Пульс українського підприємництва: Кривий Ріг

Кривий Ріг — місто, яке складно порівнювати з іншими. Воно не схоже ані на класичний обласний центр, ані на типове індустріальне місто. Його характер формувався не навколо адміністративних будівель чи туристичних площ, а навколо праці, підприємництва та великої промисловості. 

Перша офіційна згадка про Кривий Ріг датується 1775 роком. За легендою, свою назву місто отримало:

• або через вигнуту форму мису на злитті Інгульця та Саксагані;
• або від козака на прізвисько Кривий Ріг. 

Проте справжню потужність місту дали поклади залізної руди, які перетворили колись невелике поселення на один із головних промислових центрів України.

Протяжність у 126 кілометрів робить Кривий Ріг найдовшим містом Європи. Тут можна півтори години їхати з одного району в інший і все ще залишатися в межах одного міста. Для бізнесу це, до речі, окремі логістичні процеси: різні райони мають власну економіку, аудиторію та навіть ритм життя.

Криворіжжя — один із найбагатших на корисні копалини регіонів України. Тут зосереджені не лише величезні поклади залізної руди, а й десятки інших елементів та мінералів. Саме це створило основу для розвитку великої промисловості, навколо якої десятиліттями формувався місцевий бізнес: транспорт, будівництво, ремонт, виробництво, торгівля, сервіс.

У місті працює понад 12 тисяч компаній та майже 80 тисяч підприємців-фізичних осіб. Попри складну економічну ситуацію, війну, міграцію та демографічний спад, Кривий Ріг продовжує працювати та заробляти. Тут відкривають кав’ярні, виробництва, IT-компанії, логістичні сервіси, онлайн-магазини та локальні бренди. 

Утім, Кривий Ріг, який залишається одним із найбільших міст України, поступово втрачає населення через низьку народжуваність, високу смертність, війну та міграцію. Молодь часто виїжджає у пошуках перспектив, але паралельно формується нове покоління підприємців — людей, які запускають продукти, розвивають сучасні сервіси та поступово змінюють економічний ландшафт міста.

Близькість до фронту також сильно вплинула на економіку. У 2022–2023 роках Кривий Ріг прийняв тисячі внутрішньо переміщених осіб, що тимчасово збільшило населення приблизно на 20 тис. людей. Це створило новий попит для місцевого ринку, появу нових клієнтів і водночас додаткове навантаження на інфраструктуру та ринок праці. Після масованих обстрілів 2024 року частина родин почала виїжджати у пошуках безпеки, і підприємцям знову довелося адаптовуватися до нових умов. У 2025 році реєстр громади налічував понад 680 тисяч людей з урахуванням ВПО, хоча постійне населення міста є значно меншим.

Повномасштабна війна змінила й структуру малого підприємництва. З 2022 по 2025 рік у Кривому Розі припинили діяльність понад 13 тисяч фізичних осіб-підприємців. Лише за минулий рік ринок залишили 4 719 ФОПів. Найбільше закриттів відбулося у таких сферах:

• роздрібна торгівля (крім автотранспорту та мотоциклів);
• індивідуальні послуги;
• IT-сектор, зокрема програмування та консалтинг.

Утім, за той самий період у місті відкрили понад 18 тисяч нових ФОПів. Це приблизно на 5 тисяч більше, ніж закрилося. Лише за минулий рік понад 6 тисяч мешканців наважилися розпочати власну справу.

Попри війну, невизначеність та постійний стрес, люди продовжують шукати можливості працювати на себе, запускати нові проєкти та адаптуватися до нової економічної реальності. Найбільше нових бізнесів сьогодні з’являється у сферах торгівлі, освіти та сервісу.

Після війни конкуренція між українськими містами може відбуватися не лише за інвестиції, а й за людей. Саме тому індустріальні парки поступово стають одним із важливих інструментів економічного перезапуску територій. Міста, які зможуть запропонувати сучасне виробництво, інфраструктуру та нові робочі місця, матимуть значно більше шансів утримати молодь, повернути спеціалістів і залучити новий бізнес.

Індустріальний парк — це вигідна модель для всіх сторін. Бізнес отримує готовий майданчик з підведеними інженерними мережами, податковими й митними пільгами, можливістю швидше запускати виробництво. Громада — нові робочі місця, податки, розвиток території та економічну активність. Держава ж підтримує цей напрям фінансово та через оновлення законодавства.

Саме на таку модель робить ставку Кривий Ріг, де створюється індустріальний парк «Кривбас». Його ініціатором стала Криворізька міська рада, а керуючою компанією — КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу». Основна ідея проєкту — диверсифікувати економіку міста, яка традиційно залежала від важкої промисловості, та створити сучасний виробничий кластер для малого і середнього бізнесу, інноваційних компаній і нових інвесторів.

Парк створюється на 30 років і має стати платформою для розвитку виробництва, імпортозаміщення та створення робочих місць, зокрема для внутрішньо переміщених осіб. Зараз місто вкладає кошти у базову інфраструктуру. У 2025 році фокус був на будівництві інженерних мереж, а у 2026 році планують ввести в експлуатацію першу виробничо-складську будівлю. Для резидентів встановили пільгову ставку земельного податку 0,01%.

Для бізнесу в індустріальних парках важливими є стабільний і швидкий інтернет, адже від цього залежить робота автоматизованих систем, хмарних сервісів, відеонагляду, ERP-платформ та комунікацій. Для підприємств у таких парках Київстар підключає окремі оптоволоконні лінії зі швидкістю до 1 Гбіт/с, а мережа резервується як на рівні обладнання, так і на рівні каналів зв’язку. За потреби підприємства можуть отримати консультацію щодо підключення.

У Кривому Розі підтримка малого та середнього бізнесу залишається одним із ключових напрямів міської політики. Міська влада та партнери працюють над створенням умов для розвитку підприємництва. 

За офіційними даними, у місті підтримано 925 бізнес-проєктів із загальним обсягом фінансування понад 279 мільйонів гривень. У результаті реалізації цих ініціатив створено 823 нових робочих місця.

Окрему роль у розвитку підприємництва відіграє державна програма «єРобота». У Центрально-Міському районі з 47 поданих заявок 29 отримали схвалення, а загальна сума залучених коштів склала майже 20 мільйонів гривень.

Серед прикладів підтриманих ініціатив:

• пілатес-студія «Sense.pilates.kr» — грант 300 тис. грн на переїзд, обладнання та розширення послуг;
• павільйон «Маслинка_КР» — понад 10 тис. євро та 300 тис. грн міжнародної підтримки на модернізацію, автономне живлення та створення сучасного торгового простору.

У Кривому Розі система підтримки підприємництва дозволяє бізнесу не лише стартувати, а й поступово масштабуватися та ставати більш стійким до кризових умов. Кошти найчастіше спрямовуються на відкриття та розвиток кав’ярень, виробництв, пекарень і реабілітаційних центрів. 

Щоб зробити доступ до програм простішим, у кожному районі міста працюють проєктні офіси. Там підприємці можуть отримати консультації щодо підготовки документів, вибору програми та подачі заявки.

Для тих, хто лише планує старт бізнесу або вже працює, але хоче залучити гранти чи розібратися з документами, у Кривому Розі діє система підтримки. У кожному районі міста працюють фахівці у виконкомах районних у місті рад, які надають безкоштовні консультації для підприємців.

Вони допомагають не лише порадами, а супроводжують на кількох етапах: формувати пакет документів, перевіряти бізнес-плани та готувати заявки на грантові програми. 

Контактні дані консультаційних підрозділів у районах міста:

• Центрально-Міський район — сектор інвестицій та наповнення бюджету управління підприємництва, економіки та перспективного розвитку: (0564) 94 83 66, (067) 662-32-24, economy311@ukr.net
• Саксаганський район — відділ проєктної та грантової діяльності: (068) 680-99-28, prr_ii@srvk.gov.ua
• Металургійний район — відділ перспективного розвитку, інвестицій та інновацій: (098) 542-94-58, grant_met@ukr.net
• Тернівський район — відділ розвитку підприємництва: (093) 674-39-20, project@trnvk.gov.ua
• Довгинцівський район — відділ економіки та промисловості: (098) 916-09-19, econ@dlgr.gov.ua; відділ розвитку підприємництва: (067) 301-01-57, vrp@dlgr.gov.ua
• Покровський район — відділ розвитку підприємництва: (068) 507-08-55, razvitie-2011@ukr.net; сектор інформаційних технологій: (067) 293-92-87
• Інгулецький район — відділ економіки та промисловості: (097) 241-37-88, v.ekonom_ing.vk@ukr.net

Для початківців це можливість швидше розібратися, які програми доступні, як правильно оформити заявку і куди рухатися далі, щоб не втратити час і шанс на фінансування.

У стратегії розвитку громади до 2030 року планується перехід від індустріального центру до більш цифрової та сервісної моделі управління. Міста починають конкурувати не лише заводами чи ресурсами, а й якістю сервісів, цифровою інфраструктурою та швидкістю взаємодії.

Один із прикладів — розвиток цифрових послуг. Центр адмінпослуг «Віза» у 2024 році обслуговував майже 490 тисяч звернень через 39 офісів і понад 600 видів послуг. При цьому місто активно переводить сервіси в онлайн: електронний запис, цифрові документи, оплата послуг через портал, мобільні сервіси для віддалених районів.

Бізнесу буде значно простіше взаємодіяти з міською інфраструктурою. Якщо менше бюрократії, то швидше відкриття, погодження та запуск нових проєктів. Паралельно Кривий Ріг розвиває геоінформаційну систему міста, цифровий кадастр, електронний транспортний квиток та систему «розумного» відеоспостереження.

Промисловість залишається основою економіки міста, адже підприємства гірничо-металургійного комплексу займають понад 70% промислових територій і забезпечують роботою більшу частину населення. Водночас громада робить ставку на диверсифікацію економіки, цифровізацію та створення комфортнішого середовища для життя й інвестицій.

Читайте також про інші міста:

• Пульс українського підприємництва: Харків
• Пульс українського підприємництва: Полтава
• Пульс українського підприємництва: Миколаїв
• Пульс українського підприємництва: Луцьк