Що таке корпоративна соціальна відповідальність та навіщо вона бізнесу?

Термін «Корпоративної соціальної відповідальності» з’явився у 1950-х роках. Його ввів в загальний ужиток американський економіст Говард Боуен. У своїй книзі «Соціальна відповідальність бізнесу» він казав, що «КСВ стосується обов’язку бізнесменів проводити таку політику, приймати такі рішення або слідувати тим напрямкам, які є бажаними з точки зору цілей і цінностей нашого суспільства».

Така позиція стала першою всебічною дискусією про бізнес-етику та соціальну відповідальність компаній. Цікаво, що попри переваги такої моделі підприємництва навколо її доцільності точилися запеклі дискусії.

Наприклад, відомою є стаття 1970-го року іншого американського економіста та лауреата нобелівської премії Мілтона Фрідмана. На його думку, для компанії існує лише одна соціальна відповідальність — це використовувати ресурс бізнесу задля збільшення прибутку, водночас «залишаючись у межах правил гри, тобто варто брати участь у відкритій та вільній конкуренції без обману чи шахрайства».

Аргументація Мілтона Фрідмана полягала у тому, що виконуючи соціальні функції, компанія бере на себе роль держави, а саме — збирає умовні податки з клієнтів, працівників або акціонерів та переспрямовує їх на вирішення тих чи інших суспільних проблем. Водночас саме чиновники є обраними для цієї ролі, а бізнесу краще працювати в межах чесної конкуренції, а не переймати на себе чужі обов’язки.

Усе ж плюси від КСВ для бізнесу таки переважили. Так, в опитуванні від Deloitte, 93% бізнес-лідерів по всьому світу погоджуються з тим, що компанії є не просто роботодавцями, а й розпорядниками суспільства. Зокрема, 95% сказали, що планують у найближчі роки збільшити свої інвестиції у соціально відповідальні ініціативи.

Такий підхід надає конкретні бізнес-переваги. Так, ініціативи КСВ можуть підвищити задоволеність працівників від роботи в організації, яка діє в інтересах суспільства. Зокрема, такі проєкти можуть бути потужним маркетинговим інструментом, допомагаючи бренду вигідно себе позиціювати в очах клієнтів, інвесторів та регуляторів.

Компанії, які дотримуються корпоративної соціальної відповідальності зазвичай запускають ініціативи в таких напрямках:

• 1. Екологічна відповідальність

Турбота про екологію — це одна з найпоширеніших форм КСВ. Так, організації можуть мінімізувати забруднення навколишнього середовища, ощадливо використовувати ресурси, компенсувати негативний вплив на природу через висадку дерев або інвестиції у тематичні дослідження.

• 2. Етична відповідальність

Організації, які дотримуються принципів етичної відповідальності, практикують справедливе ставлення до всіх зацікавлених сторін — керівників, інвесторів, співробітників, постачальників та клієнтів. Це досягається різними механізмами. Наприклад, через оплату праці вищу за ринкову. Або компанії гарантують, що не використовують продукцію, створену в результаті рабства або дитячої праці.

• 3. Філантропічна відповідальність

Філантропія означає безкорисливу допомогу тим, хто цього потребує. Так, компанії можуть долучатися до благодійності, жертвувати гроші або запускати волонтерські ініціативи серед співробітників на підтримку різноманітних соціальних проєктів. Наприклад, це може бути допомога людям, які постраждали від стихійних лих або бойових дій.

• 4. Економічна відповідальність

Це практика, за якої компанія поєднує всі свої фінансові рішення із зобов’язанням робити внесок у розвиток суспільства у всіх сферах, які перераховані вище. Тобто кінцева мета — це не лише збільшити прибуток акціонерів, а і переконатися, що всі бізнес-операції позитивно впливають на довкілля, суспільство та людей.

Сьогодні КСВ-стратегія є обов’язковою для майже всіх успішних компаній. Наведемо кілька прикладів.

Starbucks. Міжнародна мережа кав’ярень пропагує підхід CAFE — Coffee and Farmer Equity. Він передбачає перевірку постачальників кави за понад 200 критеріями, серед яких захист прав працівників, збереження води та біорізноманіття. За таку роботу Ethisphere назвала Starbucks однією з найбільш етичних компаній світу у 2021 році.

Київстар. Український телеком-оператор визначив своєю метою збереження України та допомогу людям. Серед основних КСВ-напрямків — підтримка держави і постраждалих від війни та відновлення цифрової інфраструктури країни. Також оператор впроваджує низку успішних соціальних ініціатив.

Скажімо, разом з платформою dobro.ua компанія ініціювала проєкт «Дитяча надія».

Абоненти передплаченого зв’язку оператора можуть пожертвувати на медичне обладнання через SMS разово або щомісячно за підпискою. Кошти спрямовуються на допомогу дітям з опіками, онкохворим та пацієнтам із вродженими хворобами серця.

Зокрема, у 2023 році Київстар та Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» запустили спільний проєкт з розмінування країни «Нам тут жити». Метою є зібрати 175 млн гривень, щоб забезпечити 146 мобільних груп розмінування у Збройних силах України. Зі свого боку оператор виділяє на проєкт 20 млн гривень та запрошує долучитися до збору усіх небайдужих через сервіси компанії: суперсилу «Допомога ЗСУ» або SMS-підписку за номером 515.

 На підтримку цієї ініціативи Океан Ельзи випустили новий кліп.

Lego. Відомий на весь світ виробник іграшок прагне не лише допомагати розвиватися дітям, створюючи творчі ігри. Компанія робить проєкти в екологічному напрямку: зменшує кількість викидів, використовує відновлювану енергію для свого виробництва, заохочує працівників ощадливо споживати ресурси. До 2030 року Lego планує використовувати виключно екологічно чисті матеріали для виробництва своїх товарів.

Більше цікавих матеріалів про тренди у бізнесі та корисні інструменти читайте на Kyivstar Business Hub.