Пульс українського підприємництва: Харків

Харківщина розташована на сході України, у межах історичної Слобідської України. Її центр — Харків, велике місто з населенням близько 1,1 млн осіб (станом на березень 2025 року). Важливо й те, що область має спільний кордон із росією. Це фактор, який сьогодні впливає передусім на безпекову та логістичну ситуацію.

Регіон урбанізований, адже понад 84% жителів мешкають у містах. Така тенденція має глибоке історичне коріння. У першій половині ХХ століття Харків виконував функції столиці радянської України, що стимулювало індустріалізацію та притік населення до міста.

У період незалежності регіон почав активно розвивати малий і середній бізнес. Наприклад, ринок «Барабашово» став одним із найбільших торговельних майданчиків у Європі. Водночас збереглася і промислова спеціалізація, а саме — машинобудування, оборонна галузь, ІТ, агросектор тощо. Важливу роль відіграє й паливно-енергетичний сектор, оскільки область забезпечує значну частку видобутку газу в Україні.

Повномасштабна війна змінила цей контекст. Частина територій зазнала бойових дій, а населення скоротилося через міграцію. Водночас регіон прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб і зберігає високий відсоток працездатного населення. Попри всі виклики, Харківщина залишається важливим економічним і освітнім центром, який продовжує адаптуватися до тривалих воєнних умов.

Станом на травень 2025 року в Харківській області налічувалося близько 19 тис. активних підприємств і до 132 тис. фізичних осіб-підприємців. Проте реальна кількість ФОПів, які активно працюють, ймовірно, може відрізнятися від офіційної статистики.

Малі підприємства домінують у бізнес-середовищі. Вони становлять 95% усіх компаній та формують значну частину зайнятості й надходжень до бюджетів. Середні підприємства забезпечують понад половину загальної зайнятості (59%) і обсягів реалізації продукції (57%).

У галузевій структурі економіки Харківщини можна виділити кілька ключових секторів:

• Промисловість — понад третину обсягів реалізації;
• Торгівля — майже 40%;
• Фінансові та страхові послуги — до 8%;
• Сільське, лісове та рибне господарство — 6%;
• Будівництво — понад 2,5%;
• Охорона здоров’я та соціальні послуги — близько 2%.

Промисловість Харківщини відзначається високою різноманітністю. Найбільшу частку має переробна промисловість — 74,6%, зокрема харчові продукти, напої та тютюнові вироби (27,3%). Машинобудування формує 15,4% обсягу реалізації, а виробництво гумових і пластмасових виробів та іншої неметалевої продукції — 8,7%.

Міська влада активно підтримує підприємців у складних умовах. Харківська міськрада продовжила пільги до 30 червня 2026 року. Це включно зі звільненням від місцевих податків і зборів, нульовими ставками на землю та нерухомість, частковою компенсацією кредитних відсотків і консультаційною підтримкою щодо грантових програм. 

Кількість ФОПів станом на 1 листопада 2025 року перевищила 127 тис. Місто залишається привабливим для підприємців, у тому числі іноземних, хоча частина змушена закривати діяльність через ризики.

Якщо до 2022 року регіон демонстрував стабільне зростання зовнішніх поставок, то з початком вторгнення динаміка негативна. Уже в 2022-му обсяг експорту скоротився до 296,5 млн доларів, а це лише близько 55% від рівня попереднього року.

Утім, навіть у таких умовах структура експорту зберігає певну диверсифікацію. Для прикладу, у 2023 році основними товарними групами були:

• продукція рослинного походження — понад 31%;
• жири та олії — 13,7%;
• готові харчові продукти — 11,2%;
• машинобудування та приладобудування — близько 19%.

Регіон поступово зміщує фокус у бік агросектору, хоча промислова складова все ще зберігає вагому частку.

Якщо говорити про експорт послуг, тут ситуація виглядає стабільнішою. Ключову роль відіграють телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги, адже на них припадає понад 85% усього експорту послуг. Це один із небагатьох сегментів, який не лише вистояв, а й частково компенсує втрати в товарному експорті.

Економічний розвиток Харківщини базується на Стратегії на 2021–2027 роки, яку вже оновили з урахуванням війни та майбутньої відбудови. Головна ціль — зробити економіку регіону більш конкурентною і такою, що створює більшу додану вартість. Йдеться про перехід від сировинної та важкої промисловості до більш сучасної, технологічної моделі:

• розвиток кластерів і включення бізнесу в глобальні ринки;
• підвищення стійкості громад і компаній до воєнних ризиків;
• підтримка малого і середнього бізнесу, зокрема через програми відновлення;
• модернізація інфраструктури — транспорту, енергетики та зв’язку.

Окремий акцент робиться на галузях, які мають найбільший потенціал. Їх умовно поділяють на дві групи:

1. Промислові напрями: енергомашинобудування, виробництво бронетехніки, авіаційна галузь і нові матеріали. 
2. Більш гнучкі сфери, де активно працює бізнес: біофармацевтика, ІТ, креативні індустрії та агропереробка.

Загалом стратегія зосереджена на інноваціях, цифровізації та розвитку сучасних технологій. Ідея в тому, щоб не просто відновити економіку після війни, а зробити її більш стійкою і сучасною.

Харківщина має кілька секторів, які навіть під час війни зберігають потенціал для розвитку. Серед них — ІТ, біофармацевтика, поліграфія та агропереробка. Частина промислових напрямів, як-от оборонка чи авіація, також залишаються важливими, але через закритість даних їх складно аналізувати, тому зосередимось на більш відкритих галузях.

Найбільш динамічним є ІТ-сектор. Навіть під час війни галузь демонструє зростання, хоча стикається з типовими проблемами:

• безпекові ризики і близькість до фронту;
• відтік кадрів;
• складніші умови для інвестицій.

Водночас саме тут найбільший потенціал швидкого відновлення — за рахунок експорту послуг і відносно низької залежності від фізичної інфраструктури.

Харчова промисловість і агропереробка спираються на місцеве сільське господарство і вже почала відновлюватися після 2022 року. Але розвиток стримують логістика, втрати потужностей і обмежений доступ до ринків. Тут критично важливі інвестиції у відновлення та підтримка експорту.

Поліграфія та видавнича діяльність — традиційно сильна сторона регіону. До війни Харківщина забезпечувала більшу частину книговиробництва в Україні. Галузь тримається за рахунок експертизи, кадрів і налагоджених каналів збуту, але стикається з безпековими ризиками та конкуренцією, що ускладнює об’єднання гравців.

Фармацевтичне виробництво також залишається перспективним. Регіон має сильну наукову і освітню базу, а попит на продукцію стабільно високий. Основні виклики тут доволі типові:

• кадровий дефіцит;
• складнощі з інвестиціями;
• обмежені ресурси для розробки нових препаратів.

У підсумку, економіка Харківщини має точки зростання. Але їх реалізація залежить від базових речей — безпеки, доступу до фінансування та здатності бізнесу об’єднуватися і працювати спільно у складних умовах.

У 2025 році ринок праці Харківщини поступово оживав: зростав попит на працівників, а бізнес починав активніше наймати. Послугами служби зайнятості скористалися 41,4 тис. людей, із них 25,6 тис. мали статус безробітних. Водночас понад 5 тис. роботодавців заявили про потребу в кадрах, а загалом роботу (постійну або тимчасову) отримали близько 25 тис. осіб.

Важливу роль відігравали державні програми підтримки. Йдеться передусім про компенсації для роботодавців за працевлаштування окремих категорій: ВПО, ветеранів, людей з інвалідністю та молоді. 

Окремо варто виділити інструменти, які працювали у 2025 році:

• проєкт «Армія відновлення» — 11,7 тис. направлень і 169 млн грн на оплату праці;
• громадські та тимчасові роботи — ще 6,4 тис. направлень;
• професійне навчання — 5 тис. осіб;
• ваучери на навчання — майже 2 тис. учасників;
• гранти на бізнес — 831 отримувач і понад 1400 нових робочих місць.

Харківщина за окремими показниками навіть вийшла в лідери серед регіонів, що свідчить про активне відновлення ринку праці. Водночас фокус поступово зміщується з працевлаштування на підвищення якості робочої сили — навчання, перекваліфікацію та розвиток нових навичок.

У 2026 році пріоритетами залишаться підтримка підприємництва, розвиток інклюзивного ринку праці та інтеграція вразливих груп. Йдеться про формування більш гнучкого ринку праці, який зможе швидше реагувати на виклики війни і потреби бізнесу.

У лютому 2026 року середня зарплата на Харківщині становила 23 084 грн — це на 1,2% більше, ніж у січні. Зростання поки що помірне, але воно говорить про поступову стабілізацію ринку праці.

Найвищі зарплати зосереджені у кількох секторах:

• ІТ та телекомунікації — 74 749 грн;
• фінанси та страхування — 45 858 грн;
• добувна промисловість — 40 283 грн;
• державне управління та оборона — 35 071 грн;
• будівництво — 30 740 грн.

Натомість найнижчі доходи залишаються у соціально важливих, але менш оплачуваних сферах:

• освіта — 17 733 грн;
• адміністративне та допоміжне обслуговування — 15 440 грн;
• культура, спорт і розваги — 13 587 грн.

Такий розрив у зарплатах показує структуру економіки регіону. Найбільше платять у секторах, орієнтованих на експорт, технології або ресурси, тоді як гуманітарні напрями відстають. Для бізнесу це означає конкуренцію за кадри в “дорогих” галузях і водночас — можливості для оптимізації витрат у менш оплачуваних сегментах.

Харківщина поступово закріплюється серед лідерів цифрової трансформації в Україні. За підсумками 2025 року, які підбило Міністерство цифрової трансформації України, область увійшла до числа найсильніших серед прифронтових регіонів, набравши 49 балів.

Попри війну, регіон продовжує впроваджувати цифрові рішення — як для державних сервісів, так і для бізнесу. Це допомагає підвищувати якість управління і робить послуги більш доступними в умовах постійних ризиків.

Індекс цифрової трансформації — це «карта розвитку» регіону. Він оцінює одразу кілька напрямів:

• рівень цифрових навичок населення;
• доступність і якість онлайн-послуг;
• розвиток цифрової інфраструктури;
• цифрову економіку;
• рівень цифровізації громад.

Цифрова інфраструктура в регіоні розвивається, що відкриває можливості для дистанційної роботи, онлайн-сервісів і масштабування бізнесу без жорсткої прив’язки до локації.

Додатково варто враховувати загальноукраїнський контекст, як-от розвиток індустріальних і технологічних парків, а також розширення покриття 4G у тисячах населених пунктів. Усе це створює базу для зростання цифрової економіки — і Харківщина тут належить до регіонів, що розвиваються швидше за інші.

Більше про індустріальні парки, як вибрати місце для бізнесу та підключити усе необхідне, зокрема й оптоволоконний інтернет у будівлю, — читайте в статті. Київстар підключає підприємства через окрему оптоволоконну лінію зі швидкістю до 1 Гбіт/с. Мережа резервується і на рівні обладнання, і на рівні каналів зв'язку. Умови підключення індивідуальні. Замовляйте консультацію.