різко змінюватися залежно від появи одного-двох об’єктів. За площею діє правило масштабу: що менший офіс, то вища ціна за метр: до 100 м.кв — близько $667/м.кв, 100–300 м.кв — $722/м.кв (+9%), 300–500 м.кв — $582/м.кв. Великі об’єкти 500–1000 м.кв просіли до $133/м.кв, а понад 1000 м.кв — 181/м.кв, але покупців на такий метраж небагато. За типом об’єкта найдорожчі — офісні приміщення в складі будівель ($678/м.кв). Окремі будівлі — $490/м.кв, бізнес-центри — близько $108/м.кв.
• Оренда офісів. Середня ставка у травні 2025 року — $4–5 за м.кв на місяць. Маленькі офіси до 100 м.кв — $4,85/м.кв, 100–300 м.кв — $4,25/м.кв, 300–500 м.кв — $4,88/м.кв, великі понад 500 м.кв — $4,5–5,17/м.кв. Найдорожчі — окремі будівлі ($4,88/м.кв), офісні приміщення в складі будівель — $4,63/м.кв, бізнес-центри майже не представлені. Перші поверхи піднялися до $4,88/м.кв, середні — $5/м.кв, верхні трохи впали до $4,43/м.кв. 
• Продаж торговельної нерухомості. Середня ціна у травні 2025 року — $740–840 за м.кв. Дрібні магазини до 100 м.кв залишаються найдорожчими — $914/м.кв, середні 100–300 м.кв коштують $624/м.кв, 300–500 м.кв — $657/м.кв, великі 500–1000 м.кв — $392/м.кв, понад 1000 м.кв — $278/м.кв. За типом об’єкта найдорожчі окремі будівлі ($780/м.кв), вбудовані приміщення — $541/м.кв, МАФ/кіоски — $389/м.кв. Перші поверхи цінуються найбільше — $780/м.кв, верхні та другі поверхи — близько $391–363/м.кв. 
• Оренда торговельної нерухомості. Ставки оренди у травні 2025 року залишаються низькими, але трохи відновилися: дрібні магазини до 100 м.кв — $9,77/м.кв, 100–300 м.кв — $4,83/м.кв, 300–500 м.кв — $2,95/м.кв, 500–1000 м.кв — $4,70/м.кв, понад 1000 м.кв — $4,00/м.кв на місяць. За типом об’єкта найдорожчі кіоски — $16/м.кв, окремі будівлі — $7,81/м.кв, вбудовані приміщення – $4,82/м.кв. Перші поверхи цінуються найбільше — $7,81/м.кв, вищі поверхи – $5,86/м.кв, останній — $4,00/м.кв. 
• Продаж промислово-складських об’єктів. Середня ціна у травні 2025 року — $100–300/м.кв. Дрібні склади до 500 м.кв продаються дорожче — $200–250/м.кв, середні 500–1000 м.кв — $130–150/м.кв, великі понад 1000 м.кв — $90–100/м.кв. Промислові приміщення коштують $160/м.кв, склади — $120/м.кв. Ринок має низьку ліквідність, угоди поодинокі, а покупців мало.
• Оренда промислово-складських об’єктів. Ставки оренди залишаються низькими: малі склади до 500 м.кв — $2–3/м.кв/місяць, великі понад 1000 м.кв — $1/м.кв, виробничі цехи — $1–2/м.кв. Попит на оренду перевищує купівлю, власники погоджуються на мінімальні ставки. Загалом ринок сприятливий для тимчасового розміщення бізнесу.

Ще до повномасштабної війни Миколаїв сформував своє гасло — «Місто на хвилі». У 2021 році місто перемогло в ініціативі Мери за економічне зростання (M4EG) і стало першим пілотним містом в Україні, яке впроваджує портфельний підхід до розвитку. Тоді ж разом із бізнесом і громадськістю почали системно аналізувати економічний потенціал.

Сьогодні місто повертається до цієї стратегії, роблячи ставку на «блакитну» економіку, тобто розвиток через водні ресурси, логістику, суднобудування, туризм і морські сервіси з акцентом на сталість. Портфоліо складається з п’яти напрямів: двох «м’яких» і трьох інфраструктурних.

М’які опції:

• Підтримка «блакитного» та «зеленого» переходу МСБ (запущена Blue Platform з базою практик і інструментом самооцінки);
• Створення постійного майданчика для партнерств — щорічна конференція «Миколаїв — місто на хвилі».

Інфраструктурні проєкти:

• Ревіталізація Миколаївського суднобудівного заводу з технологічним парком, доступом до Інгулу та новою громадською зоною;
• Запуск індустріального парку на 190 га з виробництвом, логістикою, бізнес-інкубатором і зеленою інфраструктурою;
• Створення Аквапорту навколо оновленого Клубу юних моряків із громадськими просторами, туристичним річковим вокзалом і рекреацією.

Проєкти масштабні й потребують інвестицій, тому реалізація запланована поетапно. 

Зокрема, якщо говорити про індустріальні парки, то для бізнесу важлива стабільність та висока швидкість інтернету. Київстар забезпечує підключення підприємств через окрему оптоволоконну лінію зі швидкістю до 1 Гбіт/с, а мережа резервується як на рівні обладнання, так і на рівні каналів зв’язку. Умови підключення підбираються індивідуально, тож підприємці можуть отримати оптимальне рішення під свої потреби.

Миколаївська міська громада має стратегічний план розвитку до 2027 року, який визначає ключові напрямки для бізнесу, громади та інвесторів. Стратегія передбачає проєкти та заходи для реалізації цих цілей:

• Покращення безпеки та енергостійкості громади;
• Розвиток інфраструктури та комфорту для мешканців і бізнесу;
• Стимулювання конкурентної промисловості та логістики;
• Підтримка історико-культурної спадщини та туризму;
• Формування партнерств з громадянами, бізнесом та інвесторами.

Враховано три сценарії розвитку — оптимістичний, базовий та інерційний, аби адаптувати плани до змін у безпеці та економіці. Підприємці та інвестори можуть використовувати відкриті дані, результати опитувань і фокус-груп для орієнтації у потребах громади та пошуку партнерств.

Проєкт фінансується з міського і державного бюджетів, а також донорських коштів, і передбачає щорічний моніторинг ефективності реалізації заходів. Це створює передумови для стабільного розвитку бізнесу, залучення інвестицій та покращення умов життя.